11.11.2011 < копія >
31 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/10626/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіКонєвої С.О. < Текст >
при секретаріТроценко О.О.
за участю представників сторін:
від позивача Гайдамака Н.В.
< Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення в сумі 978 грн. 72 коп.
23.08.2011р. Жовтоводська об'єднана державна податкова інспекція у Дніпропетровській області звернулася з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та просить стягнути з відповідача на користь держави суму податкового боргу платника податку по єдиному податку з фізичних осіб - підприємців в розмірі 978 грн. 72 коп.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що відповідач є платником єдиного податку відповідно до свідоцтва № 213402, яке видане за його заявою від 19.12.2009 р. та відповідно до вимог Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва» від 03.07.1998р. № 727/98. Рішенням Жовтоводської міської ради Дніпропетровської міської ради від 26.02.2010 р. № 1162-54/V «Про ставки єдиного податку на деякі види підприємницької діяльності» встановлені ставки єдиного податку - у розмірі 100 грн., а з 01.04.2011р. - 150 грн., які він, як суб'єкт малого підприємництва, повинен сплачувати не пізніше 20 числа місяця наступного за звітним, в якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку. Позивач зазначає, що відповідач порушив зазначені терміни сплати, суму єдиного податку не сплачує до бюджету у встановлені строки, у зв'язку з чим відповідач станом на 27.07.2011 р. має податкову заборгованість по єдиному податку в сумі 978 грн. 72 коп. в тому числі пеня 7 грн. 99 коп. Також, позивач вказує в позові і на те, що у відповідності до вимог ст. 59 Податкового кодексу України податковою інспекцією була винесена податкова вимога № 239 від 18.05.2011р. на суму 978 грн. 72 коп., яка вручена відповідачеві 10.06.2011р. та залишилася не виконаною відповідачем, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача виходячи з наданих йому повноважень, визначених ст. 87 Податкового кодексу України.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Відповідач в судове засідання не з'явився, причину неявки не повідомив, з клопотанням про відкладення розгляду справи або розгляд справи за його відсутності не звернувся, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином у відповідності до вимог ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України про що свідчить наявний в матеріалах справи поштовий конверт (а.с. 28, 29).
Згідно ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, який не є суб'єктом владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
З огляду на викладене, враховуючи строки вирішення та розгляду справи, встановлені ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, вжиття судом всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідача про час і місце розгляду справи, визначених нормами Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності відповідача, за наявними у справі доказами відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 31.10.2011 р.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, який брав участь у судовому розгляді справи, аналізуючи норми чинного законодавства України та законодавства, яке діяло на момент виникнення правовідносин, оцінивши їх у сукупності, суд находить підстави достатніми для задоволення позову частково, виходячи з наступного.
Статтею 17 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до юрисдикції адміністративних судів відносяться спори за зверненнями суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачували податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Статтею 4 Закону України «Про систему оподаткування» (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законом України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).
З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України від 02.12.2010 р. № 2755-VІ, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків -відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу з єдиного податку в сумі 978 грн. 72 коп., виник до набрання чинності Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VІ, суд приходить до висновку, що, в даному випадку, при розгляді справи слід застосовувати норми раніше діючого законодавства, так як згідно до ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Спеціальними законами, які визначають статус державної податкової служби в Україні, її функції, а також обов'язки платників податків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) є Закон України «Про державну податкову службу в Україні», Закон України «Про систему оподаткування», Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», які були чинними та діяли на момент виникнення спірних правовідносин.
Так, судом встановлено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_4 зареєстрована виконавчим комітетом Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області як фізична особа - підприємець 08.07.2008р. за № 2 225 000 0000 003268 та знаходиться на обліку в Жовтоводській об'єднаній ДПІ, що підтверджується довідкою податковою інспекції від 09.07.2008р., копією свідоцтва про державну реєстрацію та копією довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців від 02.08.2011р. (а.с. 8-9,14).
19.12.2009р. податковою інспекцією на підставі заяви Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 від 15.12.2009 р. на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, останній податковою інспекцією було видано відповідне свідоцтво на сплату єдиного податку № 213402 з такого виду діяльності: виробництво металовиробів та їх реалізація, інші види діяльності (оброблення металів) зі сплатою 100 грн. єдиного податку, а з 01.04.2011р. - 150 грн., що підтверджується копією заяви відповідача та копією корінця свідоцтва серії Є № 213402 від 19.12.2009р. (а.с. 11, 12, 39).
Пунктом 2 Указу Президента України від 03.07.98р. № 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» (зі змінами та доповненнями) встановлено, що суб'єкти малого підприємництва - фізичні особи, мають право самостійно обрати спосіб оподаткування доходів за єдиним податком шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку. Ставка єдиного податку для фізичних осіб - підприємців встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 грн. на місяць. Суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.
