23.12.2011 < копія >
21 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/15410/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В. суддів: Г.В. Потолова
О.В.Єфанова
при секретаріЧмух Ю.В.
< за участю/без участі >
< найменування Пр. > < ПІБ Представників > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «КОЛЬОРОВІ МЕТАЛИ» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 25.06.2011, №0011282302, №0011292302 від 17.08.2011 № 0011592302, № 0011602302 та № 0011612302, від 2809.2011 № 0011852302, № 0011862302.
09 грудня 2011 року позивач надав до суду заяву про уточнення позовних вимог та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 25 червня 2011 р. № 0011282302, №0011292302, від 17 серпня 2011 р. № 0011592302 та № 0011602302, від 19 серпня 2011 р. № 0011612302 від 28 вересня 2011 р. № 0011852302 та № 0011862302; визнати протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі щодо не включення до складу валових витрат ТОВ ІІ «Кольорові метали», суми збитків минулих років у розмірі 26 530 851,00 грн. та суми відсотків за користування кредитним коштами в розмірі 5 832 977,99 грн., в тому числі: за 2010 р. - 5 556 335,00 грн., за 1 квартал 2011 р. - 276 642,99 грн.; визнати право ТОВ ІІ «Кольорові метали», на віднесення до Декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період до складу валових витрат суми збитків минулих років у розмірі 26 530 851,00 грн. та суми відсотків за користування кредитним коштами в розмірі 5 832 977,99 грн.; зобов'язати ДПІ у Жовтневому районі м. Дніпропетровську прийняти у ТОВ ІІ «Кольорові метали», Декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний період з включенням до складу валових витрат суми збитків минулих років у розмірі 26 530 851,00 грн. та суми відсотків за користування кредитним коштами в розмірі 5 832 977,99 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов у повному обсязі. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що складені за результатами планової виїзної перевірки ТОВ ІІ «Кольорові метали» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р. на підставі акту № 1970/232/32495368 від 09 червня 2011 р. та в ході адміністративного оскарження податкові повідомлення-рішення, є протиправними та прийнятими всупереч чинного законодавства України, у зв'язку із тим, що позивач не допускав порушення Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами і доповненнями та Податкового кодексу України, а отже такими, що підлягають скасуванню.
Крім того, позивач вважає протиправними дії ДПІ у Жовтневому районі щодо не включення до складу валових витрат ТОВ ІІ «Кольорові метали», суми збитків минулих років у розмірі 26 530 851,00 грн. та суми відсотків за користування кредитним коштами в розмірі 5 832 977,99 грн., що призводить до безпідставної зміни бази оподаткування податком на прибуток і як наслідок до збільшення розмірів сум податку на прибуток позивача та винесення неправомірних податкових повідомлень-рішень, що оскаржуються позивачем.
Представник відповідача надав заперечення проти позову посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, а тому просили у задоволенні позовних вимог відмовити.
Суд, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Жовтневому районі було проведено планову виїзну перевірку ТОВ ІІ «Кольорові метали» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р. та за результатами вказаної перевірки було складено Акт № 1970/232/32495368 від 09 червня 2011 р., у Висновках якого зазначено, що ТОВ ІІ «Кольорові метали» було порушено: пп.1.22.1 п.1.22 ст. 1, пп.4.1.1., пп.4.1.4., пп.4.1.6 п.4.1. ст. 4, п. 5.1., пп.5.2.1, пп.5.2.5, пп.5.2.10 п.5.2, п.5.3., пп.5.5.1. п.55, пп.5.6.1. п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7., п.5.9. ст.5, пп.7.3.3. п.7.3. ст. 7, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.7.1 п.8.7. ст. 8, пп.11.2.1 п.11.2, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, п. 143.1 ст. 143 Податкового кодексу України від 02.02.2010 р. № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму - 183 400,00 грн., в т.ч. у 3 кварталі 2010 р. на суму 100 474,00 грн., у 4 кварталі 2010 р. на суму 82 926,00 грн.; пп.3.1.1 п.3.1. ст. 3, п.4.1 ст. 4, пп.7.2.1, пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму - 511 337,00 грн., в т.ч.: за липень 2010 р. на суму 72 629,00 грн., серпень 2010 р. на суму 13 761,00 грн., жовтень 2010 р. на суму 42629,00 грн., грудень 2010 р. на суму 35 861,00 грн., січень 2011 р. на суму 346 457,00 грн.; пп.8.1.1, пп.8.1.2 п.8.1 ст.8, п.7.1 ст. 7 Закону України від 22.05.2003 р. № 889-IV «Про податок з доходів фізичних осіб» із змінами і доповненнями, а саме податковим агентом ТОВ ІІ «Кольорові метали» не утримано та не перераховано податок з доходу фізичних осіб з сум, виплачених приватному підприємцю, що призвело до заниження податку з доходу фізичних осіб у сумі 2 365,50 грн.
