03.11.2011
< копія >
22 вересня 2011 р. Справа № 2а-14197/10/0470
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Чорна В.В., одноособово розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна»до Запорізької митниці, третя особа -Головне управління Державного казначейства України в Запорізькій області, за участі прокуратури Дніпропетровської області, про визнання нечинним рішення № 112000006/2010/000472/1 від 05.05.2010 р., визнання протиправною бездіяльності та стягнення грошових коштів, -
05 листопада 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна»(далі -ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із зазначеним адміністративним позовом, в якому просить визнати нечинним з моменту прийняття рішення Запорізької митниці № 112000006/2010/000472/1 від 05.05.2010 р. про визначення митної вартості товару, визнати протиправною бездіяльність Запорізької митниці щодо ненадання примірника картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, та стягнути з державного бюджету України надмірно сплачений податок на додану вартість в сумі 104 096 грн. 11 коп.
Ухвалою суду від 25.01.2011 р., після усунення позивачем недоліків позовної заяви, за даним позовом відкрито провадження в адміністративній справі, та призначено її до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна»є суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, який на підставі контракту № GIL/2009/57 від 24.08.2009 р. отримав від Компанії «Геліор ЛТД»(Латвія) товар, а саме, «фракція піперіленова»ТУ 2411-085-16810126-2005 за визначеною сторонами вартістю. 05.05.2010 р. позивач подав до відділу митного оформлення Запорізької митниці митну декларацію № 112030000/2010/011437, у якій задекларував зазначений товар - фракція піперіленова, ненасичений ациклічний вуглеводород -1,3 пентадієн, візуально прозора чиста легко рухома рідина від безколірного до світло-жовтого кольору -121 603 кг, яка не для використання в якості палива являє собою розчин для нафтопродуктів, екстрагену бензину; виробник - ОАО «Синтез-Каучук», країна виробника -RY, вага нетто - 121 608 кг. Проте, відповідач у митному оформленні товару відмовив, посилаючись на неможливість використання обраного декларантом методу визначення митної вартості та необхідність подання нової митної декларації з коригованою митною вартістю, відповідно до визначеного митним органом методу, а саме, відомостей, які містяться у єдиній базі митної служби України (ЦБД ДМСУ). Так, 05.05.2010 р. Запорізькою митницею було винесено рішення про визначення митної вартості товару № 112000006/2010/000472/1, згідно якого, при здійсненні митної оцінки товару застосована цінова порівняльна інформація по раніше оформленим вантажним митним деклараціям (ВМД) на аналогічні товари, яка міститься у базі даних ЄАІС ДМСУ, чим збільшено митну вартість товару до 1,14 доларів США за одиницю товару, що не відповідає також дійсній вартості товару. Зазначені дії митниці призвели до необхідності подання нової декларації № 112030000/0/011657, та потягли за собою додаткове безпідставне нарахування позивачу податку на додану вартість в сумі 104 096 грн. 11 коп. Беручи до уваги наявність у митного органу відповідних повноважень та встановлення заборони перетину кордону чи перевезення того чи іншого товару без відповідного погодження, позивачем на ім'я начальника Запорізької митниці було подано заяву про надання дозволу на випуск задекларованого товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання у вигляді сплати до державного бюджету суми податків та зборів згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом відповідно до «Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на територію України», затвердженого наказом Державної митної служби України від 17.03.2008 р. № 230, у відповідь на яку листом від 07.05.2010 р. митним органом надано згоду на випуск товару під гарантійні зобов'язання -сплату до державного бюджету суми податків у визначених митним органом розмірах. Обґрунтовуючи свою позицію стосовно незгоди з діями митного органу, позивач посилається на безпідставне незастосування відповідачем першого методу визначення митної вартості товару, передбаченого ст. 266 Митного кодексу України -за ціною договору щодо товарів, які імпортуються. Крім того, позивач зазначає, що ним були виконані вимоги законодавства щодо надання необхідних документів на підтвердження митної вартості товару, зокрема, при митному оформленні товару було надано всі необхідні документи, перелік яких наведено у графі 44 ВМД № 112030000/2010/011437. Крім того, позивач посилається на порушення відповідачем п. п. 2, 3, 8 Наказу Державної митної служби України № 1227 від 12.12.2005 р. «Про затвердження Порядку оформлення й використання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України», оскільки до позивача не були доведені ні причини винесення картки відмови в прийнятті митної декларації, ні її зміст, ні вимоги, виконання яких дозволяє здійснити визначення митної вартості товару за вартістю, вказаною у митній декларації, а також не вручена сама картка відмови. З цих підстав, позивач