Постанова від 20.10.2011 по справі 2-а-6898/11

20.10.2011

Справа № 2-а-6898/11

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2011 року Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області у складі: головуючого - судді Шатілової Л.Г., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої щорічної грошової допомоги , -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому зазначив, що він є ветераном війни - учасником бойових дій і відповідно до статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 22.10.1993 року № 3551-ХІІ ( далі -Закон № 3551) має право на виплату щорічно до 5 травня одноразової грошової допомоги в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Всупереч цим положенням Закону зазначену допомогу у 2011 році йому виплачено в значно меншому розмірі.

Позивач в судове засідання не з'явився, від нього надійшла заява з проханням розглядати справу за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах.

Представник відповідача ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради в судове засідання не з'явилась, від неї надійшла заява з проханням розглядати справу за її відсутності, відмовивши у задоволенні позову в повному обсязі. На підтвердження своєї незгоди з позовними вимогами надала письмові заперечення, відповідно до яких ст. 17 Закону України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що фінансування витрат на виплату грошової допомоги учасникам бойових дій здійснюється за рахунок державного бюджету. Головним розпорядником коштів по призначенню і визначенню розміру вищезгаданої допомоги є Кабінет Міністрів України, який визначає порядок виплати допомоги ветеранам війни і щорічно в проекті Державного бюджету України передбачає цільові кошти, необхідні для виплати допомоги ветеранам війни. Законом України «Про статус ветеранів, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що щорічно до 5 травня учасникам, бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі, який визначається Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Так, постановою Кабінету Міністрів України «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується в 2011 році відповідно до Законів України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»встановлено, що у 2011 році розмір разової грошової допомоги учасникам бойових дій та колишнім неповнолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів, гетто, інших місць примусового тримання, а також дітям, які народилися у зазначених місцях примусового тримання їх батьків, становить 630 гривень. Вказана сума, у відповідності із діючим законодавством, і була виплачена позивачеві, тому позовні вимоги є безпідставними та не підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки всі особи, які беруть участь у розгляді справи, будучи належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, заявили клопотання про розгляд справи за їх відсутності, судовий розгляд справи було здійснено в порядку письмового провадження, за наявними у справі матеріалами відповідно до вимог ст. 122 КАС України.

Вивчивши матеріали справи, суд вважає, що спір між сторонами виник з адміністративних правовідносин, які носять публічний характер, позовні вимоги обґрунтовані і підлягають до задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено і це підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем, що позивач є ветераном війни - учасником бойових дій відповідно до посвідчення Серії АА №120687 та перебуває на обліку в ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення жовтневого району Маріупольської міської ради.

Статтею 12 Закону від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»передбачено, що учасникам бойових дій виплачується щорічна одноразова допомога до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком. Фінансування витрат, пов'язаних з введенням в дію Закону України №3551-ХІІ, здійснюється за рахунок коштів державного та міського бюджетів, а виплата разової грошової допомоги до 5 травня в розмірах, передбачених статтями 12-16 вказаного Закону відповідно до ст. 17-1 цього закону здійснюють органи праці та соціального захисту населення. На відповідача покладений обов'язок здійснення виплати разової грошової допомоги саме в розмірах, передбачених Законом “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”.

Позивачу була здійснена виплата щорічної грошової допомоги, яка виплачується до 5 травня за 2011рік в сумі 630грн., що підтверджується письмовими запереченнями відповідача

Законами України “Про розміри разової грошової допомоги що виплачується в 2011році відповідно до Законів України “Про статус ветеранів війни,гарантії їх соціального захисту ” та “Про жертви нацистських переслідувань ” для ветеранам війни-учасників бойових дій встановлені конкретні розміри щорічної грошової допомоги: за 2011р.-630грн.

Отже, виплати позивачеві здійснені у розмірі, встановленому Законами України на відповідний рік .

Тобто в даному випадку на період виникнення зазначених спірних правовідносин, які є предметом спору в цій справі, були наявні нормативно-правові акти, які мають однакову юридичну силу,але по різному встановлювали розмір щорічної допомоги до 5 травня ветеранам війни-учасникам бойових дій.

Згідно зі ст.75 Конституції України Верховна Рада України є єдиним органом законодавчої влади в Україні. Конституція України не встановлює пріоритету застосування того чи іншого закону, в тому числі залежно від предмета правового регулювання. Немає також закону України, який би регулював питання подолання колізії норм законів, що мають однакову юридичну силу.

