16 грудня 2011 р. Справа № 2а/0270/5250/11
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алли Юріївни,
при секретарі судового засідання: Бурбела О.В.
за участю представників сторін:
позивача : ОСОБА_3 - представник за довіреністю;
відповідача : ОСОБА_2 - представник за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: Малого приватного підприємства " Вікторія- Олександра"
до: Відділу державної виконавчої служби Ямпільського управління юстиції
про: визнання протиправною та скасування постанови від 13.09.2011р. № 28660148
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду знаходиться адміністративна справа за позовом Малого приватного підприємства " Вікторія- Олександра" (надалі- позивач) до Відділу державної виконавчої служби Ямпільського управління юстиції (надалі- відповідач) про визнання протиправною та скасування постанови від 13.09.2011р. № 28660148.
Адміністративний позов мотивований тим, що 19.09.2011р. на адресу позивача надійшла постанова про відкриття виконавчого провадження Відділу державної виконавчої служби Ямпільського управління юстиції. Яка прийняття на підставі виконавчого листа виданого Вінницьким окружним адміністративним судом 22.08.2011р. у справі № 2а/7304/08 за позовом прокурора Ямпільського району в інтересах держави в особі Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції до малого приватного підприємства "Вікторія- Олександра" про примусове стягнення штрафних санкцій. Оскільки у вищезазначеному виконавчому листі невірно встановлений строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, позивач змушений був звернутись до суду з позовом.
Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив його задовольнити з підстав викладених у позовній заяві.
Представник відповідача в судовому засіданні щодо позову заперечував та додатково зазначив, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог Закону України "Про виконавче провадження".
Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи 13.09.2011р. головним державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Ямпільського управління юстиції ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яка прийняття на підставі виконавчого листа у справі № 2а/7304/08 за позовом Прокурора Ямпільського району в інтересах держави в особі Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції до Малого приватного підприємства "Вікторія- Олександра" про примусове стягнення штрафних санкцій (а.с7).
Так дійсно, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначає Закон України "Про виконавче провадження" (в редакції що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Закон).
Відповідно до ст. 1 Закону передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Частиною 1 статті 2 Закону визначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
У відповідності до ч.2 ст. 8 Закону встановлено, що стягувачем є фізична або юридична особа, на користь чи в інтересах якої видано виконавчий документ. Боржником є фізична або юридична особа, визначена виконавчим документом.
Як встановлено в ході судового розгляду справи, судове рішення по справі № 2а/7304/08 набрало законної сили 11.11.2010р., строк пред'явлення виконавчого документа до виконання встановлений до 12.11.2013р., а дата видачі самого виконавчого документа 22.08.2011р. (а.с.7).
Положення ч.2 ст. 11 Закону передбачає, що державний виконавець: здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом; надає сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розглядає заяви сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; заявляє в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом; роз'яснює сторонам їхні права і обов'язки.
Дослідивши виконавчий лист по справі № 2а/7304/08, суд приходить до висновку, що Вінницьким окружним адміністративним судом при оформленні виконавчого листа по справі № 2а/7304/08, вірно зазначено строк пред'явлення виконавчого документу до виконання до 12.11.2013р. Оскільки у відповідності до ст.19 Закону (в редакції на момент набрання законної сили судового рішення по справі № 2а/7304/08) визначено, що у виконавчому документі повинні бути зазначені: 1) назва документа, дата видачі та найменування органу, посадової особи, що видали документ; 2) дата і номер рішення, за яким видано виконавчий документ; 3) найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника за його наявності (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника за його наявності (для фізичних осіб - платників податків), а також інші відомості, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, такі як дата і місце народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання чинності рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання. Виконавчий документ має бути підписаний уповноваженою посадовою особою і скріплений печаткою. Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
А у відповідності до п. 1 ч.1 ст. 21 Закону (в редакції на момент набрання законної сили судового рішення по справі № 2а/7304/08) передбачено, що виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом трьох років. А п.1 ч.2 вищезазначеної статті встановлено, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються: для виконання рішень і вироків судів у частині майнових стягнень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а у випадках, коли рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення;
Тобто обов'язок визначення такого строку покладено на органи, що видають виконавчий лист і таке визначення не належить до компетенції та повноважень державної виконавчої служби.
В даному випадку органи виконавчої служби наділенні повноваженням лише перевіряти наявність та зазначення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання, а не правомірність його обрахунку.
Суд не бере до уваги доводи представника позивача з приводу того, що Вінницьким окружним адміністративним судом не вірно встановлено строк пред'явлення виконавчого документа, адже відповідно до ст. 21 Закону (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), виконавчі документи можуть бути пред'явлені до виконання протягом 1 року.
Відповідно до ч.1 ст.58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Як випливає з Рішення Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 року № 1/99-рп, частину першу ст.58 Конституції України щодо дії нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Відповідно зміст суб'єктивного права особи, у тому числі права особи на звернення до суду, слід визначати із застосуванням законодавства, яке діяло на момент виникнення відповідного права.
Водночас неприпустимість зворотної дії нормативно-правового акта полягає в тому, що запроваджені ним нові норми не можуть застосовуватися до правовідносин, які існували до набрання ним чинності. Отже, приписи нового нормативно-правового акта не можуть змінити обсяг прав, який було встановлено попередніми нормативно-правовими актами.
Таким чином, надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами сторін так і матеріалами справи, суд в узгодження з вимогами статті 162 КАС України, вважає, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряючи, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано , тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 76 цього Кодексу).
Згідно ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративному судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Таким чином, відповідачем доведено правомірність прийнятого рішення,а встановлені у справі обставини споростовують доводи позивача.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Чернюк Алла Юріївна
16.12.2011