Іменем України
18 січня 2012 року Справа № 5002-11/3334-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Дмитрієва В.Є.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився (публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк")
відповідача: ОСОБА_2, довіреність № 1 від 04 січня 2012 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-білоруське підприємство "Євролуч")
третьої особи: не з'явився (товариство з обмеженою відповідальністю "Млинарський комплекс "Кримфуд")
розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Потопальський С.С.) від 15 листопада 2011 року у справі № 5002-11/3334-2011
за позовом публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (1. вул. Ковпака, 29, місто Київ, 03150; 2. просп. Кірова, 36, місто Сімферополь, 95000)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-білоруське підприємство "Євролуч" (вул. Севастопольська, буд. 114, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)
за участю третьої особи - товариства з обмеженою відповідальністю "Млинарський комплекс "Кримфуд" (вул. Жигаліної, 13, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
про стягнення 821878,48 грн.
03 серпня 2011 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-білоруське підприємство "Євролуч" про стягнення 821878,48 грн. (а.с. 3-7, т. 1).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-білоруське підприємство "Євролуч" неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання за договором № 02-05 від 07 травня 2007 року, який укладений між товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-білоруське підприємство "Євролуч" та товариством з обмеженою відповідальністю "Млинарський комплекс "Кримфуд". Проте, товариство з обмеженою відповідальністю "Млинарський комплекс "Кримфуд", на підставі генеральної угоди факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року, відступило публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" право вимоги, у тому числі за договором № 02-05 від 07 травня 2007 року, а тому просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 821878,48 грн.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2011 року у справі № 5002-11/3334-2011 у задоволенні позовних вимог відмовлено (а.с. 143-148, т. 1).
Рішення суду мотивовано тим, що публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до суду після спливу строку позовної давності, а тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме, статті 261, 264 Цивільного кодексу України, що призвело до прийняття незаконного рішення. Так заявник вказує на вчинення боржником (відповідач по справі) у 2009 році дій, які свідчили про визнання ним боргу, що тягне переривання перебігу строку позовної давності із зазначенням про те, що перебігання нового строку позовної давності, на думку апелянта, почалось з 09 листопада 2009 року та строк сплив лише 09 листопада 2012 року.
За розпорядженням від 18 січня 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Черткової І.В., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 р. та на підставі статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Лисенко .В.А., судді: Дмитрієв В.Є., Рибіна С.А.
В судове засідання, яке призначено на 18 січня 2012 року публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк" та товариство з обмеженою відповідальністю "Млинарський комплекс "Кримфуд" явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, а тому з урахуванням норм статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін та їх явка не визнавалась обов'язковою судом апеляційної інстанції, з урахуванням того, що наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення справи, судова колегія вирішила провести розгляд справи у відсутність нез'явившихся представників сторін.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 06 червня 2006 року між акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" в особі Кримської республіканської філії, правонаступником якого є публічне акціонерне товариство "Укрсоцбанк", (далі - Фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю "Млинарський комплекс "Кримфуд" (далі - Клієнт) була укладена генеральна угода факторингу № 3/440-23-1007 (далі -Угода) (а.с. 18-20, т. 1).
Відповідно до пункту 1.1 Угоди, її предметом є здійснення Фактором факторингу дебіторської заборгованості (прав вимоги) Клієнта по відношенню до третіх осіб, перелік яких наведений у додатку № 1 до цієї угоди, за зобов'язаннями за якими їх сума та строк вказані в реєстрах до цієї угоди (права вимоги).
Згідно з пунктом 1.2 Угоди, під факторингом за цією Угодою розуміється здійснення кредитування Клієнта під відступлені ним Фактору права вимоги (факторингове фінансування), адміністрування прав вимог, надання Клієнту звітності по проведеним факторинговим операціям та іншої інформації стосовно обліку відступлених Фактору прав вимоги, на умовах, визначених цією угодою та додатками до неї.
Пунктом 1.3 Угоди встановлено, що до факторингу приймаються права вимог оплати грошових коштів за поставку товарів (виконання робіт, надання послуг) на суму розрахункового документа з терміном їх остаточної оплати, вказаними в реєстрі, з лімітом максимальної заборгованості за факторинговим фінансуванням до 650000,00грн.
