13.12.2011 Справа № 2а/2570/6013/2011
07 грудня 2011 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Бородавкіної С.В.
при секретарі - Андрушко І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "ТТ-Нафта" до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-
Позивач 22.11.2011 року звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м.Чернігові і просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові №0003252320 від 18 липня 2011 року. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідачем в акті перевірки зроблено протиправний висновок про нікчемність договорів щодо придбання товарно-матеріальних цінностей та послуг укладених з контрагентом ПП «Пересувна механізована колона №43». При цьому посадові особи відповідача стверджуючи в акті про нікчемність правочинів, не могли керуватися лише припущеннями фіктивності (нікчемності) укладених угод, а їх позиція про те, що ці угоди очевидно суперечать інтересам держави і суспільства, не підтверджена належними доказами та рішенням суду про визнання їх такими, а тому висновки відповідача, що викладені в акті перевірки, не підкріплені жодним доказом і носять характер суб'єктивних припущень та фактично базуються на посиланні на акти інших перевірок, що взагалі не передбачено чинним законодавством та суперечить Порядку оформлення результатів документальних, перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим наказом ДПА України від 22.12.2010 р. за № 984, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 12 січня 2011 р. за №34/18772. Згідно п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Всі вищевказані вимоги (у т.ч. щодо документального підтвердження понесених витрат та їх зв'язок з господарською діяльністю) платником виконані в повному обсязі, що свідчить як про відсутність податкового правопорушення, так і необґрунтованість акту перевірки в цій частині. Зазначені господарські операції мали реальний характер, були вчинені між право- і дієздатними суб'єктами права; претензій до право і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами перелічених правочинів, до правового статусу сторін цих правочинів як платників ПДВ ДПІ у м.Чернігові при проведенні перевірки не мало, усі надані під час перевірки первинні документи складені у відповідності до закону, не мають дефектів форми, змісту або походження чи інших недоліків. Факт надання первинних документів для перевірки, підтверджується також і співробітниками ДПІ у м. Чернігові, про що зазначено в акті перевірки. Приймаючи до уваги наявність всіх необхідних первинних документів щодо фінансово-господарських взаємовідносин платника податків з постачальниками товарів (робіт, послуг) оформлених у відповідності з чинним законодавством, платник податків мав повне право на віднесення відповідних сум до складу валових витрат. Наявність вказаних документів, як і відсутність підстав щодо визнання безтоварності операцій, підтверджується актом перевірки. За таких обставин, висновки податкового органу про існування у платника податків порушень законодавства не відповідають дійсності та суперечать законодавству з питань оподаткування.
Представник позивача позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив, що в ході перевірки фінансово-господарських операцій по взаємовідносинах ПП "ТТ-Нафта" з "ПМК №43" з податку на прибуток встановлено завищення суми валових витрат на загальну суму 7728677 грн. за 1 квартал 2011 року. В ході проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів, встановлено відсутність у ПП "ПМК №43" необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, оборотних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів при значних обсягах реалізації товарів (робіт, послуг). Оскільки на ПП "ПМК №43" відсутні трудові ресурси, складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, а тому не мають реального товарного характеру. Враховуючи те, що у ПП "ПМК № 43" відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності: основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, згідно з ч.ч. 1,5 ст.203, ч.ч. 1,2 ст.215, ст.228 Цивільного кодексу України, а тому договір укладений з позивачем має ознаки нікчемності. На підставі вищевикладеного, в ході перевірки не підтверджено наявність поставки товарів від ПП "ПМК №43" підприємству ПП "ТТ-Нафта", оскільки правочини між вказаними підприємствами здійснені без мети настання реальних наслідків. Зазначений правочин відповідно до ч.1,2 ст.215, ч.5 ст.203 Цивільного кодексу України є нікчемним в силу ст.216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. Враховуючи вищевикладене, за результатами перевірки встановлено, що ПП "ТТ-Нафта" в порушення ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного України, п.1.32 ст.1 п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» занижено податок на прибуток на загальну суму 1932169 грн. за 1 квартал 2011 року.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного:
11.07.2011 року працівниками ДПІ у м.Чернігові була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка Приватного підприємства "ТТ-Нафта" з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 16.03.2010 р. по 31.03.2011 р., про що складено акт №1281/23/37021932 від 11.07.2011 р. (а.с.11-32).
