Іменем України
18 січня 2012 року Справа № 5002-17/4612-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Лисенко В.А.,
суддів Дмитрієва В.Є.,
Євдокімова І.В.,
за участю представників сторін:
прокурора: Бучко Р.В., посвідчення № 393 від 05 жовтня 2011 року (старший прокурор відділу військової прокуратури Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України)
прокурора: Година Д.А., посвідчення № 363 від 08 грудня 2011 року (помічник військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України)
позивача: не з'явився (Міністерство оборони України)
відповідача: ОСОБА_1, довіреність № 15 від 27 вересня 2011 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" )
відповідача: Войцеховський А.Є., директор на підставі наказу № 2 від 01 серпня 2008 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" )
третьої особи: не з'явився (Державне підприємство Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський” )
розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гайворонський В.І.) від 28 листопада 2011 року у справі № 5002-17/4612-2011
за позовом заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, місто Севастополь, 99011)
в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)
до товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" (вул. Плотинна, 9, місто Сімферополь, 95034)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Державне підприємство Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський” (вул. Свердлова, 32, місто Ялта, 98603)
про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння
25 жовтня 2011 року заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" про:
- визнання права власності на нерухоме майно -літ. “Р” будівля служби тилу загальною площею 481,3 кв.м., літ. “В” будівля аптеки загальною площею 284,6 кв.м., літ. “Э” диспетчерська -склад гаражу загальною площею 263,2 кв.м., літ. “Т” склад загальною площею 818,3 кв.м., літ. “К” склад загальною площею 153,8 кв.м., літ. “Х” літній кінотеатр загальною площею 100,6 кв.м., літ. “З” танцмайданчик загальною площею 16,0 кв.м., літ. “У” слюсарна майстерня загальною площею 104,0 кв.м., які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова буд. 34, КПП № 1 без літери загальною площею 20,0 кв.м., та інженерні споруди: резервуар для води і фонтан, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова буд. 32, літ. “Я” літній кінотеатр з кінобудкою загальною площею 28,4 кв.м., на ділянці спортмайданчик, танцмайданчик, літ. “У” каса, літ. “Г” санвузол -душова, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова буд. 38, загальною вартістю 4 371 139,00 грн. за державою України в особі Міністерства оборони України;
- витребування з незаконного володіння товариства з обмеженою відповідальністю “Дворцово-парковий ансамбль” на користь держави України в особі Міністерства оборони України нерухоме майно -літ. “Р” будівля служби тилу загальною площею 481,3 кв.м., літ. “В” будівля аптеки загальною площею 284,6 кв.м., літ. “Э” диспетчерська -склад гаражу загальною площею 263,2 кв.м., літ. “Т” склад загальною площею 818,3 кв.м., літ. “К” склад загальною площею 153,8 кв.м., літ. “Х” літній кінотеатр загальною площею 100,6 кв.м., літ. “З” танцмайданчик загальною площею 16,0 кв.м., літ. “У” слюсарна майстерня загальною площею 104,0 кв.м., які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова буд. 34, КПП № 1 без літери загальною площею 20,0 кв.м., та інженерні споруди: резервуар для води і фонтан, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова буд. 32, літ. “Я” літній кінотеатр з кінобудкою загальною площею 28,4 кв.м., на ділянці спортмайданчик, танцмайданчик, літ. “У” каса, літ. “Г” санвузол -душова, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова буд. 38, загальною вартістю 4 371 139,00 грн. (а.с. 3-4, т. 1).
Позовні вимоги мотивовані тим, що спірне майно було відчужено на підставі договору № 3505 від 11 листопада 2005 року, який згідно рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 5002-1/2152-2011 визнано недійсним, оскільки майно відчужено не уповноваженою особою, без належного дозволу уповноваженого органу державної влади та без дотримання процедури відчуження. Таким чином, на думку позивача спірне майно підлягає поверненню власнику -державі в особі Міністерства оборони України, на підставі статей 330, 388, 392 Цивільного кодексу України, оскільки воно вибуло з володіння власника, не з його волі.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2011 року у справі № 2-17/4612-2011 позов задоволено (а.с. 101-106, т. 1).
