< Список >
Іменем України
17 січня 2012 року Справа № 20-2/483
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Євдокімова І.В.,
суддів Антонової І.В.,
Маслової З.Д.,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_1, довіреність № б/н від 04.01.12, товариство з обмеженою відповідальністю "Виноградний";
представник відповідача, ОСОБА_2, довіреність № 1 від 03.01.12, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
представник третьої особи, не з'явився, Агропромкомбінат "Виноградний";
представник третьої особи, не з'явився, Міністерство аграрної політики України;
представник позивача, Воробйов Олексій Вікторович (повноваження перевірені), наказ № 65 від 21.09.09, директор, Товариство з обмеженою відповідальністю "Виноградний";
прокурор, Шульга Антон Миколайович, посвідчення № 574 від 18.11.08, Старший прокурор відділу прокуратури міста Севастополя.
розглянувши апеляційну скаргу Першого заступника прокурора міста Севастополя
на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 17.12.2007 у справі № 20-2/483
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виноградний" (вул. Промислова, 9,Кольчугине, Сімферопольський район, Автономна Рес,п97551)
до Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)
3-тя особа Агропромкомбінат "Виноградний" (вул. Чехова, 1,Кольчугине,Сімферопольський район,97551)
Міністерство аграрної політики України (вул. Хрещатик, 24,Київ 1,01001)
про спонукання до проведення конкурсу на право оренди
Товариство з обмеженою відповідальністю „Виноградний” звернулось до суду з позовною заявою до регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Агропромкомбінат „Виноградний”, Міністерство аграрної політики України про визнання групи інвентарних об'єктів майном, яке підлягає передачі в оренду і на яке не поширюються обмеження, передбачені пунктом 2 частини 4 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”, та спонукання до проведення конкурсу на право оренди групи інвентарних об'єктів, які перебувають на балансі Агропромкомбінату “Виноградний”.
Позивач обґрунтував свої позовні вимоги тим, що майно, запропоноване до передачі в оренду, є окремим індивідуально визначеним майном підприємства, а не цілісним майновим комплексом, тому, незважаючи на те, що сам Агропромкомбінат “Виноградний” не може бути об'єктом оренди, його окреме індивідуально визначене майном може передаватися в оренду.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 17.12.2007 (суддя Шевчук Н.Г.) у справі № 20-2/483 позов задоволено частково.
Не погодившись з постановленим судовим актом, заявник звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, постановити нове про відмову в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що суд першої інстанції не звернув уваги, що відповідно до приписів Закону України «Про оренду державного та комунального майна»не підлягають передачі в оренду об'єкти державної власності, включені до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, яким саме є спірний об'єкт нерухомості.
Треті особи до засідання суду апеляційної інстанції не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомленні належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
02.10.2007 (вих. № 16 від 24.09.2007) позивач відповідно до пункту 1 статті 9 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” подав заяву в Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі про намір взяти в оренду державне нерухоме майно з переліком документів, передбачених наказом Фонду державного майна України від 14.11.2005 № 2975 „Про затвердження Переліку документів, які надаються орендарем орендодавцеві для укладення договору оренди майна, що належить до державної власності”.
Відповідно до положень статті 4 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (далі - Закон), об'єктами оренди за цим Законом є:
- цілісні майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів (філій, цехів, дільниць). Цілісним майновим комплексом є господарський об'єкт з завершеним циклом виробництва продукції (робіт, послуг) з наданою йому земельною ділянкою, на якій він розміщений, автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання. У разі виділення цілісного майнового комплексу структурного підрозділу підприємства складається розподільчий баланс. Грошові кошти та цінні папери з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості орендодавець надає орендареві на умовах кредиту за ставкою рефінансування Національного банку України, а інші оборотні матеріальні засоби викуповуються орендарем. Порядок викупу оборотних матеріальних засобів та використання грошових коштів, одержаних від їх викупу, а також грошових коштів, наданих орендареві на умовах кредиту відповідно до цієї статті, визначаються Кабінетом Міністрів України;
- нерухоме майно (будівлі, споруди, приміщення) та інше окреме індивідуально визначене майно підприємств;
Не можуть бути об'єктами оренди згідно статті 4 Закону у тому числі:
- об'єкти державної власності, що мають загальнодержавне значення і не підлягають приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону України “Про приватизацію державного майна”, а також об'єкти, включені до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України “Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”, які випускають підакцизну продукцію, крім цілісних майнових комплексів, які випускають підакцизну продукцію, переданих в оренду до набрання чинності Законом України “Про внесення змін до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” від 29 червня 2004 року.
