15 листопада 2011 р. Справа № 29010/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка монтажу" на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2010 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка монтажу" до Львівської митниці про визнання дій неправомірними та скасування рішень,-
встановила:
У січні 2010 року позивач звернувся з позовом до Львівської митниці. З урахуванням поданої 13.05.2010р. заяви про уточнення позовних вимог, позивач просив суд: визнати неправомірною відмову відділу контролю митної вартості Львівської митниці у митному оформленні товару згідно вантажної митної декларації №209000004/2009/020548 від 14.09.2009р.; скасувати рішення відділу контролю митної вартості Львівської митниці про визначення митної вартості товарів №209000044/2009/007963/1 від 14.09.2009р.; скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України №209000004/9/001237.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що відповідач безпідставно відмовив позивачеві у митному оформленні товару «Ланцюги з чорних металів, із зварними кільцями, гальванічно оцинковані. Виробник SHANDONG FOREIGN TRSDE RUIFENG COMPANY». Країна виробництва Китай (CN)» за наявності достатніх підтверджуючих документів, і самостійно визначив митну вартість. Вважає такі дії відповідача незаконними, посилається на надання відповідачу достатніх документів на підтвердження заявленої митної вартості товару, а також на безпідставність вимог відповідача щодо надання додаткових документів. Позивач просив позов задоволити повністю.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.
Постанову суду оскаржило ТзОВ "Фірма "Техніка монтажу". Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до ч.2 ст.2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім, випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухваленим відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін,якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.
Суд першої інстанції вірно встановив, що ТОВ «Фірма «Техніка монтажу»(покупець) та SHANDONG FOREIGN TRADE RUIFENG COMPANY (КНР) (продавець) 01.07.2009 pоку уклали контракт № RF0906, згідно із п. 1 згідно якого продавець виробляє та продає, а покупець купує кріпильні елементи (товар) на умовах FOB, порт Китаю, згідно обумовлених специфікацій, які є невід'ємною частиною даного контракту.
Згідно додатку №1 до контракту № RF0906 від 01.07.2009р. сторони домовилися, що продавець зобов'язується виробити та підготувати до відправки товар (ланцюги згідно переліку) на загальну суму 18802,96 доларів США до 30.07.2009р., а покупець зобов'язується зробити авансовий платіж на рахунок продавця в розмірі 13814 доларів США до 19.08.2009р.
Для митного оформлення товару згідно контракту № RF0906 від 01.07.2009 декларантом позивача було подано вантажну митну декларацію (далі -ВМД) №209000004/2009/020548 від 14.09.2009 р. з відповідними товаросупровідними документами на вантаж «Ланцюги з чорних металів, із зварними кільцями, гальванічно оцинковані», а також декларацію митної вартості форми ДМВ-1 (далі - ДМВ); заявлено митну вартість товару у розмірі 19970,14 доларів США, що визначалась за першим методом оцінки (за ціною договору).
Посадовими особами Львівської митниці проведено митний огляд товарів, що переміщуються за вказаною ВМД, про що складено Акт від 14.09.2009р. При цьому, розбіжностей щодо кількості, найменування, коду товару не виявлено, спір між сторонами щодо цих обставин відсутній.
При перевірці поданих до митного оформлення документів (контракт № RF-0906 від 01.07.09 із Додатком 1, інвойс від 20.07.09 № RF 09.06.06 на суму $ 18802,96; СМR № 145; Коносамент №0177182; сертифікат походження від 27.07.09 № 098445312; довідка про транспортні витрати від 14.09.09 б/н; платіжне доручення №107 від 18.08.09р., Акт про проведення митного огляду товарів від 14.09.09) митним органом встановлено невідповідність вартості поставки та фактичною оплатою за товар. Тому було зроблено запит №5390 від 14.09.2009р. щодо правильності визначення митної вартості товару.
З долучених до справи письмових доказів вбачається, що згідно умов Контракту від 01.07.2009р. авансовий платіж становить 8500 доларів США, а в додатку №1 до нього вказано авансовий платіж у розмірі 13814 дол. США. Загальна сума, яка підлягає сплаті за товар згідно додатку №1 до контракту та інвойсу становить 18802, 96 дол. США. Позивачем долучено копії платіжних доручень: №107 від 18.08.2009р. про перерахування авансу у сумі 13814, 00 доларів США, №96 від 08.07.2009р. про перерахування авансу в сумі 8500, 00 доларів США, разом -22314 доларів США.
