29 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Рівненської області в складі
суддів: Хилевича С.В., Гордійчук С.О., Шеремет А.М.,
секретар судового засідання: Панас Б.В.
за участю представника відповідачів -адвоката ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_2 і ОСОБА_3 на рішення Здолбунівського районного суду від 25 жовтня 2011 року у справі за позовом Здолбунівської міської ради до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням,
Рішенням Здолбунівського районного суду від 25 жовтня 2011 року вимоги Здолбунівської міської ради задоволено повністю: визнано відповідачів такими, що втратили право користування кімнатою АДРЕСА_1
Не погодившись з законністю та обґрунтованістю рішення, ОСОБА_2 і ОСОБА_4 подали апеляційні скарги, де покликалися на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення і неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
На їх обґрунтування зазначалося про порушення судом норм ст.ст. 213-214 ЦПК України щодо законності і обґрунтованості рішення, а висновки, зроблені судом, суперечать матеріалам справи.
Вважали, що застосування ст. 71 ЖК України при вирішенні спірних правовідносин є помилковим, оскільки протягом передбаченого цією статтею шестимісячного строку відповідачі користувалися спірною жилою площею. Складання актів про їхню відсутність мало місце через зайнятість на роботі. Тим більше, ці акти містять інформацію лише про відсутність протягом чотирьох днів.
Не відповідають дійсності і твердження суду про неоплату за користування кімнатою у гуртожитку, адже спростовуються обставинами справи. Також не враховано показання свідка ОСОБА_5, який як дільничий інспектор з'ясовував спірне питання.
Крім того, суд не встановив з якого часу припинено користування відповідачами спірною жилою площею та поважності причин відсутності.
Просили скасувати рішення Здолбунівського районного суду від 25 жовтня 2011 року і ухвалити нове -про відмову Здолбунівській міській раді у задоволенні позову.
У судовому засіданні представник відповідачів, підтримавши та визнавши
Справа №22-2382-11 Головуючий у 1 інстанції: Мичка І.М.
Суддя-доповідач в апеляційному суді: Хилевич С.В.
апеляційну скаргу кожного з довірителів, надав пояснення в межах їх доводів.
Представник Здолбунівської міської ради, бувши повідомленим про час і місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явився.
Заслухавши доповідача, думку осіб, які беруть участь у справі, і з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апелянтів, колегія суддів дійшла висновку про задоволення апеляційних скарг.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі більше шести місяців без поважних причин не проживають у спірній кімнаті гуртожитку.
Проте такі висновки суперечать матеріалам справи та вимогам закону.
Матеріалами справи встановлено, що рішення Виконавчого комітету Здолбунівської міської ради (далі -Міськвиконком) від 23 травня 2007 року №144 відповідачам виділено кімнату АДРЕСА_1 При цьому ОСОБА_2 проживає у гуртожитку з 1995 року, а ОСОБА_7 -з 1998 року.
Законність підстав їхнього вселення і проживання позивачем не оспорюється.
З актів, виготовлених комісією у складі паспортиста, керуючого справами Міськвиконкому та майстра, вбачається факт їхньої відсутності у кімнаті №25 цього гуртожитку 4 жовтня 2010 року (а.с.18), 14 грудня 2010 року (а.с.19), 16 лютого 2011 року (а.с.20) і 1 квітня 2011 року (а.с.21).
Згідно з ч. 1 ст. 71 ЖК України -при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців.
Між тим, при вирішенні спірних правовідносин районний суд не врахував те, що відповідачі мають постійне місце роботи, що позбавило їх на момент обстеження комісії бути присутніми в кімнаті. Зокрема ОСОБА_2 працює в ТОВ „Рівнетехгаз ЛХЗ” водієм, а його щоденний робочий графік (крім суботи та неділі) починається о 8 годині і закінчується о 17 годині, що стверджено відповідною довідкою від 18.08.2011 року №8 (а.с. 34). ОСОБА_3 працює водієм у ПП ОСОБА_8, а з січня 2009 року -в міжнародному сполученні, що передбачає постійні відрядження за кордон та в межах України. В 2010 році він перебував у відрядженні з 4 жовтня та з 14 грудня. Наведене підтверджено довідкою від 05.09.2011 року №21 (а.с. 39).
На користь цього вказує і зміст довідки Здолбунівського міського будинкоуправління від 01.04.2011 року №638 (а.с. 16), за яким відповідачі своєчасно сплачують грошові кошти за користування кімнатою і заборгованості не мають.
Приходячи до висновку про задоволення апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що позивач не обґрунтував предмет доказування, не визначивши термін, упродовж якого ОСОБА_2 і ОСОБА_3, за його переконанням, не були присутні в спірному жилому приміщенні, обмежившись посиланням про відсутність протягом шести місяців, з чим помилково погодився і суд попередньої інстанції.
Крім того, з довідок Здолбунівського міського бюро технічної інвентаризації від 25.08.2011 року №1075 (а.с. 33) та від 25.08.2011 року №1074 (а.с. 38) видно, що в м. Здолбунів та Здолбунівському районі за відповідачами не зареєстровано будь-якого нерухомого майна.
Отже, очевидним є те, що іншого місця проживання вони не мають.
Наведені фактичні дані в їх сукупності свідчать про недоведеність матеріально-правових вимог Здолбунівської міської ради, що не було враховано районним судом, а тому оскаржуване рішення не може залишатися чинним.
Ураховуючи невідповідність висновків суду обставинам справи, рішення місцевого суду слід скасувати, ухваливши нове, яким відмовити в позові.
На підставі ст.ст. 71, 72 ЖК України, керуючись ст.ст. 307, 309, 313-314, 316, 324-325 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційні скарги ОСОБА_2 і ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Здолбунівського районного суду від 25 жовтня 2011 року скасувати.
Здолбунівській міській раді відмовити у задоволенні позову до ОСОБА_2 і ОСОБА_3 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржене особами, які беруть участь у справі, до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Судді: