12 грудня 2011 р. Справа № 2а/0270/4657/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
Суддів: Вільчинського Олександра Ванадійовича
Жданкіної Наталії Володимирівни
при секретарі судового засідання: Бурбела О.В.
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_2
відповідача 1 : ОСОБА_3, ОСОБА_4, представники за довіреністю
відповідача 2: ОСОБА_5- представника за довіреністю ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: ОСОБА_2
до: Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області, Жмеринської міської ради
про: поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 (надалі - позивач) до Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області ( надалі - відповідач 1), Жмеринської міської ради (надалі - відповідач 2) про поновлення на роботі і стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Ухвалою Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області вищезазначену адміністративну справу передано на розгляд у складі колегії суддів Вінницькому окружному адміністративному суду Вінницької області.
Ухвалою суду від 17.10.2011р. дана адміністративна справа прийнята до свого провадження та призначена до розгляду.
Відповідно до ст.22 КАС України, адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому цією статтею, розглядається адміністративним судом до якого вона надіслана.
Спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються.
Як вбачається із матеріалів справи, адміністративний позов мотивований тим, що 31.05.2011р. Жмеринською міською радою винесено рішення № 153 від 31.05.2011р. "Про дострокове припинення повноважень секретаря Жмеринської міської ради ОСОБА_2", яке прийнято на позачерговій 9 сесії міської ради 6-го скликання на підставі внесеної пропозиції міського голови, що в подальшому стало підставою для прийняття Жмеринською міською радою розпорядження № 52-рк від 01.08.2011р. "Про звільнення ОСОБА_2". Не погодившись з цим позивачка змушена була звернутись до суду з позовом, адже вважає що голосування з пропозиції міського голови щодо її звільнення відбулось з порушенням Регламенту Жмеринської міської ради Вінницької області від 25.11.2010р. № 11 та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
В судовому засіданні 10.11.2011р. позивачем по справі подано заяву про зміну пункту 4 позовних вимог та заяву про збільшення позовних вимог, шляхом доповнення пункту 5. З урахуванням чого позовні вимоги виглядають наступним чином: 1) визнати нечинним та скасувати рішення Жмеринської міської ради Вінницької області від 31.05.2011р. № 153 "Про дострокове припинення повноважень секретаря Жмеринської міської ради ОСОБА_2"; 2) визнати нечинним розпорядження від 01.08.22011р. № 52рк "Про звільнення ОСОБА_2"; 3) поновити ОСОБА_2 на роботі на посаді секретаря Жмеринської міської ради Вінницької області; 4) стягнути з Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області (код ЄДРПОУ 34227893) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) заробітну плату за час вимушеного прогулу в сумі 28 877 грн. 47 коп. із розрахунку 72 робочих днів; 5) стягнути з Виконавчого комітету Жмеринської міської ради Вінницької області (код ЄДРПОУ 34227893) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) моральної шкоди завдану незаконним звільненням в розмірі 15 000 грн.
В силу частини 1 статті 51 КАС України, позивач має право змінити підставу або предмет адміністративного позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог або відмовитися від адміністративного позову в будь-який час до закінчення судового розгляду. В зв'язку з чим, заяви позивача прийняті судом.
Позивачка в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити з урахуванням попередньо поданих заяв про зміну позовних вимог та збільшення позовних вимог.
Представники відповідачів в судовому засіданні проти позову заперечували, просили в задоволені позовних вимог відмовити повністю з підстав викладених у запереченнях, що містяться у матеріалах справи. Адже оскаржуване рішення та розпорядження Жмеринської міської ради прийняті правомірно з дотриманням вимог діючого законодавства. Додатково зазначили, що звільнення позивача відбулося в порядку, визначеному чинним законодавством України, а тому відсутні підстави вважати, що законні права та інтереси позивача порушені.
