Миргородський міськрайонний суд Полтавської області
Справа № 2-а-38/11
13.01.2011 року м.Миргород
Миргородський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді -Городівський О.А.
при секретарі -Ніколаєнко М.В.
розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області про визнання дій протиправними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсій та виплату нарахованих сум,
10 грудня 2010 року ОСОБА_1 звернувся до Миргородського міськрайонного суду з позовом до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в місті Миргород Полтавської області про визнання дій неправомірними та перерахунок пенсії та стягненні сум .
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що позивач є постраждалим він наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії, інвалідом ІІІ групи, у зв'язку з чим управлінням пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області йому було призначено пенсію, передбачену ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вважаючи, що йому невірно нараховується пенсія, він звернувся з відповідною заявою щодо перерахунку пенсії до ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області.
Посилання ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області на ту обставину, що пенсія йому нараховується у відповідності до Постанов Кабінету Міністрів України, які регулюють спірні правовідносини є безпідставними, оскільки ці постанови входять в протиріччя з законами та Конституцією України.
ОСОБА_1 просить суд визнати протиправною відмову ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Миргородському районі у здійсненні йому перерахунку та виплаті пенсії, зобов'язати ОСОБА_2 пенсійного фонду України провести йому перерахунок основної та додаткової пенсії у відповідності до вимог ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 18 листопада 2010 стягнути з відповідача різницю між виплаченими та перерахованими сумами пенсії .
Позивач надав до суду заяву в якій просив розглянути справу без його участі .
Представник відповідача ОСОБА_2 пенсійного фонду України в Миргородському районі не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. До суду надав заперечення на позовні вимоги та просив відмовити у задоволенні позову з мотивів їх безпідставності.
Суд, дослідивши та проаналізувавши письмові докази по справі приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Встановлено, що позивач являється інвалідом ІІІ групи та постраждалим від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії. Його інвалідність пов'язана з наслідками Чорнобильської катастрофи.
Ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»передбачено, що пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюється у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ч.4 ст.54 цього Закону (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), якою визначено підстави та умови призначення державних пенсій особам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку із втратою годувальника, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких установлено зв'язок із Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Згідно зі статтею 50 зазначеного Закону особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІІІ групи -у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком. Як передбачено ст. 53 того самого Закону, виплата додаткової пенсії здійснюється повністю незалежно від заробітку, пенсії чи іншого доходу.
Як встановлено судом, позивач отримує пенсію по інвалідності на підставі ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та до цього часу отримує додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, на підставі ст. 50 цього Закону.
У статті 54 зазначеного Закону передбачено, що обчислення і призначення вказаного виду пенсії провадиться відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення»(після внесення змін Законом України від 17.11.2005 № 3108-IV - відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до ч. 3 ст. 67 зазначеного Закону, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Статтею 64 Конституції України встановлено, що конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Згідно ч.1 та ч.2 ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права відповідно до якого людина, її права та свободи визначаються найвищими цінностями та визначають зміст та спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Доводи ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миргородському районі, щодо неврегульованості на законодавчому рівні питання розміру мінімальної пенсії за віком, який повинен застосовуватись для нарахування пенсій відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»не можуть бути підставою для відмови в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Відповідно до вимог частини третьої статті 46 Конституції України пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, визначаються Законом України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії».
За змістом абзацу третього статті 1 цього Закону державні соціальні гарантії - встановлені законами мінімальні розміри оплати праці, доходів громадян, пенсійного забезпечення, соціальної допомоги, розміри інших видів соціальних виплат, встановлені законами та іншими нормативно-правовими актами, які забезпечують рівень життя не нижчий від прожиткового мінімуму.
Відповідно до вимог Закону України «Про прожитковий мінімум»прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування, а також мінімального набору непродовольчих товарів та мінімального набору послуг, необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості. Прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком, визначення розмірів соціальної допомоги, допомоги сім'ям з дітьми, допомоги по безробіттю, а також стипендій та інших соціальних виплат виходячи з вимог Конституції України та законів України.
Прожитковий мінімум встановлюється Кабінетом Міністрів України і щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
Визначений статтею 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»мінімальний розмір пенсії за віком, для визначення якого застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений Законом України «Про Державний бюджет України»на відповідний рік, є певним стандартом, в порівнянні з яким визначаються розміри інших видів соціальних виплат та допомоги.
Статтею 22 Конституції України визначено, що конституційні права і свободи гарантуються. Таким чином, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити реалізацію громадянами своїх конституційних прав.
За змістом ч.1 ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Відповідно до ч.2 ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
Згідно абз.1 п.1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2002 року за №121\2001 Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади. Відповідно до зазначеного Положення на Пенсійний фонд України покладено обов'язок щодо призначення пенсії; підготовки документів для її виплати; забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій.
Пунктом 1.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року за №8-2 управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Пенсійного фонду України, підвідомчими відповідно головним управлінням цього фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що разом з цими управліннями утворюють систему органів Пенсійного фонду України та мають завданням - забезпечення призначення та виплати пенсії.
Отже, обов'язок по нарахуванню та виплати пенсій, передбачених Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», покладено саме на органи Пенсійного фонду України.
Відсутність коштів у відповідача, який не вчинив жодної дії щодо їх отримання для забезпечення виконання своїх зобов'язань або невиконання іншим органом виконавчої влади свого обов'язку щодо виділення коштів на здійснення позивачу виплат, гарантованих йому Конституцією України, не є підставою для відмови в задоволенні позову та визнання правомірними дій або бездіяльності відповідача.
За таких обставин, суд вважає, що вимоги позивача щодо визнання дій ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області про відмову в перерахунку основної та додаткової пенсії та щодо зобов'язання ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області провести перерахунок та виплату призначеної пенсії, виходячи із розрахунку 6 мінімальних пенсій за віком відповідно до відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду ІІІ групи, нарахування додаткової пенсії відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в розмірі 50 % від мінімальної пенсії за віком, підлягають задоволенню за з 18 листопада 2010 року.
Керуючись ст. ст. 2, 19, 70, 71, 158, 159, 160, 161, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,, Конституцією України, Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»,Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р .№10-рп/2008, суд, -
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати незаконними дії ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миргородському районі Полтавської області щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті ОСОБА_1 з 18 листопада 2011 року пенсії в розмірах визначених ст. 50, ч. 4 ст. 54, ст. 57 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»та ст. 28 Закону України «про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в Миргородському район Полтавської області провести перерахунок ОСОБА_1 основної пенсії з 18 листопада 2010 року відповідно до вимог ч. 4 ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції, що діяла у вказаний період, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та із урахуванням положень статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і провести виплату різниці між раніше виплаченими та перерахованими розмірами пенсій.
Зобов'язати ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в місті Миргород Полтавської області провести перерахунок ОСОБА_1 додаткової пенсії з 18 листопада 2010 року відповідно до вимог ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»в редакції, що діяла у вказаний період, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, передбаченої ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»та із урахуванням положень статті 67 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»і провести виплату різниці між раніше виплаченими та перерахованими розмірами пенсій.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Миргородський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя ОСОБА_3