Господарський суд
Житомирської області
* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620
Від "10" січня 2012 р.Справа № 8/5007/105/11
Господарський суд Житомирської області у складі:
Головуючого судді < Поле для текста >
судді Давидюка В.К.
судді < Поле для текста >
за участю представників сторін
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
від третьої особи: ОСОБА_1 - дов. від 01.12.11р.
Розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004" (м. Київ)
до Відкритого акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика" (смт. Миропіль Романівського району)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Відкритого акціонерного товариства "Грінко-Центр" (м. Київ)
про стягнення 56 381, 46 грн.
Строк розгляду спору продовжено за клопотанням сторони у відповідності до ч.3 ст. 69 ГПК України.
Позивач звернувся до господарського суду Житомирської області з позовом про стягнення з відповідача на свою користь 56381,46 грн. заборгованості згідно договору про відступлення права вимоги.
Ухвалою суду від 20.12.11р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача залучено Відкрите акціонерне товариство "Грінко-Центр" (м. Київ).
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання, в якому позовні вимоги підтримує та просить суд розглядати справу без його участі у зв'язку з неможливістю прибути в судове засідання.
Представник відповідача в засідання суду також не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений вчасно і належним чином, про що свідчить підпис уповноваженої особи відповідача на повідомленні про вручення ухвали суду.
Представник третьої особи в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами у відповідності до ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника третьої особи, господарський суд
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 56381,46 грн. заборгованості.
В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 21.01.09р. між третьою особою - ВАТ "Грінко-Центр" та відповідачем - ВАТ "Миропільська паперова фабрика" було укладено договір №42 поставки вторинної сировини, відповідно до умов якого третя особа (продавець) зобов'язується систематично постачати та передавати у власність відповідача (покупця) вторинну сировину - макулатуру, а покупець зобов'язаний прийняти цей товар та своєчасно здійснювати його оплату на умовах даного договору (а.с.5-6).
Протягом дії зазначеного договору, ВАТ "Грінко-Центр" поставляло відповідачеві передбачений договором товар.
Проте, відповідач свої зобов'язання щодо своєчасної оплати поставленого товару виконував не належним чином.
Позивач зазначає, що станом на 27.10.10р. за відповідачем рахувалась заборгованість перед третьою особою за поставлений товар в сумі 56381,46 грн.
11.08.11р. між позивачем та третьою особою укладено договір про відступлення права вимоги (а.с.8), згідно з умовами якого первісний кредитор - ВАТ "Грінко-Центр" відступає, а новий кредитор - ТОВ "Оптімум 2004" набуває право вимоги, яке належить первісному кредитору у відповідності до договору №42 від 21.01.09р., укладеного між первісним кредитором (третьою особою) та боржником (відповідачем).
Відповідно до п.2.1 даного договору, право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене сторонами в сумі 56381,46 грн.
Первісний кредитор листом №383 від 26.08.11р. повідомив боржника - ВАТ "Миропільська паперова фабрика" про відступлення права вимоги (а.с.9).
30.08.11р. позивач також направив відповідачеві лист №14 від 30.08.11р., в якому повідомляв останнього про відступлення права вимоги, а також вимагав у відповідача сплати суми боргу в розмірі 56381,46 грн. (а.с.11).
Однак, відповідач зазначену вимогу залишив без відповіді та без задоволення.
Тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 56381,46 грн. боргу.
Разом з тим, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Дійсно, відповідно до п.1 ч.1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно з вимогами ч.1 ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як передбачено ч.1 ст. 517 ЦК України, первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.
Як суд зазначав вище, позивачеві третьою особою відступлено право вимоги від боржника (відповідача) сплати заборгованості за поставлений товар в сумі 56381,46 грн.
Разом з тим, позивачем не надано доказів поставки відповідачеві товару на суму 56381,46 грн. Тобто, відсутні належні докази в підтвердження наявності заборгованості у відповідача на вказану суму.
З наданих позивачем на вимогу суду оригіналів видаткових накладних вбачається, що первісним кредитором було поставлено відповідачеві товару лише на загальну суму 35177,50 грн. (а.с.80, 85-86).
Згідно ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Відповідно до ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є п е р в и н н і документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Згідно п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95., господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань та фінансових результатів.
Частиною 1 статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Накладна - первинний разовий документ по обліку товарно-матеріальних цінностей, який для надання їй юридичної сили і доказовості повинен мати обов'язкові вищезазначені реквізити. Накладні застосовуються в усіх підприємствах і є виправданими документами на надходження або відпуск матеріальних цінностей.