Митним органом, крім перевірки поданих до митного оформлення документів, відповідно до Постанови КМУ № 339 від 09.04.2008 року «Про затвердження Порядку здійснення контролю за правильністю визначення митної вартості товарів»також здійснювалось порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. В результаті цієї перевірки встановлено, що заявлена митна вартість є значно нижчою від митної вартості подібних товарів митне оформлення яких уже здійснено. Так, позивачем заявлено митна вартість на рівні 0,97 доларів США за 1 кг товару, в той час як у ціновій базі даних Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби України наявне оформлення подібного товару по митній вартості від 2,00 доларів США за 1 кг товару та вище.
Відповідно до ч. 1 ст. 260, ст. 264, 265 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень МК України ; заявлена декларантом митна вартість товарів i подані ним відомості про її визначення повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; митний орган має право упевнитися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи декларації, поданої для цілей визначення митної вартості. У разі потреби у підтвердженні заявленої митної вартості товарів декларант зобов'язаний , згідно п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 2006 р. № 1766 (далі -Постанова КМУ №1766), подати митному органу необхідні для цього відомості .
На підставі статті 265 МК України та п.11 Постанови КМУ №1766, посадовою особою відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці, з метою підтвердження заявленої декларантом митної вартості, на ДМВ був вчинений запис та в усній формі повідомлено про необхідність подання додаткових документів згідно повного переліку. Про ознайомлення представника позивача із даною вимогою свідчить проставлення свого підпису та дати на ДМВ. Однак декларантом не було подано жодних документів та проставлено запис на ДМВ: «На даний момент не має можливості надати додаткові документи. Прошу провести митну оцінку».
Колегією суддів встановлено, що відповідно до п. 2 Постанови КМУ №339 від 09.04.08р. - на підставі аналізу цінової бази даних ЄАІС ДМСУ рівня митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, відділом контролю митної вартості була здійснена митна оцінка за наявною інформацією на найнижчому рівні цінової бази (2 долари США/кг товару) та винесено рішення про визначення митної вартості товарів №209000044/2009/007963/1 від 14.09.2009 р. Згідно спірного рішення митна вартість товару становить 41137,60 доларів США.
У зв'язку із прийняттям вказаного рішення у митному оформленні ВМД №209000004/2009/020548 від 14.09.2009 р. було відмовлено та відповідно видано картку відмови № 209000004/9/001237.
Позивачем підтверджено, що на момент митного оформлення додаткових документів митному органу не надавалося. З метою випуску товарів у вільний обіг позивач на підставі ст. 264 МК України здійснив їх митне оформлення із сплатою податків і зборів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом. При цьому судом встановлено, що протягом 90 днів після здійснення митного оформлення позивач додаткових документів на підтвердження заявленої ним митної вартості товару митному органу не подавав.
Судова колегія не бере до уваги твердження апелянта про те, що: перелік документів, які митний орган має право вимагати згідно п. 11 Постанови КМУ №1766, не є вичерпним; відсутність будь-якого документу не виключає можливості застосування методу визначення митної вартості за ціною угоди тощо. Адже для підтвердження митної вартості товарів на вимогу митного органу декларант зобов'язаний подати додаткові документи. Наведений в Постанові КМУ №1766 перелік є орієнтовним, згідно якого митний орган і може здійснити вимогу. Неподання документів, які вимагав митний орган, унеможливлює визначення митної вартості за першим методом (за ціною договору).
Відповідно до п.14 Постанови КМУ №1766, якщо декларантом не подано в установлений строк додаткові документи або якщо він відмовився від їх подання, митну вартість товарів визначає митний орган на підставі наявних відомостей згідно із законодавством.
Таким чином, оцінивши та перевіривши всі наявні у справі докази суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про те, що дії Львівської митниці щодо самостійного визначення митної вартості товару за резервним методом були вчинені в межах наданих Конституцією та законами повноважень, у визначений законом спосіб; вимога надати документи для визначення правильності митної вартості товару пов'язана із здійсненням повноважень митного органу; рішення про визначення митної вартості товарів №209000044/2009/007963/1 від 14.09.2009р. винесено обґрунтовано, добросовісно, розсудливо i своєчасно. Тому вимога про скасування рішення про визначення митної вартості товарів є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.
З наведеного вбачається, що доводи апеляційної скарги являються безпідставними та необґрунтованими та не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Фірма "Техніка монтажу" залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 14.06.2010 року у справі №2а-739/10/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст ухвали виготовлено та підписано 17.11.2011 року