Не погоджуючись з п.1 та п. 2 висновків перевірки, фактами та даними, викладеними у акті № 1970/232/32495368 від 09 червня 2011 р., підприємством були подані до ДПІ у Жовтневому районі заперечення вих. № 24061 від 24.06.2011 р.
ДПІ у Жовтневому районі без врахування заперечень позивача на підставі укту № 1970/232/32495368 від 09 червня 2011 р. були винесені податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2011 р. № 0011282302, та збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ ІІ «Кольорові метали» за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 229 250,00 грн., в тому числі, за основним платежем в сумі +183 400,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 45 850,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2011 р. № 0011292302 про встановлення порушення пп.3.1.1 п.3.1. ст. 3, п.4.1 ст. 4, пп.7.2.1, пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами і доповненнями та збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ ІІ «Кольорові метали» за платежем: податок на додану вартість в розмірі 552 560,00 грн., в тому числі, за основним платежем в сумі +511 337,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 41 223,00 грн.
Позивач, не погоджуючись з винесеними ДПІ у Жовтневому районі вищевказаними податковими повідомленнями-рішеннями, подало до Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області скаргу вих. №08/07-01 від 08.07.2011 р. на податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2011р. № 0011282302 та податкове повідомлення-рішення від 25 червня 2011р. № 0011292302 та про оскарження податкових повідомлень-рішень повідомило ДПІ у Жовтневому районі відповідним листом вих. № 08/07/2 від 08.07.2011 р.
ДПА у Дніпропетровської області рішенням від 19.07.2011 р. № 21254/10/25-008 було продовжено строк розгляду скарги та за її дорученням від 05.08.2011 р. № 23238/7/25-008 ДПІ у Жовтневому районі проведено документальну позапланову виїзну перевірку підприємства з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р., за результатами якої було складено акт № 2854/232/32495368 від 11 серпня 2011 р., у висновках якого зазначено, що ТОВ ІІ «Кольорові метали» було порушено пп.1.22.1 п.1.22 ст. 1, пп.4.1.1., пп.4.1.4., пп.4.1.6 п.4.1. ст. 4, п. 5.1., пп.5.2.1, пп.5.2.5, пп.5.2.10 п.5.2, п.5.3., пп.5.5.1. п.55, пп.5.6.1. п.5.6, пп.5.7.1 п.5.7., п.5.9. ст.5, пп.7.3.3. п.7.3. ст. 7, пп.8.1.2 п.8.1, пп.8.7.1 п.8.7. ст. 8, пп.11.2.1 п.11.2, пп.11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, п. 143.1 ст. 143 Податкового кодексу України від 02.02.2010 р. № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на прибуток на суму - 1 765 144,00 грн., в т.ч. у 3 кварталі 2010 р. на суму 1 121 48300 грн., у 4 кварталі 2010 р. на суму 146 869,00 грн., у 1 кварталі 2011 р. на суму 496 792,00 грн.; пп.3.1.1 п.3.1. ст. 3, п.4.1 ст. 4, пп.7.2.1, пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на додану вартість на суму - 498 874,00 грн., в т.ч.: за липень 2010 р. на суму 72 629,00 грн., серпень 2010 р. на суму 1 298,00 грн., жовтень 2010 р. на суму 42629,00 грн., грудень 2010 р. на суму 35 861,00 грн., січень 2011 р. на суму 346 457,00 грн.; пп.7.7.1 п.7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями), в результаті чого завищено залишок від'ємного значення податку на додану вартість у серпні 2010 р. на суму 12 463,00 грн.
ТОВ ІІ «Кольорові метали» з висновками зазначеного акту перевірки також не погодилося та подало відповідні зперечення вих. № 18-08/1 від 18.08.2011 р.