Відповідно до рішення Жовтоводської міської ради Дніпропетровської області № 1162-54/V від 26.02.2010р. встановлені ставки єдиного податку (а.с 13).
Отже, відповідач, звернувшись з відповідною заявою до органу податкової інспекції про застосування до нього спрощеної системи оподаткування, погодився на сплату єдиного податку за встановленою місцевою радою ставкою та згідно до вимог пункту 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва» від 03.07.98р. № 727/98 (зі змінами та доповненнями) повинен сплачувати суму єдиного податку щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України та відповідно до рішення Жовтоводської міської ради № 1162-54/V від 26.02.2010 р. розмір єдиного податку для відповідача становить 100 грн., а з 01.04.2011р. - 150 грн. на місяць.
Відповідач у вищевказані встановлені строки єдиний податок за період з 21.05.2010 р. по 23.11.2010р. за червень - грудень 2010 року не сплачував.
Як вбачається з доданих до позову розрахунків суми позову, податковий борг по сплаті єдиного податку у відповідача виник з 21.05.2010р. по 23.11.2010 р. за червень - грудень 2010 року (а.с.6,7, 22, 31, 37, 38).
Пунктом 2.3.1 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв станом на момент виникнення правовідносин) передбачено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи, а також державні виконавці у межах їх компетенції.
Аналогічні повноваження щодо здійснення заходів з погашення податкового боргу визначені і нормами Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011 р.
Так, пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі, коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання у встановлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначену для надсипання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Згідно п.59.5 Податкового кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податків, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.
Так, податковим органом на виконання своїх повноважень, визначених Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. (чинного на момент виникнення податкового боргу) та Податковим кодексом України здійснювалися заходи щодо погашення відповідачем вказаного вище податкового боргу по сплаті єдиного податку з фізичних осіб, а саме: 18.05.2011 р. податковою інспекцією було сформовано податкову вимогу № 239 про сплату податкового боргу у розмірі 978 грн. 72 коп., яка була вручена відповідачу 10.06.2011р., що підтверджується копією корінця податкової вимоги з відміткою про її вручення відповідачеві (а.с.10).
Відповідач вищевказану суму податкового боргу у розмірі 978 грн. 72 коп. у строки, визначені п. 2 Указу Президента України від 03.07.98р. № 727/98, тобто до 20.06.2011 р. самостійно не сплатив у зв'язку з чим у відповідача наявний податковий борг, який виник з урахуванням отримання відповідачем податкової вимоги, з 21.06.2011 р. за період з 21.05.2010 р. по 22.11.2010р. за червень-грудень 2010 року, що підтверджено наданими суду розрахунками (а.с. 6, 7, 22, 31, 37, 38).
Крім того, позивачем у відповідності до вимог ст.16 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (який діяв станом на момент виникнення правовідносин) відповідачу була нарахована пеня за несвоєчасну сплату єдиного податку в сумі 7 грн. 99 коп. з 23.02.2010р. по 29.06.2010 р. (а.с.20, 22).
Розглядаючи в цій частині позовні вимоги щодо стягнення пені, суд не находить підстав для задоволення позову в цій частині, оскільки на вимоги суду позивачем не надано доказів правомірності нарахування пені в сумі 7 грн. 99 коп. Окрім того, позивачем заявлено до суду позов про стягнення податкового боргу за період з 21.05.2010 р. по 23.11.2010 р. за червень - грудень 2010 року, а згідно наявного в матеріалах позову розрахунку пеня розрахована за період з 23.02.2010 р. по 29.06.2010 р., який не є предметом даного спору.
Частиною 2 статті 5 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єкта малого підприємництва»від 03.07.1998р. № 727/98 в редакції Указу Президента від 28.06.1999р. № 746/99 також передбачено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідач в судове засідання не з'явився, доказів сплати податкового боргу у розмірі 970 грн. 73 коп. по сплаті єдиного податку суду у встановлені законом строки не надав, доказів відсутності податкового боргу або спростування вищевикладених обставин суду також не надано.
Приймаючи до уваги викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача щодо стягнення податкового боргу в сумі 970 грн. 73 коп. є обґрунтованими, доведеними у відповідності до вимог ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України та такими, що підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до вимог ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 71, 86, 94, 128, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Жовтоводської об'єднаної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 про стягнення 978 грн. 72 коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, індекс АДРЕСА_1) на користь держави суму податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб - підприємців за період з 21.05.2010 р. по 22.11.2010 р. за червень-грудень 2010 року в розмірі 970 грн. 73 коп. (дев'ятсот сімдесят гривень 73 коп.).
У частині позовних вимог щодо стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 пені у розмірі 7 грн. 99 коп. - відмовити.
Постанова може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги до суду першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови, або протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови відповідно до вимог ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили у порядку та у строки, визначені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складений 07.11.2011р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.О. Конєва
< Текст >