Рішення суду обґрунтовано тим, що спірне майно було відчужено за недійсним правочином, а тому підлягає поверненню власнику, оскільки воно вибуло з володіння не з волі власника.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати зазначене рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована ненаданням позивачем жодних доказів того, що спірне майно вибуло з володіння власника або особи, якій воно було передано у володіння поза їх волею, або доказів того, що відповідач є недобросовісним набувачем спірного майна, а тому оскаржуване рішення про визнання судом права власності на спірне майно за державою України в особі Міністерства оборони України та витребування цього майна з володіння товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" на користь держави Україна в особі Міністерства оборони України є цілком безпідставним.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21 грудня 2011 року у справі № 5002-17/4612-2011 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" прийнято до провадження (а.с. 109-111, т. 1).
За розпорядженням від 04 січня 2012 року у зв'язку з хворобою судді Рибіної С.А., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 р. та на підставі статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Лисенко .В.А., судді: Дмитрієв В.Є., Черткова І.В.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 04 січня 2012 року у справі № 5002-17/4612-2011, за клопотанням товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль", до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору залучено - Державне підприємство Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський”.
За розпорядженням від 18 січня 2012 року у зв'язку з відпусткою судді Черткової І.В., відповідно до пунктів 3.1.6, 3.1.7 Положення про автоматизовану систему документообігу суду та рішення зборів суддів Севастопольського апеляційного господарського суду від 15.12.2010 р. та на підставі статті 2-1 Господарського процесуального кодексу України склад колегії з розгляду апеляційної скарги змінений: головуючий суддя -Лисенко .В.А., судді: Дмитрієв В.Є., Євдокімов І.В.
В судове засідання, яке призначено на 18 січня 2012 року Міністерство оборони України та Державне підприємство Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський” явку уповноважених представників не забезпечили, про час та місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином, а тому з урахуванням норм статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком сторін та їх явка не визнавалась обов'язковою судом апеляційної інстанції, з урахуванням того, що наявні у справі матеріали є достатніми для вирішення справи, судова колегія вирішила провести розгляд справи у відсутність нез'явившихся представників сторін.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
11 листопада 2005 року між Державним підприємством Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський” в особі генерального директора Шаптала О.С., діючого на підставі Статуту та дозволу Міністра оборони України № 220/297 від 15 липня 2005 року (далі -Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Барконд” (далі -Покупець) було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна № 3505 (далі -Договір) (а.с. 9-10, т. 1).
Відповідно до пункту 1.1 Договору Продавець продав, а Покупець купив нерухоме майно: літ. Р будівля служби тилу загальною площею 481,3 кв.м., літ. В” будівля аптеки загальною площею 284,6 кв.м., літ. Э диспетчерська -склад гаражу загальною площею 263,2 кв.м., літ. Т” склад загальною площею 818,3 кв.м., літ. К” склад загальною площею 153,8 кв.м., літ. Х” літній кінотеатр загальною площею 100,6 кв.м., літ. З” танцмайданчик загальною площею 16,0 кв.м., літ А” кліматопавильон загальною площею 99,6 кв.м., літ. Б” кліматопавильон загальною площею 175,8 кв.м., “У” слюсарна майстерня загальною площею 104,0 кв.м., які розташовані за адресою: місто Ялта, вул. Свердлова, буд.. 34; також КПП № 1 без літери загальною площею 20,0 кв.м., та інженерні споруди: резервуар для води і фонтан, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова буд. 32, літ. “Я” літній кінотеатр з кінобудкою загальною площею 28,4 кв.м., на ділянці спортмайданчик, танцмайданчик, літ. “У” каса, літ. “Г” санвузол -душова, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова буд. 38 (далі - спірне майно).
На підставі вказаного Договору комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації 13, 14 грудня 2005 року за реєстраційними №№ 13184976, 12202826, 13184318 за товариством з обмеженою відповідальністю „Барконд” зареєстровано право власності на зазначене майно.