просить задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання представник позивача, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи, не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідача проти задоволення вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову, посилаючись на законність дій митного органу при визначенні митної вартості товару за іншим (резервним) методом визначення митної вартості, оскільки позивач не підтвердив заявлену митну вартість документами, наданими при митному оформленні товару, і не надав додаткові документи, витребувані митним органом. Зокрема, згідно декларації № 112030000/2010/011437 від 05.05.2010 р., позивачем було заявлено до митного оформлення товар (Фракція піперіленова) митною вартістю 0,6 доларів США/кг. За результатами перевірки документів, які були надані позивачем на підтвердження митної вартості зазначеного товару, та аналізу рівня митної вартості аналогічного товару згідно ЄАІС ДМСУ, митним органом було встановлено, що митна вартість ввезеного товару була значно нижчою від рівня митної вартості таких товарів, імпортованих на митну територію України (мінімальна митна вартість ідентичного товару (Фракція піперіленова) становила 1,14 доларів США/кг), у зв'язку з чим, для підтвердження митної вартості товару митним органом були витребувані додаткові документи, а саме, каталоги специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми-виробника товару, рахунки про сплату комісійних (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту), рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, відповідна бухгалтерська документація, калькуляція фірми виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження, відомості про якісні характеристики товару, інформацію зовнішньоторгівельних організацій про вартість товару та/або сировини, інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості. Оскільки зазначені документи на вимогу митного органу позивачем надані не були, відповідач, відповідно до ст. 265 Митного кодексу України та п. 14 постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766, визначив митну вартість товару за методом 6, передбаченим ст. 273 Митного кодексу України. Крім того, відповідач зазначив, що при винесенні рішення про визначення митної вартості товару, митний орган не відмовляє в митному оформленні у розумінні наказу Державної митної служби України від 12.12.2005 р. № 1227, а лише виносить рішення про визначення митної вартості, з яким декларант або погоджується, або має право оскаржити в адміністративному чи судовому порядку. В даному випадку картка відмови не виноситься, а тому посилання позивача на неправомірність дій митного органу при її винесенні, є безпідставними. Також, відповідач зазначив, що ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна»не зверталось до митного органу із заявою про повернення надмірно сплачених митних платежів, тому підстави для їх повернення з бюджету відсутні.
Представник відповідача 2 -Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області, в судове засідання не прибув, надіслав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що висновок митного органу про повернення позивачу помилково або надмірно сплачених митних платежів до Головного управління Державного казначейства України у Запорізькій області не надходив, що виключає можливість перерахування коштів. З цих підстав, просив у задоволенні адміністративного позову відмовити, а розгляд справи здійснити без участі представника відповідача (а.с. 57-58).
До участі у розгляді даної справи, згідно листа від 21.09.2011 р. № 05/2-3036 вих.-11, допущено прокуратуру Дніпропетровської області (а.с. 82).
В судовому засіданні 22.09.2011 р. прокурор підтримав пояснення відповідача, просив відмовити у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі, проти подальшого розгляду справи без участі сторін в порядку письмового провадження, згідно заяви позивача, не заперечував.
За викладених обставин, у відповідності до ч. 6 ст. 128 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, судом встановлено наступні обставини.
Згідно облікової картки № 11000/1/09/115155 від 04.08.2009 р., Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна»перебуває на обліку у Дніпропетровській митниці як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності (а.с. 98).
ТОВ «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна»укладено зовнішньоекономічний контракт № GIL/2009/57 від 24.08.2009 р. з Продавцем - компанією «Геллиор ЛТД»(Латвія), а також Додаток № 3 до контракту від 14.04.2010 р.
За умовами даного контракту, Покупець -ТОВ «Торговий Дім «Ідея Ліхт Україна»приймає та оплачує товар - фракцію піперіленову, ТУ 2411-085-16810126-2005, вагою 120 тон (+/_ 10%) на умовах 100% передплати, за ціною 600,00 доларів США за 1 тону, за періодом поставки квітень-травень 2010 року, умови поставки -DAF Росія-Україна, поставка на адресу ТОВ «Запоріжкокс»(а.с. 93-96).
Згідно інвойсу від 16.04.2010 р., вартість поставленого за контрактом від 24.08.2009 р. товару вагою 121 608 кг становить 72 964,80 доларів США (а.с. 24).
