10.11.2011
< копія >
04 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/9580/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Потолової Г.В.
при секретарі -Тимцунік Ю.В.
за участю: позивач -не з'явився
відповідача -ОСОБА_1
представник третьої особи -не з'явився
свідка -ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Територіальне управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними, наказу незаконним та відшкодування моральної шкоди,
ОСОБА_3 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом про визнання протиправними дій голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1, визнання наказу № 18-а/г від 18.07.2011 р. таким, що не відповідає вимогам закону (є незаконним) та винесено з перевищенням службових і адміністративних повноважень та його скасування, стягнення моральної шкоди у розмірі 200 грн.
23.08.2011 р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог.
Так, крім іншого, позивач просить визнати наказ № 28-о/с від 20.07.2011 р. таким, що не відповідає вимогам закону (є незаконним) винесено з перевищенням службових і адміністративних повноважень та зобов'язати голову Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 внести зміни до наказу щодо встановлення премій працівникам суду, включивши до наказу суддю Марганецького міського суду ОСОБА_3 або зобов'язати голову Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 видати наказ про місячне преміювання за липень місяць 2011 року ОСОБА_3
В решті позовні вимоги залишено без змін.
Позивач у судове засідання не з'явився, зазначивши в адміністративному позові про розгляд справи без його участі. Також, 09.08.2011 р., 23.08.2011 р. та 03.10.2011 р. надав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі з урахуванням змін від 23.08.2011 р.
Відповідач заперечував проти позовних вимог, посилаючись на законодавчі підстави своїх дій, діяльність в межах закону та наданих повноважень, а тому просить у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. У судовому засіданні надав письмові заперечення проти позову та усні пояснення.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача надала клопотання про розгляд справи без участі її представника та письмові пояснення, відповідно до яких наказ № 18-а/г від 18.07.2011 р. повернуто на адресу суду як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства, а щодо наказу № 28-о/с від 20.07.2011 р. голові Марганецького міського суду запропоновано в найкоротший термін внести зміни та направити їх на адресу ТУ ДСА в Дніпропетровській області.
В ході судового розгляду адміністративної справи в якості свідка допитана судовий розпорядник Марганецького міського суду ОСОБА_2
Після надання відповідачем пояснень та допиту свідка, ОСОБА_1 у судовому засіданні подане клопотання про закінчення судового розгляду справи без його участі.
Відповідач не заперечував проти продовження розгляду справи в порядку письмового провадження.
Згідно ч.4 ст.122 КАС України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
За наведених обставин, судом на місці ухвалено подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження.
Таким чином, суд, заслухавши пояснення відповідача та свідка, дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, оцінивши їх у сукупності, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_3 Указом Президента України № 250/2011 від 02.03.2011 р. призначений на посаду судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області.
18.07.2011 р. головою Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 видано наказ № 18-а/г, яким суддю Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 позбавлено премії у розмірі 10% за липень місць 2011 року.
Також, 20.07.2011 року головою Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 видано наказ № 28-о/с, яким голові суду та судді ОСОБА_7. встановлено премії за липень 2011 року у розмірі 10% від окладу та кваліфікаційного класу, а працівникам апарату суду -10% від посадового окладу.
Не погоджуючись з такими діями та рішеннями відповідача, позивач звернувся за захистом своїх прав та інтересів до суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач перевищив свої службові повноваження.
Як зазначає позивач, ст.24 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»не передбачає такого адміністративного повноваження голови суду, як застосування дисциплінарного стягнення до судді.
Стаття 83 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»має вичерпний перелік підстав дисциплінарної відповідальності судді, жодної з який, вказує позивач, в його діяннях немає.
Органи, що здійснюють дисциплінарне провадження щодо судді, сам порядок та можливі рішення передбачено ст.ст.84-89 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Крім того, позивач зазначає, що відсутній факт порушення ним трудового законодавства, тобто відсутня й підстава, за якою головою суду видано наказ № 18-а/г від 18.07.2011 р.
Відповідач в обгунтування своїх заперечень зазначає, що позбавлення премії не є видом дисциплінарного стягнення.
Також, відповідач зазначає, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів»чітко вказані види дисциплінарного стягнення,а тому позбавлення премії не є дисциплінарним стягненням.
Одночасно відповідач посилається на лист Міністерства праці та соціальної політики України від 21.09.2009 року № 10712/0/14-09/13 згідно якого, на його думку, позбавлення премії також не є дисциплінарним стягненням, а є заходом впливу.
При цьому відповідач посилається на приписи Бюджетного кодексу України, відповідно до яких розпорядниками бюджетних коштів є суди загальної юрисдикції в особі їх керівників.
А згідно листа Державної судової адміністрації України від 18.06.2011 року № 10-3917/11, як посилається відповідач, голова суду є керівником бюджетної установи, а тому приймає рішення в межах затвердженого фонду оплати праці відповідного судового органу.
