Справа № 2а/1770/3102/2011
Головуючий у 1-й інстанції: Махаринець Д.Є.
Суддя-доповідач:Пасічник С.С.
іменем України
"20" грудня 2011 р. м. Житомир
Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Пасічник С.С.
суддів: Зарудяної Л.О.
Кузьменко Л.В.,
при секретарі Бєляєвій Т.В. ,
за участю позивача: ОСОБА_3 та його представника ОСОБА_4 - адвоката,
представника відповідача: ОСОБА_5, за довіреністю,
< Поле для текста >
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" вересня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_3 < Текст > до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області про визнання нечинними та скасування наказів й поновлення на роботі, < Текст >
12 липня 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом (з врахуванням заяви від 06.09.2011р.), у якому просив визнати нечинними та скасувати накази управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області №614 від 06.06.2011 року "Про надзвичайну подію за участю співробітників СДСБЕЗ Рівненського МВ УМВС та покарання винних" та № 117 о/с від 04.07.2011 року “По особовому складу” і поновити його на посаді оперуповноваженого ДСБЕЗ Рівненського МВ УМВС.
Обгрунтовуючи позов, позивач посилається на те, що його було звільнено за порушення службової дисципліни, хоча він дисциплінарного проступку не вчиняв, притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення вважає незаконним та прийнятим з порушенням норм законодавства.
Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2011 року відмовлено в задоволенні позову.
Не погоджуючись з зазначеною постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне з'ясування судом першої інстанції обставин справи та порушення норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
ОСОБА_3 та його представник в судовому засіданні підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги.
Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області в письмових запереченнях на апеляційну скаргу від 21.11.2011р. та його представник в судовому засіданні, вважаючи оскаржену постанову обгрунтованою та законною, просять останню залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Вислухавши ОСОБА_3, його представника та представника відповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши юридичну оцінку обставин справи, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженої постанови, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що 15.08.2005р. ОСОБА_3 прийнятий на службу до органів внутрішніх справ.
06 червня 2011 року інспекцією з особового складу УКЗ Управління Міністерства Внутрішніх справ України в Рівненській області проведено службове розслідування по факту порушення прокуратурою області кримінальної справи відносно працівників міліції за ч. 2 ст.368 КК України.
В ході службового розслідування, за наслідками якого був складений висновок, затверджений начальником УМВС в Рівненській області 06.06.2011 року, встановлено, що до центрального апарату СБУ України надійшла інформація про вимагання хабара в розмірі 30 000 грн. за повернення вилученої працівниками ДСБЕЗ Рівненського МВ УМВС комп'ютерної техніки при перевірці господарської діяльності одного з підприємств м.Рівне. 03.06.2011 року на вул. Біла в м.Рівне працівниками СБУ затримано автомобіль ВАЗ 2105, в якому перебували троє працівників міліції, а на задньому сидінні було вилучено зазначену суму коштів. Четвертий працівник міліції - ОСОБА_3 з місця пригоди зник на іншому автомобілі, в якому зберігалась вилучена оргтехніка. В подальшому, цей автомобіль працівниками СБУ був виявлений та доставлений на територію СБУ в Рівненській області. У висновку зазначається, що зазначена подія стала можливою внаслідок особистих негативних якостей зазначених працівників міліції, ігнорування ними Присяги працівників органів внутрішніх справ, Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" та Закону України "Про міліцію".
Згідно висновку, за вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невтручанні в дії своїх колег, неповідомленні керівництва Рівненського МВ УМВС щодо незаконного вимагання та отримання останніми хабара у великих розмірах, що призвело до надзвичайної події, оперуповноваженого СДСБЕЗ Рівненького МВ УМВС ОСОБА_3 запропоновано звільнити з органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни.
Враховуючи висновки службового розслідування, начальником УМВСУ в Рівненській області було видано наказ №614 від 06.06.2011 року "Про надзвичайну подію за участю співробітників СДСБЕЗ Рівненського МВ УМВС та покарання винних", відповідно до якого позивача притягнуто до відповідальності у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ, підставою чого визначено вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невтручанні в дії своїх колег, неповідомленні керівництва Рівненського МВ УМВС щодо незаконного вимагання та отримання останніми хабара у великих розмірах, що призвело до надзвичайної події.
Цей наказ став підставою для наказу по особовому складу начальника УМВС України в Рівненській області № 117 о/с від 04.07.2011 року "По особовому складу", відповідно до якого позивача звільнено за п. 64 "є" (за порушення дисципліни) Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив з того, що відмова у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 постановою старшого слідчого прокуратури не виключала наявності у діях позивача складу дисциплінарного проступку та не позбавляла відповідача можливості накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ; при цьому, як також вказав суд, в постанові не зазначено про відсутність в діях позивача дисциплінарного правопорушення, як і не надано правової оцінки факту неповідомлення ОСОБА_3 свого керівництва про надзвичайну подію, яка відбулась за його участю та інших працівників, а отже, відповідач правильно встановив під час службового розслідування, що позивач допустив порушення службової дисципліни з огляду на вимоги Закону України "Про міліцію", Дисциплінарного статуту, Етичного кодексу працівника ОВС, Кодексу честі працівника ОВС, Присяги працівника міліції, а характер цих порушень є співрозмірним з застосованим дисциплінарним стягненням.