Митне оформлення вказаного товару здійснювалось на підставі поданої 05.05.2010 р. до Запорізької митниці вантажної митної декларації № 112030000/0/011437 (форма ДМВ-1), згідно якої, позивач імпортує товар (фракція піперіленова) вагою 121 608 кг за ціною 578 311 грн. 71 коп.; курс долара США на час здійснення поставки дорівнює 7,9259 грн. за 1 долар США. У зазначеній декларації позивачем було визначено митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів, які імпортуються, відповідно до ст. 267 Митного кодексу України (метод №1), а саме: 600,00 доларів США за тонну (0,6 доларів США за 1 кг).
На підтвердження зазначеної у декларації вартості товару (фракція піперіленова) позивачем були надані документи (зокрема, контракт від 24.08.2009 р., додаток до контракту № 3 від 14.04.2010 р., рахунок-фактура від 14.04.2010 р., облікова картка суб'єкта ЗЕД від 04.09.2009 р., довідка про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України від 15.04.2010 р.).
Під час порівняння рівня заявленої митної вартості товарів було встановлено, що цей рівень значно нижчий рівня митної вартості товарів, інформація про які була наявна у митному органі.
Зокрема, проаналізувавши рівень митної вартості аналогічного товару згідно ЄАІС ДМСУ (єдина автоматизована інформаційна база Державної митної служби України), відповідачем було встановлено, що митна вартість імпортованого позивачем товару на митну територію України становить 1,14 доларів США/кг.
Так, станом на 05.05.2010 р. за критеріями пошуку «фракція піперіленова», ТУ 2411-085-16810126-2005, ненасичений ациклічний вуглеводород-1,3 пентадієн, візуально прозора чиста легко рухома рідина від безколірного до світло-жовтого кольору, яка не для використання в якості палива, являє собою розчин для нафтопродуктів, екстрагену бензину, виробник - ОАО «Синтез-Каучук», країна виробника -RY, митна вартість за одиницю (кг) складає 1,14 доларів США (а.с. 73).
З огляду на значну різницю у вартості товару, визначеній позивачем у ВМД № 112030000/0/011434, та наявній у ЄАІС ДМСУ, відповідачем зроблено висновок про необхідність надання додаткових документів на підтвердження митної вартості задекларованого товару, про що зроблено відповідний запис у декларації митної вартості форми 1. Так, посадова особа відділу контролю митної вартості Запорізької митниці, що здійснювала перевірку даних, зазначених у ДМВ, і її оформлення, відповідно до Порядку заповнення декларації митної вартості, затвердженого наказом ДМСУ від 02.12.03 № 828, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України від 19.12.03 за № 1192/8513, на аркуші № 1 ДМВ учинила запис про необхідність надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, з посиланням на п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 «Про затвердження Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для їх підтвердження»(договір з третіми особами, що пов'язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається, рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, рахунки про сплату комісійних (посередницьких) послуг, пов'язаних з виконанням умов договору (контракту), відповідну бухгалтерську документацію, каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) фірми виробника товару, калькуляції фірми-виробника товару, висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціальними експертними організаціями, що мають відповідні повноваження, інформацію зовнішньоторгівельних організацій про вартість товару та/або сировини), та запропоновано надати інші документи на підтвердження митної вартості товару (а.с. 29-30).
Уповноважена декларантом особа, ознайомившись 05.05.2010 р. з переліком необхідних для підтвердження митної вартості товару документів, витребуваних митним органом, повідомила митний орган про неможливість надання зазначених у переліку документів, проставивши про це підпис, та відповідний напис на зворотньому боці декларації митної вартості (а.с. 30).
З урахуванням відсутності додаткових документів для підтвердження митної вартості товару, митним органом, у відповідності до п. 14 Порядку № 1766, винесено Рішення про визначення митної вартості товару від 05.05.2010 р. № 112000006/2010/000472/1, яким митну вартість товару визначено на рівні 1,14 дол. США/кг на підставі наявних у митниці відомостей із застосуванням методу 6 відповідно до ст. 273 Митного кодексу України (а.с. 32-33).
При цьому, обґрунтовуючи правомірність винесення зазначеного Рішення, відповідач посилається на те, що неповна інформація про митну вартість товару, а також розбіжності щодо вартості товару, що містилися в документах, наданих Позивачем, та у базі ЄАІС ДМСУ, унеможливили застосування методу 1 згідно з положеннями ст. 267 Митного кодексу України.
При вирішенні спору, що виник між сторонами, суд виходить з наступного.
Статтею 265 Митного кодексу України передбачено, що митний орган здійснює контроль правильності визначення митної вартості згідно з положеннями Митного кодексу України.
