11.11.2011 < копія >
09 серпня 2011 р. Справа № 2а-8920/10/0470
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Лукашовій А.В.,
за участю
представника позивача Селезньової К.С.,
представника відповідача Крапівцевої О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовною заявою Державної установи «Дніпропетровський слідчий ізолятор»Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області про визнання протиправними пункти вимоги, -
Державна установа «Дніпропетровський слідчий ізолятор» Управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області (далі - ДП «ДСІ», позивач) звернулась до адміністративного суду з позовною заявою до Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області (далі - КРУ, відповідач), в якій просить визнати протиправними та недійсними пункти 2, 3, 4 вимоги КРУ від 08.07.2010 року № 04-08-05-15/7013.
В обґрунтування позову зазначено, що КРУ було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності позивача за період з 01.01.2008 року по 01.04.2010 року. За результатами ревізії складено акт від 01.07.2010 року № 08-21/74. Позивач надав КРУ письмові заперечення від 02.07.2010 року, які не були задоволені. 08.07.2010 року КРУ надіслано позивачеві вимогу № 04-08-05-15/7013 про усунення порушень, виявлених ревізією, які полягали в наступному: позивачем в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів» (далі - Постанова № 268) безпідставно нараховано та виплачено неатестованим службовцям надбавки за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими в розмірі 138293,86 грн. та відповідно перераховано страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сумі 50228,22 грн., в порушення вимог постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» (далі - Постанова № 1298) безпідставно нараховано та виплачено надбавки за безперервну роботу робітникам та службовцям на загальну суму 282845,09 грн. Позивач зазначив, що умови грошового і матеріального забезпечення працівників ДП «ДСІ» повинні відповідати нормам постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.1993 року № 534 «Про поліпшення умов оплати праці працівників установ виконання покарань, слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби» (далі - Постанова №534), а надбавка за вислугу років неатестованим працівникам, які оплачуються за ЄТС встановлювалась на підставі наказу Державного департаменту України з питань виконання покарань від 24.05.2000 року № 98 «Про затвердження Інструкції про порядок виплати процентної надбавки за безперервну роботу робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів державної кримінально-виконавчої системи» (далі - Наказ № 98), проте у зв'язку зі скасуванням Інструкції № 98 нарахування і виплата надбавки за безперервну роботу припинені з 01.06.2010 року. Крім того, на думку позивача, КРУ не враховано, що при визначенні сум переплат по заробітній платі медичним працівникам, умови оплати праці працівників закладів охорони здоров'я і установ соціального захисту населення упорядковуються наказом Міністерства охорони здоров'я України від 05.10.2005 року № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров'я та установ соціального захисту населення», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.10.2005 року № 1209/11489 (далі - Наказ № 308/519). Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні надала суду письмові заперечення та просила відмовити в задоволенні позову, обґрунтовуючи це тим, що ревізією встановлено, що протягом періоду, який підлягав ревізії, мають місце факти порушення чинного законодавства, а саме: Постанови № 268 та ст.33 Закону України „Про державну службу” від 16.12.1993 р. №3723-ХІІ в частині проведення видатків з оплати праці на підвищення посадових окладів працівникам із числа державних службовців за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими, за роботу із шкідливими і важкими умовами праці на загальну суму 138293,86 грн., що потягло зайве нарахування страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сумі 50228,22 грн. З посилання на Постанову №1298 та наказ Державного департаменту України з питань виконання покарань від 11.11.2005 р. №184 „Про впорядкування умов оплати праці працівників Державної кримінально-виконавчої служби України, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу” (далі - Наказ №184), представник відповідача зазначила на безпідставність нарахування та виплату працівникам надбавки за безперервну роботу. Крім того, представник відповідача зазначила, що Наказ №98 не пройшов державну реєстрацію в Міністерстві юстиції України та на час проведення ревізії був скасований наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.05.2010 р. №175.
Дослідивши письмові докази по справі, оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши чинне законодавство, суд приходить до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню.