Рішенням Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 17.08.2011 р. № 24422/10/25-008 про результати розгляду скарги:
залишено без змін податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі від 25.06.2011 р. № 0011282302 про нарахування суми грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 183 400,00 грн. за основним платежем та 45 850,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями, а скарга ТОВ ІІ «Кольорові метали» на це рішення - без задоволення;
збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на 1 852 984,00 грн. (основний платіж - 1 581 744,00 грн., штрафні (фінансові) санкції) 271 240,00 грн.), визначену в податковому повідомленні-рішенні ДПІ у Жовтневому районі від 25.06.2011 р. № 0011282302;
скасоване податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі про нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість від 25.06.2011 р. № 0011292302 у сумі 362 038,75 грн., в іншій частині 190 521,25 грн. (основний платіж - 152 417,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 38 104,25 грн.) залишає вказане податкове повідомлення-рішення без змін, а скарга платника податків на це рішення задоволена частково;
збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ ІІ «Кольорові метали» з податку на додану вартість у сумі 346 458,00 грн. (основний платіж - 346 457,00 грн., штрафні (фінансові) санкції - 1,00 грн.) за порушення норм пунктів 198.3 та 198.6 статті 198 Податкового кодексу Україні у січні 2011 р.;
зменшено суму від'ємного значення з податку на додану вартість по податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 р. на 12 463,00 грн.
На підставі рішення Державної податкової адміністрації у Дніпропетровській області від 17.08.2011 р. № 24422/10/25-008 ДПІ у Жовтневому районі відповідно було складено наступні податкові повідомлення-рішення: податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2011 р. № 0011592302 про встановлення порушення пп.1.23 ст. 1, пп.4.1.6 п.4.1. ст. 4 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» із змінами та доповненнями, та збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ ІІ «Кольорові метали» за платежем: податок на прибуток приватних підприємств в розмірі 1 852 984,00 грн., в тому числі, за основним платежем в сумі +1 581 744,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 271 240,00 грн.; податкове повідомлення-рішення від 17 серпня 2011 р. № 0011602302 про встановлення порушення пп.3.1.1 п.3.1. ст. 3, п.4.1 ст. 4, пп.7.2.1, пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами і доповненнями, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України та збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ ІІ «Кольорові метали» за платежем: податок на додану вартість в розмірі 536 979,25 грн., в тому числі, за основним платежем в сумі +498 874,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 38 105,25 грн.; податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2011 р. № 0011612302 про встановлення порушення пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР із змінами і доповненнями та зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 12 463,00 грн.
Не погоджуючись з рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 17.08.2011 р. № 24422/10/25-008 та прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, підприємство звернулося до Державної податкової адміністрації України з відповідною скаргою вих. № 23-08/1 від 23 серпня 2011 р., за результатами розгляду якої Державна податкова служба України прийняло рішення від 24.10.2011 р. № 4229/6/10-2115, яким податкові повідомлення-рішення від 25 червня 2011 р. № 0011282302 та № 0011292302 з урахуванням рішення ДПА у Дніпропетровській області від 17 серпня 2011 р. № 24422/10/25-008 (податкові повідомлення-рішення від 17 серпня 2011 р. № 0011592302, № 0011602302 та № 0011612302) залишено без змін, а скарга ТОВ ІІ «Кольорові метали» - без задоволення.
Згодом ДПІ у Жовтневому районі податкове повідомлення-рішення від 17.08.2011 р. № 0011602302 відкликало та видало податкове повідомлення-рішення від 28.09.2011 р. № 0011862302 про встановлення порушення п.198.3, п. 198.4 ст. 198 від 02.12.2010 р. та збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ ІІ «Кольорові метали» за платежем податок на додану вартість в розмірі у розмірі 346 547,00 грн., в тому числі, за основним платежем в сумі +346 547,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 1,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 28.09.2011 р. та № 0011852302 про встановлення порушення пп.3.1.1 п.3.1. ст. 3, п.4.1 ст. 4, пп.7.2.1, пп. 7.2.3 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4, пп. 7.5.1, п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР та збільшення суми грошового зобов'язання ТОВ ІІ «Кольорові метали» за платежем податок на додану вартість в розмірі у розмірі 190 521,25 грн., в тому числі, за основним платежем в сумі +152 417,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) в сумі 38 104,25 грн.
Будучі не згідним з діями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням, суд виходить із наступного.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, ТОВ ІІ «Кольорові метали» були укладені наступні договори: договір №И10 від 01.10.2010 р. між ТОВ ІІ «Кольорові метали» (Покупець) та ТОВ «Фірма Юквар» (Продавець) на покупку хвостів збагачувального виробництва; договір № 25/05ППП від 25.05.2010 р. між ТОВ ІІ «Кольорові метали» (Замовник) та ТОВ «Альянс+» (Підрядник) на виконання будівельно-монтажних робіт щодо реконструкції майданчику завантаження піску за адресою: м. Вільногірськ, вул. Привокзальна,1Б; договір підряду на виконання будівельно-монтажних робіт №0501-3 від 05.01.2011 р. між ТОВ ІІ «Кольорові метали» (Замовник) та ТОВ «СП «Укрліфт» (Підрядник) щодо будівлі за адресою: м. Вільногірськ, вул. Степова, 1; договір №29-06-10 від 29.06.2010 р. між ТОВ ІІ «Кольорові метали» (Покупець) та ПНВП «Елеком» (Продавець) на покупку кабелю та барабану.
