24.10.2011 < копія >
19 вересня 2011 р. Справа № 2а/0470/9685/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіРищенко А. Ю. < Текст >
при секретаріЦалко Ю.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Вікторія-2007" в особі ліквідатора Гелашвілі Олени Олександрівни до Державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську Дніпропетровської області про визнання дій протиправними, -
03.08.2011 року ПП «Вікторія-2007» звернулося до суду з позовом, в якому просить визнати дії державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську щодо встановлення правопорушення з боку Приватного підприємства «Вікторія-2007», викладені в акті перевірки від 12.05.2011 року за № 2685/129/23-206/34974527 та дії щодо складання акту перевірки від 12.05.2011 року за № 2685/129/23-206/34974527 - протиправними; зобов'язати державну податкову інспекцію у м. Дніпродзержинську утриматися від використання у своїй діяльності, а також передачі іншим особам, акту перевірки ПП «Вікторія-2007» від 12.05.2011 року за № 2685/129/23-206/34974527 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов в повному обсязі.
Представник відповідача проти позову заперечував та пояснив що відповідач діяв відповідно до вимог чинного законодавства і при складанні акту перевірки порушень допущено не було.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб які беруть участь у справі, суд приходить до наступних висновків.
15.04.2011 року господарським судом Дніпропетровської області порушено провадження у справі № 5005/4983/2011 про визнання банкрутом ПП «Вікторія-2007». Постановою від 05.05.2011 року ПП «Вікторія-2007» визнано банкрутом, ліквідатором ПП «Вікторія-2007» призначено Гелашвілі Олену Олександрівну.
Позивачу стало відомо про проведення відповідачем документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Вікторія-2007» з питань підтвердження взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Альтекс-Юг» (код 37048928), ПП «Агропрайд» (код 35870453), ПП «Стилет-Юг» (код 37048886) за період з 01 січня 2010 року по 31 січня 2011 року.
Перевірка проводилась на підставі наказу ДПІ у м. Дніпродзержинську від 04.05.2011 року за № 989.
За результатами перевірки було складено акт від 12.05.2011 року за №21472685/129/23-206/34974527 та направлено поштою на адресу позивача, який було отримано ліквідатором ПП «Вікторія-2007» 12.06.2011 року.
Перевіркою ПП «Вікторія-2007» встановлено порушення ч. 1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст.. 215, 216, 228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Вікторія-2007» при придбанні та продажу товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України; податковий кредит, сформований за рахунок ПП «Альтекс Юг» та відповідні дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за листопад 2010 року, про обсяги придбання та як наслідок про обсяги продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання в межах податкового кредиту) є недійсними. Також встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) за листопад 2010 року, які підпадають під визначення ст. З Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року за № 168/97-ВР (зі змінами та доповненнями).
За результатами вказаної перевірки податковою інспекцією встановлено нікчемність правочинів, які укладались позивачем з його контрагентами в листопаді 2010 року.
Згідно акту від 12.05.2011 року за № 21472685/129/23-206/34974527 при проведенні документальної невиїзної перевірки ПП «Вікторія 2007» було використано: акт 04.03.11 № 607/23-2/37048928 документальної невиїзної перевірки ПП «Альтекс- Юг» (код 37048928) з питань встановлених розбіжностей за результатами автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень 2010 року; контрольне завдання ДПА України від 12.03.2011 № 6962/7/23-2017 та розпорядження ДПА України від 24.02.11 № 48-р «Про відпрацювання підприємств», дані ДПІ у м. Дніпродзержинську.
Відповідно до пояснень представника відповідача в судовому засіданні первинні документи при проведенні вказаної перевірки не досліджувались.
Крім того, відповідно до матеріалів справи наказ від 04.05.2011 року про проведення позапланової документальної невиїзної перевірки позивача разом з повідомленнями про запрошення та пропозицією надання необхідних документів були отримані позивачем 26.05.2011 року, тобто після проведення перевірки.
Відповідно до ст.20 ПК України закріплено обов'язок податкового органу направляти письмові повідомлення про проведення перевірки не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення.
На думку суду невчасне отримання позивачем запрошення позбавило його можливості надання відповідних первинних документів.
Згідно із п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України, об'єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, послуг.
Отже, для цілей перевірки дотримання вимог податкового законодавства та можливого визначення грошових зобов'язань у разі неналежного дотримання платником податків цього законодавства, контролюючому органу у даному випадку первинно слід встановити зміст та реальність господарської операції.
Відповідно до ст.1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Статтею 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
При цьому, податковий облік формують не самі по собі цивільні правочини, а саме господарські операції, тобто фактичний рух активів та/або зміни власного капіталу чи зобов'язань платника податку. Тобто, факт вчинення певних господарських операцій, та правомірність подальшого відображення (проведення) їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати лише на підставі вивчення та дослідження первинних документів платника податків, наявність та законність складення яких, як фактично, так і юридично, буде підтвердженням здійснення таких операцій.