В ході судового розгляду задоволено клопотання представника відповідача 2 щодо виклику у якості свідків голови лічильної комісії ОСОБА_6, секретаря лічильної комісії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 які входили до складу лічильної комісії 31.05.2011р. на 9 позачерговій сесії 6 скликання Жмеринської міської ради. В судовому засіданні свідки зазначили, що 9 позачергова сесія 6 скликання Жмеринської міської ради проведена в межах закону, та реєстрація депутатів проведена відповідно до ст. 11 Регламенту Жмеринської міської ради Вінницької області. Крім того, свідок ОСОБА_6 додатково пояснив, що у всіх присутніх на 9 позачерговій сесії 6 скликання Жмеринської міської ради була можливість виступити за бажанням, заперечень від присутніх з будь-якого приводу не надходило.
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні", а безпосереднє регулювання органу місцевого самоврядування у м. Жмеринці визначає Регламент Жмеринської міської ради Вінницької області від 25.11.2010р. № 11 (надалі- Регламент).
Статтею 1 Регламенту передбачено, що Жмеринська міська рада Вінницької області є органом місцевого самоврядування, що представляє інтереси територіальної громади і міста у межах повноважень, визначених Конституцією України , Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", Законом України "Про статус депутатів місцевих рад".
Положення ст.2 Регламенту передбачають, що діяльність рад ґрунтується на колективному вільному обговорені і вирішенні питань , віднесених до їх компетенції , законності, гласності , правової, організаційної та матеріально - фінансової самостійності , в межах повноважень визначених діючими законами, відповідальності та звітності перед радою вибраних чи призначених посадових осіб, широкому залученні громадян до управління суспільними справами, реалізації волі виборців через своїх депутатів і безпосередню їхню участь у формуванні і діяльності рад, взаємодії з трудовими колективами і громадськими організаціями, дотриманні принципу поєднання місцевих та державних інтересів.
Як встановлено в ході судового розгляду, ОСОБА_2 прийнята на посаду секретаря Жмеринської міської ради на підставі рішення № 2 від 11.11.2010р., про що свідчить запис у трудовій книжці (а.с.12).
Згідно ст. 2 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" посадовою особою місцевого самоврядування є особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження щодо здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету.
Статтею 10 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування" передбачено, що прийняття на службу в органи місцевого самоврядування здійснюється на посаду голови та заступників голови районної, районної у місті, обласної ради, заступника міського голови - секретаря Київської міської ради, секретаря сільської, селищної, міської ради, голови постійної комісії з питань бюджету обласної, Київської та Севастопольської міських рад шляхом обрання відповідною радою.
Положення ч.1 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначають, що секретар сільської, селищної, міської ради працює в раді на постійній основі. Секретар ради обирається радою з числа її депутатів на строк повноважень ради за пропозицією відповідного сільського, селищного, міського голови. Пропозиція щодо кандидатури секретаря ради може вноситися на розгляд ради не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради у разі, якщо: 1) на день проведення першої сесії сільської, селищної, міської ради, обраної на чергових виборах, не завершені вибори відповідно сільського, селищного, міського голови; 2) рада не підтримала кандидатуру на посаду секретаря ради, запропоновану відповідним сільським, селищним, міським головою; 3) протягом тридцяти днів з дня відкриття першої сесії сільської, селищної, міської ради відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс кандидатуру на посаду секретаря ради; 4) на наступній черговій сесії після виникнення вакансії секретаря ради у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень відповідний сільський, селищний, міський голова не вніс на розгляд ради кандидатуру на посаду секретаря ради; 5) посада секретаря ради стає вакантною під час вакантності посади відповідного сільського, селищного, міського голови у зв'язку з достроковим припиненням його повноважень.
У разі якщо рада не підтримала кандидатуру, внесену на її розгляд не менш як половиною депутатів від загального складу відповідної ради згідно з пунктом 2 цієї частини, наступну пропозицію щодо кандидатури секретаря ради вносить відповідний сільський, селищний, міський голова.
31.05.2011р. о 10 год.00 хв. Жмеринською міською радою Вінницької області скликано позачергову 9 сесію 6 скликання. На порядок денний поставлені були наступні питання: 1) щодо припинення дії представницького мандату депутата ОСОБА_9; 2) визнання повноважень депутата Жмеринської міської ради Вінницької області ОСОБА_10 ; 3) про підсумки позачергових виборів Жмеринського міського голови 15.5.2011р. і визнання його повноважень. Дане засідання проводилось ОСОБА_2, що зафіксовано в стенограмі засідання (а.с 13-14) та в протоколі від 31.05.2011р. (а.с 27-29).