Позивачем також до суду були надані первинні документи щодо виконання вищевказаних договорів, які залучені до матеріалів справи.
Позивач не погоджується з висновком відповідача, що до порушення ТОВ ІІ «Кольорові метали» ч. 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, та вчинені правочини є нікчемними, й в силу ст. 216 ЦК України не створюють юридичних наслідків, крім ти, що пов'язані з їх недійсністю.
Стаття 203 ЦК України передбачає, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам (ч. 1 ст. 203 ЦК України). Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч.5 ст. 203 ЦК України). Законом встановлена презумпція правомірності правочину. Так, у відповідності з ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлено законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не). Отже, основним критерієм для того, аби вважати правочин нікчемним, є його недійсність, встановлена законом. вимагається (ч. 2 ст.215 ЦК України)
Як свідчать наявні у матеріалах справи первинні документи, зміст укладених ТОВ ІІ «Кольорові метали» договорів не суперечить Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також жодним чином не суперечить інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; договори були спрямовані на реальне настання правових наслідків та набуття сторонами цивільних прав та обов'язків, що обумовлені ними, а саме: продавець/виконавець за договорами передав товар покупцю/виконав роботу та передав її результат покупцю, та отримав за це обумовлену договорами суму, покупець - прийняв товар/роботу та здійснив їх оплату на користь продавця, зобов'язання сторонами виконані в повному обсязі, заборгованість відсутня.
Заперечуючи проти позову представник відповідача посилається на ч. 1 ст. 215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 ЦК України.
Однак, суд не погоджується з висновком відповідача про наявність ознак нікчемності правочину в укладених ТОВ ІІ «Кольорові метали» договорах в розумінні ч. 1 ст. 215 ЦК України, бо такий висновок зроблений на підставі невірного тлумачення змісту вказаної норми матеріального права. Стаття 215 ЦК України розрізняє нікчемні та оспорюванні правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорюванні правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обов'язки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку. Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним. Також згідно із ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Пунктом 11 ч. 1 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 р. № 509-ХІІ встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.
В ході розгляду справи в судовому засіданні представник відповідача не надав суду жодного судового рішення, яке набрали законної сили, за яким правочини, вчинені ТОВ ІІ «Кольорові метали», визнані відповідним судом недійсними.
Суд бере до уваги думку Пленуму Верховного суду України, яка викладена у Постанові від 06.11.2009 р. № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», такими є правочини, що посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режим вилучених з обігу або обмежених в обігу об'єктів цивільного права тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. Також, при кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо. Тобто факт порушення публічного порядку повинен бути доведеним певними засобами доказування, яких відповідач не навів.
Представником відповідача у ході судового розгляду справи не доведено правомірності своїх висновків щодо нікчемності правочинів, викладених в акті перевірки з урахуванням наданих відповідачу повноважень та у спосіб, що передбачений законодавством України, оскільки податкові органи правом на встановлення нікчемності правочинів не наділені. Дії відповідача щодо викладення висновків, зазначених в акті перевірки про нікчемність правочинів є неправомірними та такими, що вчинені за межами наданих відповідачу функцій та повноважень, передбачених ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» та ст.20 Податкового кодексу України.
Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пункт 1.32. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Підпункт 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Отже, лише у тому разі, коли у пунктах 5.3 - 5.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, таке включення можна вважати неправомірним. В пунктах 5.3 - 5.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не зазначено про неможливість віднесення витрат за правочинами ТОВ ІІ «Кольорові метали» з ТОВ «Фірма Юквар», ТОВ «Альянс+», ТОВ «СП «Укрліфт», ПНВП «Елеком» до складу валових витрат.
Згідно п. 5.11. Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється. Звідси випливає, що правильність формування платником податків валових витрат та податкового кредиту вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання послуг з його господарською діяльністю. За наявності цього у платника податків є всі законні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок валових витрат та податкового кредиту.