Оцінюючи таку правову позицію суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.25 Закону України "Про міліцію" працівник міліції несе за свої протиправні дії або бездіяльність дисциплінарну чи кримінальну відповідальність.
Згідно ст.1 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.
Стаття 7 вказаного Статуту визначає, що службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють.
Згідно ч.1 ст.18 Закону України "Про міліцію" порядок та умови проходження служби в міліції регламентується Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом (затвердженим постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29 липня 1991 р. №114).
Відповідно до приписів пп. "є" п. 64 вказаного Положення особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.
Як вже зазначалося, підставою для звільнення ОСОБА_3 за наказом від 06.06.2011р. № 614 було вчинення дисциплінарного проступку, який виразився у невтручанні в дії своїх колег, неповідомленні керівництва Рівненського МВ УМВС щодо незаконного вимагання та отримання останніми хабара у великих розмірах, що призвело до надзвичайної події.
Проте, доказів про те, що позивачу було відомо про намір працівників СДСБЕЗ Рівненського МВ УМВС ОСОБА_7 та ОСОБА_8 здійснити дії по вимаганню хабара відповідач не надав.
Також постанова слідчого прокуратури по кримінальній справі містить висновки про те, що ОСОБА_3 в ході здійснення перевірки РСП ТОВ "Аеро-Експрес" м.Рівне діяв в межах чинного законодавства і не був обізнаний, що своїми діями, такими як вилучення комп"ютерної техніки, опечатування приміщення ТОВ "Аеро-Експрес", залучення до перевірки структурного підрозділу спеціалістів СЕС та МНС, створює додаткові умови для вимагання та одержання хабара ОСОБА_7 та ОСОБА_8 Одночасно, в постанові вказано, що в ході слідства підтвердити факт вимагання ОСОБА_3 хабара та його одержання не представилось можливим, оскільки недостатньо даних, які б дозволили прийти до такого висновку.
Не доведено обізнаність ОСОБА_3 про злочинні дії ОСОБА_7 та ОСОБА_8 і матеріалами службового розслідування, які грунтуються тільки на тому, що ОСОБА_3 знаходився в групі працівників , які проводили перевірку ТОВ "Аеро-Експрес". В той же час, із висновку службового розслідування вбачається , що перевірка ТОВ "Аеро-Експрес" проводилась працівниками СПД СДСБЕЗ Рівненського МВ відповідно до чинного законодавства, на підставі направлення №102 , зареєстрованого в журналі реєстрації направлень і до складу групи по проведенню перевірки увійшов, крім інших і ОСОБА_3. Та обставина, що ОСОБА_3 знаходився в групі для проведення перевірки ТОВ "Аеро-Експрес" не може свідчити про вчинення ним дисциплінарного проступку за не повідомлення керівництва про намір осіб вчинити злочин, коли про такі наміри йому відомо не було і доказів про обізнаність позивача ні службовим розслідуванням , ні під час розслідування кримінальної справи не добуто.
Що ж до мотивів суду першої інстанції про вчинення дисциплінарного проступку з посиланням на норми Етичного кодексу працівника ОВС, Кодексу честі працівника ОВС, Присяги працівника міліції з огляду на особисті негативні якості ОСОБА_3, як працівника міліції з морально - етичної позиції, то колегія суддів не вважає їх прийнятними, зважаючи на інші підстави дисциплінарного проступку, зазначені в наказі від 06.06.2011р. № 614, за яких ОСОБА_3 було звільнено з посади.
Крім того, судова колегія враховує й наступне.
Згідно ст. 14 Закону України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ" перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.
Проте, як свідчать матеріали справи, від ОСОБА_3 письмові пояснення не відбиралися, що є порушенням порядку накладення дисциплінарного стягнення.
Відповідно до ст.198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.
За таких підстав апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з прийняттям нової постанови.
Керуючись ст.ст. 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "30" вересня 2011 р. скасувати та прийняти нову постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_3 задовольнити.
Визнати нечинними та скасувати накази начальника УМВС України в Рівненській області №614 від 06.06.2011р. "Про надзвичайну подію за участю співробітників СДСБЕЗ Рівненського МВ УМВС та покарання винних" в частині притягнення ОСОБА_3 до дисциплінарної відповідальності й звільнення з органів внутрішніх справ та №117 о/с від 04.07.2011р. про звільнення ОСОБА_3.
Поновити ОСОБА_3 на посаді оперуповноваженого сектора Державної служби боротьби з економічною злочинністю Рівненського МВ УМВС України в Рівненській області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя < (підпис) > С.С. Пасічник
судді: < (підпис) > Л.О. Зарудяна Л.В. Кузьменко
< вибирається для КОПІЇ > < Довідник >
Роздруковано та надіслано (реком. з повідомл.):
1- в справу
2 - позивачу ОСОБА_3 АДРЕСА_1
3- відповідачу Управління Міністерства внутрішніх справ України в Рівненській області вул.Хвильового , 2,Рівне,33000
< Текст >