Згідно з п.2. ст.8 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» № 2939-XII від 26.01.2003 р. із змінами та доповненнями (далі - Закон № 2939) головне контрольно-ревізійне управління України, контрольно-ревізійні управління в Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі зобов'язанні проводити у підконтрольних установах ревізії фінансово-господарської діяльності, використання і збереження фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильності визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, стану і достовірності бухгалтерського обліку та фінансової звітності.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що з 26.04.2010 року по 19.05.2010 року та з 14.06.2010 року по 01.07.2010 року на виконання п.1.1.6.2 Плану роботи КРУ на ІІ квартал 2010 року та на підставі направлення від 22.04.2010 року № 576-10, відповідачем проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності ДП «ДСІ» за період з 01.01.2008 року по 01.04.2010 року, про що складено акт № 08-21/74 від 01.07.2010 року. В акті ревізії зафіксовані наступні порушення:
- проведення видатків з оплати праці на підвищення посадових окладів працівникам із числа державних службовців за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими; за роботу у зв'язку зі шкідливими і важкими умовами праці; за роботу в кримінально-виконавчих установах закритого типу, що суперечить вимогам Постанови №268 та призвело до безпідставного нарахування та виплати заробітної плати на загальну суму 138293,86 грн.: з них: 2008 рік - 55396,51 грн., 2009 рік - 62090,97 грн., січень-березень 2010 року - 20833,38 грн., як наслідок зайво нараховано та перераховано страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сумі 50228,22 грн. (2008 рік - 20043,76 грн., 2009 рік - 22601,11 грн., січень - березень 2010 року - 7583,35 грн.). Внаслідок допущенного порушення ДП «ДСІ» завдано збитків на загальну суму 188522,08 грн.;
- проведення нарахування та виплата надбавки за безперервну роботу робітникам та службовцям на загальну суму 282845,09 грн., з них: 2008 рік - 130658,99 грн., 2009 рік - 152186,10 грн., щ суперечить вимогам Постанови № 1298, якою затверджено схему тарифних розрядів посад (професій) робітників у додатку № 4 та у п. 3 цієї постанови визначено перелік надбавок і доплат до них. Аналогічні умови затверджено Наказом № 184 на загальну суму 282845,09 грн., у т.ч. медичні працівники - 168532,31, з них: 2008 рік - 130658,99 грн., у т.ч. медичні працівники - 77903,14 грн., 2009 рік - 152186,10 грн., у т.ч. медичні працівники - 90629,17 грн. Як наслідок, зайво нараховано та перераховано страхових внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування у сумі 100296,34 грн., у т.ч. медичні працівники 60185,27 грн. (2008 рік - 46385,01 грн., у т.ч. медичні працівники - 27985,72 грн., 2009 рік - 59311,33 грн., у т.ч. медичні працівники -32199,55 грн.).
02.07.2010 року позивачем направлено до КРУ заперечення за вих. № 3/4-11908 до окремих питань акту ревізії № 08-21/74, які не були задоволені.
08.07.2010 року КРУ направлено позивачу вимогу 04-08-05-15/7013 про усунення виявлених ревізією порушень:
2. провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів, в іншому випадку стягнути з особи, якою допущені зайві грошові виплати коштів у сумі 138293,86 грн., у порядку та розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП України;
3. провести претензійно-позовну роботу щодо повернення зайво виплачених сум коштів, в іншому випадку стягнути з особи, якою допущені зайві грошові виплати коштів у сумі 282845,09 грн., у порядку та у розмірах, встановлених ст.ст. 133-136 КЗпП України;
4. провести перерахунок та відповідні взаємозвірки щодо сум внесків до фондів загальнообов'язкового страхування та повернути зайво сплачені кошти в сумі 150524,56 грн. (зарахувати в рахунок майбутніх платежів).