Факторинг здійснюється шляхом відступлення Клієнтом Фактору прав вимоги до дебіторів, відповідно до розрахункових документів, внесених до реєстрів (пункт 2.1 Угоди).
Відповідно до пункту 2.2. Угоди, в якості оплати за відступлені Клієнтом права вимоги Фактор сплачує на поточний рахунок Клієнта №26002440460280 в КРФ АКБ "Укрсоцбанк" грошові кошти у наступному порядку: 80 відсотків від розміру грошового зобов'язання, права вимоги щодо якого відступлені Фактору, не пізніше наступного робочого дня від дати підписання Фактором відповідного реєстру та надання Фактору розрахункових документів, що засвідчують право вимоги: 20 відсотків від розміру грошового зобов'язання, права вимоги щодо якого відступлені Фактору, не пізніше наступного робочого дня від дати повного виконання дебітором перед Фактором зобов'язання, зазначеного в реєстрі, що випливає з права вимоги.
Пунктом 7.3 Угоди встановлено, що вона набирає чинності з дати її укладання та діє до 06 червня 2007 року, проте зобов'язання сторін, що виникли за цією угодою, діють до моменту їх повного виконання.
В додатку № 1 до Угоди сторонами був обумовлений перелік покупців (дебіторів) (перелік дебіторів змінювався, на підставі укладених між сторонами додаткових угод), розрахункові документи яких приймаються до факторингу.
В подальшому неодноразово вносилися зміни до генеральної угоди факторингу, у тому числі, в частині збільшення ліміту фінансування.
Так, 25 травня 2007 року між сторонами була укладена додаткова угода № 8 до генеральної угоди факторингу № 3/440-20-1007 від 06 червня 2006 року, якою пункт 7.3 генеральної угоди факторингу був викладений у наступній редакції - "ця угода набирає чинності з дати її укладення та діє до 06 червня 2008 року, проте зобов'язання сторін, що виникли за цією угодою, діють до моменту їх повного виконання" (а.с. 29, т. 1).
04 вересня 2007 року була укладена додаткова угода № 9 до генеральної угоди факторингу № 3/440-20-1007 від 06 червня 2006 року, в якій сторони встановили ліміт максимальної заборгованості за факторинговим фінансуванням до 2300000,00грн. (а.с. 30, т. 1).
На виконання генеральної угоди факторингу позивачем було здійснено кредитування товариства з обмеженою відповідальністю "Млинарський комплекс "Кримфуд" під відступлення права вимог на загальну суму 6489585,78грн.
07 травня 2007 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Млинарський комплекс "Кримфуд" (далі -Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-білоруське підприємство "Євролуч" (далі -Покупець) було укладено договір купівлі-продажу № 02-05 (далі -Договір) (а.с. 33, т. 1).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2, 4.1 Договору Продавець зобов'язався продати та доставити Покупцю муку в асортименті за заявою Покупця, а Покупець прийняти та оплатити продукцію (муку) у кількості та за ціною, узгодженою для кожної окремої партії, на протязі 90 (дев'яносто) календарних днів з моменту (дати) підписання сторонами накладної.
Факт поставки Продавцем Покупцю товарів підтверджується видатковими накладними, а саме:
- № 195 від 13 серпня 2007 року на загальну суму 62500,00 грн.;
- № 197 від 20 серпня 2007 року на загальну суму 93775,00 грн.;
- № 196 від 20 серпня 2007 року на загальну суму 111180,00 грн.;
- № 198 від 21 серпня 2007 року на загальну суму 62517,00 грн.;
- № 199 від 21 серпня 2007 року на загальну суму 62517,00 грн.;
- № 200 від 21 серпня 2007 року на загальну суму 68748,00 грн.;
- № 202 від 28 серпня 2007 року на загальну суму 74800,00 грн.;
- № 201 від 28 серпня 2007 року на загальну суму 62560,00 грн.;
- № 203 від 30 серпня 2007 року на загальну суму 62504,00 грн.;
- № 203/1 від 30 серпня 2007 року на загальну суму 62496,00 грн.;
- № 204 від 04 вересня 2007 року на загальну суму 75000,00 грн.;
- № 212 від 01 жовтня 2007 року на загальну суму 62500,10 грн.;
- № 213 від 02 жовтня 2007 року на загальну суму 75000,00 грн.;
- № 217 від 15 жовтня 2007 року на загальну суму 91251,00 грн. (а.с. 35, 39, 40, 44, 45, 46, 50, 51, 55, 59, 63, 67, 68, 72, т. 1).