Згідно статті 9 Закону у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після дати реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном, а орган, уповноважений управляти державним майном, в свою чергу розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.
Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.
Згідно частини 4 статті 9 Закону у передачі в оренду об'єктів може бути відмовлено, якщо:
- було прийнято рішення про приватизацію або передприватизаційну підготовку цих об'єктів;
- об'єкт включено до переліку підприємств, що потребують залучення іноземних інвестицій згідно з рішенням Кабінету Міністрів України чи місцевих органів влади;
- орган Антимонопольного комітету України не дає згоди з підстав, перелічених у абзацах другому-четвертому частини другої цієї статті;
- орган, уповноважений управляти майном, не дає згоди на виділення структурного підрозділу підприємства;
- з інших підстав, передбачених законами;
Згідно статті 5 Закону приватизації не підлягають об'єкти, що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об'єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарів (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення.
Загальнодержавне значення мають, у тому числі, об'єкти, які забезпечують життєдіяльність держави в цілому, зокрема: майнові комплекси підприємств, що виготовляють спирт, вина і лікеро-горілчані вироби.
Згідно Довідки № 05/3-6-06/2698 від 21.12.2005 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України державне сільськогосподарське підприємство “Агропромкомбінат “Виноградний” (код ЄДРПОУ 00412926) здійснює виробництво вин за кодом КВЕД 15.93.0 та виробництво етилового спирту із зброджуваних продуктів за кодом КВЕД 15.92.0.
Державне сільськогосподарське підприємство “Агропромкомбінат “Виноградний” (код ЄДРПОУ 00412926) включено до переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, затвердженого Законом України “Про перелік об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації”.
Відповідно до пункту 2 статті 9 Закону у разі надходження до орендодавця заяви про оренду цілісного майнового комплексу підприємства, його структурного підрозділу, нерухомого майна, а також майна, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), орендодавець у п'ятиденний строк після реєстрації заяви надсилає копії матеріалів органу, уповноваженому управляти відповідним майном.
Копії матеріалів були надіслані відповідачем на адресу органа, уповноваженого управляти відповідним майном, тільки 08.10.2007 (вих. № 2662/06-6), тобто, з порушенням п'ятиденного строку, передбаченого пунктом 2 статті 9 Закону.
Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону орган, уповноважений управляти державним майном, розглядає подані йому матеріали і протягом п'ятнадцяти днів після їх надходження надсилає орендодавцеві висновки про умови договору оренди або про відмову в укладенні договору оренди.
Якщо орендодавець не одержав у встановлений термін висновків органу, уповноваженого управляти відповідним державним майном, дозволу, відмови чи пропозицій від органу, уповноваженого управляти відповідним майном, укласти договір оренди нерухомого майна з бюджетною установою, організацією, висновків органу Антимонопольного комітету України, укладення договору оренди вважається з цими органами погодженим.
Відповідно до пункту 4 статті 9 Закону орендодавець протягом п'яти днів після закінчення терміну погодження умов договору оренди з органом, уповноваженим управляти відповідним майном, дає згоду або відмовляє в укладенні договору оренди майна і повідомляє про це заявника.
02.11.2007 РВ ФДМ України в АРК та м. Севастополі своїм листом за вих. № 2924/01-6 від повідомило позивача про неможливість проведення конкурсу на право оренди та укладення договору оренди у зв'язку з тим, що від Міністерства аграрної політики України, яке є органом, уповноваженим управляти майном Державного сільськогосподарського підприємства “Агропромкомбінат “Виноградний” не отримано узгодження умов договору оренди та що державне майно Державного сільськогосподарського підприємства “Агропромкомбінат “Виноградний”, як об'єкт державної власності, що має загальнодержавне значення і не підлягає приватизації відповідно до частини другої статті 5 Закону, згідно пункту 2 статті 4 Закону взагалі не може бути об'єктом оренді.