16.02.2011 року Слідчим СВ ПМ ДПІ у Святошинському районі м. Києва при проведенні обшуку у громадянки ОСОБА_4 (яка надавала послуги Позивачу з ведення бухгалтерського обліку та звітності) були вилучені всі документи ПП «Вікторія-2007» за 2010 - 2011 року, в тому числі декларації податкова звітності, договори, накладні та інші документи, що підтверджують правовідносини та ведення господарської діяльності ПП «Вікторія-2007» за вказаний проміжок часу (копія протоколу обшуку додається). До ДПІ надавалась копія протоколу обшуку від 16.02.2011 року з підтвердженням наявності вказаних правочинів та з проханням витребувати копії первинних документів в слідчому відділі податкової міліції ДПІ у Святошинському районі м. Києва, що не заперечувалось в судовому засіданні представником відповідача.
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового Кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Згідно п. 44.6 ст. 44, у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.
Таким чином враховуючи викладене суд вважає, що позивача у зв'язку з несвоєчасним повідомленням та проведенням виїмки був позбавлений можливості надати первинні документи на підтвердження здійснення відповідних господарських операцій.
Крім того, суд вважає, що викладення висновку про нікчемність правочинів в акті перевірки суперечить також нормам цивільного законодавства, виходячи з наступного.
Податковим органом в акті перевірки від 12.05.2011 р. вказано, що податковий кредит ПП «Вікторія-2007» у листопаді 2010 року в сумі 9826971,67 грн. був сформований за рахунок ПП «Альтекс Юг» у зв'язку з не підтвердженням податкового кредиту з ПДВ по ПП Альтекс Юг у листопаді 2010 року у ПП «Вікторія-2007» відсутні об'єкти оподаткування податком на додану вартість по операціях з продажу товарів (послуг) підприємствам-покупцям. Тому ПП «Вікторія-2007» не мала права для відображення податкових зобов'язань за листопад 2010 року у сумі 20371566,02 грн. по контрагентам вказаним у додатку № 5 до Декларації з ПДВ за грудень 2010 року. Та зроблено висновок про те, що податковий кредит, сформований за рахунок ПП «Альтекс Юг» та відповідні дані, наведені у деклараціях з податку на додану вартість за період: листопад 2010 року, про обсяги придбання та як наслідок про обсяги продажу (а отже і про задекларовані податковий кредит та зобов'язання в межах податкового кредиту) є недійсними.
Згідно до п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції податкових органів.
Частинами 1 та 5 ст. 203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Стаття 204 ЦК України закріплює принцип презумпції правомірності правочину. Так правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він невизнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 2 ст. 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Статтею 228 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, зниження, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Разом з тим висновок суду стосовно нікчемності правочину має бути викладений у мотивувальній частині судового рішення.
Пленум Верховного суду України в своїй постанові від 06 листопада 2009 року № 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" роз'яснив, що нікчемними правочинами, які порушують публічний порядок, визначені ст. 228 ЦК України, є:
1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина;
2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Правочини, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, зокрема є: правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу - землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (стаття 14 конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним, тощо.
Правовідносини між платником і державою з приводу оподаткування результатів господарських операцій (правочинів) є адміністративними, публічно-правовими, а тому мета особи на несплату податків не може бути підставою для висновку про нікчемність договору як такого, що порушує публічний порядок, за умови фактичного виконання цивільно-правових зобов'язань та реальності вчинених господарських операцій.
Статтею 207 ГК України встановлено, що господарське зобов'язання, що відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Відповідно до презумпції правомірності правочину всі укладені між сторонами правочини є чинними, якщо їх недійсність прямо не встановлена законом (нікчемні правочини). В усіх інших випадках питання про недійсність правочину має бути встановлено судом на підставі заяви зацікавленої особи після повного та всебічного розгляду питання про недійсність такого правочину. Про недійсність правочини ухвалюється судове рішення.
Відповідач зробивши висновок про нікчемність правочинів не міг керуватися лише припущеннями щодо нікчемності укладених договорів, його позиція про те, що ці правочини очевидно суперечать інтересам держави, не підкріплені належними доказами чи рішеннями суду про визнання їх такими. Посилаючись на відсутність первинних документів, відповідач не враховував невчасне повідомлення позивача про проведення перевірки та відсутність можливості їх надання.
Сам же факт неналежного ведення ПП «Вікторія-2007» бухгалтерського обліку, та відсутність первинних бухгалтерських документів (навіть якщо б це мало місце та було встановлено перевіркою) не може бути безумовною підставою для висновку в акті перевірки про визнання угод нікчемними податковими органами.
Також, слід зазначити, що відповідно до статті 10 Закону України "Про податок на додану вартість", чинного станом на листопад-грудень 2010 року та статей 1, 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", чинного станом на грудень 2010р., ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку.
Зазначенні в Акті припущення, що не підтверджені допустимими та достатніми доказами, про недійсність взагалі усіх правочинів без дослідження конкретних угод за участю учасників таких угод та з врахуванням (спростуванням) пояснень (заперечень) учасників правочинів, є беззмістовними та грубо порушують приписи вищезазначених нормативних актів.