Відповідно до ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Стаття 11 «Правила ведення податкового обліку» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Тому такі документи мають відповідати вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88, де чітко визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили, та які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Як свідчать матеріали справи, відповідачем не встановлено жодного факту порушення з боку ТОВ ІІ «Кольорові метали» вимог вищевказаних норм.
Таким чином, судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має всі належним чином оформлені та достатні первинні документи (договори, рахунки, акти, накладні, банківські виписки, тощо) згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», які дозволяють підтвердити зв'язок цих витрат з господарською діяльністю підприємства та підтверджують валові витрати, які понесені позивачем.
В ході розгляду справи, представник відповідача також підтримує висновки про нікчемність укладених ТОВ ІІ «Кольорові метали» правочинів ДПА у Дніпропетровській області, що товар та роботи, що були отримані ТОВ ІІ «Кольорові метали» від ТОВ «Фірма Юквар», ТОВ «Альянс+», ТОВ «СП «Укрліфт», ПНВП «Елеком» за такими правочинами - є такими, що отримані безоплатно від невстановленої особи, так як заборгованість за отриманий товар відсутня, а у обліку підприємства оприбуткування та розрахунки по ньому відображено за правочинами (договорами), які є нікчемними. Як наслідок, відповідачем вартість товару та робіт за правочинами на загальну суму 6 418 550,00 грн. включено до складу валового доходу як безоплатно отриманого з відповідним визначенням податкових зобов'язань.
Відповідно до п. 4.1. ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. Пункт 1.23. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до безоплатно наданих товарів (робіт, послуг) відносить: товари, що надаються платником податку згідно з договорами дарування, іншими договорами, які не передбачають грошової або іншої компенсації вартості таких матеріальних цінностей і нематеріальних активів чи їх повернення, або без укладення таких угод; роботи та послуги, які надаються платником податку без вимоги про компенсацію їх вартості; товари, передані юридичній чи фізичній особі на відповідальне зберігання і використані нею в її виробничому або господарському обороті.
Суд не бере до уваги доводи відповідача щодо необхідність збільшення суми валових доходів за рахунок вартості товарів та робіт, що були отримані ТОВ ІІ «Кольорові метали» від ТОВ «Фірма Юквар», ТОВ «Альянс+», ТОВ «СП «Укрліфт», ПНВП «Елеком», бо висновок про нікчемність договорів ТОВ ІІ «Кольорові метали» є необґрунтованим та незаконним і таким, що суперечить вимогам чинного законодавства України, висновок відповідача про те, що ТОВ «Фірма Юквар», ТОВ «Альянс+», ТОВ «СП «Укрліфт», ПНВП «Елеком» є невстановленими особами не підтверджено жодним доказом, крім того, це будь-яким чином не може вплинути на дійсність укладених з ними договорів; товари та роботи, отримані ТОВ ІІ «Кольорові метали» від ТОВ «Фірма Юквар», ТОВ «Альянс+», ТОВ «СП «Укрліфт», ПНВП «Елеком» не підпадають під визначення безоплатно наданих товарів (робіт, послуг), передбаченого п. 1.23. ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», бо такі товари та роботи отримані позивачем за укладеними договорами, що передбачають компенсацію, були прийняті та у позивача виникли відповідні зобов'язання з їх оплати, які були повністю або частково виконані відповідно до умов договорів.
Підпунктом 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. При цьому, право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду. Згідно з пп. 7.2.6 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Відповідно до пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобов'язань із сплати податків.
Датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) згідно 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Підпункт 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 Податкового кодексу України, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 Податкового кодексу України, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Пункт 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України встановлює, що до податкового кредиту не відносяться суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 Податкового кодексу України) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 Податкового кодексу України.
Натомість, як вбачається з наведених вище та досліджених судом доказів, у позивача наявні всі належним чином оформлені документи, які підтверджують зв'язок витрат по операціях з ПНВП «Елеком», ТОВ «Фірма Юквар», ТОВ «СП «Укрліфт», ТОВ «Альянс+», ТОВ «Видавництво «Зоря» з господарською діяльністю підприємства, тому позивач має право й на податковий кредит з ПДВ підставою для нарахування якого є податкові накладні, які видані особами, які продавали товар/виконували роботи/надавали послуги, та оформлені відповідно до вимог підпункту 7.2.3 п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та «Порядку заповнення податкової накладної», затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. № 165, та позивач вірно визначив залишок від'ємного значення ПДВ у серпні 2010 р. на суму 12 463,00 грн. по господарській операції з ПНВП «Елеком».
Суд також не приймає до уваги доводи відповідача про завищення позивачем податкового кредиту у грудні 2010 р. на суму 35 861,00 грн. З огляду на наступне.
