83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
10.01.12 р. Справа № 13/206
Суддя господарського суду Донецької області Макарова Ю.В., при секретарі судового засідання Прилуцьких М.І, розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовною заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Футбольний клуб «Металург», м.Донецьк
до Відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток - М», м.Маріуполь, Донецька обл.
про: стягнення 164939грн.41коп.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 (довіреність б/н від 26.10.2011р.) - представник
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Металург», м. Донецьк (далі - позивач) звернулося до господарського суду Донецької області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток - М», Донецька обл., м. Маріуполь (далі - відповідач) про стягнення суми заборгованості у розмірі 164939грн.41коп.
Ухвалою від 11.11.2011р. судом порушено провадження по справі, сторони зобов'язані надати документи та вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем грошового зобов'язання щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару за договором № 26 від 14.07.2009р.
02.12.2011р. на виконання ухвали суду від 11.11.2011р. позивач через канцелярію суду надав додаткові документи для приєднання до матеріалів справи, а також у виконання ухвали суду представив суду письмові пояснення.
Супровідним листом № 578 від 08.12.2011р. позивач надав для залучення до матеріалів справи копію претензії та акти звірки взаємних розрахунків з доказами надсилання відповідачу.
22.12.2011р. супровідним листом № 1149 від 21.12.2011р. позивач надав письмові пояснення № 1147 від 21.12.2011р., якими зазначив, що відповідно до бухгалтерського обліку зарахування здійснених відповідачем оплат здійснювалося в порядку черговості.
Справа слуханням відкладалась у зв'язку з неявкою відповідача та з метою надання йому права на захист, востаннє на 13.01.2012р., але відповідач у судові засідання не з'явився, витребуваних документів не надав, про поважність причин відсутності суд не повідомлений.
Судом були вжиті усі належні заходи для повідомлення відповідача про місце, дату та час проведення судових засідань. В матеріалах справи міститься Витяг з ЄДР за електронним запитом № 11969482 станом на 02.12.2011р., з якого вбачається, що місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток - М», Донецька обл., м.Маріуполь, ідентифікаційний код 36260665, значиться за адресою: 87515, Донецька обл., м.Маріуполь, Жовтневий район, вул.Варганова, б.1, кв.20. Достовірність відомостей з Єдиного державного реєстру встановлена ст. 18 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців”. Так, вся кореспонденція направлялася відповідачу за адресою, вказаною у позові та витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, однак поштовий конверт повернувся на адресу суду у зв'язку з закінченням терміну зберігання.
При цьому, з огляду на правову позицію Вищого господарського суду України, визначену в п.4 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 02.06.2006р. №01-8/1128 та в п.11 Інформаційного листа „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році” від 15.03.2007р. №01-8/123, таке надсилання вважається належним виконанням обов'язку щодо інформування сторін про судовий розгляд справи. Тому поштова кореспонденція з повідомленнями, повернута органами зв'язку з позначкою "за закінченням терміну зберігання", з урахуванням конкретних обставин справи вважаються належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Суд вважає за можливе розглянути спір за наявними в справі матеріалами, в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, оскільки їх достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а неявка представника відповідача істотним чином не впливає на вирішення спору.
Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд ВСТАНОВИВ:
14.07.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Футбольний клуб «Металург», м.Донецьк (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Восток - М», Донецька обл., м.Маріуполь (Одержувач) був укладений договір №26 від 14.07.2009р. за умовами якого Постачальник зобов'язується поставляти, а Одержувач оплачувати і отримувати шлак кількість, ціна, строки і умови поставки якого визначені у специфікаціях, які додані до договору і є його невід'ємною частиною.
Відповідно до п.2.2. договору витрати, пов'язані з транспортуванням шлаку і експедиторські послуги оплачуються Одержувачем додатково, згідно виставленій Постачальником платіжній вимозі-дорученню.
Як зазначено у п.2.3 договору сума договору на момент підписання зазначається в специфікації №1 і складає орієнтовно 230400грн. з ПДВ. У подальшому сума договору встановлюється у додатково підписаних специфікаціях.
Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 договору поставка шлаку здійснюється на умовах, указаних в специфікаціях у відповідності з Інкотермс, право власності на шлак до отримувача переходить з дати передачі його вантажоперевізнику на складі виробника.