Голова суду зазначає, що ним було доручено керівнику апарату суду ОСОБА_5 зробити перевірку дійсності призначених справ та виклику свідків і потерпілих по справі, які перебувають в провадженні судді ОСОБА_3
Однак, суддя ОСОБА_3 відмовив і не видав справи для перевірки керівнику.
Згідно пояснень Територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області 20.07.2011 ними отримано наказ Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 18 липня 2011 року № 18-о/г щодо позбавлення судді Марганецького міського суду ОСОБА_3 премії за липень місяць 2011 року.
Зазначений Наказ повернуто на адресу Суду, як такий, що суперечить вимогам чинного законодавства листом від 22.07.2011 №1775/11.
26.07.2011 на адресу територіального управління надійшов Наказ Марганецького міського суду Дніпропетровської області від 20 липня 2011 року № 28-о/с, яким голові суду ОСОБА_6, судді ОСОБА_7. та працівникам суду встановлено відповідні премії.
У вказаному Наказі суддя Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 відсутній, що не дає підстави бухгалтерії територіального управління для нарахування та виплати йому премії.
Враховуючі наведене, з метою запобігання виникнення судового спору, ТУ ДСА листом від 04.08.2011звернулося до Голови Марганецького міського суду з проханням в найкоротший термін внести відповідні зміни до Наказу від 20.07.2011 № 28-о/с та направити їх на адресу ТУ ДСА в Дніпропетровській області - для здійснення подальшого перерахунку та виплати премії судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_3 за липень 2011 року. Лист було направлено факсимільним зв'язком 04.08.2011 та рекомендованим листом.
Як зазначає третя особа, станом на 09.08.2011 р. будь-якої інформації від Марганецького міського суду Дніпропетровської області на адресу територіального управління не надходило.
У судовому засіданні голова суду ОСОБА_1 підтвердив, що будь-які зміни до оспорюваний наказів не вносив.
Вирішуючи адміністративну справу по суті, суд виходить з наступного.
Закон України «Про судоустрій і статус суддів»(далі -Закон) визначає правові засади організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні з метою захисту прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, прав та законних інтересів юридичних осіб, інтересів держави на засадах верховенства права, визначає систему судів загальної юрисдикції, статус професійного судді, народного засідателя, присяжного, систему та порядок здійснення суддівського самоврядування і встановлює систему і загальний порядок забезпечення діяльності судів та регулює інші питання судоустрою і статусу суддів.
Цей Закон набрав чинності 30.07.2010 р.
Згідно зазначеного Закону питання щодо забезпечення судді врегульовані Розділом ІХ, а суддівська винагорода -статтею 129.
Однак, згідно Прикінцевих положень цього Закону статті 129 та 130 щодо суддівської винагороди та допомоги на оздоровлення вводяться в дію з 01.01.2012 року. Такі зміни внесені Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України»N 2856-VI, 23.12.2010, який набрав чинності з 1 січня 2011 року.
Таким чином, з 01.01.2011 року розміри посадових окладів для вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів встановлені Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»№ 865 від 03.09.2005 р. (далі -Постанова № 865).
Пункт 2 зазначеної Постанови № 865, яка є чинною і на час розгляду даної справи, передбачає, що преміювання посадових осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови (тобто, суддів місцевих судів), крім суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, здійснюється згідно з рішенням президії або органу суддівського самоврядування відповідного суду за результатами роботи, до державних і професійних свят, ювілейних дат у граничному розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас у межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі відповідного суду, та економії коштів на оплату праці.
Суд вважає неприйнятним твердження відповідача про те, що збори суддів у Марганецькому міському суді на протязі півріччя 2011 року провести неможливо, оскільки в штаті Марганецького міського суду є читири посади судді і голова суду, а на день винесення наказу № 18-а/г від 18.07.2011 р. працювали лише двоє суддів: ОСОБА_6 та ОСОБА_3, оскільки одна посада вакантна, одна суддя перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку, суддя ОСОБА_7. перебувала у відпустці.
Стаття 19 Конституції України, зобов'язує органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст.130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів. Для вирішення питань внутрішньої діяльності судів діє суддівське самоврядування.
Відповідно до ст.54 Закону права судді, пов'язані зі здійсненням правосуддя, визначаються Конституцією України, процесуальними та іншими законами.
Таким чином, при виданні оспорюваних наказів головою Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 порушено принцип рівності, визначений ст.ст.21, 24 та приписи ст.130 Конституції України.
Крім того, враховуючи особисте підтвердження відповідачем у своїх запереченнях доручення керівнику апарату суду ОСОБА_5 проведення дій щодо перевірки стосовно справ, які перебувають в провадженні судді цього ж суду ОСОБА_3, суд вважає підтвердженим порушення ст.47 Закону.
