23 грудня 2011 року м. Рівне
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Рівненської області в складі: Боймиструка С.В., Мельника Ю.М., Рожина Ю.М.,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Сарненського районного суду від 05 травня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату недоплаченої одноразової допомоги при народженні дитини та допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років,
Позивач ОСОБА_4 06 квітня 2009 року звернулася до суду із позовом, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними та зобов'язати його нарахувати і виплатити на її користь недоплачену одноразову допомогу при народженні дитини в сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, що становить 1963 грн. 76 коп. та стягнути з відповідача недоплачену допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, в тому числі передбачену п.10 ст. 30 ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в розмірі 17 541 грн. 81 коп., а також виплачувати дану допомогу до досягнення дитиною трирічного віку.
Постановою Сарненського районного суду від 05 травня 2009 року визнано протиправною відмову відповідача у виплаті допомоги на дитину до трьох років за період з 22 травня по 31 грудня 2008 року та зобов'язано виплатити позивачу за вказаний період 6760 грн. допомоги на дитину до трьох років, в задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання протиправною відмову перерахувати та виплатити одноразову допомогу при народженні дитини та допомогу по догляду за дитиною до трьох років за 2007 рік відмовлено за пропуском строку звернення до суду.
Не погодившись із постановою суду, позивач в апеляційній скарзі просить її змінити, задовольнивши всі заявлені нею позовні вимоги у даній справі.
Вказує, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку повинна виплачуватися їй відповідно до ЗУ „Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням” та ЗУ „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в подвійному розмірі допомоги, передбаченої законодавством. Зазначає, що суд не звернув уваги на те, що вона просила перерахувати та виплатити допомогу за період з листопада 2007 року по лютий 2009 року та виплачувати цю допомогу в подальшому до досягнення дитиною трьохрічного віку. Вказує, що пропустила строк звернення до суду, оскільки дізналася про порушення своїх прав, коли факти порушень виплат з боку відповідача набули широкого суспільного резонансу та розголосу.
За результатами апеляційного розгляду, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а судове рішення - зміні з таких підстав.
Відповідно до ст.201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є: вирішення не всіх позовних вимог або питань.
Як вбачається з тексту адміністративного позову (а.с.7 абз.2) та розрахунку до нього (а.с.19) та викладеного в апеляційній скарзі, позивачка ОСОБА_4 заявляла вимоги про стягнення недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку також і за січень-лютий 2009 року та просила зобов'язати проводити такі виплати в подальшому до досягнення дитиною трьохрічного віку , які місцевим судом не були вирішені.
Вказані вимоги підлягають до часткового задоволення, однак з огляду на положення ст.ст. 21, 105, 162 КАС України не в заявлений позивачкою спосіб шляхом стягнення грошових коштів, а шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити ці кошти, виходячи з наступного.
Позивачка є матір'ю ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, працюючою (застрахованою) особою та перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років. Мати та дитина є потерпілими від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с.14-16).
Відповідно до ст. 42 та 43 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ” (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун, які фактично здійснює догляд за дитиною) у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Пунктом 25 розділу ІІ ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” стаття 43, яка встановлювала розмір допомоги за дитиною до досягнення нею трирічного віку для застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, була виключена із ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Справа № 22-а-1904/11 Головуючий в суді 1 інст.: Болотвіна Л.О.
Суддя-доповідач: Боймиструк С.В.
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 25 розділу II ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” щодо внесення змін до ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" були визнані неконституційними.
Таким чином, в період з 1 січня по 22 травня 2008 року розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку для осіб, застрахованих в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулювався статтею 15 ЗУ “Про державну допомогу сім'ям з дітьми ”, а з моменту втрати чинності положень п. 25 розділу II ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” зазначені правовідносини регулювалися також і статтею 43 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Отже, за наявності декількох законів, норми яких по-різному регулюють конкретну сферу суспільних відносин, під час вирішення спорів у цих відносинах суди застосовує положення закону з урахуванням дії закону в часі за принципом пріоритету тієї норми, яка прийнята пізніше.
