23.12.2011 < копія >
09 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/15127/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЗахарчук Н. В. < Текст >
при секретарі< Секретар с/з >
< за участю/без участі >
< найменування Пр. > < ПІБ Представників > < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» до відділу Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області, головного спеціаліста з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області Лісковської Лідії Олександрівни про визнання протиправним припису та його скасування, ВСТАНОВИВ:
Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання дій головного спеціаліста з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області Лісковської Л.О. по складанню акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.09.2011 р. та припису № 000012 від 30.09.2011 року, виданого Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія»; визнати протиправним та скасувати припис головного спеціаліста з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області Лісковської Л.О. за № 000012 від 30.09.2011 р. виданого Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія».
Позивач у судовому засіданні відмовився від частини позовних вимог, а саме в частині визнання дій головного спеціаліста з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області Лісковської Л.О. по складанню акта перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.09.2011 р. та припису № 000012 від 30.09.2011 року, виданого Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія». Відмову в цій частині обґрунтовує тим, що до повноважень відповідача входить складання актів, приписів та інших документів які входять до повноважень відповідача та надані відповідачу законом та його посадовою інструкцією.
Відповідач не заперечує проти відмови позивача від частини його позовних вимог.
Суд, розглянувши заяву позивача про часткову відмову позовних вимог та вислухавши представників сторін, вважає за можливе прийняти відмову позивача від частини позовних вимог.
Таким чином суд розглядає справу за позовною вимогою про визнання протиправним та скасування припису головного спеціаліста з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області Лісковської Л.О. за № 000012 від 30.09.2011 р. виданого Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія».
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити адміністративний позов посилаючись на те, що висновки викладені в акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства від 30.09.2011 року, а також припис від 30.09.2011 року № 000012 такими, що не відповідають дійсним обставинам, та були складені з порушенням норм Земельного Кодексу України, Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, від 12.12.2003 року № 312, Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» та Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05.04.2007 року № 877-V.
Представник позивача вважає, що припис від 30.09.2011 року № 000012 порушує його законні права та інтереси, тому він звернувся до суду за захистом своїх законних прав та інтересів.
Представник відповідача проти позову заперечує, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, у задоволенні позовних вимог просить відмовити. Заперечення обґрунтовує тим, що у позивача проводилась перевірка земельної ділянки, загальною площею 130,00 га., якою користується позивач. В результаті перевірки було встановлено, що позивач використовує земельну ділянку після закінчення договору оренди, термін використання земельної ділянки було закінчено 29.08.2011 року. Так як позивач продовжує використовувати земельну ділянку без правовстановлюючих документів, то своїми діями він порушує ст.. ст.. 211, 125, 126, Земельного кодексу України та передбачає відповідальність за ст.. 54 Кодексу України про Адміністративні правопорушення, а саме порушення строків повернення тимчасово зайнятих земель або невиконання обов'язків щодо приведення їх у стан, придатний для використування за призначенням.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, вивчивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, згідно до наказу № 10 від 30 вересня 2011року, головним спеціалістом з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області Лісковською Лідією Олександрівною проведено позапланову перевірку дотримання вимог земельного законодавства на землях Преображенської сільської ради Межівського району Дніпропетровської області, яка знаходиться в оренді Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірми «Вікторія».
За результатами перевірки відповідачем складено акт позапланової перевірки дотримання вимог земельного законодавства, в якому зазначено порушення умов договору оренди земельної ділянки, зареєстрованого у відділі ДЗК від 29.08.2006 року за № 040612401537.
На підставі акту головним спеціалістом Лісковською Л.О. був винесен припис № 000012 згідно до якого позивач повинен привести земельну ділянку у стан придатний для використання за призначенням та повернути за актом риймання-передачі державі в особі Межівської райдержадміністрації.
В судовому засіданні представник відповідача пояснив, що порушення земельного законодавства позивачем полягає в тому, що він використовує земельну ділянку без правовстановлюючих документів. Строк договору оренди земельного участка із земель запасу, яка знаходиться за межами населеного пункту, на території Преображенської сільської ради загальною площею 130,0га., в тому числі ріллі - 130,0 га., укладений між позивачем та Межівською райдержадміністрацією закінчився 29.08.2006 року, з моменту реєстрації договору у ДЗК.
Таким чином відповідач вважає, що факт державної реєстрації договору оренди є запис в книзі реєстрації договорів оренди в Державному Земельному Кадастрі.
З таким твердженням представника відповідача суд не погоджується у зв'язку із наступним.
Так, в судовому засіданні встановлено та договором оренди земельної ділянки який укладений між позивачем та Межівською райдержадміністрацією на оренду земельної ділянки строком на 5 років із земель запасу, яка знаходиться за межами населеного пункту, на території Преображенської сільської ради загальною площею 130,0 га., в тому числі ріллі - 130,0 га., підтверджено, що після укладання зазначеного договору його було зареєстровано в державному земельному кадастрі 29.08.2006, про що в книзі реєстрації договору оренди землі вчинено запис № 040612401537.