Відповідно до п. 50.1 ст. 50 Податкового кодексу України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім митної декларації або обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку. Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо відповідні уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені.
Як зазначає позивач до початку податкової перевірки ТОВ ІІ «Кольорові метали» самостійно виявило, що під час включення у податковий кредит у декларації по ПДВ за грудень 2010 р. суму ПДВ в розмірі 35 861,00 грн. замість індивідуального податкового номеру контрагента ТОВ «Агротрейд Плюс» був помилково вказаний індивідуальний податковий номер контрагента ТОВ «Інтерфарм». Вищевказану помилку у індивідуальному податковому номері контрагента, що не вплинула на результат податкової декларації та сплату податку до бюджету, позивач планував виправити у поточній декларації з ПДВ за травень 2011 р., однак, в зв'язку з початком перевірки зробити це стало неможливим відповідно до встановленої законом заборони.
Як свідчать матеріали справи, у ТОВ ІІ «Кольорові метали» наявні первинні документи, які підтверджують отримання товару від ТОВ «Агротрейд Плюс» та право ТОВ ІІ «Кольорові метали» на податковий кредит на суму 35 861,00 грн.: договір, видаткова накладна, податкова накладна, тощо.
Будь-яких пояснень чи доказів, крім посилань на висновки, викладені ДПІ у Жовтневому районі в акті перевірки, представником відповідача суду не надано.
Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно). У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді. У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді. Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.
Як зазначив позивач, ТОВ ІІ «Кольорові метали» згідно з Технологічною інструкцією видобувально-збагачувального комплексу на власних потужностях в кількох структурних підрозділах за кількома стадіями виробництва проводить видобуток та переробку сировини з отриманням на кінцевій стадії напівфабрикатів та готової продукції, а саме: піску та концентратів різних марок. Виходячи з технології виробництва та враховуючи надання чинним законодавством платнику податку права самостійно визначати методологію розрахунку питомої ваги матеріальних витрат в собівартості продукції та згідно п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», а також Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси», затвердженого наказом МФУ від 20.10.1999 р. № 246, та Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом МФУ від 31.12.1999 р. № 318, та Наказу «Про порядок формування витрат» №4/В від 04.01.2010 р., підприємство формує собівартість продукції та напівфабрикатів в розрізі структурних підрозділів та робить розрахунок питомої ваги матеріальних витрат в незавершеному виробництві та в готовій продукції в цілому по підприємству.
Враховуючи, що чинне законодавство забороняє змінювати для цілей податкового обліку методологію протягом податкового року, позивач здійснював розрахунок питомої ваги матеріальних витрат в незавершеному виробництві та в готовій продукції у 2010 та 2011 роках за однією ж методологією.
Як свідчать матеріали справи, за результатами попередньої перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010 р. підприємства, які оформлені у акті № 7455/23-2/32495368 від 24 вересня 2010 р., відповідачем в частині методології визначення питомої ваги матеріальних витрат в готовій продукції та незавершеному виробництві ТОВ ІІ «Кольорові метали» порушень не встановлено та виведено залишки готової продукції та напівфабрикатів станом на кінець перевірки за методологією підприємства.
Отже, суд не може прийняти до уваги доводи відповідача стосовно заниження ТОВ ІІ «Кольорові метали» валових доходів на суму приросту балансової вартості запасів в розмірі 2 774 201,00 грн.
Судом також встановлено та матеріалами справи підтверджено, що позивач має право на віднесення до складу валових витрат суму збитків минулих років у вигляді курсової різниці за кредитами в сумі 26 530 851,00 грн.
Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
У 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього закону, який передбачає, що у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.
Пункт 6.2. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що податковий орган не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення. Пункт 6.3. ст. 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлює, що у разі коли від'ємне значення об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, податковий орган має право провести позачергову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках наявність від'ємного значення об'єкта оподаткування не є достатньою підставою для проведення такої позачергової перевірки.
