11 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/1581/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Мультян Марини Бондівни,
розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи
за позовом: ОСОБА_1
до: Господарського суду Вінницької області
про: визнання неправомірними дій та заборону вчинення певних дій
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Господарського суду Вінницької області про визнання неправомірними дій та заборону вчинення певних дій.
Ухвалою від 04.05.2011 року відкрито провадження у справі.
Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_1 є професійним суддею, працює в Господарському суді Вінницької області з 1992 року по даний час. Відповідно до ст. 43 Закону України "Про статус суддів" (втратила чинність з 01.01.2011 року), ч. 2 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та постанови Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (втратила чинність 01.12.2010 року) позивачу виплачувалось звільнене від сплати податку щомісячне (довічне) грошове утримання.
02.03.2011 року до Господарського суду Вінницької області надійшов лист Заступника Голови Комісії з проведення реорганізації ДПА України - Заступника Голови ДПС України №2689/5/17-0716 від 02.03.2011 року, яким було зазначено, що суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, включаються до його загального місячного оподаткованого доходу, який оподатковується за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України. На підставі даного листа щомісячне грошове утримання позивача оподатковується з січня 2011 року за ставками, встановленими зазначеною статтею Податкового Кодексу України. Із зазначеними діями Господарського суду Вінницької області позивач не погоджується та просить суд визнати неправомірними дії Господарського суду Вінницької області щодо оподаткування та утримання податку з щомісячного (довічного) грошового утриманні судді (заступника голови суду) Колбасова Ф.Ф. з січня 2011 року; заборонити Господарському суду Вінницької області оподатковувати податок з щомісячного (довічного) утримання судді (заступника голови суду) Колбасова Ф.Ф. з січня 2011 року; допустити негайне виконання рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Головою Господарського суду Вінницької області на адресу суду було направлено заперечення на позовну заяву, яким зазначено, що відповідач діє на підставі листа ДПА України №2689/5/17-0716 від 02.03.2011 року та відповідно до п.167.1 ст.167 Податкового Кодексу здійснює утримання за ставкою податку 15-17 відсотків бази оподаткування щодо одержання доходів.
До початку судового засідання позивачем було подано заяву, якою позивач просить провести розгляд справи без його участі, одночасно зазначивши, що підтримує перший пункт позовних вимог, тобто визнати неправомірними дії Господарського суду Вінницької області щодо оподаткування та утримання податку з щомісячного (довічного) грошового утриманні судді (заступника голови суду) Колбасова Ф.Ф. з січня 2011 року, в інших частинах позовних вимог просив залишити без розгляду.
Ухвалою від 11.01.2012 року закрито провадження у справі в частинах позовних вимог позивача: заборонити Господарському суду Вінницької області оподатковувати податок з щомісячного (довічного) утримання судді (заступника голови суду) Колбасова Ф.Ф. з січня 2011 року; допустити негайне виконання рішення суду, прийнятого за результатами розгляду справи
Також, до початку судового засідання представником відповідача було подано заяву про розгляд справи без її участі.
Частиною 6 ст. 128 КАС України встановлено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи, що сторонами заявлено клопотання про розгляд справи без їх участі та зважаючи на відсутність визначених ст. 128 КАС України перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, справа розглядається в порядку письмового провадження.
Дослідивши надані докази та матеріали справи, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 є професійним суддею, працює в Господарському суді Вінницької області з 1992 року по даний час.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про статус суддів" (втратила чинність з 01.01.2011 року), ч. 2 ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" та постанови Кабінету Міністрів України №865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів" (втратила чинність 01.12.2010 року) позивачу виплачувалось звільнене від сплати податку щомісячне (довічне) грошове утримання.
02.03.2011 року до Господарського суду Вінницької області надійшов лист Заступника Голови Комісії з проведення реорганізації ДПА України - Заступника Голови ДПС України №2689/5/17-0716 від 02.03.2011 року, яким було зазначено, що суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, включаються до його загального місячного оподаткованого доходу, який оподатковується за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України.
На підставі даного листа щомісячне грошове утримання позивача оподатковується з січня 2011 року за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України.
Судом встановлено, що позивачу було перераховано щомісячне грошове утримання в розмірі 5316,65 грн., а саме заборгованість за січень 2011 року - 1786, 57 грн., за лютий 2011 року - 3530,08 грн.