Друге засідання позачергової 9 сесії 6 скликання веде міський голова ОСОБА_9, в ході якого запропоновано доповнити порядок денний питанням про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_2, як вбачається із стенограми засідання та протоколу від 31.05.2011р., щодо даної пропозиції проголосувало за "35" депутатів, утримався "1", проти відсутні.
Частиною 1 статті 46 Закону визначено, що сільська, селищна, міська, районна у місті (у разі її створення), районна, обласна рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради.
Положення ст.10 регламенту визначають, що для розгляду невідкладних питань чи надзвичайних ситуацій скликається позачергова сесія. Позачергова сесія скликається міським головою за власною ініціативою, за ініціативою не менш як однієї третини депутатів від загального складу ради або виконавчого комітету. Пропозиція і обґрунтування щодо необхідності скликання позачергової сесії подаються в письмовій формі міському голові з переліком питань, що пропонуються для розгляду. Розпорядження міського голови про скликання позачергової сесії доводиться до відома депутатів і населення не пізніше як за 3 дні до її відкриття , а у виняткових випадках за один день. Матеріали для позачергової сесії видаються депутатам при реєстрації.
Водночас ч.1 ст. 4 Регламенту визначено, що рада є повноважною за умови обрання не менш як двох третин депутатів загального складу. У разі якщо до ради обрано менше двох третин її складу, рада попереднього скликання, до обрання необхідної кількості депутатів, продовжує здійснювати свої повноваження.
Відповідно до ч. 9 ст. 46 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рішення про скликання сесії ради відповідно до частин четвертої, шостої та восьмої цієї статті доводиться до відома депутатів і населення не пізніш як за 10 днів до сесії, а у виняткових випадках - не пізніш як за день до сесії із зазначенням часу скликання, місця проведення та питань, які передбачається внести на розгляд ради.
У відповідності до ч.12 ст.12 Регламенту передбачено, що питання, які потребують негайного розгляду і не вимагають попередньої підготовки та розгляду в комісіях , за рішенням ради можуть вноситись в порядок денний під час її проведення. Міський голова на сесії інформує депутатів про зміни та позиції до порядку денного. Якщо постійній комісії , депутатські групи чи депутати наполягатимуть на включенні до порядку денного відхилених ним пропозицій , питання вирішується голосування, що передбачено ч.13 ст.12 Регламенту.
Положення ч.14 вищезазначеної статті Регламенту передбачають, що порядок денний сесії затверджується радою на пленарному засіданні відкритим голосуванням більшістю голосів депутатів, які беруть участь в роботі сесії.
Згідно до ч.1 ст.26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішується питання щодо утворення виконавчого комітету ради, визначення його чисельності, затвердження персонального складу; внесення змін до складу виконавчого комітету та його розпуск; затвердження за пропозицією сільського, селищного, міського голови структури виконавчих органів ради, загальної чисельності апарату ради та її виконавчих органів відповідно до типових штатів, затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на їх утримання.
Щодо розгляду поставленого питання про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради ОСОБА_2, міський головна вніс пропозицію необхідності обрання лічильної комісії у складі трьох чоловік та запропонував депутатам проголосувати щодо наступних кандидатів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8, ОСОБА_6, за результатом якого проголосували за "36" депутатів, депутати які проти чи утримались відсутні (а.с.31).
Як вбачається із матеріалів справи, позивачкою запропоновано збільшити кількісний склад лічильної комісії до семи чоловік, однак за дану пропозицію проголосувало "5" депутатів від кількісного кладу, у зв'язку з чим дана пропозиція не пройшла. (а.с.32)., надалі було затверджено зразок бюлетеня для таємного голосування щодо дострокового припинення повноважень секретаря Жмеринської міської ради ОСОБА_2 (а.с.62).
Протоколом засідання лічильної комісії № 1 від 31.05.2011р. обрано голову лічильної комісії ОСОБА_6, а секретаря лічильної комісії ОСОБА_7 (а.с.61).