Згідно ст. 150 Податкового кодексу України, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, отриманий від ведення діяльності, яка підлягає патентуванню, не враховується для цілей абзацу першого цього пункту та відшкодовується за рахунок доходів, отриманих у майбутніх податкових періодах від такої діяльності. Орган державної податкової служби не може відмовити у прийнятті податкової декларації, яка містить від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, з причин наявності такого від'ємного значення. У разі якщо від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування декларується платником податку протягом чотирьох послідовних податкових періодів, орган державної податкової служби має право провести позапланову перевірку правильності визначення об'єкта оподаткування. В інших випадках наявність значення такого від'ємного значення не є достатньою підставою для проведення такої позапланової перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, маючи витрати у вигляді курсової різниці за кредитами за 2007 р. у розмірі 27 103 348,00 гривень, керуючись чинним законодавством України, задекларував такі збитки у 2009 р. шляхом подачі декларації за податку на прибуток за 2009 р. та Уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань у зв'язку з виправлення самостійно виявлених помилок за 2009 р., і відобразив суму завищеного об'єкту оподаткування «-26 676 215,00» грн. (27 103 348,00 грн. - 427 133,00 грн. прибутку за уточнюючим розрахунком за 2009 р.).
Факт наявності збитків позивача попереднього періоду у загальній сумі 27 103 348,00 грн. було підтверджено відповідачем в ході планової виїзної перевірки підприємства позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 30.06.2010 р., що відображено у акті № 7455/23-2/32495368 від 24 вересня 2010 р. У зазначеному акті відповідач також підтвердив відсутність порушень щодо відображення цього показника у податковій декларації позивача та підтвердив від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибутку за 2009 р. у сумі 26 530 851,00 грн. з причин збитковості в перенесенні збитків минулих періодів у розмірі 27 103 348,00 грн.
У судовому засіданні позивач пояснив, що реалізуючи право, надане чинним законодавством, щодо включення у склад валових витрат суми від'ємного значення об'єкту оподаткування, позивач суму збитків минулих періодів до декларації з податку на прибуток за 2010 р. не включив з причин відмови відповідача приймати відповідні декларації через наявність від'ємного значення об'єкта оподаткування.
Заперечуючи проти твердження представника позивача, щодо надання до ДПІ в Жовтневому районі відповідних декларацій, представник відповідача не надав до суду жодних доказів щопідтверджують не подання такої декларації позивачем.
Однак, проводячи комплексну перевірку з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 р. по 31.03.2011 р., відповідачем факт існування збитків минулих років в сумі 26 530 851,00 грн., які позивач може включити до складу валових витрат за 2011 р., був проігнорований, хоча, як зазначив позивач, під час перевірок підприємство наголошувало на наявність збитків та необхідність відображення цього факту у актах перевірок.
Судом також встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач має право на включення до складу валових витрат суми збитків минулих років в розмірі 5 556 335,00 грн. та суми витрат в розмірі 276 642,99 грн., які виникли у позивача у вигляді банківських відсотків, нарахованих банківськими установами за користування кредитними коштами у 2010 р. та 1 кварталі 2011 р.
Згідно п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Підпункт 5.2.1. п. 5.2. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат включаються, зокрема, суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Отже, лише у тому разі, коли у пунктах 5.3 - 5.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» містяться певні обмеження чи є пряма заборона щодо включення певних витрат до складу валових витрат, таке включення можна вважати неправомірним. Отже, в пунктах 5.3 - 5.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не зазначено про неможливість віднесення витрат по сплаті відсотків за користування кредитним коштами до складу валових витрат.
Крім того, п. 5.11 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачає, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Відповідно до ч. 4 пп. 5.3.9 п. 5.3. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Стаття 11 «Правила ведення податкового обліку» Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не встановлює вимог до форми чи виду документів, які були б належні для цілей податкового обліку, тобто були би обов'язковими для підтвердження віднесення певних витрат до складу валових витрат. Тому такі документи мають відповідати вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Мінфіну України від 24.05.1995 р. № 88, де чітко визначено перелік обов'язкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили, та які дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не встановив жодного факту порушення з боку позивача вимог вищевказаних норм щодо наявності належним чином оформлених та достатніх підтверджувальних документів.
Відповідно до пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 2.4. укладеного між позивачем та ВАТ ВТБ Банк кредитного договору № 29/07В від 13.12.2007 р. банк надає Позичальнику кредит на придбання обладнання для оснащення додаткової ділянки технологічного циклу Доводочної збагачувальної фабрики, яка буде збудована за адресою: м. Вільногірськ, вул. Степова, 1; та для нової гравітаційної збагачувальної фабрики за адресою: Дніпропетровська обл., Криничанський р-н, с/рада Биковська, комплекс «Видобуток та переробка пісків техногенного родовища «балка Крута» (1-а черга) - 3 км. Автошляху Вільногірськ - Биково. Згідно п. 1.2. укладеного між позивачем та ЗАТ «Внєшторгбанк (Україна)» договору про надання не відновлювальної відкличної кредитної лінії № 10-0604/121к-07 від 11.04.2007 р. кредит надається Позичальнику на наступні цілі: інвестування в розширення виробничих можливостей: закупівля обладнання та будівництво.
