Справа № 2а/1770/5288/2011
20 грудня 2011 року 11год. 19хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Шевчук С.М. за участю секретаря судового засідання Бєлкіної Д.С. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
прокурор: < Текст >
позивача: представник Тарасюк Р.В.
відповідача: представник Коритнюк В.О. третьої особи позивача: представник < Текст > третьої особи відповідача: представник < Текст >
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Приватне підприємство "Техномарт" < Список > < Позивач в особі > третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача < 3-тя особа >
до Державна податкова інспекція у м.Рівне Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача < 3-тя особа >
про стягнення заборгованості, -
Приватне підприємство «Техномарт» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Рівне, головного управління Державного казначейства України в Рівненській області про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість на загальну суму 75369,17 грн.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав. В обґрунтування позову зазначив, що підприємством правомірно розраховано суму бюджетного відшкодування по деклараціях з податку на додану вартість за червень та жовтень 2009 року на суму 75369,17 грн., з них у червні 2009 р. на суму 21000 грн., в жовтні 2009р. - 54369,17 грн.
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях на позов. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що під час невиїзної документальної перевірки податкових декларацій ПП «Техномарт» з податку на додану вартість за червень, жовтень 2009 року, податковим органом не підтверджено бюджетне відшкодування по декларації за червень 2009 року в сумі 21000 грн.00 коп. та жовтень 2009 року в сумі 54369,17 грн., що пов'язано з відсутністю відповідей на запити , направлені до інших ДПІ про проведення зустрічних перевірок по основних постачальниках ПП «Техномарт». Висновок податкового органу про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування було зроблено на підставі відсутності результатів зустрічних перевірок, неможливістю підтвердження взаємовідносин позивача по ланцюгу постачання з контрагентами та внаслідок опрацювання бази автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Представник головного управління Державного казначейства України в Рівненській області в судове засідання не з'явився, письмових заперечень щодо заявленого позову не надав.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позов слід задоволити повністю.
Суд виходив з такого.
Приватне підприємство «Техномарт» знаходиться на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м.Рівне з 03.03.2005р., зареєстроване як платник податку на додану вартість з 10.03.2005 року, індивідуальний податковий номер платника ПДВ 3340880.У зв'язку зі зміною юридичної адреси платника ДПІ у м.Рівне видано для ПП «Техномарт» свідоцтво платника ПДВ №100215631 НБ №134152 від 16.03.2009р.
Як вбачається з декларації з податку на додану вартість за червень 2009 року та розрахунку бюджетного відшкодування ПП «Техномарт» було задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку в розмірі 76409 грн., що виникло у зв'язку з перенесенням від'ємного значення за квітень, травень 2009 року.
З декларації по податку на додану вартість за жовтень 2009 року та розрахунку бюджетного відшкодування ПП «Техномарт» було задекларовано суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на розрахунковий рахунок платника у банку в розмірі 60353 грн., що виникло у зв'язку з перенесенням від'ємного значення за вересень 2009 року.
Заявлені суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень та жовтень 2009 року були перевірені податковим органом в порядку п.п.7.7.5 п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
За наслідками проведеної перевірки податковим органом складено акт від 26.05.2010р. №690/549/23-300/33408805 про результати документальної невиїзної перевірки податкової декларації з податку на додану вартість ПП «Техномарт» за червень, жовтень 2009р. з врахуванням матеріалів зустрічних перевірок постачальників по ланцюгу та автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.
