Справа № 2-2610/11
22.12.2011 року Червонозаводський районний суд міста Харкова у складі:
Головуючого - судді Журавель В.А.
При секретарі -Бікасовій О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду, посилаючись на те, що у жовтні 2008 року він з ОСОБА_2 дійшов згоди у відношенні всіх умов договору купівлі-продажу житлового будинку № 2 з надвірними будівлями, розташованого по вул. Польовій в с. Українка Вовчанського району Харківської області, який належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22 квітня 2008 року приватним нотаріусом Вовчанського нотаріального округу та зареєстрованого в КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації»за р. № 27. 27 жовтня 2008 року позивач передав відповідачу згідно умов договору грошову суму в розмірі 10 000 доларів США, що відповідач підтвердив власноруч написаною розпискою. 28 жовтня 2008 року відповідач оформив на позивача довіреність на представництво його інтересів перед третіми особами на вчинення правочинів, які стосується належного йому нерухомого майна. Оформити на той час договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку сторони змоги не мали, оскільки у відповідача на той час була відсутня технічна документація на будинок та державний акт на землю. При цьому відповідач передав позивачу ключі від будинку та оригінали правовстановлюючих документів, тобто передав позивачу у користування та розпорядження житловий будинок та земельну ділянку. Але у травні 2010 року відповідач скасував видану довіреність та ухилився від укладення договору купівлі-продажу в установленому законом порядку. У зв»язку із чим позивач просив визнати дійсним договір купівлі-продажу, укладений між ним та відповідачем щодо житлового будинку № 2 з надвірними будівлями по вул. Польовій в с. Українка Вовчанського району Харківської області на земельній ділянці площею 0,86 га., та визнати за позивачем право власності на вказаний будинок.
25 січня 2011 року позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з відповідача заподіяну йому матеріальну шкоду в розмірі 80 000 грн. та моральну шкоду в розмірі 20 000 грн., оскільки внаслідок дій відповідача позивач зазнав моральних страждань, протягом двох років був позбавлений можливості отримати житло, передав відповідачу свої заощадження, був вимушений мешкати у своїх знайомих або тимчасово орендувати приміщення.
У судове засідання позивач не з»явився, надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проти постановлення по справі заочного рішення не заперечував.
Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не з"явився з невідомих суду причин, про день та час слухання справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст. 224 ЦПК України
Суд, перевіривши матеріли справи, вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як встановлено у судовому засіданні у жовтні 2008 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 дійшов згоди щодо умов договору купівлі-продажу житлового будинку № 2 з надвірними будівлями, розташованого по вул. Польовій в с. Українка Вовчанського району Харківської області, який належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 22 квітня 2008 року приватним нотаріусом Вовчанського нотаріального округу та зареєстрованого в КП «Вовчанське бюро технічної інвентаризації»за р. № 27 / а. с. 12-18/.
27 жовтня 2008 року позивач передав відповідачу грошову суму в розмірі 10 000 доларів США, що відповідач підтвердив власноруч написаною розпискою, зазначивши, що вказану суму взяв віз заставу належного йому будинку / а. с. 6/.
28 жовтня 2008 року відповідач оформив на позивача довіреність на представництво його інтересів перед третіми особами на вчинення правочинів, які стосується належного йому нерухомого майна. Оформити на той час договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку сторони змоги не мали, оскільки у відповідача на той час була відсутня технічна документація на будинок та державний акт на землю. При цьому відповідач передав позивачу ключі від будинку та оригінали правовстановлюючих документів, тобто передав позивачу у користування та розпорядження житловий будинок та земельну ділянку.
Але у травні 2010 року відповідач скасував видану довіреність та ухилився від укладення договору купівлі-продажу в установленому законом порядку. До теперішнього часу договір купівлі-продажу між сторонами не укладено, грошові кошти відповідач не повернув, тобто не виконав взяті на себе зобов"язання щодо повернення суми боргу.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов"язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно до ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем, покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу. Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, суд проходить до висновку, що позивач при укладанні договору купівлі-продажу свої обов'язки щодо передачі грошових коштів виконав у повному обсязі, відповідач на підтвердження свого волевиявлення щодо продажу майна передав позивачу правовстановлюючі документи, ключі від будинку. Але в подальшому відповідач ухилився від укладання договору купівлі-продажу у встановленому законом порядку, не передав позивачу нерухоме майно у власність та отримані за продаж майна грошові кошти позивачу також не повернув. У зв'язку із чим суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму отриману ним грошову суму, еквівалентну 10 000 доларам США, що відповідно до офіційного курсу НБУ станом на момент винесення рішення складає 80 000 грн.
Відповідно до п. 3 Постанови № 4 Верховного Суду України від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров»я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв»язку із незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних явищ.
Суд вважає, що позивачем не надано доказів спричинення йому моральної шкоди з боку відповідача, тому його вимоги про відшкодування моральної шкоди задоволенню не підлягають.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 212, 214-215 ЦПК України, ст. ст. 526, 625, 1046, 1049-1050 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в розмірі 80 000 (вісімдесят тисяч) гривень.
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення моральної шкоди в розмірі 20 000 грн. відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Харківської області через районний суд протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя В.А.Журавель