Також, факт поставки товару Продавцем та отримання його Покупцем підтверджується відповідними довіреностями (а.с. 36, 41, 47, 52, 56, 60, 64, 69, 73, т. 1).
У якості оплати за відступлення Клієнтом права вимоги АКБ "Укрсоцбанк" сплатив на поточний рахунок Клієнта кошти у розмірі 80 (вісімдесят) відсотків від відступленого грошового зобов'язання, що підтверджується: меморіальними ордерами: № СR018002 від 13 серпня 2007 року на загальну суму 50000,00 грн.; № СR012002 від 20 серпня 2007 року на загальну суму 163964,00 грн.; № СR003010 від 21 серпня 2007 року на загальну суму 155025,60 грн.; № СR004005 від 28 серпня 2007 року на загальну суму 109888,00 грн.; №СR004006 від 30 серпня 2007 року на загальну суму 50003,20 грн.; № СR024002 від 31 серпня 2007 року на загальну суму 49996,80 грн.; №СR006002 від 04 вересня 2007 року на загальну суму 60000,00 грн.; №СR013002 від 10 жовтня 2007 року на загальну суму 110000,08 грн.; №СR007002 від 15 жовтня 2007 року на загальну суму 73000,80 грн. про перерахування авансу по прийнятим рахункам-фактурам по реєстрам № 41, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 55, 57 (а.с. 34, 37-38, 42-43, 48-49, 53-54, 57-58, 61-62, 66, 71, 74, т. 1).
Згідно з умовами генеральної угоди факторингу № 3/440-20-1007 від 06 червня 2006 року, боржник зобов'язаний здійснити платіж Факторові за умовою, якщо він одержав від Клієнта або Фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги Факторові і в цьому повідомленні визначається грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також Фактор, якому має бути здійснено платіж.
Неналежне виконання відповідачем свого зобов'язання перед Фактором, незважаючи на неодноразові повідомлення від 13 серпня 2007 року за № 23-03/67-2961, 20 серпня 2007 року № 23-03/67-2443, 21 серпня 2007 року № 23-03/67-2460, 10 жовтня 2010 року та листа від 23 червня 2010 року № 08.1-06/67-2124 стала причиною звернення позивача до суду з позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-білоруське підприємство "Євролуч" з даним позовом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, виходячи з наступного.
Цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти. (частини 1 та 2 статті 11 Цивільного кодексу України).
Як зазначалось вище, спір сторін виник з правовідносин за договором факторингу, тому при вирішенні справи підлягають застосування положення глави 73 Цивільного кодексу України.
Згідно з статтею 1077 Цивільного кодексу України за договором факторингу (фінансування від відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до частини 1 статті 1078 Цивільного кодексу України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Частиною 1 статті 1082 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.
Як вже зазначалось вище, між позивачем (фактор) та товариством з обмеженою відповідальністю „Млинарський комплекс „Кримфуд” була укладена генеральна угода факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року.
Відповідно до вказаної генеральної угоди факторингу товариством з обмеженою відповідальністю „Млинарський комплекс „Кримфуд” позивачеві було відступлено право вимоги до товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-білоруське підприємство "Євролуч" за договором № 02-05 купівлі-продажу на умовах товарного кредиту від 07 травня 2007 року.
Реєстром № 41 від 13 серпня 2007 року прав вимоги (ТТН) прийнятих до факторингу (додаток до Генеральної угоди факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року) Клієнтом було передано Факторові права вимоги за договором купівлі-продажу № 02-05 від 07 травня 2007 року за ТТН № 195 від 13 серпня 2007 року на загальну суму (балансова вартість прав -вимог, прийнятих до факторингу) 62500,00 грн. (а.с.34, т. 1).