Відповідно до статті 118 Закону України „Про державний бюджет України на 2007 рік” передача в оренду державного та комунального майна здійснюється виключно на конкурсних засадах.
Відповідно до „Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна”, затвердженого наказом Фонду державного майна України от 13.10.2004 № 2149, оголошення про конкурс публікується у газеті „Відомості приватизації”.
На підставі пункту 3 „Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна”, затвердженого наказом Фонду державного майна України от 13.10.2004 № 2149, конкурс проводить конкурсна комісія, утворена орендодавцем.
Відповідно до пункту 4 розділу ІІ „Порядку проведення конкурсу на право оренди державного майна” конкурс оголошується за ініціативою орендодавця або за наявності заяв про оренду.
Згідно статті 14 Закону у разі оренди цілісного майнового комплексу державного підприємства припинення діяльності підприємства або його структурного підрозділу здійснюється шляхом його реорганізації через приєднання до орендаря, а структурного підрозділу - шляхом виділення з підприємства з наступним приєднанням до орендаря з дати видання про це відповідного наказу органу, уповноваженого управляти майном.
Приєднання підприємства або його структурного підрозділу до орендаря здійснюється за відповідним рішенням органу управління орендаря.
Згідно статті 15 Закону орендар стає правонаступником прав та обов'язків підприємства відповідно до договору оренди, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - також правонаступником прав та обов'язків підприємства, пов'язаних з діяльністю цього структурного підрозділу.
На запити орендодавців державного майна у зв'язку зі змінами, внесеними до статті 4 Закону, Фонд державного майна своїм листом від 16.09.2004 № 10-16-12761 надав роз'яснення щодо порядку визначення можливості оренди того чи іншого об'єкта.
Так, об'єкт, щодо якого потенційним орендарем висловлено бажання взяти його в оренду, підлягає перевірці орендодавцем на відповідність чи невідповідність всім обмеженням, зазначеним у Законі.
У разі наявності хоча б однієї законної підстави вважати об'єкт забороненим до оренди, укладення договору оренди є неможливим.
Належність об'єкта до Переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації, сама по собі не означає, що об'єкт заборонений до оренди, якщо тільки на об'єкті не випускається підакцизна продукція.
Оренда структурного підрозділу або нерухомого майна підприємства, що випускає підакцизну продукцію, можлива за наявності висновку органу, уповноваженого управляти майном підприємства, про те, що майно потенційного об'єкта оренди не є необхідним для випуску підакцизної продукції, а у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу -також про згоду на виділення структурного підрозділу зі складу підприємства оренди відповідно до вимог частини четвертої статті 9 Закону.
У разі заборони відповідно до статті 5 Закону приватизації майнового комплексу підприємства оренда нерухомого майна та майнових комплексів структурних підрозділів цього підприємства є можливою, якщо орган, уповноважений управляти майном підприємства:
1) надасть орендодавцю висновок, що це майно не підпадає під критерії заборони до приватизації, визначені у частині другій статті 5 Закону;
2) надасть дозвіл на передачу його в оренду і висновки щодо умов договору оренди відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону;
3) у разі оренди цілісного майнового комплексу структурного підрозділу - надасть також згоду на виділення структурного підрозділу зі складу підприємства оренди відповідно до вимог частини четвертої статті 9 Закону.
У разі заборони відповідно до частини другої статті 5 Закону приватизації тих чи інших “об'єктів” або “майна” оренда нерухомого майна зі складу цих об'єктів чи майна є можливою за умови отримання від органу, уповноваженого управляти майном підприємства, висновку, що це майно не підпадає під критерії заборони до приватизації, визначені у частині другій статті 5 Закону, та надання дозволу на передачу його в оренду і висновку щодо умов договору оренди відповідно до вимог частини третьої статті 9 Закону.
