01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
16.01.2012 № 32/521
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Майданевича А.Г.
Мальченко А.О.
за участю секретаря судового засідання Верещак Д.П.
за участю представників
від позивача: ОСОБА_1 - дов. від 15.11.2010 року б/
від відповідача: ОСОБА_2 - дов. 07.11.2011 № 243
розглянувши апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій” на рішення господарського суду м. Києва від 22.12.2010 року
у справі № 32/521 (суддя Хрипун О.О.)
за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій”, с. Луб'янка Рокитнянського району Київської області
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія”, м. Київ
про визнання виконаними зобов'язань за договором фінансового лізингу та визнання права власності
встановив:
До господарського суду м. Києва звернулося Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Обрій” з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” про визнання повністю виконаними зобов'язання позивача по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 13.06.2007 року № 01-57/07-обл; про визнання права власності позивача на Прес-підбирач прямокутний тюковий „квадрант 2200 ротокат” 2007 року виготовлення з розмірами тюків 0,7х1,2х1,2…2,5м КЛААС; про визнання частково виконаними зобов'язання позивача по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 10.12.2007 року № 01-203/07-обл; про визнання права власності позивача на Качанозбирач Конспід 8-70FC 2007 року після доплати позивачем 34 866 грн. 50 коп. за договором фінансового лізингу від 10.12.2007 року № 01-203/07-обл.
Рішенням від 22.12.2010 року господарський суд м. Києва в позові відмовив повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням СТОВ „Обрій” звернулося до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та уточненнями до неї, в якій просить скасувати рішення господарського суду м. Києва від 22.12.2010 року по справі № 32/521 та прийняти нове рішення, яким вимоги апелянта задовольнити та визнати припиненими зобов'язання СТОВ „Обрій” перед ТОВ „Українська лізингова компанія” за договорами фінансового лізингу від 10.12.2007 року № 01-203/07-обл та від 13.07.2007 року № 01-57/07-обл.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 03.02.2011 року апеляційна скарга позивача була прийнята до провадження та призначено розгляд справи № 32/521 у судовому засіданні за участю прокурора та представників сторін.
Розпорядженнями Заступника Голови Київського апеляційного господарського суду від 16.03.2011 року № 01-23/2/6, Секретаря палати від 16.11.2011 року № 01-23/3/9, склад судової колегії змінювався.
В зв'язку з перебуванням судді-доповідача Коршун Н.М. на лікарняному було призначено повторний автоматичний розподіл справ, яким було визначено колегію суддів у складі: Гаврилюка О.М. (головуючий), Майданевича А.Г., Мальченко А.О.
В зв'язку з перебуванням у відпустці судді Майданевича А.Г. секретар палати розпорядженням від 30.11.2011 року № 01-23/3/1 змінила склад колегії суддів, призначивши наступний склад судової колегії: Гаврилюк О.М. (головуючий), Мальченко А.О., Суховий В.Г.
В зв'язку з виходом з відпустки судді Майданевича А.Г. секретар палати розпорядженням від 19.12.2011 року № 01-23/3/2 змінила склад колегії суддів, призначивши наступний склад судової колегії: Гаврилюк О.М. (головуючий), Майданевич А.Г., Мальченко А.О.
В судовому засіданні 16.01.2012 року представник позивача підтримувала вимоги своєї апеляційної скарги з урахуванням уточнень до неї. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечувала.
Дослідивши докази, що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення господарського суду м. Києва має бути залишено без змін, виходячи з наступного.
Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю „Обрій” (лізингоодержувач) та Товариство з обмеженою відповідальністю „Українська лізингова компанія” (лізингодавець) уклали два договори фінансового лізингу - договір від 13.06.2007 року № 01-57/070-обл (далі - договір-1) та договір від 10.12.2007 року № 01-203/07-обл (далі -Договір-2), на підставі яких лізингодавець передав лізингоодержувачу у фінансовий лізинг для підприємницьких цілей обладнання сільськогосподарського призначення.
Як вбачається зі специфікації № 1, що міститься в додатку № 2 до договору-1, в редакції додаткової угоди № 2 без дати, предметом лізингу є один прес-підбирач прямокутний тюковий „квадрант 2200 ротокат” з розміром тюків 0,7х1,2х1,2…2,5 м КЛААС, ціна якого разом з ПДВ складає 961 950 грн. 04 коп.