Меморіальним ордером № СR018002 від 13 серпня 2007 року Фактор перерахував Клієнту аванс по прийнятим рахункам-фактурам по реєстру № 41 від 13 серпня 2007 року згідно договору факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року у розмірі 50000,00 грн., що склало 80 % від відступленого грошового зобов'язання (а.с.37, т. 1).
Реєстром № 43 від 20 серпня 2007 року прав вимоги (ТТН) прийнятих до факторингу (додаток до Генеральної угоди факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року) Клієнтом було передано Факторові права вимоги за договором купівлі-продажу № 02-05 від 07 травня 2007 року за ТТН №№ 196, 197 від 20 серпня 2007 року на загальну суму (балансова вартість прав -вимог, прийнятих до факторингу) 204955,00 грн. (а.с.38, т. 1).
Меморіальним ордером № СR012002 від 20 серпня 2007 року Фактор перерахував Клієнту аванс по прийнятим рахункам-фактурам по реєстру № 43 від 20 серпня 2007 року згідно договору факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року у розмірі 163964,00 грн., що склало 80 % від відступленого грошового зобов'язання (а.с.42, т. 1).
Реєстром № 44 від 21 серпня 2007 року прав вимоги (ТТН) прийнятих до факторингу (додаток до Генеральної угоди факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року) Клієнтом було передано Факторові права вимоги за договором купівлі-продажу № 02-05 від 07 травня 2007 року за ТТН №№ 198, 199, 200 від 21 серпня 2007 року на загальну суму (балансова вартість прав -вимог, прийнятих до факторингу) 193782,00 грн. (а.с.43, т. 1).
Меморіальним ордером № СR003010 від 21 серпня 2007 року Фактор перерахував Клієнту аванс по прийнятим рахункам-фактурам по реєстру № 44 від 21 серпня 2007 року згідно договору факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року у розмірі 155025,60 грн., що склало 80 % від відступленого грошового зобов'язання (а.с.48, т. 1).
Реєстром № 45 від 28 серпня 2007 року прав вимоги (ТТН) прийнятих до факторингу (додаток до Генеральної угоди факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року) Клієнтом було передано Факторові права вимоги за договором купівлі-продажу № 02-05 від 07 травня 2007 року за ТТН №№ 201, 202 від 28 серпня 2007 року на загальну суму (балансова вартість прав -вимог, прийнятих до факторингу) 137360,00 грн. (а.с.49, т. 1).
Меморіальним ордером № СR004005 від 28 серпня 2007 року Фактор перерахував Клієнту аванс по прийнятим рахункам-фактурам по реєстру № 45 від 28 серпня 2007 року згідно договору факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року у розмірі 109888,00 грн., що склало 80 % від відступленого грошового зобов'язання (а.с.53, т. 1).
Реєстром № 46 від 30 серпня 2007 року прав вимоги (ТТН) прийнятих до факторингу (додаток до Генеральної угоди факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року) Клієнтом було передано Факторові права вимоги за договором купівлі-продажу № 02-05 від 07 травня 2007 року за ТТН № 203 від 30 серпня 2007 року на загальну суму (балансова вартість прав -вимог, прийнятих до факторингу) 62504,00 грн. (а.с.38, т. 1).
Меморіальним ордером № СR004006 від 30 серпня 2007 року Фактор перерахував Клієнту аванс по прийнятим рахункам-фактурам по реєстру № 46 від 30 серпня 2007 року згідно договору факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року у розмірі 50003,20 грн., що склало 80 % від відступленого грошового зобов'язання (а.с.57, т. 1).
Реєстром № 47 від 31 серпня 2007 року прав вимоги (ТТН) прийнятих до факторингу (додаток до Генеральної угоди факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року) Клієнтом було передано Факторові права вимоги за договором купівлі-продажу № 02-05 від 07 травня 2007 року за ТТН № 203/1 від 30 серпня 2007 року на загальну суму (балансова вартість прав -вимог, прийнятих до факторингу) 62496,00 грн. (а.с.58, т. 1).
Меморіальним ордером № СR024002 від 31 серпня 2007 року Фактор перерахував Клієнту аванс по прийнятим рахункам-фактурам по реєстру № 47 від 31 серпня 2007 року згідно договору факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року у розмірі 49996,80 грн., що склало 80 % від відступленого грошового зобов'язання (а.с.61, т. 1).