Пунктом 2 Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 09.04.2008 р. № 339 визначено, що контроль за правильністю визначення митної вартості товарів під час проведення операцій їх митного контролю і митного оформлення здійснюється митним органом відповідно до статті 41 Митного кодексу України шляхом:
1) проведення:
- перевірки документів, поданих для підтвердження заявленої митної вартості товарів, і відомостей, що необхідні для здійснення митного контролю, згідно з Порядком декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766;
- усного опитування посадових осіб підприємств і громадян, а також консультацій з декларантом з метою обміну інформацією, що стосується певної зовнішньоекономічної операції та впливає на вартість товарів;
- митного огляду товарів для визначення характеристик, які впливають на рівень їх митної вартості;
2) порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з:
- рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено;
- наявною у митного органу інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів.
Згідно ст. 259 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
Визначення митної вартості товарів здійснюється митними органами відповідно до ст.ст. 259-273 Митного кодексу України, та «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для підтвердження», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 р. № 1766 (далі -Порядок № 1766).
Методи визначення митної вартості товарів, що імпортуються в Україну, передбачені ст. 266 Митного кодексу України, зокрема:
1) визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) визначення митної вартості товарів на основі віднімання вартості;
5) визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервний метод визначення митної вартості товарів.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 264 Митного кодексу України, заявлена декларантом митна вартість товарів і подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний подати митному органу необхідні для цього відомості та забезпечити можливість їх перевірки відповідно до порядку, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 273 Митного кодексу України, у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 267-272 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (ГАТТ).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна щонайбільшою мірою ґрунтуватися на раніше визначеній за методами 1-6 митній вартості, однак при визначенні митної вартості відповідно до цієї статті допускається гнучкість при застосуванні цих методів.
Відповідно до ст. 266 Митного кодексу України, основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно і положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обгрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу.
Цією ж статтею визначено, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
У разі, якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених ст. 273 цього Кодексу.
В даному випадку, недостатність наданих позивачем документів для підтвердження митної вартості заявленого товару та суперечності в них унеможливили застосування методу 1, а тому виникла потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та була необхідність застосування різних підходів до оцінки товарів в залежності від джерела, яке використовувалося для митної оцінки товарів.
Із змісту статей 268, 269 Митного кодексу України застосувати метод 2 визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів та метод 3 щодо подібних (аналогічних товарів) неможливо, оскільки на дату здійснення митного оформлення в митниці була відсутня інформація стосовно оформлення таких товарів.
Методи на основі віднімання та додавання вартості повинні ґрунтуватися на даних, які є об'єктивними, підтверджуються документально, піддаються обчисленню та належать до вартості витрат, понесених виробником при виробництві оцінюваних товарів. Відсутність необхідних документів унеможливила застосування також методів 4 та 5.
Тому, під час перевірки заявленої митної вартості товару та здійсненні митної оцінки виникла потреба у використанні різних джерел її обґрунтування та була необхідність застосування різних підходів до оцінки товарів.
Застосований митницею 6-й (резервний) метод визначення митної вартості базується на світовій практиці, згідно якої, в рамках цього методу допускається розумна гнучкість в підходах до застосування попередніх методів визначення митної вартості.
Відповідно до Порядку роботи посадових осіб митного органу при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби України від 24.06.09 № 602, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21.07.09 за № 559/16685, відділом контролю митної вартості Запорізької митниці проведена митна оцінка вищезазначеного товару та визначена митна вартість товару у розмірі 1,14 дол. США за 1 кг.
Отже, посилання позивача у позовній заяві на порушення відповідачем 1 норм законодавства щодо визначення митної вартості товару у зв'язку з безпідставним застосуванням ним методу 6 визначення митної вартості товару, є необґрунтованим. З урахуванням неподання декларантом додаткових документів на вимогу митного органу, суд не вбачає порушень з боку відповідача 1 при визначенні митної вартості товару за резервним методом.
Відповідно до ч. 3 ст. 264 Митного кодексу України, у разі виникнення потреби в уточненні заявленої митної вартості товарів або в разі незгоди декларанта з митною вартістю, визначеною митним органом, декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг під гарантію уповноваженого банку або сплатити податки і збори (обов'язкові платежі) згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною митним органом.
Порядок випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України затверджено наказом Державної митної служби України № 230 від 17.03.2008 р., який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.03.2008 р. за № 259/14950 (далі - Порядок).
06.05.2010 р., відповідно до п. 2 Порядку, ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна»звернулось до Запорізької митниці з листом про надання дозволу на випуск товару у вільний обіг під гарантійне зобов'язання -сплату до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових платежів) згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, згідно якого взяло на себе обов'язок забезпечити право доступу посадовим особам митниці до бухгалтерських та інших документів підприємства, що стосуються митного оформлення зазначеного товару, та надати на письмовий запит митниці додаткову інформацію для підтвердження заявленої митної вартості таких товарів (а.с. 35).