Даним актом перевірки констатовано, що ПП «Техномарт» по декларації за червень 2009 року заявлено бюджетне відшкодування податку на додану вартість в сумі 76409 грн., однак не підтверджено бюджетне відшкодування в сумі 21000 грн. по основному постачальнику - ТОВ «Учбово-виробнича аерокосмічна фірма «Ера», якому позивач у звітному місяці на виконання умов договору купівлі-продажу №02/04 КП від 15.04.2008р. перерахував попередню оплату за обладнання на суму 126000 грн., в т.ч. ПДВ 21000 грн. Згідно з результатами автоматизованого співставлення податкового кредиту ПП «Техномарт» по вказаному контрагенту на рівні ДПА України встановлено, що відповідно до поданої до ДПІ в Святишинському районі м.Києва (податковий орган, де перебуває на обліку ТОВ УВАФ «Ера») податкової декларації з ПДВ за травень 2009р. підприємством задекларовано податкові зобов'язання в сумі 21000 грн. по покупцю з індивідуальним податковим номером 334088017166 - ПП «Техномарт». Внаслідок того, що частка податкових зобов'язань ТОВ УВАФ «Ера» по взаєморозрахунках з ПП «Техномарт» за травень 2009 р. складає 100%, ДПІ в м.Рівне було направлено лист від 07.10.09р. до ДПІ в Святошинському районі м.Києва про проведення зустрічної перевірки, відповідь на який на дату підписання акта перевірки не отримано. Продовжуючи дослідження ланцюга постачання податковим органом було встановлено, що ТОВ УВАФ «Ера» було сформовано податковий кредит по ТзОВ «Кременергосервіс», яке зареєстроване в ДПІ в м.Полтава та має стан 8 - до Єдиного державного реєстру внесено запис про відсутність місцезнаходження, внаслідок чого податковим органом зроблено висновок про неможливість підтвердження взаємовідносин по ланцюгу постачання з ПП «Техномарт».
Аналогічним чином актом перевірки констатовано, що згідно з поданою ПП «Техномарт» до ДПІ в м.Рівне декларацією з ПДВ за жовтень 2009р. сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, становить 60353 грн., з яких не підтверджено на час перевірки бюджетне відшкодування в сумі 54369,17 грн.. Так, ПП «Техномарт» включено до податкового кредиту вересня 2009р. податок на додану вартість в сумі 51516,17 грн., сплачений постачальнику ДП «Автоскладальний завод №1» ВАТ «Луцький автомобільний завод» в ціні обладнання (авансовий платіж 309100,02 грн.) на виконання умов договору купівлі-продажу №1-39/09 від 16.04.09р. та податок на додану вартість в сумі 2852,50 грн. сплачений постачальнику ПП ОСОБА_4 в ціні металоконструкцій. Продовжуючи дослідження ланцюга постачання податковим органом було встановлено, що ДП «Автоскладальний завод №1» ВАТ «Луцький автомобільний завод» сформовано податковий кредит по ряду підприємств, щодо яких зафіксовано стан «внесено до ЄДР запис про відсутність місцезнаходження», «припинено (ліквідовано, закрито)», «порушено провадження у справі про банкрутство», «триває процедура санації» або «відсутність підтвердження відомості» тощо. Крім того, при опрацюванні автоматизованого співставлення податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України по постачальнику ПП ОСОБА_4 встановлено, що у ланцюгу постачання ПП ОСОБА_4 сформовано податковий кредит по підприємству ПП «Транс Квінс», яке зареєстроване в Лівобережній МДПІ (Індустріальний район) м.Дніпропетровськ та має стан 7 - до ЄДР внесено запис про відсутність підтвердження відомостей.
Причиною не підтвердження відповідачем права на бюджетне відшкодування ПДВ зазначено, що при відпрацюванні ланцюгів постачання сировини, матеріалів встановлено ряд підприємств-постачальників по яких неможливо підтвердити включення до податкових зобов'язань сум ПДВ по взаємовідносинах по ланцюгу постачання ПП «Техномарт». Тому податковим органом в акті перевірки зроблено висновок, що такі суми податку на додану вартість відповідно не були сплачені до бюджету, а тому позивачем на порушення п.1.8 ст.1, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» завищено заявлену суму бюджетного відшкодування і розмірі 21000 грн. за червень 2009р. та в розмірі 54369,17 грн. за жовтень 2009 року.
02.07.2010р. на підставі акту перевірки №690/549/23-300/33408805 від 26.05.2010р. відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №000482344/0/23-318, згідно з яким ПП «Техномарт» зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за червень 2009 року на 21000 грн. та жовтень 2009 року на 54369,17 грн., а всього на суму 75369,17 грн.
Не погодившись з вищевказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржував його в адміністративному та судовому порядку.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 17.02.2011 року по справі №2а/1770/270/2011 позов підприємства про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у м.Рівне №000482344/0/23-318 від 02.07.2010р., №000482344/1/23-318 від 25.08.2010р. та №000482344/2/23-318 від 09.11.2010р., яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 75369,17 грн., - задоволено повністю.
Ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.05.2011р. по справі №2а/1770/270/2011 апеляційну скаргу ДПІ у м.Рівне залишено без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 10.02.2011 року - без змін.
Ухвала Житомирського апеляційного адміністративного суду набрала законної сили з моменту її проголошення.