В редакції специфікації № 1 до Договору-1 на момент його підписання було визначено, що вартість предмету лізингу з урахуванням ПДВ складає 941 010 грн. 77 коп.
Відповідно до п. 2.1 договору-1 строк користування лізингоодержувачем майном становить 49 місяців з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі майна згідно з п. 4.3 даного договору за умови належної сплати лізингових платежів та належного користування майном за даним договором.
16.07.2007 сторонами був підписаний акт приймання-передачі, на підставі якого лізингодавець передав лізингоодержувачу майно, що є предметом лізингу за договором-1. В акті визначено, що загальна вартість майна з урахуванням ПДВ складає 961 950 грн. 04 коп.
Таким чином користування предметом лізингу за договором-1 мало здійснюватися до 16.08.2011 року.
Порядок та умови сплати лізингових платежів визначені в ст. 3 договору-1.
Пунктом 3.1 договору-1 передбачено, що лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) та цього договору. Лізингові платежі включають: винагороду (комісію) лізингодавцю за отримане у лізинг майно з врахуванням коригування, вказаного в пунктах 3.7, 3.8, 3.9 цього договору; платежі по відшкодуванню (компенсації) частини вартості майна.
В додатковій угоді № 2 без дати сторони визначили графік сплати лізингових платежів, з якого слідує, що лізингоодержувач повинен сплачувати лізингові платежі в період з 13.06.2007 року до 05.08.2011 року, з яких 961 950 грн. 04 коп. - сума компенсаційної вартості предмету лізингу, 249 701 грн. 41 коп. - комісія лізингодавця за надання в лізинг майна, всього - 1 211 651 грн. 45 коп.
04.12.2007 року сторони уклали додаткову угоду № 3 до договору-1, в якій строком сплати лізингових платежів визначили період з 13.06.2007 року до 16.08.2011 року.
Відповідно до п. 3.5 договору-1 платежі за договором здійснюються в національній валюті України відповідно до графіку сплати лізингових платежів (додаток № 1 до договору) шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок лізингодавця.
При цьому, в п. 3.8 договору-1 передбачено, що на дату сплати лізингового платежу, зазначену в графіку № 1 до договору, лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового лізингового платежу) коригується на зміну курсу гривні до швейцарського франка, в такому порядку:
Sn = So х k, де So - сума платежу за договором на дату виконання лізингового платежу згідно з графіком (додаток № 1), k - коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до швейцарського франка, встановленого Національним банком України на дату сплати лізингового платежу, зазначену в графіку сплати лізингових платежів, до курсу швейцарського франка, за яким АКІБ „Укрсиббанк” за дорученням лізингодавця фактично здійснив продаж (конвертування у гривню) коштів у іноземній валюті. Якщо коефіцієнт k - менше одиниці, то k прирівнюється до одиниці.
Відтак, в договорі-1 сторони передбачили можливість збільшення розміру визначених графіком щомісячних лізингових платежів у випадку підвищення курсу швейцарського франка по відношенню до гривні на дату сплати чергового лізингового платежу порівняно з тим курсом, яким сторони керувалися при складанні графіку сплати лізингових платежів.
СТОВ „Обрій” були надані копії виписок з рахунку та платіжних доручень, з яких слідує, що всього за договором-1 він сплатив ТОВ „Українська лізингова компанія” лізингові платежі на суму 1 251 008 грн. 26 коп. При цьому, сплата лізингових платежів відбувалася з урахуванням вимог п. 3.8 договору-1 щодо коригування суми лізингового платежу на дату його сплати на встановлену курсову різницю. Останній лізинговий платіж за договором-1 був здійснений 04.02.2010 року.
За твердженням СТОВ „Обрій”, оскільки відповідно до графіку лізингових платежів за договором-1 загальна сума лізингових платежів складає 1 211 651 грн. 45 коп., а ним фактично було сплачено 1 251 008 грн. 26 коп., він допустив переплату лізингових платежів, повністю оплатив предмет лізингу за договором-1, що є підставою для визнання за ним права власності цей на предмет лізингу.
При визначенні суми переплати за договором-1 СТОВ „Обрій” просить суд також врахувати, що в першочерговій редакції договору-1 вартість предмету лізингу складала 941 010 грн. 77 коп., і збільшена на підставі додаткової угоди № 2 до 961 950 грн. 04 коп. Вказану різницю у вартості предмету лізингу позивач також вважає переплатою за договором-1.