Цільове використання кредитних коштів, як зазначив позивач, постійно контролюється банківською установою та було перевірено в ході перевірки відповідачем та жодних порушень з цього приводу не встановлено.
Отже, нараховані (сплачені) відсотки за користування кредитним коштами відповідно до пп. 5.5.1 п. 5.5 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» позивач вправі віднести до складу валових витрат.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, позивачем було нараховані та сплачені банківські відсотки за користування кредитними коштами у 2010 р. - у сумі 12 788 000,79 грн., у 1 кварталі 2011 р. - у сумі 2 931 388,59 грн., загальною сумою: 15 719 389,38 грн., що підтверджується наданими позивачем банківськими виписками за вказані періоди. Але в ході перевірки, відповідач підтвердив правомірність віднесення Позивачем до валових витрат в складі «інші витрати» рядок 04.13 декларації лише частини нарахованих та сплачених банківських відсотків загальною сумою 9 886 411,80 грн.
Суд не приймає до уваги доводи відповідача про неможливості включення до складу валових витрат у другому кварталі 2011 р. сум від'ємного значення об'єкту оподаткування, окрім тих, що виникли у першому кварталі 2011 р., та посилання відповідача на п. 1 та п. 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень ПК України відносно застосування норм розділу ІІІ та п. 150.1 ст. 150 ПК України з 01.04.2011 р., бо вказані норми не можуть бути застосовані до позивача.
Задовольняючи позовну вимоги в цій частині, суд вийшов за межі позовних вимог для повного захисту прав свобод та інтересів позивача, що передбачено ч. 2 ст. 11 КАС України.
Таким чином суд визнає протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому м. Дніпропетровська щодо невизнання права Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали», ідентифікаційний код 32495368, на віднесення до Декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період до складу валових витрат суми збитків минулих років у розмірі 26 530 851,00 грн. у вигляді курсової різниці, а також суми збитків минулих років в розмірі 5 556 335,00 грн. та витрат за 1 квартал 2011 р. в розмірі 276 642,99 грн. у вигляді відсотків за користування кредитним коштами
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані представниками сторін у судовому засіданні пояснення, а також докази, надані позивачем, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та висновків, а вимоги та свідчення позивача підтверджені матеріалами справи та поясненнями представників сторін.
Таким чином, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали» до Державної податкової інспекції у Жовтневому м. Дніпропетровська про визнання протиправними та скасування податкових-повідомлень рішень, визнання права, визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними та скасувати Податкові повідомлення-рішення від 25 червня 2011 р. № 0011282302, №0011292302, Податкові повідомлення-рішення від 17 серпня 2011 р. № 0011592302 та № 0011602302, Податкове повідомлення-рішення від 19 серпня 2011 р. № 0011612302 та Податкові повідомлення-рішення від 28 вересня 2011 р. № 0011852302 та № 0011862302.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому м. Дніпропетровська щодо невключення до складу валових витрат Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали», ідентифікаційний код 32495368, суми збитків минулих років у розмірі 26 530 851,00 грн. у вигляді курсової різниці, а також суми збитків минулих років в розмірі 5 556 335,00 грн. та витрат за 1 квартал 2011 р. в розмірі 276 642,99 грн. у вигляді відсотків за користування кредитним коштами.
Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Жовтневому м. Дніпропетровська щодо невизнання права Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали», ідентифікаційний код 32495368, на віднесення до Декларації з податку на прибуток підприємства за звітний період до складу валових витрат суми збитків минулих років у розмірі 26 530 851,00 грн. у вигляді курсової різниці, а також суми збитків минулих років в розмірі 5 556 335,00 грн. та витрат за 1 квартал 2011 р. в розмірі 276 642,99 грн. у вигляді відсотків за користування кредитним коштами.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовтневому районі м. Дніпропетровська прийняти у Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Кольорові метали», ідентифікаційний код 32495368, Декларацію з податку на прибуток підприємства за звітний період з включенням до складу валових витрат суми збитків минулих років у розмірі 26 530 851,00 грн. у вигляді курсової різниці, а також суми збитків минулих років в розмірі 5 556 335,00 грн. та витрат за 1 квартал 2011 р. в розмірі 276 642,99 грн. у вигляді відсотків за користування кредитним коштами.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 21.12.2011 р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Захарчук
Г.В. Потолова
Суддя /підпис/ О.В. Єфанова