Виходячи з наведених положень Конституції України та рішення Конституційного Суду України, враховуючи, що зміни до статей 13,15 ЗУ “Про державну допомогу сім'ям з дітьми ” були внесені ЗУ “Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України ” з 1 січня 2008 року, а зміни у ст. 43 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", який діяв у часі раніше, з 22 травня 2008 року не вносились, пріоритетними в даному випадку для застосування і вирішення спору є положення ЗУ “Про державну допомогу сім'ям з дітьми ”.
Як вбачається з довідки (а.с.18), позивачці, як застрахованій особі, в січні-лютому 2009 року допомога по догляду за дитиною до досягнення 3-х річного віку, нараховувалась та виплачувалася відповідності до нової редакції ст. 15 ЗУ «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» в однократному розмірі по 144,1 грн. щомісячно, в зв'язку з виключенням першого речення абзацу третього п. 10 ст. 30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року положення п. 28 розділу II ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким було виключено перше речення абзацу третього п. 10 ст. 30 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щодо виплати допомоги потерпілій дитині в подвійному розмірі, були визнані неконституційними.
Отже, в січні-лютому місяці 2009 року отримувана допомога в розмірі від суми 144,1 грн., мала виплачуватись відповідачем в подвійному розмірі, в зв'язку з відновленням дії абзацу третього пункту 10 статті 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»чого відповідачем зроблено не було, а тому в цій частині його дії є неправомірними.
Не підлягають до задоволення вимоги про зобов'язання відповідача в подальшому (з 01 березня 2009 року) проводити розрахунки та нарахування вказаної допомоги у зазначених розмірах до досягнення дитиною трирічного віку, оскільки відповідно до ст.2 КАС України, захисту підлягало порушене право, а не можливість його порушення в майбутньому. Крім того, на час перегляду даної справи колегією суддів строки заявлені в позовних вимогах минули.
Щодо вимог апеляційної скарги про зміну постанови суду в іншій частині, то колегія суддів таких підстав не вбачає.
Судом першої інстанції, оскільки не знайдено підстав для поновлення строку, правильно застосовано наслідки його пропущення та обґрунтовано відмовлено в задоволенні частини позову за пропуском річного строку звернення до суду, щодо вимог про зобов'язання нарахувати і виплатити на користь позивачки недоплачену одноразову допомогу при народженні дитини в сумі кратній 22,6 розміру прожиткового мінімуму, встановленого для дітей віком до 6 років, що становить 1963 грн. 76 коп., та в стягненні з відповідача недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 рік.
Колегія суддів, переглядала рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області також оскаржувало постанову суду від 5 травня 2009 року, зокрема в частині зобов'язання виплатити позивачу 6760 грн. допомоги на дитину, однак ухвалою колегії суддів апеляційного суду Рівненської області від 9 грудня 2011 року було відмовлено в поновлені строку на апеляційне оскарження, а апеляційна скарга відповідача від 27 жовтня 2011 року залишена без розгляду.
З огляду на викладене, оскільки суд першої інстанції вирішив не всі позовні вимоги, то оскаржувана постанова в цій частині підлягає зміні, а в частині відмови в задоволенні позовних вимог, постанову місцевого суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.195, 197, п.1,2 ч.1 ст. 198, п.2 ч.1 ст. 201, ст.207 КАС України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.
Постанову Сарненського районного суду від 5 травня 2009 року змінити та резолютивну частину постанови після другого абзацу, доповнити абзацами такого змісту:
Визнати протиправною відмову та зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_4 допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми»та абзацу третього пункту 10 статті 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” за січень-лютий 2009 року в подвійному розмірі з урахуванням вже виплачених сум в цей період.
Відмовити ОСОБА_4 в задоволенні позову про зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації виплачувати допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років відповідно до ст. 43 ЗУ “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням ” та пункту 10 статті 30 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи ” в подвійному розмірі, до досягнення дитиною трьохрічного віку.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили .
Судді: