про залишення позовної заяви без розгляду
10 грудня 2010 року № 2а-9930/10/1070
Суддя Київського окружного адміністративного суду Музиченко А.В., розглянувши позовну заяву і додані до неї матеріали
за позовомФастівської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області
доТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнівест-Маркетинг»
простягнення 257311 (двісті п'ятдесят сім тисяч триста одинадцять) гривень 20 копійок вартості товару, придбаного за нікчемними правочинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екссімторг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Осірис», -
Позивач, Фастівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області, звернувся до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнівест-Маркетинг»про стягнення 257311(двісті п'ятдесят сім тисяч триста одинадцять) гривень 20 копійок вартості товару, придбаного за нікчемними правочинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екссімторг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Осірис».
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Із позовної заяви і доданих до неї матеріалів убачається, що предметом спору за даним позовом є стягнення з відповідача коштів, отриманих за нікчемними правочинами, які, відповідно до реєстру отриманих та виданих накладних, мали місце з 01.01.2008 року по 31.01.2008 року.
Відповідно до статті 207 Господарського кодексу України, господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Згідно з вимогами статті 208 Господарського Кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави. У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом.
Згідно з частиною першою статті 208 Господарського кодексу України передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановленому законом.
Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 Господарського кодексу України.
Як убачається з вимог статті 250 Господарського Кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Тому встановлені частиною першою статті 208 Господарського кодексу України санкції можуть бути застосовані лише з дотриманням строків, установлених статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Із матеріалів справи вбачається, що акт про результати планової виїзної перевірки відповідача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства № 610/59/2301-20059685 складено позивачем 25.12.2009, взаємовідносини по придбанню товарів з ТОВ «Екссімторг»та ТОВ «Осірис»у 2008 році, що підтверджується накладними, копії яких наявні у додатках до позовної заяви. До суду позивач звернувся тільки у грудні 2010 року, тобто поза межами строку, встановленого статтею 250 Господарського кодексу України.
Відповідно до статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Керуючись статтями 99, 100, 106, 107, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву за позовом Фастівська об'єднана державна податкова інспекція Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія «Юнівест-Маркетинг»про стягнення 257311 (двісті п'ятдесят сім тисяч триста одинадцять) гривень 20 копійок вартості товару, придбаного за нікчемними правочинами з Товариством з обмеженою відповідальністю «Екссімторг»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Осірис»- залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати позивачу разом з позовною заявою та доданими до неї документами.
Право, порядок і строки апеляційного оскарження визначено статтями 185-186 КАС України.
Відповідно до статті 254 КАС України ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня її проголошення, а у разі постановлення ухвали у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, - протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Музиченко А.В.
З оригіналом згідно
Суддя Музиченко А.В.