Відтак, за підрахунками позивача, він допустив переплату за договором-1 на загальну суму 65 720 грн. 64 коп.
Згідно зі специфікацією, викладеною в додатку № 2 до договору-2, предметом лізингу є качанозбирач Конспід, модель 8-70FC, 2007 року випуску, ціна якого з урахуванням ПДВ складає 444 617 грн. 36 коп. Термін передачі предмету лізингу -28.12.2007 року.
Відповідно до п. 3.1 договору-2 лізингоодержувач виплачує лізингодавцю лізингові платежі відповідно до графіку та умов ст. 3 Загальних умов.
Відповідно до п. 3.7 Загальних умов всі інші чергові платежі лізингоодержувач зобов'язаний сплачувати, починаючи з другого по порядку місяця, в якому був підписаний акт. Зазначені в акті порядкові номери місяців лізингу відповідають календарним місяцям, які в прямому порядку слідують за місяцем, в якому було підписано акт приймання-передачі.
Графіком сплати лізингових платежів, визначеним в додатку № 1 до договору 2, передбачена сплата лізингоодержувачем лізингових платежів на загальну суму 581 375 грн. 78 коп. протягом сорока дев'яти місяців.
Згідно з п. 3.9 Загальних умов на дату сплати, визначену пунктом 3.5 Загальних умов, лізинговий платіж (крім авансового лізингового платежу та останнього чергового платежу), який підлягає сплаті згідно з графіком та Загальними умовами, коригується на суму винагороди, яка визначається за формулою: V1 = So х k , де So -сума чергового лізингового платежу за договором на дату сплати; k -коефіцієнт, який визначається як відношення курсу гривні до швейцарського франка, встановленого НБУ за п'ять календарних днів до дати сплати чергового лізингового платежу згідно з п. 3.5 Загальних умов, та збільшується на 0,99% до курсу гривні до швейцарського франка, за яким АКІБ “УкрСиббанк”за дорученням лізингодавця фактично здійснив продаж коштів у іноземній валюті. Якщо k менше одиниці, то V1 не розраховується.
Таким чином, в договорі-2 сторони передбачили можливість збільшення щомісячних лізингових платежів у випадку зростання курсу швейцарського франка по відношенню до курсу гривні, що був установлений на момент підписання сторонами графіку сплати лізингових платежів.
СТОВ „Обрій” були надані копії виписок з рахунку та платіжних доручень, з яких слідує, що за договором-2 він сплатив ТОВ „Українська лізингова компанія” лізингові платежі на загальну суму 482 312 грн. 19 коп.
СТОВ „Обрій” просить суд зарахувати переплату за лізинговими платежами за договором-1 у сумі 65 720 грн. 64 коп. в рахунок сплати лізингових платежів за договором-2 та визнати за ним право власності на предмет лізингу після доплати ТОВ „Українська лізингова компанія” 33 342 грн. 95 коп.
При цьому СТОВ „Обрій” наполягає на тому, що з моменту укладення договору-2 істотно змінилися обставини, якими він керувався при укладенні даного договору, що є підставою для зміни його умов в частині врахування курсової різниці при визначенні розміру щомісячного лізингового платежу та визначення суми платежів, що підлягають до сплати, керуючись лише передбаченим договором-2 графіком лізингових платежів.
Відповідно до ст. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Кожний суб'єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом:
визнання наявності або відсутності прав;
визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб'єкта господарювання або споживачів; визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом;
відновлення становища, яке існувало до порушення прав та законних інтересів суб'єктів господарювання;
припинення дій, що порушують право або створюють загрозу його порушення;
присудження до виконання обов'язку в натурі;
відшкодування збитків;
застосування штрафних санкцій;
застосування оперативно-господарських санкцій;
застосування адміністративно-господарських санкцій;
установлення, зміни і припинення господарських правовідносин;
іншими способами, передбаченими законом.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п'ятої статті 13 цього Кодексу.
Колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що позивач обрав неналежний спосіб захисту своїх порушених прав заявляючи вимоги про визнання повністю виконаними зобов'язання позивача по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 13.06.2007 року № 01-57/07-обл та про визнання частково виконаними зобов'язання позивача по сплаті лізингових платежів за договором фінансового лізингу від 10.12.2007 року № 01-203/07-обл, оскільки такий спосіб захисту не встановлений ані Господарським кодексом України, ані Цивільним кодексом України, ані іншими законами України.
