26.10.2011 < копія >
18 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/8861/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Чабаненко С.В.
при секретарі Гуртовій І.О.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника відповідача Рахленка А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпропетровську справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до начальника Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, згідно якого просив зобов'язати начальника Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області здійснити необхідні дії для перевірки питань, викладених у його заяві від 15.11.2010 до прокурора Дніпропетровського району Дніпропетровської області та надати йому відповідну інформацію, а також відшкодувати судові витрати і моральну шкоду у розмірі однієї тисячі п'ятисот гривень.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що на його заяву від 15.11.2010 відповідачем надано неправдиву інформацію про направлення його звернення до ДПІ у Оболонському районі м. Київа, проте інформація спростована відповіддю ДПІ у Оболонському районі м. Київа від 17.06.2011про те, що така заява на адресу ДПІ не надходила.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Представник відповідача проти позову заперечував, вказуючи про те, що порушень вимог Закону України «Про звернення громадян»з боку відповідача допущено не було.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази у справі,судом встановлені наступні фактичні обставини.
Так, матеріалами справи підтверджено, що 15.11.2010 прокуратурою Дніпропетровського району Дніпропетровської області отримано заяву гр. ОСОБА_1, яку у відповідності зі ст. 7 Закону України «Про звернення громадян»прокуратурою Дніпропетровського району було направлено для розгляду за належністю до Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції, про що гр. ОСОБА_1 повідомлено у листі від 15.11.2010 № 4108 вих-10р.
Згідно листа Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції від 22.11.2010 № 28241/6/17-330 гр. ОСОБА_1 повідомлено, що за результатами розгляду його заяви від 15.11.2010 з питання правильності розрахунку та утримання податку з доходів фізичних осіб, проведеного ТОВ «Адвентіс», встановлено, що вказане підприємство перебуває на обліку у ДПІ у Оболонському районі м. Києва, тому, у відповідності до «Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, в сум утриманого з них податку», а також ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», заяву гр. ОСОБА_1 направлено до податкового органу за місцем обліку підприємства ТОВ «Адвентів»(ДПІ у Оболонському районі м. Києва) для перевірки викладених у заяві питань.
Від прокуратури Оболонського району м. Києва позивачем отримано листа від 17.06.2011 № 53-84-11, яким повідомлено, що на адресу ДПІ у Оболонському районі м. Києва звернення позивача не надходило.
На підставі наданої інформації прокуратурою Оболонського району м. Києва від 17.06.2011 № 53-84-11 позивач вважає, що відповідачем надана йому неправдива інформація, чим спричинено маральну шкоду у розмірі однієї тисячі п'ятисот гривень.
З таким міркуванням суд не погоджується, виходячи з наступного.
Фактично позивач зазначає про надання йому відповідачем неправдивої інформації щодо результатів розгляду його звернення.
Зазначене спростовано в судовому засіданні належними доказами.
Так, згідно супровідного листа від 22.11.2010 № 28243/7/17-328 відповідачем до ДПІ у Оболонському районі м. Києва направлено звернення гр. ОСОБА_1 для перевірки викладених питань. Це підтверджено витягом з журналу вихідної кореспонденції за період 22.11.2010, який у Дніпропетровській МДПІ ведеться в електронному вигляді, та квитанцією Укрпошти ЦПЗ 1 від 23.11.2010 № 3300. При цьому, з наданих доказів та з урахуванням пояснень представника відповідача встановлено що заява гр. ОСОБА_1 була направлена до ДПІ у Оболонському районі м. Києва рекомендованим листом за № 2241 без повідомлення про вручення поштового відправлення адресатові.
Пунктом 2.3. Порядку заповнення та подання податковими агентами податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку, затвердженого Наказом N 451 від 29.09.2003 Державна податкова адміністрація України встановлено, що податковий розрахунок подається до органу державної податкової служби за місцезнаходженням податкового агента - юридичної особи або його відокремлених підрозділів чи до органу державної податкової служби за місцем проживання фізичної особи - податкового агента.
Згідно з ч. 3 ст. 7 Закону України «Про звернення громадян», якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення.
Також, п. 14 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»до функцій державних податкових інспекцій в районах віднесено розгляд звернень громадян з питань оподаткування та, в межах своїх повноважень, з питань валютного контролю, а також скарг на дії посадових осіб державних податкових інспекцій в порядку, встановленому законом.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку, що дії відповідача, вчинені за результатом розгляду звернення гр. ОСОБА_1 від 15.11.2010, стосовно направлення звернення за належністю, відповідають вимогам діючого законодавства. Факт направлення звернення підтверджено в судовому засіданні дослідженими судом доказами, та крім цього, суд зазначає, що проаналізованими нормами законодавства не покладено в обов'язок державного органу, на розгляд якого подано звернення, здійснювати відповідний контроль за отриманням адресатом звернення при пересиланні його за належністю.
Що стосується вимог позивача про стягнення на його користь моральної шкоди суд зазначає, що відповідно до ст. 23 КАС України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням її прав.
Моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.
Пунктом 5 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»визначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача і вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить
Проте, при розгляді даної справи доводи позивача щодо протиправності дій відповідача та, відповідно, заподіяння йому моральної шкоди внаслідок таких дій, не знайшли свого підтвердження.
Також суд зазначає, що у відповідності до ст. 94 КАС України судові витрати присуджуються на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, якщо судове рішення ухвалене на її користь, а у разі відмови у задоволенні позовних вимог такій стороні -за умов звільнення такої особи від сплати судових витрат.
З урахуванням досліджених обставин, перевірених доказів, проаналізованих норм законодавства, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення даного адміністративного позову.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 2, 9, 11, 70-71, 86, 94, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до начальника Дніпропетровської міжрайонної державної податкової інспекції у Дніпропетровській області про зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови суду складений 24.10.2011 р.
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >С.В. Чабаненко
< Текст >