Так, відповідно до ст.47 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання. Суддя здійснює правосуддя на основі Конституції і законів України, керуючись при цьому принципом верховенства права. Втручання в діяльність судді щодо здійснення правосуддя забороняється і тягне за собою відповідальність, установлену законом.
Суддя не зобов'язаний давати жодних пояснень щодо суті справ, які перебувають у його провадженні, крім випадків, установлених законом.
Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, а також фізичні і юридичні особи та їх об'єднання зобов'язані поважати незалежність судді і не посягати на неї.
Допитана в якості свідка у судовому засіданні судовий розпорядник Марганецького міського суду ОСОБА_2 надала пояснення, аналогічні поясненням в доповідній, копія якої додана відповідачем до матеріалів справи.
Проте, суд критично оцінює пояснення свідка ОСОБА_2 щодо морального обліку судді ОСОБА_3 та поведінки останнього, оскільки це є прямим порушенням норм діючого законодавства України, в тому числі, Конституції України, приписів Закону України «Про судоустрій та статус суддів», зокрема ст.ст.47, 48, 51, 54, тощо.
Судовий розпорядник не має повноважень щодо здійснення нагляду (контролю) за суддею, а тим більше щодо надання характеристики судді.
Отже, під час судового розгляду адміністративної справи повністю знайшли підтвердження вимоги, викладені у позовній заяві та підтверджено протиправність дій та рішень (наказів) відповідача.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в цій частині.
Щодо вимог про стягнення з відповідача суми моральної шкоди у розмірі 200 грн., суд виходить з наступного.
Постановою Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року “Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди”, моральній (немайновій) шкоді надано дефініцію, відповідно до якої під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Моральна шкода: може полягати у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством та судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
У позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
З огляду на зміст ст.21 КАС України, якою визначена підсудність кількох пов'язаних між собою вимог, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою і підсудні одному адміністративному суду. Вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
З тексту позовної заяви та наданого третьою особою розрахунку вбачається, що розмір заявленої позивачем суми моральної шкоди виходить із суми невиплаченої премії за липень 2011 року.
Однак, враховуючи що накази відповідача визнано протиправними, у зв'язку з чим сума невиплаченої премії судді Янжулі О.С. за липень 2011 р. підлягає нарахуванню та виплаті, підстави для стягнення з відповідача суми моральної шкоди відсутні.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 внести зміни до наказу щодо встановлення премій працівникам суду, включивши до наказу суддю Марганецького міського суду ОСОБА_3 або зобов'язати голову Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 видати наказ про місячне преміювання за липень місяць 2011 року ОСОБА_3, суд не може своїм рішенням підмінювати рішення (компетенцію) державного органу (суб'єкта владних повноважень), який наділений, згідно діючого законодавства України, відповідними правами та обов'язками.
У відповідності до ч.2 ст.2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, відповідно до статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.2 ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
За наведених обставин, суд вважає за можливе, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача вийти за межі позовних вимог шляхом зобов'язання голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 вирішити питання щодо внесення змін до наказу про встановлення премій працівникам суду шляхом включення до наказу № 28-о/с від 20.07.2011 р. судді Марганецького міського суду ОСОБА_3 або вирішити питання щодо видачі іншого наказу про місячне преміювання за липень місяць 2011 року судді ОСОБА_3.
Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Приймаючи до уваги викладене, враховуючи протиправність бездіяльності відповідача, а також те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Відповідно до ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України повернути з Державного бюджету позивачу - ОСОБА_3 судові витрати у розмірі 1грн. 70коп., сплачені квитанцією № 3822\з17 від 27.07.2011 р.
Керуючись ст.ст.11, 17, 86, 94, 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_3 до Голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Територіальне управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, про визнання дій протиправними, наказу незаконним та відшкодування моральної шкоди - задовольнити частково.
Визнати дії голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 протиправними.
Визнати протиправним та скасувати наказ голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 № 18-а/г від 18.07.2011 р.
Наказ голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 № 28-о/с від 20.07.2011 р. визнати протиправним в частині невнесення даних про преміювання судді ОСОБА_3 за липень 2011 року.
Зобов'язати голову Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 вирішити питання щодо внесення змін до наказу про встановлення премій працівникам суду шляхом включення до наказу № 28-о/с від 20.07.2011 р. судді Марганецького міського суду ОСОБА_3 або вирішити питання щодо видачі іншого наказу про місячне преміювання за липень місяць 2011 року судді ОСОБА_3.
В решті позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1) 1грн. 70коп. (три грн. 40коп.) судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі її апеляційного оскарження -з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд у десятиденний строк з дня отримання копії постанови, виготовленої у повному обсязі.
Суддя Г.В. Потолова