< Список >
Іменем України
18 січня 2012 року Справа № 5002-5/2474-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Плута В.М.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача, не з'явився, приватне сільськогосподарське підприємство "Чернишевське" ;
відповідач, не з'явився, фізична особа-підприємець ОСОБА_2;
розглянувши апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Гаврилюк М.П.) від 19 вересня 2011 року у справі № 5002-5/2474-2011
за позовом приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" (вул. Кірова, 2-а,Чернишове, Роздольненський р-н,96210)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про стягнення 123632,98 грн.
У червні 2011 року позивач - приватне сільськогосподарське підприємство "Чернишевське" звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим із позовною заявою до відповідача - фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, в якій просить стягнути з відповідача на користь позивача 123 632,98 грн., з яких: штраф у розмірі 46 317,00 грн., збитки в розмірі 77 315,98 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання за договором про надання механізованих послуг з прибирання сільськогосподарських культур комбайнами від 04 серпня 2010 року, у зв'язку з чим відповідно до умов договору зобов'язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 20% від вартості неприбраних гектарів, а саме 46 317,00 грн. Крім того, позивач наполягає на тому, що саме з вини відповідача не було проведено своєчасне прибирання рису, у зв'язку з чим позивач власними силами здійснював дані роботи, проте зважаючи на пропуск агротехнічних термінів відбулося обсипання рису, у зв'язку з чим позивач зазнав збитки.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2011 року у справі №5002-5/2474-2011 в задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду першої інстанції скасувати, стягнути з відповідача на користь позивача штраф в розмірі 46 317,00 грн. та збитки в сумі 30 998,38 грн.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Ухвалами Севастопольського апеляційного господарського суду розгляд справи неодноразово відкладався.
У судовому засіданні 10 січня 2012 року представники сторін підтримали свої доводи та заперечення. Оголошено перерву до 18.01.2012 року.
У судове засідання 18 січня 2012 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 04 серпня 2010 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (виконавцем за договором) та приватним сільськогосподарським підприємством „Чернишевське” (замовником за договором) укладено договір про надання механізованих послуг з прибирання сільськогосподарських культур комбайнами (а.с. 9-10).
Відповідно до пункту 1.1 договору відповідач надає послуги з прибирання рису двома зернозбиральними комбайнами, а позивач приймає та розраховується за надані послуги на умовах, передбачених даним договором. Відповідач зобов'язався провести виконання своїх зобов'язань за даним договором в період з 05.09.2010 р. по 25.09.2010 р.- двома комбайнами, а період з 26.09.2010 р. по 10.10.2010 р. - одним комбайном.
Згідно з пунктом 2.1. договору сторони домовились, що в сезоні 2010 року відповідач надасть послуги з прибиранням в наступному обсязі: найменування культури - рис, площа поля - 350 га, строк початку та закінчення збирання - з 05.09.2010 р. по 10.10.2010 р. Всього 350 га.
На полях була проведена десикация рису, вони були підготовлені до прибирання та передані відповідачу, що підтверджується актом прийому-передачі від 01 вересня 2010 року (а.с. 41).
Суд першої інстанції вказав в своєму рішенні, що підставою для нарахування штрафу в сумі 46 317,60 грн. позивач нібито вказує Акт від 17.10.2010 року, складений комісією за участю представника Раздольненського РУАПР, крім того, суд першої інстанції вказує, що даний Акт підтверджує нібито прибирання відповідачем на 92,68 га замість 350,00 га. Дані висновки суперечать представленим доказам по справі, помилкові та необгрунтовані. Позивач залучив до матеріалів справи Акти виконаних робіт від 17.09.2011 р. на 69,97 га та від 22.09.2010г. на 22,71 га, підписані двосторонньо позивачем і відповідачем, які підтверджують факт виконання прибирання на 92,68 га. Акт про передачу полів від 01.09.2010 р. підтверджує факт того, що відповідач був зобов'язаний здійснити прибирання на 350 гектарах. Не дивлячись на прийняті на себе зобов'язання по прибиранню на вищезгаданій площі, у встановлений договором термін відповідач свої зобов'язання не виконав, здійснив прибирання тільки на площі 92, 68 га, замість 350,0 га, як було передбачено договором. Даний факт встановлений рішенням суду по справі № 5002-19/1490-2011 від 02.06.2011 року, яке також є в матеріалах справи. В даному рішенні встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2. прийняв, але не виконав прийняті на себе зобов'язання по прибиранню на 350,0 гектарах, у зв'язку з чим йому відмовлено в стягненні штрафних санкцій з приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" за нібито не передачу гектарів до прибирання.
Відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, визнані господарським судом загальновідомими, не потребують доказування.
Факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участьті самі сторони.
Вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань,чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, є обов'язковим для господарського суду щодо фактів, які встановлені судом і мають значення для вирішення спору.
Факти, які відповідно до закону вважаються встановленими, недоводяться при розгляді справи. Таке припущення може бутиспростовано в загальному порядку.
Відповідно до пункту 5.5. Договору, за невиконання своїх зобов'язань. відповідач зобов'язаний сплатити штраф у розмірі 20% від вартості неприбраних гектарів.
Згідно з частиною 1 статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами і договором.
Статтею 218 Господарського кодексу України передбачено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Відповідач допустив невиконання своїх зобов'язань за вищезгаданим договором, отже повинен нести відповідальність передбачену законодавством України.
Позивач надав до позову розрахунок розміру штрафу, а саме
20% сума штрафу за договором:
(350,га (прийняті до прибирання гектари) - 92,68 га (фактично прибрані Відповідачем гектари) х 900,0 грн./га (вартість прибиральних робіт за один гектар) х 20% = 46 317,60 грн.
Таким чином, позивач у повному обсязі надав документи, які підтверджують невиконання відповідачем договірних обов'язків та надав рахунок суми штрафу, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Щодо вимог позивача про стягнення з відповідача збитків у розмірі 77 315,98 грн. суд першої інстанції дійшов правильного висновку про їх незадоволення, з огляду на наступне
Зі змісту позовної заяви вбачається, що з вини відповідача не було проведено своєчасне прибирання рису, у зв'язку з чим позивач власними силами здійснював дані роботи, проте зважаючи на пропуск агротехнічних термінів відбулося обсипання рису, у зв'язку з чим позивач зазнав збитки у розмірі 699 000,00 грн.
Однак, позивач просить суд стягнути іншу суму, а саме 77 315,98 грн.
Судом першої інстанції встановлено, що рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 02 червня 2011 року у справі №5002-19/1490-2011 за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 до приватного сільськогосподарського „Чернишевське” про стягнення 77 315,98 грн. позов задоволено частково. Стягнуто з приватного сільськогосподарського підприємства „Чернишевське” на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суму основного боргу у розмірі 48 376,00 грн., індекс інфляції у розмірі 2954,30 грн., штраф у розмірі 4837,60 грн., державне мито у розмірі 561,68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення 171,45 грн. У задоволенні позову в частині стягнення штрафу у розмірі 12866,00 грн. відмовлено.
Позовні вимоги щодо стягнення індексу інфляції та 3 % річних у розмірі 2299,18 грн., пені у розмірі 5982,90 грн. залишені без розгляду.
Тобто, позивач просить суд стягнути суму 77 315,98 грн., яка була заявлена відповідачем у іншій справі №5002-19/1490-2011.
Отже, позивач дійшов помилково висновку, що дана сума 77 315,98 грн. є збитками, оскільки у розумінні статті 224 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків є встановлення в діях відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіянням збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.
Відповідно до статті 623 Цивільного кодексу України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором, а при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи вжиті кредитором щодо їх одержання.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, частинами 3, 4 статті 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Апеляційну скаргу приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 19 вересня 2011 року у справі № 5002-5/2474-2011 скасувати частково.
Позовну заяву задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, р/р НОМЕР_1 в ПАО „Укрсіббанк” м. Сімферополь, МФО 351005, ІНН НОМЕР_2) на користь приватного сільськогосподарського підприємства "Чернишевське" (вул. Кірова, 2-а, с. Чернишове, Роздольненський р-н, 96210, р/р 26001301328428 в ПАО „Промінвестбанк”, МФО 324430, ЄДРПОУ 31680841) штраф у розмірі 46 317,00 грн., та 1014,75 грн. судового збору (у тому числі 463,17 грн. за звернення з апеляційною скаргою та 88,41 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу).
Видати наказ.
В іншій частині рішення залишити без змін.
3. Видачу наказу доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя < Підпис > Ю.М. Гоголь
Судді < Підпис > В.М. Плут
< Підпис > С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Приватне сільськогосподарське підприємство "Чернишевське" (вул. Кірова, 2-а,Чернишове, Роздольненський р-н,96210)
2. Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)