Первинні документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми); - дату і місце складання; - назву підприємства, від імені якого складено документ; - зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч.2 ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.95. первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Проте, як суд зазначав вище, позивачем не надано належних доказів в підтвердження поставки товару відповідачеві на суму 56381,46 грн., підтверджено лише на загальну суму 35177,50 грн. (а.с.80, 85-86).
Суд не приймає доводи позивача стосовно того, що частину оригіналів первинних документів було вилучено у позивача під час обшуку працівниками УБОЗ м. Києва, оскільки як вбачається з протоколу обшуку від 13.10.10р. (а.с.73-75), працівниками міліції не були вилучені у позивача видаткові накладні, на які він посилається в обгрунтування позовних вимог.
12.12.11р. до суду надійшло клопотання №37 від 07.12.11р., в якому позивач просить суд витребувати у ДПІ в Романівському районі Житомирської області податкові декларації з податку на додану вартість відповідача з усіма додатками за січень та лютий 2009р., а також у Головного Управління контрольно-ревізійної служби України акт перевірки з додатками, в якому відображено взаємовідносини відповідача та ВАТ "Грінко-Центр", оскільки вважає, що зазначені докази мають важливе значення для вирішення спору по суті, зокрема можуть підтвердити поставку товару.
Суд відхиляє зазначене клопотання позивача, оскільки вважає, що вказані докази не мають значення для вирішення даного спору. А згідно з вимогами ч.1 ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ст.34 ГПК України).
Згідно ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх доводів та заперечень.
Позивачем не доведено обгрунтованість позовних вимог на суму 56381,46 грн., а відповідачем не спростовано наявності заборгованості на суму 35177,50 грн.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення 35177,50 грн. боргу обгрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджується належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. А в частині стягнення 21203,96 грн. (56381,46 грн. - 35177,50 грн.) боргу суд відмовляє в задоволенні позову.
Витрати по сплаті державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача пропорційно до обгрунтовано заявлених позовних вимог.
Крім того, ст.ст 4-2 та 4-3 ГПК України закріплені принципи рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та здійснення судочинства на засадах змагальності. Принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторін, покладання на них відповідальності за доведеність їх вимог чи заперечень, звільнення суду від обов'язку збирання доказів. З урахуванням викладеного, збирання судом доказів в обґрунтування правомірності вимог сторони є фактично перекладанням обов'язку сторони на суд, що суперечить принципам рівності та змагальності.
Згідно ст. 4-5 ГПК України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Рішення і постанови господарських судів приймаються іменем України. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Суд вважає, що бездіяльність відповідача свідчить про небажання приймати участь у розгляді справи, про навмисне ухилення від виконання обов'язків покладених ухвалами від 24.10.11р., 14.11.11р., 05.12.11р. та від 20.12.11р.
Відповідно до п.5 ст. 83 ГПК України, господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону.
Ухвалами суду від 14.11.11р., 05.12.11р., 20.12.11р. суд попереджав сторони, що при ухиленні від виконання вимог суду до винної сторони можуть бути застосовані заходи, передбачені п.5 ч.1 ст.83 ГПК України.
З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача в доход Державного бюджету України 1000,00 грн. штрафу за ухилення від вчинення дій, покладених на сторону господарським судом, а саме: ухвалами суду від 24.10.11р., 14.11.11р., 05.12.11р. та 20.12.11р.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика", 13033, Житомирська область, Романівський район, смт. Миропіль, вул. Фабрична, 1, код ЄДРПОУ 05773698
на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оптімум 2004", 04209, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, 7/175, код ЄДРПОУ 32772189
- 35177,50 грн. - основного боргу;
- 351,77 грн. - витрат, пов'язаних зі сплатою державного мита;
- 147,24 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення 21203,96 грн.
4. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Миропільська паперова фабрика", 13033, Житомирська область, Романівський район, смт. Миропіль, вул. Фабрична, 1, код ЄДРПОУ 05773698
- в доход Державного бюджету України - 1000,00 грн. штрафу за ухилення від виконання вимог ухвал суду.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
СуддяДавидюк В.К.
Дата підписання: 16/01/12/
Віддрукувати: < Поле для текста >
1 - в справу
2 - позивачу (рек.з пов. про вручення)
3 - відповідачу (рек. з пов. про вручення)
4 - третій особі
< Текст >