Водночас Конституційний Суд України у пункті 3 мотивувальної частини рішення від 3 жовтня 1997року №4-зп у справі про набуття чинності Конституцією України зазначив: ”Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована одно предметними нормативними правовими актами однакової сили, які за змістом суперечать один одному. Звичайною є практика, коли наступний у часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового скасування попереднього. Загальновизнаним є й те що з прийняттям нового акта ,якщо інше не передбачено самим цим актом, автоматично скасовується одно предметний акт, який діяв у часі раніше ”.

За змістом частини третьої статті 150 Конституції України рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України.

Отже за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди повинні застосовувати положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми , яка прийнята пізніше.

Пунктом 1 рішення Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 р. у справі № 1-29/2007 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), деякі положення Закону України “Про державний бюджет України на 2007 рік ”, у тому числі положення статті 29 (щодо встановлення розміру одноразової грошової допомоги) та пункту 13 ст. 71, яким зупинено на 2007 рік дію частини п'ятої статей 12,13,14,15 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” в частині визначення розміру виплат щорічної разової грошової допомоги.

Конституційний суд зазначив, що положеннями Закону України “Про державний бюджет України на 2007 р.” не можуть скасовуватися чи змінюватися обсяги прав і обов'язків пільг, компенсацій і гарантій громадян, передбачених іншими законами України, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.)

Дійсно, згідно п.п.б п.20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»передбачено, що ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ” викладений у такій редакції: “Щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень встановлених законом про Державний бюджет України”.

Однак, Конституційний суд 22 травня 2008 року прийняв рішення, яким визнав такими, що не відповідають Конституції \є неконституційними \ положення п.20-22 розділу 11 «Внесення змін до деяких законодавчих актів України»Закону “Про Державний бюджет України на 2008 рік”.

Згідно ст.147 Конституції України конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Однак відповідно до ч.2 ст.152 Конституції України закони , інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто рішення Конституційного Суду України мають перспективну дію.

Розглядаючи позовні вимоги про зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої щорічної грошової допомоги позивачу як учаснику бойових дій до 5 травня за 2011 рік суд виходить з наступного.

Законом України "Про державний бюджет України на 2011 рік" зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в частині визначення розміру виплати щорічної разової грошової допомоги не вносились. Тобто, на спірний період Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" є діючим і слід керуватися тільки цим спеціальним законом, згідно з ч. 5 ст. 12 якого учасникам бойових дій виплачується щорічна одноразова допомога до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 5 мінімальних пенсій за віком.

Відповідно до частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-ІV від 9 липня 2003 року, що набрав чинності з 1 січня 2004 року (в редакції яка була дійсна на час здійснення виплати), мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Законом України "Про державний бюджет України на 2011 рік" сума прожиткового мінімуму на 22.04.2011року на одну особу, яка втратила працездатність, в розрахунку на місяць встановлено у розмірі 764грн. Тому позивач повинен був отримати за 2011 рік одноразову допомогу до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі: 764 грн. х 5=3820 грн. Але, фактично він отримав щорічну разову допомогу до 5 травня за 2011 рік в розмірі 460 грн.

За таких обставин, враховуючи наведені норми законів, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно ст. 94 КАС України суд вважає, що судові витрати слід віднести на рахунок держави.

На підставі ст. 19 Конституції України, ст.12 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, ч.1 ст. 28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів”, Закону України “Про Державний бюджет України на 2011 рік”, керуючись ст.ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 104-107, 110 -112, 121,122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату недоотриманої щорічної грошової допомоги - задовольнити.

Визнати неправомірними дії ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради щодо не нарахування та невиплати в 2011 році ОСОБА_1 щорічної грошової допомоги до 5 травня у розмірі, встановленому Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

Зобов'язати ОСОБА_2 праці та соціального захисту населення Жовтневого району Маріупольської міської ради здійснити за рахунок коштів Державного бюджету України перерахунок та доплату щорічної грошової допомоги до 5 травня ОСОБА_1 як ветерану війни-учаснику бойових дій відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в розмірі п'яти мінімальних розмірів пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч.1 ст.28 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та раніше сплачених сум за вказаний період.

Судові витрати віднести на рахунок держави.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Донецького апеляційного адміністративного суду України через Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області з одночасним надсиланням її копії особою, що її подає, до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня проголошення постанови. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Л.Г.Шатілова

Попередній документ
20859982
Наступний документ
20859984
Інформація про рішення:
№ рішення: 20859983
№ справи: 2-а-6898/11
Дата рішення: 20.10.2011
Дата публікації: 19.01.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Центральний районний суд міста Маріуполя
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (01.10.2015)
Дата надходження: 01.04.2011
Предмет позову: нарахування та виплату коштів по ЧАЕС