07.05.2010 р., відповідно до п. п. 4, 5 Порядку, Запорізькою митницею прийнято рішення про можливість випуску товару, зазначеного у заяві позивача від 06.05.2010 р., під гарантійні зобов'язання, визначені заявником, про що позивача було повідомлено листом № 07-02-09-24/2424, яким одночасно повідомлено позивача про граничний строк дії гарантійних зобов'язань -90 календарних днів з моменту випуску товарів у вільний обіг (а.с. 36).
В той же день, у відповідності до п. 8 Порядку, ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна»подало до Запорізької митниці митну декларацію товару № 112030000/2010/11657 від 07.05.2010 р. (а.с. 34).
Після цього, згідно п. 10 Порядку, митним органом здійснено митне оформлення товару, зазначеного у вказаній декларації, під гарантійне зобов'язання - сплату до державного бюджету суми податків і зборів (обов'язкових) платежів, згідно з митною вартістю товарів, визначеною Запорізькою митницею у рішенні про визначення митної вартості товарів від 05.05.2010 р. № 112000006/2010/000472/1.
У графі «Для відміток митного органу»декларації митної вартості (ДМВ-2), посадовою особою відповідача було вчинено записи «контроль митної вартості після пропуску», «сплачено до бюджету»(а.с. 89).
Пунктом 13 Порядку передбачено, що декларант повинен подати митному органу необхідні відомості для підтвердження заявленої митної вартості та забезпечити можливість їх перевірки.
Позивач зазначені вимоги закону не виконав, документи на підтвердження митної вартості товару, заявленої згідно ВМД № 112030000/2010/011437, не надав, внаслідок чого, відповідно до п. 14 Порядку, відповідач у листі від 27.07.2010 р. № 07-02-09-24/4101 повідомив ТОВ «ТД «Ідея Ліхт Україна»про неможливість застосування заявленої декларантом митної вартості, та залишив Рішення про визначення митної вартості товару від 05.05.2010 р. № 112000006/2010/000472/1 без змін (а.с. 37).
Враховуючи вищевикладене, суд вважає рішення Запорізької митниці про визначення митної вартості товару від 05.05.2010 р. № 112000006/2010/000472/1 правомірним та обґрунтованим, оскільки позивачем 05.05.2010 р. при митному оформленні товару (Фракція піперіленова) згідно декларації № 112030000/2010/011437 не виконані вимоги ч.ч. 1, 2 ст. 264 Митного кодексу України, та п. 13 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезенні їх на митну територію України, затвердженого наказом Державної митної служби України 17.03.2008 р. № 230.
Зазначені документи не були надані позивачем під час судового розгляду даної справи.
Вимогу позивача про визнання протиправною бездіяльності Запорізької митниці щодо ненадання картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, суд також вважає безпідставною, оскільки в даному випадку картка відмови не приймалася.
Так, п. 6.5 Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації, затвердженого наказом Держмитслужби від 20.04.2005 р. № 314, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 27.04.2005 р. за № 439/10719, в редакції, що була чинною на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що за наявності достатніх підстав, установлених законодавством України, посадова особа митного органу може відмовити в прийнятті вантажної митної декларації, митому оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України, з оформленням картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (далі -Картка відмови) в порядку, установленому законодавством України.
В даному випадку, митним органом не приймалося рішення про відмову в митному оформленні товару, товар було оформлено та випущено у вільний обіг під гарантійні зобов'язання, а вимоги щодо підтвердження заявленої декларантом митної вартості товару були викладені відповідачем в Рішенні про визначення митної вартості товару від 05.05.2010 р. № 112000006/2010/000472/1, яке оскаржено позивачем, та є предметом розгляду по даній справі.
Суд також погоджується з твердженням відповідача щодо необґрунтованості вимог про стягнення з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість в сумі 104 096 грн. 11 коп., виходячи з того, що в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження вимоги позивача про визнання нечинним рішення про визначення митної вартості товару від 05.05.2010 р., а отже, не встановлено факту надмірної сплати ПДВ до бюджету. Крім того, позивач не звертався до митного органу із заявою про повернення зайво сплачених митних платежів, що виключає можливість задоволення зазначених вимог.
За викладених обставин, суд вважає вимоги позивача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ч. 6 ст. 128, ст. ст. 160-162, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Ідея Ліхт Україна" - відмовити в повному обсязі.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня проголошення постанови. Якщо судом у відповідності до частини 3 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови, а також в разі прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя В.В.Чорна