Пунктом 4.2 договору сторони визначили, що розрахунки за поставлений шлак здійснюються на умовах 100% авансового платежу заявленої партії шлаку грошовими коштами на поточний рахунок Постачальника після виставленого платіжної вимоги-доручення на передоплату або іншими видами розрахунків, які передбачені діючим законодавством. Платіжна вимога-доручення на передоплату дійсна протягом 10 банківських днів від дати виставлення її фінансовим відділом Постачальника.
Згідно п.4.3 платіжну вимогу-доручення на відвантажений шлак Постачальник направляє Одержувачу не пізніше 10 банківських днів від дати відвантаження.
Пунктом 9.4 договору зазначено, що договір вступає в силу з моменту підписання і діє до 31.12.2009р
В матеріалах справи наявний належним чином засвідчений договір № 26 від 14.07.2009р., підписаний директорами обох сторін і скріплений печатками юридичних осіб без будь-яких застережень.
Сторони, керуючись умовами договору під час його дії уклали специфікацію № 1 від 14.07.2009р., специфікацію № 2 від 01.09.2009р. та специфікацію № 3 від 05.11.2009р., якими погодили найменування продукції, що підлягає поставці, кількість, ціну, загальну вартість, умови та строки поставки.
31.12.2009р. сторони уклали додаткову угоду до договору №26 від 14.07.2009р. якою продовжили строк дії договору до 31.12.2010р.
Позивач за видатковими накладними протягом 2009 - 2010р. здійснив поставку відповідачу продукції на загальну суму 880693грн.21коп., однак позивач у позовній заяві посилається на те, що отриманий товар відповідачем був оплачений частково в сумі 715753,80грн.
У зв'язку із неповною оплатою отриманого товару позивачем було надіслано на адресу відповідача претензії №502 від 31.05.2011р. та №1105 від 05.12.2011р. з вимогою сплатити суму богу у розмірі 164939,41грн.
Позивач зазначає, що станом на день звернення до суду відповідачем сума заборгованості залишилась непогашеною.
Позивач, вважаючи, що відповідач не виконав свої зобов'язання за договором (повністю та своєчасно не оплатив отриманий товар), звернувся з позовом до суду за захистом порушеного права.
Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі, враховуючи наступне:
Враховуючи статус сторін та характер правовідносин між ними, останні (правовідносини) регулюються насамперед відповідними положеннями Господарського і Цивільного кодексів України та умовами укладеного між ними договорів.
Згідно ст.ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення встановлені і в ст.ст. 173-175 Господарського кодексу України.
Як вбачається із змісту позовної заяви предметом даного позову є стягнення з відповідача суми заборгованості у розмірі 164939,41грн. у зв'язку з неналежним виконанням умов договору № 26 від 14.07.2009р.
Зазначений договір є підставою для виникнення у його сторін прав і обов'язків, визначених ним та за своєю правовою природою є договором поставки, підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Таким чином, на підставі укладеного між сторонами договору № 26 від 14.07.2009р., у позивача виник обов'язок передати товар, а у покупця прийняти та оплатити його.
Як зазначалось, позивач протягом 2009 - 2010р. здійснив поставку товару за видатковими накладними, які містяться у матеріалах справи, всього позивачем був поставлений товар загальною вартістю 880693грн.21коп
Висновок стосовно того, що товар за вищевказаними накладними був поставлений відповідачу позивачем саме на виконання договору № 26 від 14.07.2009р. суд робить виходячи з того, що вид товару, обумовлений сторонами в специфікаціях до договору, які є невід'ємною його частиною, і був поставлений за видатковими накладними; безпосередньо відповідач, здійснюючі часткові оплати в призначенні платежу в якості підстави оплати зазначає договір № 26 від 14.07.2009р.; в податкових накладних в якості підстави декларування зобов'язань за проведені господарські операції позивач вказує саме договір № 26 від 14.07.2009р.
Відповідно до довідки за підписом генерального директора ТОВ «Футбольний клуб «Металург» № 1148 від 21.12.2011р. між сторонами не укладалися інші договори, крім договору № 26 від 14.07.2009р.
Поставлений товар прийнято відповідачем, що підтверджується печаткою останнього на спірних видаткових накладних.
Господарський суд приймає до уваги, що одержувачем при отриманні товару не подавалося жодних заперечень щодо неналежності виконання Постачальником прийнятих за Договором зобов'язань з поставки Товару.
Виходячи зі змісту статей 688 та 690 Цивільного кодексу України, поставлені без згоди Покупця товари, від яких Покупець відмовився, повинні прийматися ним за відповідальне зберігання.