Щодо позовних вимог про визнання права власності позивача на Качанозбирач Конспід 8-70FC 2007 року після доплати позивачем 34 866 грн. 50 коп. за договором фінансового лізингу від 10.12.2007 року № 01-203/07-обл, то слід зазначити, що такі позовні вимоги не можуть бути задоволені, оскільки пунктом 4 ч. 1 ст. 84 ГПК України передбачено, що висновок суду, викладений в резолютивній частині рішення, не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).
Також в п. 17.2 договору від 10.12.2007 року № 01-203/07-обл сторони узгодили, що не раніше дати передостаннього чергового лізингового платежу та не пізніше дати останнього лізингового платежу згідно з графіком сплати лізингових платежів, при обов'язковій умові сплати в повному обсязі всіх лізингових платежів за договором, сплати штрафних санкцій та відшкодування збитків (за їх наявності) відповідно до умов договору, що підтверджується підписанням сторонами акту звірки взаєморозрахунків, підписується акт приймання-передачі майна у власність, згідно з яким право власності на предмет лізингу переходять від лізингодавця до лізингоодержувача.
Разом з тим, в п. 17.4 договору від 10.12.2007 року № 01-203/07-обл сторонами було узгоджено, що якщо в результаті порушення лізингоодержувачем умов цього договору та/або законодавства України, лізингоодержувач має прострочену заборгованість за лізинговими платежами, не сплатив штрафні санкції або не відшкодував збитки (якщо вони нараховані лізингодавцем), або розглядається будь-який судовий позов лізингодавця до лізингоодержувача з приводу цього договору, лізингоодержувач втрачає право придбати у власність (викупити) майно на умовах, передбачених цим договором, а обов'язки лізингодавця, вказані у п. 17.2 цього договору, припиняються.
Так в самій позовній заяві СТОВ „Обрій” визнає факт недоплати по договору від 10.12.2007 року № 01-203/07-обл, то підстав для виникнення права власності всупереч умовам (п. 17.4) на які позивач погодився у договорі фінансового лізингу - немає.
Щодо позовних вимог про визнання права власності позивача на Прес-підбирач прямокутний тюковий „квадрант 2200 ротокат” 2007 року виготовлення з розмірами тюків 0,7х1,2х1,2…2,5м КЛААС, то вони також не підлягають задоволенню, оскільки в позовній заяві від 20.09.2010 року б/н на наведено жодної норми матеріального права на підставі якої у позивача мало б виникнути право власності на таке майно.
Самі ж умови п. 14.4 договору фінансового лізингу від 13.06.2007 року № 01-57/070-обл, який був узгоджений сторонами, визначали втрату права лізингоодержувача (СТОВ „Обрій”) на придбання у власність (викуп) майна на умовах, передбачених цим договором, якщо розглядається будь-який судовий позов лізингодавця (ТОВ „Українська лізингова компанія”) до лізингоодержувача (СТОВ „Обрій”) з приводу цього договору.
Зокрема Київському апеляційному господарському суду відомо про наявність справи господарського суду Київської області № 21/099-10 за позовом ТОВ „Українська лізингова компанія” до СТОВ „Обрій” про розірвання договору фінансового лізингу від 13.06.2007 року № 01-57/070-обл, укладеного між сторонами по справі, вилучення у СТОВ „Обрій” майна - Преса-підбирача прямокутного тюкового „квадрант 2200 ротокат” з розмірами тюків 0,7х1,2х1,2…2, КЛААС, 2007 р.в., заводський номер 74103076 та передачу на користь ТОВ „Українська лізингова компанія”.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому відсутні підстави для скасування рішення господарського суду.
Колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України Київський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Обрій” на рішення господарського суду м. Києва від 22.12.2010 року по справі № 32/521 залишити без задоволення.
2. Рішення господарського суду м. Києва від 22.12.2010 року по справі № 32/521 залишити без змін.
3. Справу № 32/521 повернути до господарського суду м. Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови підписано__19.01.2012 р.__
Головуючий суддя Гаврилюк О.М.
Судді Майданевич А.Г.
Мальченко А.О.