25 червня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Барконд” (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" (покупець) було укладено договори купівлі-продажу нежитлових-будівель, а саме: літ. “Р” будівля служби тилу загальною площею 481,3 кв.м., літ. “В” будівля аптеки загальною площею 284,6 кв.м., літ. “Э” диспетчерська -склад гаражу загальною площею 263,2 кв.м., літ. “Т” склад загальною площею 818,3 кв.м., літ. “К” склад загальною площею 153,8 кв.м., літ. “Х” літній кінотеатр загальною площею 100,6 кв.м., літ. “З” танцмайданчик загальною площею 16,0 кв.м., літ. “У” слюсарна майстерня загальною площею 104,0 кв.м., які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова буд. 34, КПП № 1 без літери загальною площею 20,0 кв.м., та інженерні споруди: резервуар для води і фонтан, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова буд. 32, літ. “Я” літній кінотеатр з кінобудкою загальною площею 28,4 кв.м., на ділянці спортмайданчик, танцмайданчик, літ. “У” каса, літ. “Г” санвузол -душова, які розташовані за адресою: АР Крим, м. Ялта, вул. Свердлова буд. 38 (а.с. 120-123, 128-131, 136-140, т. 1).
Вказані договори є чинними, оскільки не визнанні недійсними у встановленому законодавством порядку.
Згідно довідки комунального підприємства Ялтинської міської ради „Бюро технічної інвентаризації” від 20 травня 2011 року № 859, право власності на вказане майно (спірне), на підставі свідоцтва про право власності від 16 листопада 2009 року, зареєстровано за товариством з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль". Вказане також підтверджується відповідними витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно (а.с. 11, 126-127, 134-135, 143-149, т. 1).
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 5002-1/2152-2011 задоволено частково позов військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України до товариства з обмеженою відповідальністю „Барконд” та Державного підприємства Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський” про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна та спонукання виконати певні дії (а.с. 7-8, т. 1).
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нерухомого майна № 3505, який укладений 11 листопада 2005 року між Державним підприємством Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський” та товариством з обмеженою відповідальністю „Барконд”.
Вказані обставини стали підставою для звернення заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України до господарського суду Автономної Республіки Крим в інтересах держави в особі Міністерства оборони України з даним позовом.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення скасуванню, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 388 Цивільного кодексу України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
Майно не може бути витребуване від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Таким чином, випадки витребування майна власником від добросовісного набувача обмежені й можуть мати місце за умови, що майно вибуло з володіння власника поза його волі.
Однак, прокурором не надано належних доказів того, що спірне майно вибуло з володіння позивача поза його волі.
Відповідно до пункту 1.2 Договору № 3505 від 11 листопада 2005 року, об'єкт продажу належав Державі в особі Верховної Ради України та був закріплений на праві господарського відання за державним підприємством Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський”, який, в свою чергу, відповідно до Статуту мав право укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав, нести обов'язки, були позивачем, відповідачем у суді. На Міністерство оборони України було покладено функції управління цим майном, який здійснює контроль за ефективністю використання, закріпленого за підвідомчими підприємствами, майном.
Як зазначалось вище, Міністерством оборони України на укладення договору № 3505 від 11 листопада 2005 року було видано дозвіл № 220/297 від 15 липня 2005 року, який в свою чергу був виданий на виконання листа Департаменту капітального будівництва та управління фондами Міністерства оборони України № 227/4135/4165 від 15 вересня 2004 року (а.с. 22-23, т. 2).
Із викладеного вбачається, що і органу управління майном і органу, якому майно було передано у володіння на праві господарського відання, було не тільки відомо про здійснення угоди купівлі-продажу майна підприємства, але й результати були бажаними для них. Про це свідчить факт надання Міністерством оборони України дозволу на відчуження майна та сама наявність договору № 3505 від 11 листопада 2005 року, який було підписано генеральним директором державного підприємства Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський”, який діяв від імені підприємства на підставі Статуту та скріплено печаткою підприємства.