Реєстром № 48 від 04 вересня 2007 року прав вимоги (ТТН) прийнятих до факторингу (додаток до Генеральної угоди факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року) Клієнтом було передано Факторові права вимоги за договором купівлі-продажу № 02-05 від 07 травня 2007 року за ТТН № 204 від 04 вересня 2007 року на загальну суму (балансова вартість прав -вимог, прийнятих до факторингу) 75000,00 грн. (а.с.62, т. 1).
Меморіальним ордером № СR006002 від 04 вересня 2007 року Фактор перерахував Клієнту аванс по прийнятим рахункам-фактурам по реєстру № 48 від 04 вересня 2007 року згідно договору факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року у розмірі 60000,00 грн., що склало 80 % від відступленого грошового зобов'язання (а.с.65, т. 1).
Реєстром № 55 від 10 жовтня 2007 року прав вимоги (ТТН) прийнятих до факторингу (додаток до Генеральної угоди факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року) Клієнтом було передано Факторові права вимоги за договором купівлі-продажу № 02-05 від 07 травня 2007 року за ТТН №№ 212, 213 від 01-02 жовтня 2007 року на загальну суму (балансова вартість прав -вимог, прийнятих до факторингу) 137500,10 грн. (а.с.66, т. 1).
Меморіальним ордером № СR013002 від 10 жовтня 2007 року Фактор перерахував Клієнту аванс по прийнятим рахункам-фактурам по реєстру № 55 від 10 жовтня 2007 року згідно договору факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року у розмірі 110000,08 грн., що склало 80 % від відступленого грошового зобов'язання (а.с.70, т. 1).
Реєстром № 57 від 15 жовтня 2007 року прав вимоги (ТТН) прийнятих до факторингу (додаток до Генеральної угоди факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року) Клієнтом було передано Факторові права вимоги за договором купівлі-продажу № 02-05 від 07 травня 2007 року за ТТН № 217 від 15 жовтня 2007 року на загальну суму (балансова вартість прав -вимог, прийнятих до факторингу) 91251,00 грн. (а.с.38, т. 1).
Меморіальним ордером № СR007002 від 15 жовтня 2007 року Фактор перерахував Клієнту аванс по прийнятим рахункам-фактурам по реєстру № 57 від 15 жовтня 2007 року згідно договору факторингу № 3/440-23-1007 від 06 червня 2006 року у розмірі 73000,80 грн., що склало 80 % від відступленого грошового зобов'язання (а.с.74, т. 1).
На виконання вимог статті 1082 Цивільного кодексу України позивач направив на адресу товариства з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-білоруське підприємство "Євролуч" відповідні повідомлення про переуступку права вимоги за переліченими вище накладним та реквізити проведення оплати (а.с.75-78, т.1).
Також у листі від 23 червня 2010 року за вих. № 08.1-06/67-2124 позивач вимагав виконання сплати заборгованості відповідачем згідно наданого ним розрахунку у розмірі 821878,48 грн. (а.с.79-80, т. 1).
Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Аналогічні норми містяться у нормах статті 193 Господарського кодексу України.
При зазначених обставинах судова колегія вважає обґрунтованими нормами діючого законодавства та доведеними належними доказами позовні вимоги публічного акціонерного товариства „Укрсоцбанк”, заявлені ним у даній справі.
Водночас, при вирішенні питання про задоволення заявлених позовних вимог, враховуючи надану відповідачем відповідно до частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України заяву про застосування судом строку позовної давності, суд зобов'язаний дослідити питання перебігу строку позовної давності щодо заявлених позивачем вимог.
Судова колегія вважає, що до правовідносин сторін у справі застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки, оскільки такі правовідносини не підпадають до переліку окремих вимог, відносно яких встановлена спеціальна позовна давність у статті 258 Цивільного кодексу України.