З суми 5316, 65 грн. утримано та перераховано до державного бюджету податок з доходів найманих працівників в сумі 903,83 грн., а саме за січень 2011 року - 303,72 грн., за лютий 2011 року - 600,11 грн.
Дослідивши докази у справі, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог позивача.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" № 2453-VI, суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.
Статтею 126 Конституції України закріплено основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні -незалежність і недоторканність суддів.
Ст. 138 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України "Про державну службу", або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Частинами 3, 4 ст. 138 вказаного Закону встановлено, щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у розмірі 80 відсотків грошового утримання судді з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, який працює на відповідній посаді. У разі зміни розміру грошового утримання діючих суддів Конституційного Суду України відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання. Перерахунок щомісячного довічного грошового утримання здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів Конституційного Суду України з дня виникнення права на відповідний перерахунок.
Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 7 Рішення Конституційного суду України №8-рп/2005 від 11.10.2005 року зазначено, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання -це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді.
Умови і порядок його виплати було визначено Законом України “Про статус суддів”.
Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага.
Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та цим Законом.
Право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.
Згідно з положенням частини 2 статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до п. 1.3 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України №19-рп/2004 від 01.12.2004 року, додаткові гарантії незалежності і недоторканності суддів, крім уже передбачених Конституцією України, можуть встановлюватися також законами.
Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності суддів в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
Листом Заступника Голови Комісії з проведення реорганізації ДПА України - Заступника Голови ДПС України №2689/5/17-0716 від 02.03.2011 року було зазначено, що суми щомісячного грошового утримання судді, який має право на відставку, включаються до його загального місячного оподаткованого доходу, який оподатковується за ставками, встановленими п. 167.1 ст. 167 Податкового Кодексу України.
Проте, згідно п.п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163 Податкового Кодексу України, об'єктом оподаткування резидента є загальний місячний оподаткований дохід.
У відповідності до п.п. "е" п.п. 165.1.1 п. 165.1 ст. 165 Податкового Кодексу України, до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку не включаються:
сума пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, отримуваних платником податку з Пенсійного фонду України чи бюджету згідно із законом, а також з іноземних джерел, якщо згідно з міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, такі пенсії не підлягають оподаткуванню чи оподатковуються в країні їх виплати.
14.12.2011 року Конституційним судом України розглянуто на пленарному засіданні справу за конституційним поданням Верховного Суду України щодо офіційного тлумачення поняття "щомісячне довічне грошове утримання", що міститься у підпункті "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України та визначено наступне.
В аспекті конституційного подання поняття "щомісячне довічне грошове утримання", що міститься у підпункті "е" підпункту 165.1.1 пункту 165.1 статті 165 Податкового кодексу України, в системному зв'язку з положеннями Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 7 липня 2010 року N 2453-VI з наступними змінами означає неоподатковану грошову виплату як судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді та одержує її з Державного бюджету України у вигляді щомісячного грошового утримання, що є складовою правового статусу судді і однією з гарантій його незалежності, так і судді у відставці, який одержує таку виплату з Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Таким чином, Конституційним судом України роз'яснено, що щомісячне грошове утримання судді, який, маючи право на відставку, продовжує працювати на посаді судді, встановлюється у зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків щодо здійснення незалежного, неупередженого та справедливого правосуддя, а щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою щомісячне довічне грошове утримання є гарантованою державою щомісячною звільненою від сплати податків грошовою виплатою, що слугує забезпеченню належного утримання судді, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді (абзац п'ятий пункту 7 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005; абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007).
З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про неправомірність дій Господарського суду Вінницької області щодо оподаткування щомісячного (довічного) грошового утримання судді Колбасова Ф.Ф., оскільки поняття "щомісячне довічне грошове утримання" означає неоподатковану грошову виплату.
Згідно ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскільки спір вирішено на користь позивача, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати неправомірними дії Господарського суду Вінницької області щодо оподаткування та утримання податку з щомісячного (довічного) грошового утримання судді, заступника голови суду ОСОБА_1 з січня 2011 року.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя/підпис/ Мультян Марина Бондівна
11.01.2012