Отже, порушення порядку відчуження спірного майна Збройних Сил України, не є спірним доказом факту вибуття цього майна з володіння власника та особи, якій це майно було передано не з їх волі, тому відповідні доводи прокурора судова колегія вважає неспроможними.
Також, судова колегія бере до уваги той факт, що сплачена за договором № 3505 від 11 листопада 2005 року Покупцем сума, за його умовами поступила на рахунок продавця - державного підприємства Міністерства оборони України „Центральний військовий санаторій „Ялтинський”, тобто фактично була прийнята Державою та доказів її повернення після встановлення недійсності договору не має, що свідчить про наступне схвалення власником майна - Державою Україна правочину з його відчуження, укладеним державною установою у володінні якого це майно перебувало.
Викладене спростовує висновки позивача про вибуття майна поза його волею, а тому наявність у діях власника волі на передачу майна іншій особі виключає можливість його витребування від добросовісного набувача.
Крім того, спірне майно перейшло до товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" на підставі договорів купівлі-продажу нежитлових будівель, згідно з якими, останній зобов'язався сплатити за нерухоме майно грошову суму у розмірі 7955898,50 грн., а тому факт платності набуття майна в особи, яка не мала права його відчужувати, виключає право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.
Згідно з пунктом 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 2009 року “Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними” відповідно до частини 5 статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність презюмується.
Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі й те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача і є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна.
Однак, позивачем не надано доказів того, що відповідачу було відомо про наявність перешкод до вчинення правочину щодо відчуження майна, а навпаки матеріали справи свідчать про те, що на момент укладення договорів купівлі-продажу нежитлових будівель від 25 червня 2008 року спірне майно належало продавцю на праві власності, що підтверджується матеріалами справи. Також, слід зазначити, що недійсність договору № 3505 від 11 листопада 2005 року була встановлена 30 червня 2011 року (рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 30 червня 2011 року у справі № 5002-1/2152-2011), а спірне майно придбане відповідачем по справі 25 червня 2008 року.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що відповідач по справі є добросовісним набувачем спірного майна та це майно вибуло з володіння власника та особи, якій він передав майно у володіння, з їхньої волі.
Відповідно до частини 4 статті 13 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, держава забезпечує захист прав усіх суб'єктів права власності і господарювання.
Частиною 2 статті 318 Цивільного кодексу України закріплено рівність усіх суб'єктів права власності перед законом.
Згідно з частиною 4 статті 41 Основного закону та статті 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним та ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Таким чином, судова колегія дійшла висновку про те, що позовні вимоги заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону Військово-Морських Сил України, який звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України про визнання права власності та витребування майна з незаконного володіння є необґрунтованим, а тому не підлягає задоволенню.
Також слід зазначити, що позовні вимоги про витребування майна є віндикаційним позовом. Проте однією з особливостей віндикаційного позову є відсутність спорів з приводу належності позивачу майна на праві власності чи іншому титулі. Водночас, між сторонами має місце спір з приводу права власності на нерухоме майно. Таким чином, в даному випадку право позивача не може бути захищено шляхом задоволення віндікаційного позову.
Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Враховуючи викладене, судова колегія вирішила задовольнити апеляційну скаргу, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Керуючись статтями 101, 103 (пункт 2 частини 1), 104 (пункт 4 частини 1) 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 28 листопада 2011 року у справі № 5002-17/4612-2011 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
„У задоволенні позовних вимог відмовити.”
Головуючий суддя В.А. Лисенко
Судді В.Є. Дмитрієв
І.В. Євдокімов
Розсилка:
1. Заступнику військового прокурора Севастопольського гарнізону (вул. Суворова, 27, місто Севастополь, 99011)
2. Міністерству оборони України (Повітрянофлотський пр-т, 6, місто Київ 1, 01001)
3. Товариству з обмеженою відповідальністю "Дворцово - парковий ансамбль" (вул. Плотинна, 9, місто Сімферополь, 95034)
4. до господарського суду Автономної Республіки Крим.