донецький апеляційний господарський суд
20.01.2012
Постанова
Іменем України
18.01.2012 р. справа №33/174пд
Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого:
суддівБойко І.А.
Мартюхіна Н.О., Татенко В.М.
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
від позивача
(скаржника):
від відповідача:
розглянувши апеляційну скаргу Лебеденко В.В.
Не з'явився
ОСОБА_1 -представник (довіреність № 103 від 12.10.2011 р.)
Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агентство маркетингових досліджень АМІ»м.Донецьк
на рішення
господарського судуДонецької області
Від12.12.2011р. (повний текст від 13.12.11р.)
у справі№ 33/174пд (суддя Ю.В.Сич)
за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Агентство маркетингових досліджень АМІ»м.Донецьк
до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «ТВС»м.Донецьк
проВизнання договору № 961-2008/у від 02.07.2008 р. недійсним з моменту укладання
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ» м. Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВС»м. Донецьк, про визнання недійсним з моменту укладення договору №961-2008/у від 02.07.2008р.
Рішенням господарського суду Донецької області від 12.12.2011р. у задоволенні позову відмовлено.
Свій висновок щодо відмови у задоволенні позовних вимог господарський суд обґрунтував посилаючись на те, що зміст спірного договору не суперечить нормам законодавства, зокрема, Постанові Кабінету Міністрів України №668 від 01.08.2005р. «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»в розумінні п.1 ч.1 ст. 203 ЦК України. Крім того, місцевий господарський суд зазначив, що відповідно до приписів п. 12 зазначеної Постанови, у разі якщо сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, договір підряду вважається неукладеним (таким, що не відбувся), а отже відсутність таких істотних умов не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до Донецького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ»в повному обсязі.
В обґрунтування заявлених вимог скаржник посилається на те, що рішення суду першої інстанції є необґрунтованим та таким, що не відповідає фактичним обставинам справи та чинному законодавству України, а отже підлягає скасуванню з наступних підстав.
Так, за твердженням заявника апеляційної скарги, при укладанні спірного договору сторони не погодили його предмет, а саме -які будівельно-монтажні роботи зі створення системи тепло-холодопостачання на об'єкті, розташованому за адресою: м. Донецьк, Ленінський район, вул. Ізюмовська, 24, повинен виконати відповідач. Крім того, на думку апелянта, судом першої інстанції було безпідставно проігноровано посилання позивача на те, що спірний договір не відповідає приписам Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»від 01.08.2005р. №668.
Враховуючи викладене, скаржник дійшов висновку про те, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції не було взято до уваги та не було надано належної правової оцінки всім доказам у справі в їх сукупності, що, враховуючи суть спору, свідчить про нез'ясування всіх обставин, які мають суттєве значення для правильного вирішення спору.
Ухвалою від 27.12.2011 р. Донецьким апеляційним господарським судом було порушено апеляційне провадження.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу (вих. № 161 від 17.01.2012 р.) у якому просить рішення суду залищити без змін, та відзив на апеляційну скаргу (вих. № 48 від 17.01.2012 р.) у якому просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Позивач у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить наявне в матеріалах справи поштове повідомлення про вручення поштового відправлення -ухвали суду про порушення апеляційного провадження від 27.12.2011 р.
Враховуючи, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, неявка без поважних причин у судове засідання не тягне за собою перенесення розгляду справи на інші строки, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України здійснювалась фіксація судового засідання за допомогою технічних засобів.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього; апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 02.07.2008р. між ТОВ «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ»(замовником) та ТОВ «ТВС» (підрядником) було укладено договір №961-2008/у на виконання комплексу монтажних робіт, згідно з умовами якого замовник доручає, приймає та оплачує, а підрядник зобов'язується якісно в обумовлені договором строки виконати своїми силами і засобами як із власних, так і з матеріалів замовника, згідно з наданим замовником проектом та кошторисним розрахунком, на умовах даного договору будівельно-монтажні роботи зі створення системи тепло-холодопостачання на об'єкті, розташованому за адресою: м. Донецьк, Ленінський район, вул. Ізюмовська, 24.
Розділами 2,3, 4,5,6,7 договору сторони узгодили права та обов'язки сторін, суму договору та порядок розрахунків, строк виконання робіт, порядок здачі та приймання виконаних робіт, відповідальність сторін та гарантійні строки.