Статтею 262 того ж Кодексу визначено, що заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Враховуючи умови пункту 4.1 договору № 02-05 від 07 травня 2007 року щодо розрахунку та поставлену продукцію протягом 90 днів з дати підписання накладної, судова колегія вбачає, що перебіг позовної давності вимог щодо оплати за кожною накладною починався з наступного дня від закінчення 90-денного терміну з дня підписання відповідної товарно-транспортної накладної:
- № 195 від 13 серпня 2007 року - строк 11 листопада 2007 року;
- № 196, 197 від 20 серпня 2007 року -строк 18 листопада 2007 року;
- № 198, 199, 200 від 21 серпня 2007 року -строк 19 листопада 2007 року;
- № 201, 202 від 28 серпня 2007 року -строк 26 листопада 2007 року;
- № 203, 203/1 від 30 серпня 2007 року -строк 28 листопада 2007 року;
- № 204 від 04 вересня 2007 року -строк 03 грудня 2007 року;
- № 212 від 01 жовтня 2007 року - строк 30 грудня 2007 року;
- № 213 від 02 жовтня 2007 року - строк 31 грудня 2007 року;
- № 217 від 15 жовтня 2007 року - строк 13 січня 2007 року.
Отже, трирічний строк позовної давності стягнення заборгованості за заявленими позивачем вимогами сплинув у період з 12 листопада 2010 року -14 січня 2011 року відповідно до зазначених вище дат початку його перебігу щодо кожної накладної.
Згідно з статтею 264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.
Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також якщо предметом позову є лише частина вимоги, право на яку має позивач.
Після переривання перебіг позовної давності починається заново.
Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Як вбачається з матеріалів справи, при розгляді справи в суді першої інстанції позивач не заявляв про переривання перебігу строку позовної давності відносно заявлених ним вимог, доказів такого факту також не надавав, отже підстав для дослідження цього питання судом першої інстанції не було, тому посилання позивача в апеляційній скарзі про неповноту дослідження судом першої інстанції обставин справи саме з цього приводу слід визнати безпідставними.
Стосовно доводів апеляційної скарги про переривання строку позовної давності, а саме, перебігання нового строку позовної давності, на думку апелянта, почалось з 09 листопада 2009 року та строк сплив лише 09 листопада 2012 року, слід зазначити.
Як на підтвердження своїх доводів, апелянтом надано меморіальний ордер № CR004001 від 12 серпня 2008 року про погашення заборгованості до документу зворотнього викупу № 194 від 12 серпня 2008 року та листи № 36 від 24 квітня 2009 року, № 106 від 09 листопада 2009 року (а.с. 19-21, т. 1).
Вказані докази доводять факти часткової оплати заборгованості товариством з обмеженою відповідальністю „Млинарський комплекс „Кримфуд” та визнання останнім же своєї заборгованості за генеральною угодою факторингу від 06.06.2007 р. № 3/440-23-1007.
Проте, оскільки боржником по заявлених позивачем вимогах є товариство з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-білоруське підприємство "Євролуч", а не третя особа у справі - товариство з обмеженою відповідальністю „Млинарський комплекс „Кримфуд”, дії останнього не можуть свідчити про визнання боргу іншою особою - відповідачем (боржником у зобов'язанні), а тому долучені до апеляційної скарги позивачем письмові докази є такими, що не відповідають вимогам статті 34 Господарського процесуального кодексу України щодо належності та допустимості доказів у справі.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що вимоги, які викладенні у апеляційній скарзі є необґрунтованими.
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку про правомірність прийнятого рішення, оскільки позивач по справі звернувся до господарського суду з позовом 03 серпня 2011 року, тобто після спливу строку позовної давності.
Відповідно до пункту 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу без задоволення.
Таким чином, оскаржуване рішення є повним, законним та обґрунтованим, прийнятим при дослідженні всіх обставин справи із правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому судова колегія не вбачає підстав для його зміни чи скасування.
Керуючись статтями 101, статті 103 (пункт 1 частини 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 15 листопада 2011 року у справі № 5002-11/3334-2011 залишити без змін.
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді В.Є. Дмитрієв
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" (вул. Ковпака, 29, місто Київ, 03150)
2. Публічному акціонерному товариству "Укрсоцбанк" (просп. Кірова, 36, місто Сімферополь, 95000)
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Спільне українсько-білоруське підприємство "Євролуч" (вул. Севастопольська, буд. 114, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95013)
4. Товариству з обмеженою відповідальністю "Млинарський комплекс "Кримфуд" (вул. Жигаліної, 13, місто Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)
5. до господарського суду Автономної Республіки Крим.