Оскільки суду не надано доказів незгоди відповідача щодо належності виконання позивачем прийнятих на себе згідно договору зобов'язань, не надано доказів відмови від цього товару та прийняття його у встановленому порядку на відповідальне зберігання, суд дійшов висновку, що свої зобов'язання позивач виконав у відповідності з умовами договору №26 від 14.07.2009р.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають зокрема з договору або іншого правочину.
Відповідно до ст. 526 того ж Кодексу зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Як встановлено ч.ч.1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або законодавством не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 4.2 договору розрахунки за поставляємий шлак здійснюється на умовах 100% авансового платежу заявляємої партії шлаку після виставлення платіжної вимоги-доручення на передоплату або іншими видами розрахунків, передбачених діючим законодавством.
Отже, сторони погодили проведення за договором 100% попередньої оплати, в той же час докази виставлення платіжної вимоги-доручення на передоплату суду не надані.
Але, як вбачається з матеріалів справи поставка продукції була здійснена позивачем за видатковими накладними до здійснення відповідачем 100% попередньої оплати за нього.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 538 Цивільного кодексу України якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.
Таким чином, позивач, який не одержав від відповідача належну за договором попередню оплату, набув право вимагати від нього оплати фактично переданого товару.
Відповідач, отримавши товар здійснював часткову оплату його вартості, про що свідчать наявні в матеріалах справи банківські виписки.
З огляду на довготривалі господарські відносини між сторонами, враховуючи письмові пояснення генерального директора ТОВ «Футбольний клуб «Металург» № 1147 від 21.12.2011р., так як відповідачем здійснювалися платежі без посилань на конкретні видаткові накладні, здійснені оплати відповідно до бухгалтерського обліку позивача зараховувались за принципом черговості погашення дебіторської заборгованості, внаслідок чого борг відповідача перед позивачем станом на 21.12.2011р. склав 164939грн. 41коп.
Як вбачається із представленого позивачем одностороннього акту звірки взаємних розрахунків за 2009р. станом на 01.01.2010р. за відповідачем значилась заборгованість у розмірі 8304грн.52коп., відповідно акту звірки взаємних розрахунків за 2010р. станом на 01.01.2011р. сума заборгованості відповідача становить 164939грн.41коп.
Договором між сторонами строк оплати товару, переданого до здійснення повної 100% оплати за нього, сторонами не погоджений. Чинним законодавством такий строк не встановлений.
Враховуючи викладене, у даному випадку суд вважає за необхідне застосувати до спірних правовідносин положення ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України, яка передбачає, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Стаття 530 Цивільного кодексу України не передбачає в якій саме формі повинна бути пред'явлена вимога.
Як вбачається з матеріалів справи позивачем 02.06.2011р. та 08.12.2011р. були направлені відповідачу претензії Вих. № 502 від 31.05.2011р. та Вих. № 1105 від 05.12.2011р. відповідно, які підпадають під поняття вимоги, встановленого ст. 530 ЦК України, оскільки містять пряме посилання на спірний договір та суму заборгованості в розмірі 164939грн.41коп.
Моментом пред'явлення вимоги вважається дата отримання відповідачем претензії.
Оскільки претензії були надіслані позивачем ще 02.06.2011р. та 08.12.2011р., про що свідчать наявні в матеріалах справи поштова квитанція та опис вкладення до цінного листа, станом на день звернення позивача до суду семиденний строк оплати для відповідача наступив та почалося прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати отриманої продукції.
У відповідності до норм ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 цього ж Кодексу господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказів погашення боргу в сумі 164939грн.41коп. суду не представлені, у зв'язку з чим суд вважає, що на момент прийняття рішення грошове зобов'язання відповідача всупереч нормам законодавства та умовам договору перед позивачем залишилося невиконаним, в результаті чого позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати при повному задоволенні позову покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Футбольний клуб «Металург», м. Донецьк до Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток - М», Донецька обл., м. Маріуполь про стягнення 164939грн.41коп. задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Восток - М» (юридична адреса: 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Варганова, будинок 1, квартира 20, код ЄДРПОУ 36260665) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю компанія «Футбольний клуб «Металург» (юридична адреса: 83062, м. Донецьк, вул. Куйбишева, будинок 25А, код ЄДРПОУ 23768175) суму основного боргу в розмірі 164939грн.41коп., витрати на оплату судового збору в розмірі 3298грн.79коп.
У судовому засіданні 10.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Видати наказ після набрання рішення законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.
Повний текст рішення складено та підписано 16.01.2012р.
< Список > Макарова Ю.В.
< Список > < Довідник >
< Список > < Довідник >
< Текст >