Частиною 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Згідно до п.1 ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» визначені функції податкових органів, а саме: державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції виконують такі функції: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів; забезпечують облік платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів, а також здійснюють реєстрацію фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів; контролюють своєчасність подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевіряють достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів; забезпечують застосування та своєчасне стягнення сум фінансових санкцій, передбачених цим Законом та іншими законодавчими актами України за порушення податкового законодавства, а також стягнення адміністративних штрафів за порушення податкового законодавства, допущені посадовими особами підприємств, установ, організацій та громадянами; аналізують причини і оцінюють дані про факти порушень податкового законодавства; проводять перевірки фактів приховування і заниження сум податків та зборів (обов'язкових платежів) у порядку, встановленому цим Законом та іншими законами України; за дорученням спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю проводять перевірки своєчасності подання та достовірності документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, інших платежів в порядку, встановленому законом; подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна; звертаються до суду в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 20 Податкового кодексу України податковим органам надано право, а саме : запрошувати платників податків або їх представників для перевірки правильності нарахування та своєчасності сплати податків та зборів, дотримання вимог іншого законодавства, здійснення контролю за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби. Письмові повідомлення про такі запрошення надсилаються в порядку, встановленому статтею 42 цього Кодексу, не пізніше ніж за 10 календарних днів до дня запрошення рекомендованими листами, в яких зазначаються підстави запрошення, дата і час, на які запрошується платник податків (представник платника податків); під час проведення виїзних перевірок отримувати у платників податків (представників платників податків) копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності), що свідчать про порушення вимог податкового законодавства або іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби; перевіряти під час проведення перевірок у платників податків - фізичних осіб, а також у посадових осіб та інших працівників платників податків - юридичних осіб документи, що посвідчують особу; проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом; вимагати від платників податків, що перевіряються в ході перевірок, проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів, у тому числі зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки. У разі відмови платника податків (його посадових осіб або осіб, які здійснюють готівкові розрахунки та/або проводять діяльність, що підлягає ліцензуванню та/або патентуванню) від проведення інвентаризації основних фондів, товарно-матеріальних цінностей, коштів (зняття залишків товарно-матеріальних цінностей, готівки), передбаченої абзацом першим цього пункту, або ненадання для перевірки документів, їх копій (за умови наявності таких документів) застосовуються заходи, передбачені статтею 94 цього Кодексу; для здійснення функцій, визначених податковим законодавством, отримувати безоплатно від платників податків, у тому числі благодійних та інших неприбуткових організацій, у порядку, визначеному цим Кодексом, інформацію, довідки, копії документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою (за наявності) про фінансово-господарську діяльність, отримувані доходи, видатки платників податків та іншу інформацію, пов'язану з обчисленням та сплатою податків, дотриманням вимог іншого законодавства, здійснення контролю за яким покладено на органи державної податкової служби, а також фінансову та статистичну звітність, в порядку та на підставах, визначених цим Кодексом; під час проведення перевірок вимагати виготовлення і надання копій первинних документів (засвідчені підписом платника податків або його посадовою особою та скріплені печаткою), які свідчать про порушення податкового та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, та отримувати їх у платників податків у порядку, встановленому цим Кодексом; під час проведення перевірок вивчати та перевіряти первинні документи, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку, інші регістри, фінансову, статистичну звітність, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.
З аналізу вищенаведених норм чинного законодавства України, вбачається, що відповідачу відповідно до покладених на нього функцій та повноважень не надано право щодо встановлення висновків в актах перевірки про нікчемність правочинів, укладених чи неукладених суб'єктами господарювання при перевірці їх господарської діяльності. Крім того вказана перевірка була проведена з порушенням норм чинного законодавства, а зроблені висновки не ґрунтуються на фактичних доказах.
На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що оскаржувані дії відповідача не відповідають нормам податкового законодавства, є протиправними, що є підставою для задоволення позову в цій частині.
Щодо позовних вимог щодо зобов'язання утриматись від використання у своїй діяльності відповідачем, а також передачі іншим особам, зазначеного акту перевірки суд зазначає, що питання щодо правомірності дій та складання акту перевірки вирішено судом та встановлено відповідні фактичні обставини, а тому на думку суду зазначені спірні правовідносини відсутні і у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Приватного підприємства «Вікторія» до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську про визнання протиправними дій задовольнити частково.
Визнати дії державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську щодо встановлення правопорушення з боку Приватного підприємства «Вікторія-2007», викладені в акті перевірки від 12.05.2011 року за №2685/129/23-206/34974527 та дії щодо складання акту перевірки від 12.05.2011 року за №2685/129/23-206/34974527 - протиправними.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено 22.09.2011
Суддя < (підпис) >
< Список >
< Список >
< Список >А. Ю. Рищенко
< Текст >