У позовній заяві та апеляційній скарзі позивач стверджує, що при укладенні вищевказаного договору сторонами не було досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, зокрема умов, визначених Постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»від 01.08.2005р. №668, а також не було визначено, які саме будівельно-монтажні роботи зі створення системи тепло-холодопостачання повинні бути виконані на об'єкті. У зв'язку з викладеним, позивач просить визнати спірний договір недійсним з моменту укладення.
Так, за приписами статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, тобто, зокрема, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності, волевиявлення учасника правочину має бути вільним та відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до Роз'яснення Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними»від 12.03.1999р. №02-5/111 (зі змінами та доповненнями), угода може бути визнана недійсною лише з підстав і за наслідками, передбаченими законом; у кожній справі про визнання угоди недійсною суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угоди недійсною. Отже, вирішуючи спори про визнання угод недійсними, господарський суд повинен встановити наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків, а саме: відповідність змісту угод вимогам закону; додержання встановленої форми угоди; правоздатність сторін за угодою; у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
В силу статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
За приписами статті 33 вказаного Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
У позовній заяві позивач стверджує, що сторони не погодили предмет договору, а саме -які будівельно-монтажні роботи зі створення системи тепло-холодопостачання повинні бути виконані на об'єкті, розташованому за адресою: м. Донецьк, Ленінський район, вул. Ізюмовська, 24. Проте, зі змісту оспорюваного договору вбачається, що розділом 1 сторони визначили його предмет: виконання відповідачем згідно з наданим замовником проектом та кошторисним розрахунком на умовах даного договору будівельно-монтажних робіт зі створення системи тепло-холодопостачання на об'єкті, розташованому за адресою: м. Донецьк, Ленінський район, вул. Ізюмовська, 24. Розділом 11 договору сторони встановили також, що до договору у вигляді невід'ємної частини додаються проект та кошторисний розрахунок, які й містять відомості щодо того, які саме роботи повинні проводитись на об'єкті. Даний факт спростовує посилання ТОВ «НВП Агентство маркетингових досліджень АМІ»на порушення при укладенні спірного договору вимог чинного законодавства України.
Крім того, посилання скаржника на необґрунтоване ігнорування судом першої інстанції зауважень позивача на те, що спірний договір не відповідає приписам Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»від 01.08.2005р. №668, судова колегія вважає безпідставними та до уваги не приймає з огляду на таке.
Згідно п.1 ч.1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави й суспільства, його моральним засадам. Так, за результатами дослідження змісту спірного договору, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про те, що господарським судом правомірно встановлено, що спірний договір не суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Загальних умов укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві»від 01.08.2005р. №668 в розумінні приписів ст. 203 ЦК України. Крім того, місцевим господарським судом вмотивовано зазначено, що відповідно до приписів п. 12 Постанови коли сторони не досягли згоди з усіх істотних умов, договір підряду вважається неукладеним (таким, що не відбувся), а отже відсутність таких істотних умов не може бути підставою для визнання договору недійсним.
Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд вважає, що зміст спірного договору не суперечить чинному законодавству, позивач не надав будь-яких доказів в підтвердження наявності правових підстав для визнання його недійсним, тобто не довів ті обставини, на які він посилається як на підставу позову, у зв'язку з чим колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що відповідно до вимог ст. 43 ГПК України, рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2011р. у справі №33/174пд ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді матеріалів та обставин справи, відповідає нормам матеріального та процесуального права, тому рішення господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Судові витрати по оплаті держмита за подання апеляційної скарги згідно ст.49 ГПК України покладаються на позивача.
Приймаючи до уваги викладене, керуючись ст. 99, ст.101, ст.102, ст.103, ст.105 ГПК України, Донецький апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Агентство маркетингових досліджень АМІ» м.Донецьк на рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2011р. у справі №33/174пд -залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Донецької області від 12.12.2011р. у справі №33/174пд - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Вищого господарського суду України у касаційному порядку через апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя (доповідач): Бойко І.А.
Судді: Мартюхіна Н.О.
Татенко В.М.
Надруковано примірників-6
1-у справу
1-позивачу
2-відповідачу
1-господарському суду
1-ДАГС