09.11.2011
< копія >
04 листопада 2011 р. Справа № 2а/0470/13211/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ільков В.В. < Текст >
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду в Центрально-Міському районі м. Кривого до Виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення витрат по виплаті та доставці пенсій пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.0.2011р. по 31.08.2011р. у сумі 1696,47 грн, -
Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення витрат по виплаті та доставці пенсій пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.06.2011р. по 31.08.2011р. у сумі 1696,47 гривень.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кривому Розі Дніпропетровської області безпідставно відмовляється від відшкодування витрат по виплаті та доставці пенсій пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.06.2011р. по 31.08.2011р. у сумі 1696,47 гривень. Позивач вважає, що обов'язок відповідача відшкодовувати ці витрати передбачений положеннями ст. 2, ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Позивач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується матеріалами справи, 04.11.2011 року до суду клопотання про розгляд справи без його участі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ч. 8 ст. 35 КАС України, що підтверджується матеріалами справи, надав до суду 03.11.2011р. клопотання про розгляд справи без його участі та заперечення проти позову, в яких зазначено, що для проведення відшкодування будь-яких виплат відповідач, відповідно до вимог ст. 35 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили страту працездатності», в обгрунтування понесених витрат повинен мати акт розслідування та інші документи, як підставу для призначення і проведення виплат, такі документи у відділення відсутні. У відповідача відсутні повноваження щодо самостійного врегулювання включення витрат на виплату і доставку адресної допомоги до щомісячних актів звірки. Посилання позивача на те, що відшкодування витрат на виплату і доставку адресної допомоги повинно проводитись за аналогією з відшкодуванням витрат на виплату та доставку цільової допомоги на прожиття, оскільки одна допомога виплачується на заміну іншої, що суперечить чинному законодавству України. Відшкодування або вчинення дій по підписанню акту для подальшого відшкодування Пенсійному Фонду України витрат, повязаних із виплатою підвищення до пенсії, щомісячного грошового утримання, державної соціальної допомоги відповідно до постанови КМУ від 26.03.2009р. за № 265 не має законно обгрунтованих підстав.
За таких обставин суд, керуючись положеннями ч. 6 ст.128 КАС України, вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.
Відповідно до положень розділів ІV, V Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 року за № 1058-IV (далі - Закон України № 1058-IV), за рахунок коштів Пенсійного фонду України здійснюється виплата пенсій по інвалідності від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання та пенсій у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
У ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 року за № 1105-XIV (далі - Закон України № 1105-XIV) зазначається, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Згідно пунктів 5, 6, 7, 8 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 04.03.2003 року за № 5-4/4 (далі - Порядок № 5-4/4) відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання проводиться на централізованому рівні на підставі актів щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено зазначені види пенсій. Дані акти складаються до 10 числа місяця, наступного за звітним, між органами Пенсійного фонду та відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають їх відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Головні управління Пенсійного фонду та управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на підставі акта щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою даних видів пенсій, та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Відповідно Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі даної довідки на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.
Пенсійний фонд та Фонд соціального страхування від нещасних випадків до 30 числа місяця, наступного за звітним, складають у двох примірниках акт про проведене відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Отже, аналіз вищезазначених норм, вказує, що вищевказаним Порядком передбачено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Як вбачається з матеріалів справи, суми по виплаті та доставці пенсій пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.06.2011р. по 31.08.2011р, які не були відшкодовані позивачу та виплачені становлять 1696,47 гривень.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.01.2001 року за № 2272-ІІІ (далі - Закон України № 2272-ІІІ), Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання пенсійного забезпечення громадян» від 26 березня 2008 року за № 265 (далі - Постанова № 265) передбачено порядок виплати щомісячної державної адресної допомоги до пенсії, що здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога. Щомісячна державна адресна допомога встановлюється з 1 квітня 2008 р. і переглядається у зв'язку із збільшенням прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» від 11 березня 2009р. за № 198 (далі - Постанова № 198) передбачено порядок виплати підвищень до пенсій з 1 квітня 2009 року.
Так, зокрема, згідно з п. 4 вказаного Порядку, відшкодуванню підлягають суми, що виплачувались відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», а саме: сума основного розміру пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру і він одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення» від 18.09.2004 року за № 1215 (далі - Постанова № 1215) затверджено механізм перерахування коштів, які спрямовуються на виплату щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації). Так, відповідно до п. 4 вказаного Механізму, остаточний розрахунок щодо виплати щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації) між Пенсійним фондом України та Мінфіном, а також щодо виплати щомісячної державної адресної допомоги до пенсії (дотації) військовослужбовцям та особам начальницького і рядового складу та деяким іншим особам здійснюється в кінці року, але не пізніше ніж 25 грудня.
Отже, згідно Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, державна адресна допомога не входить до переліку сум, що підлягають відшкодуванню відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня пенсійного забезпечення» закріплено, що остаточний розрахунок щодо виплати щомісячної державної адресної допомоги до пенсії здійснюється між Пенсійним фондом України та Мінфіном України.
Статтею 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» визначений перелік виплат, які здійснюються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на відшкодування заподіяної шкоди. Проте, державна адресна допомога до цього переліку не входить. Згаданий вище Порядок також не передбачає такого виду відшкодування.
Тому, щомісячна державна адресна допомога, яка виплачується з урахуванням приписів Постанови № 265 не підпадає під дію вищевказаного Порядку № 5-4/4.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закон України № 1105-XIV особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону.
Крім того, Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, регулює механізм відшкодування на централізованому рівні витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання, які призначені особам, що застраховані згідно із Законом, у тому числі добровільно застрахованим та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено, згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди заподіяної працівнику внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, які пов'язані з виконанням ними трудових обов'язків.
Таким чином, суд зазначає, що позивач невірно визначив спосіб захисту своїх прав, оскільки згаданий Порядок визначає механізм відшкодування на централізованому рівні, тобто Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України, витрат, пов'язаних із виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій, у зв'язку із втратою годувальника, який помер із цих причин, що призначені особам, застрахованим відповідно до Закону України № 1058-IV (крім осіб, зазначених у п. 2 ст. 8 Закону), у тому числі добровільно застрахованим, та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівниками внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних із виконанням ними трудових обов'язків. Отже, й вимога щодо відшкодування вказаних витрат, а саме про стягнення витрат по виплаті та доставці пенсій пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.06.2011р. по 31.08.2011р. у сумі 1696,47 гривень має вирішуватись на централізованому рівні, тобто Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному Фонду України.
Суд приходить до висновку, що у задоволенні даного позову необхідно відмовити повністю.
Керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м.Кривого Рогу Дніпропетровської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.Кривому Розі Дніпропетровської області про стягнення витрат по виплаті та доставці пенсій пенсіонерам ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 за період з 01.06.2011р. по 31.08.2011р. у сумі 1696,47 грн. - відмовити.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >В.В Ільков
< Текст >