Перевіркою було встановлено порушення ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного України, п.1.32 ст.1, п.5.1, п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 1932169 грн., у тому числі за 1 квартал 2011 року (січень 2011 р., лютий 2011 р.) в сумі 1932169 грн.
На підставі акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0003252320 від 18.07.2011 р., яким визначено суму податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1932170,00 грн., в т.ч. +1932169,00 грн. за основним платежем та 1,00 грн. за штрафними санкціями (том №1 а.с.41).
Вказане податкове повідомлення-рішення 29 липня 2011 р. було оскаржено позивачем в адміністративному порядку до ДПА в Чернігівській області, за наслідками якого ДПА в Чернігівській області прийняла рішення №1567/10/25-020 від 25 серпня 2011 року, яким податкове повідомлення-рішення №0003252320 від 18.07.2011 р. - залишено без змін (том №1 а.с.42-45).
Не погоджуючись з рішення ДПА в Чернігівській області, відповідачем було оскаржено податкове повідомлення-рішення №0003252320 від 18.07.2011 р. до Державної податкової служби України, за наслідками якого прийняте рішення №4854/6/10-2115 від 03 листопада 2011 року, яким оскаржуване податкове повідомлення-рішення - залишено без змін (том №1 а.с.46-49).
Відповідно до ст. 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.
Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має суто економічні властивості, що неможливо без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків. Тому така ознака результатів господарської діяльності, як цінова визначеність, наявна в абсолютній більшості випадків, хоча в некомерційній господарській діяльності можливе безкоштовне надання результатів останньої.
Відповідно до пункту 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (норми якого діяли на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Відповідно до п.п 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.8 цієї статті.
Отже, дана правова норма визначає, що до складу валових витрат можуть бути віднесені витрати, які безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва, реалізацією продукції (робіт, послуг).
Згідно з абз. 4 п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
Відповідно до п.п. 11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).
Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.
Отже, на підтвердження включення зазначених витрат до валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема: документи, що підтверджують факт отримання послуг від іншої особи та документи, що підтверджують зв'язок понесених витрат з господарською діяльністю платника податку.
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
01.07.2010 р. Приватне підприємство «Пересувна механізована колона №43» в особі Коротаєва К.Г. (постачальник) та Приватне підприємство «ТТ-Нафта» в особі директора Ріпко О.А. (покупець) уклали договір поставки паливно-мастильних матеріалів» (том №1 а.с.77-79).
Відповідно до п.1.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник (Приватне підприємство «Пересувна механізована колона №43») зобов'язується поставити, а покупець (Приватне підприємство «ТТ-Нафта») зобов'язується прийняти й оплатити поставлені паливно-мастильні матеріали.
Відповідно до п.1.2 договору асортимент, кількість (обсяг), ціна за відповідну одиницю виміру ПММ, визначається у специфікації, яка є додатком №1 до цього договору.
Відповідно до п. 2.2, пп. 2.2.2 та п. 2.9 договору товар постачається частинами згідно видаткових накладних та з оформленням податкових накладних.
Відповідно до п.2.8 право власності на товар переходить до покупця з моменту виїзду бензовозу з території нафтобази, що підтверджується відповідними видатковими документами. Якщо доставка товару проводиться постачальником - право власності на товар переходить до покупця з моменту відвантаження (зливу) товару до резервуарів, а також оформлення та підписання сторонами відповідної додаткової документації.
До вказаного договору було складено специфікації ( том №2 а.с.220-258).