За наслідками таємного голосування прийнято рішення про дострокове припинення повноважень секретаря Жмеринської міської ради ОСОБА_2, результат оформлений протоколом засідання лічильної комісії № 2 від 31.05.2011р., з якого вбачається що за проголосувало "30" депутатів, депутати які проти "4", утримались "1", а також "1" бюлетень визнано недійним (а.с.61).
Після чого міським головою ОСОБА_9 внесено пропозицію щодо затвердження вищезазначеного протоколу лічильної комії.Як вбачається із матеріалів справи за наслідками голосування прийнято рішення № 153 від 31.05.2011р. "Про дострокове припинення повноважень секретаря Жмеринської міської ради ОСОБА_2" (а.с.8).
Відповідно до п. 2.7 ч.2 ст. 15 Регламенту передбачено, що рішення вважається прийнятим, якщо в результат таємного голосування за нього отримано більше половини голосів депутатів від загального складу ради, якщо інше не передбачено законом.
Результати таємного голосування лічильна комісія заносить до протоколу, який підписують всі її члени. В разі не згоди будь-кого з членів лічильної комісії з протоколом він у письмовій формі викладає свою окрему думку, яка додається до протоколу і оголошується на пленарному засіданні у відповідності до п. 2.12 ч.1 ст. 15 регламенту.
Згідно до п. 2.13 ч.2 ст. 15 Регламенту передбачено, що про результати таємного голосування голова лічильної комісії або визначений комісією член комісії доповідає на пленарному засіданні. За результатами таємного голосування рішення вважається прийнятим після затвердження протоколів лічильною комісією сесії ради, що встановлено п. 2.15 ч.2 ст.15 Регламенту.
Також відповідно до ч.1 ст.17 Регламенту визначено, що на засіданні ради рішення з питань, що розглядаються, приймаються відкритим голосування. Перед початком відкритого голосування головуючий оголошує кількість пропозицій, що голосується, уточнює їх зміст, уточнює якою кількістю голосів може бути прийнято рішення. Голосування з процедурних питань може проводитися без підрахунку голосів за явною більшістю, якщо жоден з депутатів не вимагає іншого. При голосуванні з одного питання кожний депутат ради має один голос і подає його за пропозицію, проти неї або ж утримується при голосування. Після остаточного підрахунку голосів головуючий на сесії оголошує результати голосування (рішення прийнято чи відхилено), що передбачено у ч.2 ст. 17 Регламенту.
Крім того, таємне голосування проводиться за пропозицією міського голови, секретаря ради, депутатської фракції, групи або депутата, яку підтримали більшість депутатів від загального складу ради, а також згідно вимог чинного законодавства, що визначено п.2.1 ч.2 ст.17 Регламенту.
Таким чином, колегією суддів встановлено, що проведення 9 позачергової сесії 6 скликання Жмеринської міської ради відбулось в межах закону, в ході засідання не порушено порядок створення лічильної комісії, порядок проведення голосування та оформлення результатів лічильної комісії.
Разом з тим, суд не бере до уваги доводи позивача з приводу того, що голосування лічильної комісії є не повноваженим, оскільки при голосуванні були відсутні кабіни для таємного голосування. Так дійсно, відповідно до п. 2.5 ч.2 ст. 15 Регламенту голосування проводиться у кабіні (приміщенні) для таємного голосування, заповнений бюлетень опускається в скриньку, яка повинна знаходитись біля кабіни (приміщенні) для таємного голосування. Здійснивши аналіз вищезазначеної норми колегія суддів приходить до висновку, що вона є диспозитивною, щодо вибору місця голосування кабіни чи приміщення.
Більше того, як вбачається із стенограми засідання для здійснення голосування депутати виходили із сесійної зали, як того вимагає вищезазначена норма, також не знайшли своє підтвердження доводи позивача, щодо присутності лічильної комісії під час таємного голосування , що спростовується поясненням відповідачів та свідків, тобто кожен депутат скористався своїм правом щодо вільного голосування.
Крім того, відповідно до п. 2.3 ч. 2 ст. 17 регламенту визначено, що про час, місце і порядок проведення голосування визначаються лічильною комісією, про що вона повідомляє депутатів .
Посилання позивача на той факт, що було порушено процедуру виготовлення бюлетенів для голосування спростовується наданими доказами відповідачем 2, а також поясненням сторін та свідків.
Як вбачається із матеріалів справи 01.08.2011р. розпорядженням Жмеринської міської ради Вінницької області № 52-рк, ОСОБА_2 з 01.08.2011р. звільнено з посади секретаря міської ради у зв'язку з достроковим припиненням повноважень (а.с.9).
Так дійсно, крім загальних підстав, передбачених Кодексом законів про працю України, служба в органах місцевого самоврядування припиняється на підставі і в порядку, визначених Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні", що передбачено ст.20 Закону України "Про службу в органах місцевого самоврядування".
Відповідно до п.4 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що виключна компетенція сільських, селищних, міських рад є обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради у порядку, передбаченому цим Законом.
У відповідності до п.5 ч.3 ст. 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради.
У відповідності до листа Головної державної служби України від 06.02.2002р. "Про затвердження методичних рекомендацій щодо особливостей прийняття (обрання) на службу посадових осіб органів місцевого самоврядування" визначено, що повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради закінчуються одночасно із закінченням їх депутатських повноважень в день відкриття першої сесії нового скликання. Відповідно до статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" повноваження секретаря сільської, селищної, міської ради можуть бути достроково припинені за рішенням відповідної ради. У разі закінчення строку повноважень у трудовій книжці секретаря сільської, селищної, міської ради робиться запис: "Звільнений у зв'язку із закінченням строку повноважень ради, пункт 1 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" із зазначенням дати звільнення і порядкового номеру запису. У разі дострокового припинення повноважень у трудовій книжці робиться запис: "Звільнений у зв'язку з достроковим припиненням повноважень, пункт 5 статті 50 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" із зазначенням дати та підстави звільнення (рішення сесії ради, його дата і номер), порядкового номеру запису.
Крім того, як вірно у своїх поясненнях зазначив представник відповідача 2, що у відповідності ч. 4 ст. 47 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постійні комісії за дорученням ради або за власною ініціативою попередньо розглядають проекти програм соціально-економічного і культурного розвитку, місцевого бюджету, звіти про виконання програм і бюджету, вивчають і готують питання про стан та розвиток відповідних галузей господарського і соціально-культурного будівництва, інші питання, які вносяться на розгляд ради, розробляють проекти рішень ради та готують висновки з цих питань, виступають на сесіях ради з доповідями і співдоповідями. Також ч.5 вищезазначеної статті передбачено, що постійні комісії попередньо розглядають кандидатури осіб, які пропонуються для обрання, затвердження, призначення або погодження відповідною радою, готують висновки з цих питань оскільки законодавство чітко не визначено які питання підлягають обов'язковому розгляду депутатськими комісіями та серед них не міститься питання про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради. Тому доцільно було міським головою доповнити порядок денний сесії питанням про дострокове припинення повноважень секретаря міської ради, а оскільки дану пропозицію підтримали, тому рішення № 153 від 31.05.2011рю "Про дострокове припинення повноважень секретаря Жмеринської міської ради ОСОБА_2" та розпорядження № 52 рк від 01.08.2011р. "Про звільнення ОСОБА_2" є таким, що відповідає чинному законодавству.
Також суд не бере до уваги доводи позивача з приводу того, що більшість депутатів не змогли прийняти виважене рішення адже не володіють юридичною освітою. Оскільки депутат міської ради це посадова особа місцевого самоврядування - особа, яка працює в органах місцевого самоврядування, має відповідні посадові повноваження у здійсненні організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій і отримує заробітну плату за рахунок місцевого бюджету. що визначено ст.1 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" . А у відповідності до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України. Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Таким чином заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши надані докази колегія суддів приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити повністю оскільки Жмеринською міською радою та виконавчим комітетом Жмеринської міської ради доведено правомірність прийнятих рішень, також судом встановлено що відповідачі у відповідності до ст.19 Конституції України діяли лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Щодо позовної вимоги про стягнення з відповідача 1 моральної шкоди в розмірі 15 000 грн. судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Порядок відшкодування моральної шкоди визначається законодавством.
Із наведеного слідує, що обов'язок по відшкодуванню моральної шкоди виникає лише за умови, що моральні страждання працівника, або втрата ним нормальних життєвих зв'язків, або необхідність додаткових зусиль для організації свого життя стали наслідками порушення законних прав працівника.
В процесі розгляду справи порушень зі сторони відповідача що б спричинили зазначені вище наслідки не встановлено, а позивач не довів заподіяння йому моральної шкоди. Наведені в позові обставини на увагу суду не заслуговують, оскільки не узгоджуються зі змістом статті 237-1 КЗпП України та спростовуються встановленими фактичними обставинами справи. Так, позивач не назвав суду, чим підтверджується факт заподіяння моральних страждань, за яких обставин вони заподіянні, чому позивач оцінив моральну шкоду на таку суму та з чого він при цьому виходив, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору в цій частині.
Відповідно до п.п.1, 2 п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювана, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Наявність моральної шкоди доводить потерпіла особа, зазначаючи у позовній заяві, які негативні наслідки мають місце, у чому саме полягають моральні втрати, чим обґрунтовано розмір їх відшкодування. Письмовими доказами на ствердження наявності моральної шкоди можуть бути, зокрема, медичні довідки про виникнення захворювання чи інше погіршення стану здоров'я у зв'язку з хвилюваннями, спричиненими посяганням на права потерпілого; висновки лікарів чи медичних комісій про ступінь втрати працездатності, про необхідність проведення хірургічної операції; довідки про відрахування з вузу тощо.
У документі медичного характеру має бути зазначено, коли виникло захворювання, в результаті чого, чи могло воно стати наслідком психічних переживань через порушення конкретного права, мало місце погіршення загального стану чи сталося загострення хронічної хвороби у визначений період часу тощо.
Факт завдання моральної шкоди може бути підтверджений також показаннями свідків, зокрема про важкий душевний стан потерпілого, спричинений правопорушенням, його переживання, хвилювання, зміни в самопочутті, загальному душевному настрої тощо, стані здоров'я, способі життя, спілкування, звичках, працездатності.
Верховний суд України в своїй Постанові Пленуму від 31.03.1995 року №4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" (п.4) зазначає, що у позовній заяві про відшкодування моральної (немайнової) шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.
В своїй заяві про збільшення позовних вимог позивачкою не обґрунтовано яким чином та з яких міркувань вона виходила, визначаючи розмір моральної шкоди, а також не надала жодних доказів в обґрунтування заявленої суми відшкодування моральної шкоди.
За загальним правилом зобов'язання відшкодувати моральну шкоду виникає з вини відповідача. У п. 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995р. "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" підкреслюється, що особа (фізична чи юридична) звільняється від відповідальності з відшкодування моральної шкоди, якщо доведе, що остання заподіяна не з її вини.
Таким чином, вимога позивачки щодо стягнення з виконавчого комітету Жмеринської міської ради моральної шкоди завданої незаконним звільненням у розмірі 15000 грн. задоволенню не підлягає.
У відповідності до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України якою передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 2 статті 11 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Відповідно до частини 1 статті 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд відповідно до статті 86 цього ж Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Частиною 2 статті 71 КАС України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 161 КАС України під час прийняття постанови суд вирішує:
1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження;
3) яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин;
4) чи належить задовольнити позовні вимоги або відмовити в їх задоволенні;
5) як розподілити між сторонами судові витрати;
6) чи є підстави допустити негайне виконання постанови;
7) чи є підстави для скасування заходів забезпечення адміністративного позову.
З огляду на матеріали справи суд дійшов висновку, що представники відповідачів довели правомірність своїх рішень, а отже позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають дійсним обставинам та законодавству і тому не підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Головуючий суддя Чернюк Алла Юріївна
Судді Вільчинський Олександр Ванадійович
Жданікіна Наталія Володимирівна
12.12.2011