23 червня 2011 року м. Київ В/9991/1301/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Бутенка В.І.,
Лиски Т.О.,Мойсюка М.І.,
Малиніна В.В..,Штульман І.В.,
розглянувши заяву ОСОБА_6 про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м. Львова про стягнення заборгованості, -,
У червні 2011 року Ново сад О.В. звернувся до Вищого адміністративного суду України із заявою про перегляд Верховним Судом України зазначеного судового рішення в порядку статей 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС).
Перевіривши матеріали заяви, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що така не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно вимог статті 235 КАС України Верховний Суд України переглядає судові рішення в адміністративних справах виключно з підстав і в порядку, встановленим цим Кодексом.
Відповідно частини 1 статті 236 КАС України сторони та інші особи, які беруть участь у справі мають право подати заяву про перегляд судових рішень в адміністративних справах після їх перегляду в касаційному порядку.
В той же час, за приписами статті 237 КАС України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути подана виключно з мотивів:
1) неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом.
Тобто, наведені норми КАС України передбачають подання заяв про допуск до перегляду Верховним Судом України судових рішень суду касаційної інстанції, за наслідками розгляду справ по суті позовних вимог, що були заявлені в судах попередніх інстанції і виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм, саме матеріального права.
Оскаржуваною ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2011 року змінено постанову Львівського апеляційного суду від 1 лютого 2011 року, в частині періоду за який зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії, передбаченої статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі Закон).
У своїй заяві ОСОБА_6 посилається на неоднакове застосування статей 50, 54 Закону, і в обґрунтування цих вимог надає інші судові рішення суду касаційної інстанції, зокрема від 1 березня 2011 року (№ К-28324/09) та 15 березня 2011 року (К/9991/1560/11).
Дійсно, із зазначених судових рішень убачається, що предметом усіх цих спорів є правовідносини з приводу перерахунку пенсії за вказаними положеннями Закону.
Однак зі змісту даних судових рішень не убачається різного застосування норм матеріального права, оскільки судами однаково застосовано один і той самий Закон, при цьому визначено різний період його дії у часі, що в свою чергу стосується питань виключно процесуального права.
Враховуючи те, що заявник оскаржує судове рішення суду касаційної інстанції, яке стосуються вирішення питання щодо застосування судами саме норм процесуального права, і виходячи з вимог статті 237 КАС України, колегія суддів вважає, що це не є підставою для допуску заяви до перегляду Верховним Судом України зазначеного судового рішення.
Керуючись статтями 237, 240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
У заяві ОСОБА_6 про допуск до перегляду Верховним Судом України ухвали Вищого адміністративного суду України від 12 квітня 2011 року, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.