На зазначеному договорі також зазначено, що факт державної реєстрації посвідчено виконкомом Преображенської сільської ради 28 липня 2007 року.
Статтею 18 Закону передбачено, що факт державної реєстрації засвідчується печаткою реєструючого органу з підписом уповноваженої на це особи та зазначенням дати реєстрації на всіх примірниках договору. Один зареєстрований примірник договору зберігається в органі, який здійснив його реєстрацію. Порядок та органи, що здійснюють державну реєстрацію, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 18 Закону «Про оренду землі» постановою Кабінету Міністрів України N 2073 від 25.12.1998 року затверджено Порядок державної реєстрації договорів оренди землі, який визначає єдині умови реєстрації договорів оренди та договорів суборенди земельних ділянок (далі - Порядок №2073). Зазначений порядок був чинний на момент здійснення правовідносин між позивачем та відповідачем).
Частина 3 зазначеного Порядку передбачає, що державна реєстрація договорів оренди проводиться виконавчим комітетом сільської, селищної та міської ради, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями за місцем розташування земельної ділянки.
Відповідно до п.п.2 п.б ч.1 статті 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» реєстрація права користування землею і договорів на оренду землі належить до делегованих повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад у сфері регулювання земельних відносин.
Відповідно до п. 2 Порядку № 2073 державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок. Згідно з пунктом 11 Порядку № 2078 державний орган земельних ресурсів у 20-денний термін перевіряє подані документи на відповідність чинному законодавству та за результатами перевірки готує висновок про державну реєстрацію або обґрунтований висновок про відмову у такій реєстрації і передає реєстраційну справу відповідно виконавчому комітету сільської, селищної та міської ради, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям за місцем розташування земельної ділянки для засвідчення факту державної реєстрації або відмови у такій реєстрації.
Факт державної реєстрації засвідчується гербовою печаткою та підписом голови відповідної ради або уповноваженої ним посадової особи (п. 12 Порядку)
Після засвідчення факту державної реєстрації договір оренди реєструється у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, яка ведеться державним органом земельних ресурсів.
В матеріалах справи міститься висновок Межівського районного відділу земельних ресурсів від 27.07.2006р. № 156 "Про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки", який складений відповідно до постанови КМУ від 25.12.1998 р. № 2073.
Згідно до ст. 14 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі № 2078, - Датою реєстрації договору оренди у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі, є дата засвідчення факту державної реєстрації.
Оскільки Преображенська сільська рада засвідчила факт державної реєстрації гербовою печаткою та підписом голови ради 28 липня 2007р., то строк дії договору становить 28 липня 2012 року.
Відповідно до ч. 5 ст. 126 Земельного Кодексу України право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
У зв'язку із тим що, реєстрація права оренди пов'язана з реєстрацією договору оренди, то суд вважає що строком закінчення дії договору є 28.07.2012р., а позивач є належним орендарем земельної ділянки, оскільки Преображенською сільською радою засвідчено факт реєстрації відповідного договору оренди.
Стосовно реєстрації зазначеного вище договору оренди в державному земельному кадастрі від 29.08.2006, про що в книзі реєстрації договору оренди землі вчинено запис № 040612401537., то суд вважає що державним підприємством Дніпропетровською регіональною філією «Центр державного земельного кадастру» лише вчинено запис до Державного реєстру земель, що має суттєве значення для реєстрації земель які надаються в оренду або суборенду юридичним або фізичним особам.
Згідно із вищевикладеним суд вважає твердження представника відповідача про порушення позивачем строку використовування земельної ділянки не відповідає дійсності, а факти порушення викладенні в оскаржуваному приписі, не мають підстав та суперечать діючому законодовству, яке було чинним на день виникнення орендних правовідносин, оскільки Рішення про державну реєстрацію приймає тільки голова відповідної ради, а не Центр державного земельного кадастру.
За змістом частин 4, 5 ст.11 КАС суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; з'ясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів. Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих сторонами доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст. 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приймаючи до уваги викладене та враховуючи надані представниками сторін у судовому засіданні пояснення, а також докази, надані представником позивача, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та висновків, а вимоги та свідчення позивача підтверджені матеріалами справи.
Таким чином, позовні вимоги Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» обґрунтовані та підтверджені належними доказами, а тому підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України суд,
Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія» до відділу Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області, головного спеціаліста з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області Лісковської Лідії Олександрівни про визнання протиправним припису та його скасування - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати припис головного спеціаліста з контролю за використанням та охороною земель відділу Держкомзему у Межівському районі Дніпропетровської області Лісковської Л.О. за № 000012 від 30.09.2011 р. виданого Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Агрофірма «Вікторія».
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Текст постанови у повному обсязі виготовлений 13.12.2011 р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >Н.В. Захарчук
< Текст >