Відповідно до п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
30 червня та 28 жовтня 2011 року позивач звертався до ДПІ у м.Рівне з проханням повідомити терміни можливого отримання бюджетного відшкодування за червень та жовтень 2009р. в розмірі 75369 грн. 17 коп.
Листом від 02.11.2011р. №36175/11-12 «Про надання інформації» податковий орган не надав чіткої відповіді щодо строку повернення бюджетного відшкодування на вищевказану суму.
Отже, суд дійшов до висновку, що ДПІ у м.Рівне не виконує вимоги абз.2 п.200.15 ст.200 Податкового кодексу України, чим порушує право ПП «Техномарт» на отримання суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
Відповідно до п.200.17. ст.200 Податкового кодексу України джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.
Право на відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано частиною першою ст.1 Першого протоколу до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 р. і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.
Бездіяльність ДПІ у м.Рівне, в результаті якої платник податку - ПП «Техномарт» не отримує належної йому з бюджету суми відшкодування ПДВ є протиправною і порушує право власності юридичної особи, зокрема право на законне сподівання мати можливість користуватися своєю власністю, а саме: своєчасно, в повному обсязі і в порядку, визначеному законом, отримати відшкодування із бюджету при відсутності з його боку порушень законодавства.
Оскільки бездіяльністю податкового органу порушуються права та охоронювані законодавством інтереси платника податку, такий платний змушений звертатися за захистом до суду.
Відповідно до п. 6. Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2011р. № 39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог статей 73 і 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість (далі - висновок), в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету.
Згідно із п. 9. цього Порядку на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: п'яти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість.
Відповідно до п.п. 7.7.6 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", який був чинний на момент виникнення у позивача права на бюджетне відшкодування сум ПДВ по деклараціям за червень та жовтень 2009р., на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Згідно із п. 200.13. ст. 200 Податкового кодексу України на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.
Таким чином, відсутні передбачені Законом України "Про податок на додану вартість", Податковим кодексом України та іншими законами підстави для не проведення суми бюджетного відшкодування позивачу.
Положення вищенаведеного Порядку встановлюють порядок взаємодії податкових органів та органів державного казначейства, які діють як органи державної влади, через які держава набуває і здійснює свої права та обов'язки.
Відповідно до п.п. 6.1., 6.2. Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації, Державного казначейства України від 02.07.1997р. № 209/72, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 08.06.2001р. за № 489/5680, який був чинний на момент виникнення права на бюджетне відшкодування, суми, не відшкодовані платнику податку протягом визначених у розділі 3 цього Порядку термінів, уважаються бюджетною заборгованістю.
Згідно із нормою п. 200.23. ст. 200 Податкового кодексу України, яка надає право позивачу на бюджетне відшкодування по деклараціям за червень та жовтень 2009р., суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість.
У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з податку на додану вартість право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому способом захисту цього права має бути вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості).
Встановлений підпунктами 7.7.4-7.7.8 пункту 7.7. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» ( в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) порядок дій платника податку, податкового органу та органу Державного казначейства України по отриманню (виплаті) бюджетного відшкодування не означає, що в разі виникнення спору щодо права платника податку на отримання бюджетного відшкодування юридичним засобом захисту порушеного права в суді є інший, ніж позов про стягнення з Державного бюджету України суми бюджетного відшкодування, оскільки право платника податку на отримання бюджетного відшкодування не ставиться в залежність від тієї обставини, чи був податковим органом поданий територіальному органу Державного казначейства України відповідний висновок.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: 1) суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; 2) суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України. У разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Стаття 104 КАС України надає право особі, яка вважає, що порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин звернутися до адміністративного суду з відповідним позовом. Частиною 3 ст.105 КАС України визначено, що адміністративний позов може містити вимоги про зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії. За правилами ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову, суд може, зокрема, визнати дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень протиправними та стягнути з відповідача грошові кошти.
Судові витрати, відповідно до ст. 94 КАС України, присуджуються на користь позивача.
Керуючись статтями < Текст >, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Стягнути з державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області на користь Приватного підприємства "Техномарт" (Код ЄДРПОУ 33408805 ) бюджетну заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 75369,17грн. (сімдесят п'ять тисяч триста шістдесят дев'ять гривень 17 копійок)
Присудити на користь позивача Приватне підприємство "Техномарт" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 753,69 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя < Підпис > Шевчук С.М.