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України «Про державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 року № 2713-ІV (далі - Закон № 2713) до персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України належать особи рядового і начальницького складу (далі - особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби), спеціалісти, які не мають спеціальних звань, та інші працівники, які працюють за трудовими договорами в Державній кримінально-виконавчій службі України.
Згідно ст.3 Закону №2713 правовою основою діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України є Конституція України, цей та інші закони України, акти Президента України і Кабінету Міністрів України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також видані відповідно до них нормативно-правові акти центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.
Відповідно до норм Положення про Дніпропетровський слідчий ізолятор управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Дніпропетровській області, затвердженого наказом управління Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області від 18.01.2007 року № 11, слідчий ізолятор підпорядковується управлінню Державного департаменту України з питань виконання покарань в Дніпропетровській області та знаходиться в оперативному підпорядкуванні Департаменту; майно слідчого ізолятора перебуває у державній власності, використовується виключно для забезпечення виконання його завдань, закріплюється за ним на правах оперативного управління Департаментом; позивач є юридичною особою та створений для тримання обвинувачених, підсудних, підозрюваних у вчиненні злочину, за який може бути призначено покарання у виді позбавлення волі, та засуджених, вироки щодо яких не набрали законної сили і щодо яких запобіжний захід обрано тримання під вартою та особи, вперше засуджені до позбавлення волі на певний строк залишені для роботи з господарського обслуговування; позивач здійснює медичний контроль за станом здоров'я осіб, які тримаються у слідчому ізоляторі, надає їм відповідно до законодавства про охорону здоров'я необхідну первинну лікувально-профілактичну допомогу та забезпечує діяльність лікувального закладу при слідчому ізоляторі.
У відповідності до ч. 1 ст. 7 Закону № 2713 центральний орган виконавчої влади з питань виконання покарань реалізує єдину державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, спрямовує, координує та контролює діяльність Державної кримінально-виконавчої служби України, у межах своїх повноважень видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Між трудовим колективом та адміністрацією позивача протягом 2008-2010 років було укладено Колективні договори, пунктом 3 розділу 3 яких було визначено, що оплата праці особам рядового і начальницького складу, державним службовцям та службовцям установи здійснюється згідно Указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, Закону України „Про оплату праці”, наказів Державного департаменту з питань виконання покарань та інших нормативно-правових актів.
Працівникам позивача, які не мають спеціальних звань, підвищення посадового окладу та нарахування надбавки здійснювалось на підставі Наказу № 98, яким розроблений на виконання постанови Кабінету міністрів України №653 від 22.04.1999 р. „Про заходи щодо забезпечення діяльності Державного департаменту з питань виконання покарань” та постанови Кабінету міністрів України №1510 від 18.08.1999 р. „Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої системи” та Постанови №534.
Наказом №98 затверджено Інструкцію, якою встановлено процентну надбавку за безперервну роботу у розмірі від 5% до 25 % до тарифних ставок (посадових окладів) по основній посаді та визначено порядок виплати такої надбавки робітникам і службовцям підприємств, установ, організацій та навчальних закладів кримінально-виконавчої системи.
Наказ № 98 не був зареєстрований у Міністерстві юстиції України. Разом із тим, Наказ не був визнаний нечинним, а з огляду на вищезазначені приписи Закону № 2713 та Положення про Дніпропетровський слідчий ізолятор, цей наказ був обов'язковим до виконання підприємствами та установами кримінально-виконавчої системи, до яких відноситься і позивач. Наказ № 98 був скасований наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 25.05.2010 р. №175 і з моменту його скасування позивачем припинено нарахування надбавки.
Крім того, п. 2 Наказу № 98 зобов'язано начальників управлінь (самостійних відділів) Державного департаменту України з питань виконання покарань, управлінь (відділів, відділення) Державного департаменту України з питань виконання покарань в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, керівникам установ, організацій та навчальних закладів, підлеглих Департаменту, забезпечити точне та неухильне виконання встановленого порядку обчислення і виплати робітникам і службовцям процентної надбавки за безперервну роботу відповідно до затвердженої Інструкції.
Також, згідно пункту 3 Наказу № 98 надбавка за безперервну роботу підлягає виплаті в межах асигнувань, що виділяються на утримання органів і підрозділів кримінально-виконавчої системи, та за рахунок і в межах фондів оплати праці підприємств, що знаходяться на госпрозрахунку.
Тобто, зазначеним Наказом № 98 передбачено умови, за яких здійснюється виплата вказаної надбавки, а саме: виплата процентної надбавки за безперервну роботу здійснюється у межах асигнувань, виділених на утримання підприємства та за рахунок і в межах фонду оплати праці підприємства.
Відповідно до п. 7 Постанови № 653 джерелами фінансування Державної кримінально-виконавчої служби є бюджетні асигнування та доходи від працевикористання засуджених.
Згідно зі ст. 117 Конституції України Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов'язковими до виконання.
Постановою № 534 надано право керівникам установ виконання покарань, слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби встановлювати працівникам, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, посадові оклади (тарифні ставки) з підвищенням за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах, у таких розмірах:
- в слідчих ізоляторах та їх навчально-виробничих майстернях - на 30%;
- у закладах охорони здоров'я, які обслуговують спецконтингент - на 50%.
На виконання цієї постанови наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 03.10.2004 № 190, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 14.10.2004 за № 1312/9911, затверджено Порядок підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників установ кримінально-виконавчої системи, які не мають спеціальних звань рядового і начальницького складу, за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, що тримаються у слідчих ізоляторах і перебувають у лікувально-трудових профілакторіях (далі - Порядок №190).
Згідно з п.п.7.1 п.7 Порядку №190 підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників за особливі умови праці, пов'язані з роботою із засудженими та особами, які тримаються у слідчих ізоляторах, установлюються у розмірі до 30 відсотків.
Пунктом 6 Порядку №190 передбачено, що підвищення посадових окладів (тарифних ставок) працівників за цим Порядком здійснюється лише в межах фактичних видатків на заробітну плату, включаючи видатки на премії та інші види заохочень чи винагород, матеріальну допомогу, затверджених для бюджетних установ у кошторисах, та в межах фонду заробітної плати підприємств установ.
Згідно зі статтею 113 Бюджетного кодексу України органи Державної контрольно-ревізійної служби України здійснюють контроль за: 1) цільовим та ефективним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів; 2) цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів, одержаних під гарантію Кабінету Міністрів України; 3) порядком ведення бухгалтерського обліку та достовірністю звітності про виконання Державного бюджету України та місцевих бюджетів, кошторисів.
Відповідачем під час ревізії не встановлено нецільове використання позивачем грошових коштів державного бюджету або втрату бюджетних коштів та не вказано, які саме норми бюджетного законодавства позивач порушив при здійсненні вказаних виплат.
Частиною 1 статті 15 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 року № 108/95-ВР (далі - Закон № 108/95) передбачено, що форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.
Тобто, вказана норма зобов'язує підприємство при визначенні умов та запровадженні розмірів виплат дотримуватися норм і гарантій, передбачених законодавством, що і було зроблено позивачем.
Оскільки підвищення посадових окладів та нарахування надбавок здійснено позивачем правомірно, то відрахування до державних цільових фондів також здійснено правомірно.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що КРУ при винесені вимоги від 08.07.2010 року № 04-08-05-15/7013 в частині пунктів 2,3,4 не враховані всі обставини, що мають значення для винесення оскаржуваної вимоги, у зв'язку із чим пункти 2, 3, 4 є протиправними.
На підставі ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними та скасування рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень.
Отже, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню та визнає протиправними і скасовує (а не визнає недійсними) оскаржувані пункти 2, 3, 4 вимоги КРУ.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати пункти 2, 3, 4 вимоги Контрольно-ревізійного управління в Дніпропетровській області від 08.07.2010 року № 04-08-05-15/7013.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені ст. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 12 серпня 2011 року.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >М.В. Бондар
< Текст >