15 листопада 2011 р. Справа № 29081/10
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
при секретарі судового засідання: Стецків І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.06.2010 року у справі за позовом ОСОБА_1 до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцька Сущука Олександра Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
встановила:
У квітні 2010 року позивач звернувся з позовом до інспектора ДПС ВДАІ з обслуговування м. Луцька Сущука Олександра Миколайовича про скасування постанови про адміністративне правопорушення.
Позивач позовні вимоги мотивував тим, що він автомобілем "Фольксваген Транспортер", д.н.з. НОМЕР_1, рухався по вул. Рівнеській, м. Луцька, Волинської області - до перехрестя з вул. Зої Космодем'янської. Рухаючись в лівому ряді (по вул. Рівнеській в цьому місці дві смуги для руху в одному напрямку, правий ряд був зайнятий в основному маршрутним транспортом і високо габаритним грузовим транспортом, об'їхавши автобус, що стояв на зупинці проти будинку по вул. Рівненській 1, зупинився за зупинкою на відстані, більше 30 метрів - за другою тролейбусною опорою, на тимчасово непроїзній частині дороги. В цей час під'їхала машина ДАІ, з якої вийшов сержант, не відрекомендувавшись, не ознайомивши його з його правами відповідно до ст.63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомив йому про зупинку під знаком 3.34 "Зупинка заборонена" про що склав протокол і дав підписати. Копії протоколу, а тим більше постанови в справі про адміністративне правопорушення сержант ДАІ йому не видавав. Вважає, що оскаржуваною постановою серії АС №079374 від 25.02.2010 року на нього неправомірно накладено адміністративне стягнення, та вважає її незаконною. Позивач просив позов задоволити.
Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.06.2010 року у позові відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржив ОСОБА_1 Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою позов задоволити.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу апелянта слід задоволити з наступних підстав.
Згідно зі ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Крім того колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Із пояснень позивача вбачається, що вищевказаного адміністративного правопорушення він не вчиняв. Відповідачем не представлено належних доказів про вчинення позивачем адміністративного правопорушення в той час, коли згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на викладене, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, постанова підлягає скасування так як прийнята з порушенням норм матеріального права.
Керуючись ст. ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, колегія суддів -
постановила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити повністю. Скасувати постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 10.06.2010 року по справі №2а - 1917/10/0308 та прийняти нову постанову, якою позов задоволити повністю. Скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення серії АС №079374 від 25.02.2010 року.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
На постанову протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В. Улицький
Судді: І. Олендер
В. Каралюс
Повний текст постанови виготовлено та підписано 17.11.2011 року