Міністерство аграрної політики України листом від 13.11.2007 за № 37-11-4-15/18140 повідомило РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі про погодження умов договору оренди групи об'єктів рухомого та нерухомого майна державного сільськогосподарського підприємства „Виноградний”, яке має намір отримати в оренду ТОВ “Виноградний”.
Цим же листом Міністерство повідомило, що вказане майно є індивідуально визначеним державним майном, яке не бере участі в основному виробництві виноробної продукції, а тому не підпадає під критерії заборони до приватизації, визначені Законом України “Про приватизацію державного майна” і може бути об'єктом оренди.
Враховуючи вищевказане суд дійшов висновку, що у зв'язку із висновком Міністерства аграрної політики України, яке є органом, уповноваженим управляти майном Державного сільськогосподарського підприємства Агропромкомбінат “Виноградний”, по узгодженню умов договору оренди та висновком про те, що державне майно Державного сільськогосподарського підприємства Агропромкомбінат “Виноградний”, запропоноване до передачі в оренду, не підпадає під критерії заборони до приватизації, визначені у частині другій статті 5 Закону, РВ ФДМ України в АРК та місті Севастополі безпідставно відмовляється від оголошення конкурсу на право оренди та укладення договору оренди.
Стосовно вимог позивача про визнання групи інвентарних об'єктів рухомого та нерухомого майна, що знаходиться на балансі державного сільськогосподарського підприємства Агропромкомбінат “Виноградний”, розташованого за адресою 97551, АРК, Сімферопольський район, с. Кольчугіно, вул. Промислова, 9, вказаних у проекті договору оренди, який є додатком до листа ТОВ “Виноградний” вих. № 16 від 24.09.2007, майном, що належить до передачі в оренду і на яке не розповсюджуються обмеження, передбачені пунктом 2 статті 4 Закону, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що такі вимоги необґрунтованні та є такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до вимог статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до вимог статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі:
1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна, та з інших підстав, крім:
спорів про приватизацію державного житлового фонду;
спорів, що виникають при погодженні стандартів та технічних умов;
спорів про встановлення цін на продукцію (товари), а також тарифів на послуги (виконання робіт), якщо ці ціни і тарифи відповідно до законодавства не можуть бути встановлені за угодою сторін;
спорів, що виникають із публічно-правових відносин та віднесені до компетенції Конституційного Суду України та адміністративних судів;
інших спорів, вирішення яких відповідно до законів України та міжнародних договорів України віднесено до відання інших органів;
2) справи про банкрутство.
3) справи за заявами органів Антимонопольного комітету України, Рахункової палати з питань, віднесених законодавчими актами до їх компетенції.
4) справи, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, що пов'язані із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цього товариства, крім трудових спорів.
Підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду (арбітражу), крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб.
Отже, діюче законодавство не передбачає такого способу захисту права як визнання об'єктів такими, що можуть бути передані в оренду та на які не розповсюджуються відповідні обмеження.
З огляду на викладене, судова колегія Севастопольського апеляційного господарського суду вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено у повній відповідності до вимог чинного законодавства, при повному дослідженні всіх обставин у справі, тому підлягає залишенню без змін, а апеляційні скарги - залишенню без задоволення.
Керуючись статтями 101, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
< Текст >
1. Апеляційну скаргу першого заступника прокурора міста Севастополя на рішення господарського суду міста Севастополя від 17.12.2007 у справі № 20-2/483 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 17.12.2007 у справі № 20-2/483 залишити без змін.
Головуючий суддя І.В. Євдокімов
Судді І.В. Антонова
З.Д. Маслова
Розсилка:
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виноградний" (вул. Промислова, 9,Кольчугине, Сімферопольський район, Автономна Рес,п97551)
2. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)
3. Агропромкомбінат "Виноградний" (вул. Чехова, 1,Кольчугине,Сімферопольський район,97551)
4. Міністерство аграрної політики України (вул. Хрещатик, 24,Київ 1,01001)
5. Прокуратура міста Севастополя (99011, вул. Павліченко, 1, м. Севастополь)