15 листопада 2011 р. Справа № 28403/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 року у справі за позовом Відкритого акціонерного товариства "Львівобленерго" до ДПІ у м. Львові про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень,-
встановила:
У вересні 2008 року звернулось до суду з адміністративним позовом про визнання нечинними прийнятих ДПІ у м. Львові податкових повідомлень-рішень №000071511/0/8608 від 08.05.2008 р., №0000071511/1/11861 від 01.07.2008 р. та №0000071511/2/16375 від 10.09.2008 р.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що усі податкові зобов'язання сплачувались ним згідно з поданими деклараціями з податку на прибуток в терміни, визначені Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", що у державної податкової служби немає правових підстав змінювати призначення платежу та зараховувати сплачені податкові зобов'язання в інші періоди ніж визначено платником податку, окрім цього податкові зобов'язання позивача з податку на прибуток підприємств у сумі 11694898,85 грн. є реструктуризованими у відповідності до Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" та договору про реструктуризацію податкового боргу від 23.02.2010 року, відсутність порушення граничних термінів сплати податкових зобов'язань з податку на прибуток за податковий період - 9 місяців 2006 року встановлено Постановою Господарського суду Львівської області від 28.09.2007 року у справі №5/3332-12/390А, яка залишена без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2008 року у справі 22а-2157/08 і якими визнано нечинною першу податкову вимогу ДПІ у м. Львові №1-28 від 27.11.2006 року, в т.ч. і щодо податку на прибуток підприємств у сумі 11694898,85 грн. Позивач просив позов задоволити.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 року позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Львові №000071511/0/8608 від 08.05.2008 р., №0000071511/1/11861 від 01.07.2008 р. та №0000071511/2/16375 від 10.09.2008 р.
Постанову суду першої інстанції оскаржила ДПІ у м. Львові. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою в позові відмовити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Судом першої інстанції вірно встановлено, ДПІ у м. Львові за результатами невиїзної документальної перевірки ВАТ "Львівобленерго" щодо своєчасності сплати податку на прибуток до бюджету було складено Акт №6-ш/15-1/00131587 від 22.04.2008 р. В Акті перевірки зазначено про порушення платником податків граничних строків сплата узгодженої суми податкового зобов'язання за податковий період - 9 місяців 2006 р. та про необхідність донарахування по особовій картці платника податку штрафної санкції в сумі 83255,43 грн. На підставі даного Акту ДПІ у м. Львові прийняла податкове повідомлення-рішення №0000071511/0/8608 від 08.05.2008 р. А за результатами процедури адміністративного оскарження відповідачем було надіслано нові податкові повідомлення-рішення №0000071511/1/11861 від 01.07.2008 р. та №0000071511/2/16375 від 10.09.2008 р.
У відповідності до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання податкової декларації; платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку для подання податкової декларації (п.5.3.1.ст. 5 Закону).
Отже, обов'язок платника податку щодо виконання своїх податкових зобов'язань вважається виконаним в строк, якщо ним подано податкову декларацію в термін визначений п.4.1.4 ст. 4 вищезгаданого Закону та в десятиденний термін сплачено суму визначеного в цій декларації податкового зобов'язання.
Згідно з п.11.1. ст.11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" для цілей цього закону використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік. Статтею 69 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік" також було передбачено подання податкової декларації з податку на прибуток за період 11 місяців 2006 р. та сплату відповідного податкового зобов'язання за вказаний період.
ВАТ "Львівобленерго" платіжним дорученням №10665 від 26.12.2006 р. сплатило зобов'язання визначене в податковій декларації за податковий період 11 місяців 2006 р., а платіжним дорученням №549 від 19.01.2007 р. - за податковий період 2006 рік, уточнюючим розрахунком №232 від 09.02.2007 р. позивачем були уточнені податкові зобов'язання за податковий період - 11 місяців 2006 р.
З Акту перевірки від 22.04.2008 р. ДПІ у м. Львові вбачається, що орган державної податкової служби зараховував сплачені позивачем кошти не у відповідності до призначення платежу, а в порядку календарної черговості.
Однак, чинне законодавство України не наділяє ДПІ у м.Львові повноваженнями зараховувати згадані платежі в інший податковий період, ніж визначений позивачем та вважати, що такі здійснені з порушенням граничних строків сплати. Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу, Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним. З аналізу норм Закону, які встановлюють відповідальність за порушення податкового законодавства, вбачається, що перелік таких порушень є вичерпним і не підлягає розширеному тлумаченню. Серед зазначених порушень немає недотримання порядку погашення податкового боргу та податкових зобов'язань, встановленого пунктом 7.7 статті 7 Закону.
Отже, чинним законодавством України не передбачено застосування спеціальних заходів відповідальності за порушення платником податків вимог щодо першочергового погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань у порядку календарної черговості їх виникнення. Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України (лист від 17.03.2009 р. №358/13/13-09).
Колегія суддів звертає увагу також те, що у відповідності до п.6.2.1. ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. ДПІ у м. Львові, вважаючи що ВАТ "Львівобленерго" порушено строки сплати узгодженого зобов'язання з податку на прибуток за податковий період 9 місяців 2006 року в сумі 11694898,85 грн., приймає та надсилає на адресу позивача Першу податкову вимогу №1-28 від 27.11.2006 року. Однак, Постановою Господарського суду Львівської області від 28.09.2007 року, яка залишена без змін Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду України від 05.06.2008 року у справі №5/3332-12/390А (22а-2157/08), Перша податкова вимога ДПІ у м. Львові №1-28 від 27.11.2006 року була визнана нечинною з підстав, що ВАТ "Львівобленерго граничні терміни сплати податку на прибуток підприємств у сумі 1694898,85 грн. не порушувались.
В зв'язку з цим, судова колегія не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції, оскільки апелянт не довів правомірності прийнятого ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Львові залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 03.06.2010 року у справі №2а-2883/10/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.11.2011 року