10 серпня 2011 р.Справа № 2а-1670/4975/11
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Катунова В.В.
Суддів: Ральченка І.М. , Рєзнікової С.С.
< за участю секретаря > < Секретар >
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. по справі № 2а-1670/4975/11
за позовом Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації < Список > < Текст >
до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області < Текст > < 3 особи > < 3 особа > < за участю > < Текст >
про визнання дій неправомірними,
Позивач -Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області про визнання дій неправомірними Відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області щодо винесення постанови про накладення штрафу в розмірі у розмірі 680 грн.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 року позовну заяву Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації повернуто позивачу.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали норм процесуального права, просить ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2011 року скасувати.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на необ'єктивність оскарженої ухвали, неповне з'ясування судом першої інстанції обставин, які мають значення для справи, що призвело до неправильного вирішення справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Враховуючи неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Повертаючи скаргу, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, у строк, наданий судом, не усунув недоліки ухвали Хорольського районного суду Полтавської області від 29.04.2011 року.
Колегія суддів погоджується з висновком сулу першої інстанції з огляду на наступне.
Кодекс адміністративного судочинства України визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Згідно ст.104 КАС України позов пред'являється шляхом подання позовної заяви до суду першої інстанції.
Статтею 87 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно із підпунктами 1, 2 пункту 3 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору, судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому для державного мита; розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" від 21 січня 1993 р. N 7-93. Згідно із вказаним підпунктом розмір судового збору становить 0,2 неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, тобто З грн. 40 коп.
Як свідчать матеріали справи, позивач Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації звернувся з позовною заявою про визнання дій підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Полтавській області протиправними та скасування постанови про накладення штрафу.
Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" від 26.12.2003 року № 14 визначено, що скарги на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби оплачуються державним митом відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито".
Статтею 4 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито" передбачено пільги щодо сплати державного мита.
Так, зокрема, відповідно до п. 7 ч. 1 статті 4 вказаного Декрету від сплати державного мита звільняються органи праці та соціального захисту населення - позивачі та відповідачі -за позовами до суду щодо призначення і виплати всіх видів державної соціальної допомоги, компенсацій, виплат та доплат, установлених законодавством.
Таким чином, п. 7 ч. 1 статті 4 Декрету передбачено вичерпний перелік позовів, при поданні яких органи праці та соціального захисту населення звільняються від сплати держмита, проте, до вказаної категорії позовів не належать позови про оскарження рішень, дій або бездіяльності органів державної виконавчої служби.
Згідно частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Отже, повне звільнення від оплати судових витрат застосовується судом до тих осіб, рівень статків яких не дозволяє взагалі робити будь - які судові витрати, інакше вони не спроможні будуть забезпечити свої найнеобхідніші життєві потреби (житло, харчування, тощо). Часткове звільнення полягає в наданні особі можливості не сплачувати певних судових витрат (зокрема судового збору).
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції що клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору є необґрунтованим та таким, що задоволенню не підлягає.
Відповідно до пункту 1 частини 3 статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Таким чином, оскільки вимоги ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху позивачем не було виконано в повному обсязі, тому суд першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву позивачу.
Отже, колегія суддів, підтверджує, що при прийнятті судового рішення у справі суд першої інстанції дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, п.1 ч.1 ст. 199, 200, п.1 ч.1 ст. 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Решетилівської районної державної адміністрації залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 21.06.2011р. по справі № 2а-1670/4975/11 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя< підпис >Катунов В.В.
Судді< підпис >
< підпис >Ральченко І.М. Рєзнікова С.С.
< Список > < Текст >
< повний текст > < Дата > < р. >