На підтвердження виконання вказаного договору постачальник передав покупцю документи, що відносяться до товару, а саме: видаткові накладні за січень 2011 р., податкові накладні за січень 2011 року (том №1 а. с. 80-115), за лютий 2011 року (том №1 а. с. 242-250, том №2 а.с.1-63); реєстр отриманих податкових накладних за січень (том №1 а.с.156-161), за лютий 2011 року (том №2 а.с.64-69), товарно-транспортні накладні на відпуск нафтопродуктів ФОП Ріпко О.А. за січень 2011 року (том №1 а. с. 162-218), за лютий 2011 року. (том №2 а. с. 70-124).
Крім того, отримання товару підтверджують довіреності виписані ПП «ТТ-Нафта» на отримання паливно-мастильних матеріалів від ПП "ПМК №43" (том №2 а.с.198-219).
На підтвердження оплати ПП «ТТ-Нафта» отриманих паливно-мастильних матеріалів в матеріалах справи наявні платіжні доручення за січень 2011 року (том №1 а.с.224-241), за лютий 2011 р. (том №2 а.с.131-150).
Досліджені видаткові накладні, а також інші первинні документи, повністю відповідають вимогам, які встановлені до первинних документів п. 2 ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п. 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.
З пояснень представника позивача вбачається, що ДПІ у м.Чернігові не були взяті до уваги дані документи.
Обґрунтування представників відповідача щодо недійсності договору поставки від 01.07.2010 № 25, укладеного між позивачем та контрагентом, відсутністю необхідних умов для проведення господарської операції, відсутністю основних фондів, виробничих активів, технічного персоналу, як порушення ст. 228 Цивільного кодексу України, - не відповідають нормам цивільного законодавства, є необґрунтованими та юридично невмотивованими.
Крім того, спростовується наданими представником позивача довідками №27/10/1 від 27.10.2011 р. (том №2 а.с.171-172), № 23/09/2 від 23.09.2011 р. (том №2 а.с.196-197), договором оренди майнового комплексу від 02.01.2010 р., додатковою угодою до договору оренди майнового комплексу та актом приймання-передачі від 02.01.2010 р., (а.с.190-195).
З огляду на вищевикладене, суд прийшов до висновку, що надані позивачем в судовому засіданні документи повністю підтверджують факт проведення фінансово-господарських операцій з ПП “ПМК № 43”, що в свою чергу повністю спростовує заперечення відповідача, оскільки надані документи не брались до уваги при проведенні перевірки інспекторами-ревізорами ДПІ. Тому враховуючи досліджені первинні бухгалтерські документи, платником податку правомірно було сформовано валові витрати за І квартал 2011 року (січень 2011 р., лютий 2011 р.).
Таким чином, повністю просліджується та підтверджується реальність (товарність) щодо придбання позивачем паливно-мастильних матеріалів у ПП “ПМК № 43” та подальшого їх продажу.
Крім того, податковий орган, не подав жодних доказів на підтвердження того, що позивач діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускав його контрагент, а також не зазначено інших обставин, які могли б свідчити про недобросовісність позивача. Також не доведено та не надано доказів, які б свідчили про наявність обставин, що виключають обґрунтованість заявленої позивачем податкової вигоди - як-то безтоварний та/або фіктивний характер здійснених операцій.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Всупереч наведеним вимогам відповідач як суб'єкт владних повноважень не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення №0003252320 від 18 липня 2011 року.
Встановивши, на підставі досліджених доказів та їх правової оцінки, підтвердження відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами надання контрагентом позивачу товару, відображення таких операцій в бухгалтерському обліку позивача, використання їх в господарській діяльності та надання всіх необхідних первинних документів, які відповідали вимогам законодавства, суд вважає, що позивачем не було порушено вимог Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (норми якого були чинними на момент виникнення правовідносин), а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові №0003252320 від 18 липня 2011 року з підстав, наведених позивачем у позовній заяві, підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові №0003252320 від 18 липня 2011 року.
Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядок і строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Бородавкіна С.В.