"03" грудня 2008 р. м. Київ К-7477/07
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого: судді Сіроша М.В.
суддів: Харченка В.В.
Бим М.Є.
Гончар Л.Я.
Шкляр Л.Т.
при секретарі: Сірик Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу за касаційною скаргою ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на постанову Староміського районного суду м. Вінниця від 01 грудня 2006 року та ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 09 лютого 2007 року у справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до Вінницької міської ради, третя особа -ОСОБА_7, про визнання недійсним рішення,-
У жовтні 2006 року ОСОБА_4.і ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом до Вінницької міської ради, третя особа -ОСОБА_7, про визнання недійсним рішення.
Постановою Староміського районного суду м. Вінниця від 01 грудня 2006 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 і ОСОБА_5 відмовлено.
Ухвалою Апеляційного суду Вінницької області від 09 лютого 2007 року постанову Староміського районного суду м. Вінниця від 01 грудня 2006 року скасовано, провадження у справі закрито.
Не погоджуючись з ухваленими судовими рішеннями ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 в касаційній скарзі, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального та процесуального права, просять скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та направити справу на новий розгляд.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України, пояснення осіб, що беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарг, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Суд апеляційної інстанції скасовуючи рішення суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі виходив з того, що ч.1 ст. 17 КАС України наведений вичерпний перелік спорів, які розглядаються у порядку адміністративного судочинства. Позивачами ОСОБА_5 та ОСОБА_4 хоча і ставилась вимога про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, проте у даному випадку йде мова про право на землю, скільки даний спір зачіпає інтереси та права на земельну ділянку іншої особи -ОСОБА_7, тому зазначений спір не відноситься до категорії публічно-правових і повинен вирішуватись в порядку цивільного судочинства.
Всупереч вимог закону, дана справа розглянута судом першої інстанції в порядку адміністративного судочинства, тому суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанції та закрив провадження у справі.
Проте з таким висновком суду апеляційної інстанції неможливо погодитися з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ст.3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 17 КАС України спори юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності відносяться до компетенції адміністративних судів і розглядаються за правилами КАС України.
Згідно п.7 ст. 3 КАС України суб'єкт владних повноважень -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст.. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»- міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Отже в розумінні ст.ст. 3, 20 Кодексу адміністративного судочинства України дана справа відноситься до адміністративної юрисдикції, обґрунтовано розглянута судом першої інстанції за нормами КАС України і інстанційно підсудна Вищому адміністративному суду, як суду касаційної інстанції.
Таким чином, колегія суддів вважає, що зазначена справа є справою адміністративної юрисдикції, та має розглядатися у порядку адміністративного судочинства, тобто висновок колегії суддів Апеляційного суду Вінницької області, про те, що вказаний спір не є публічно -правовим, не ґрунтується на законі, а тому Апеляційного суду Вінницької області від 09 лютого 2007 року підлягає скасуванню.
Відповідно до ст. 227 КАС України, підставою для скасування судового рішення суду апеляційної інстанції і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
За таких обставин ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а касаційна скарга частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 210, 221, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Касаційну скаргу ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задовольнити частково, ухвалу Апеляційного суду Вінницької області від 09 лютого 2007 року скасувати, справу направити на новий апеляційний розгляд.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.