Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 2-2021/11
16.12.2011м. Полтава
суддя Ленінського районного суду м. Полтави Парахіна Є.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус ОСОБА_4, про визнання договору купівлі-продажу, визнання майна спальною сумісною власністю подружжя та його реальний розподіл, -
В листопаді 2011 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу, визнання майна спальною сумісною власністю подружжя та його реальний розподіл. В позовні заяві вказує на те, що в період шлюбу з ОСОБА_2 ними придбано квартиру АДРЕСА_1, яку позивач після розірвання шлюбу продала без згоди позивача. Просить визнати договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 21.05.2011 року, визнати квартиру об'єктом спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5, розділити квартиру між подружжям, стягнувши з ОСОБА_5 на користь позивача 92000 грн., що становить вартість 1/2 її частини.
Ухвалою судді від 02.12.2011 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху, оскільки оформлена без додержання вимог ст. 119 ЦПК України, а саме: позивачем не зазначено доказів, що підтверджують кожну обставину, на яку він посилається в обґрунтування своїх позовних вимог, зокрема, доказів придбання в період шлюбу з ОСОБА_2 спірної квартири, перебування у власності одного з подружжя вказаного нерухомого майна, доказів відчуження ОСОБА_2 цієї квартири, а також на підтвердження її вартості, що унеможливлює визначити правильність сплати позивачем судового збору. Позивачем не обґрунтовано позовні вимоги щодо розподілу спільного майна подружжя, не зазначено доказів, які підтверджують технічну можливість такого розподілу, не конкретизовано яким чином він просить суд розподілити квартиру між ним та дружиною. При цьому, визначивши відповідачем ОСОБА_2, в прохальній частині позову ставить питання про визнання квартири спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_5 і стягнення на його користь з ОСОБА_5 коштів в сумі 92000 грн., а позовні вимоги до ОСОБА_3, виходячи зі змісту позову, взагалі відсутні, як не обґрунтовано позивачем, з яких підстав він включив цю особу до кола відповідачів. Крім того, позивачем неконкретизовано позовні вимоги, з прохальної частини позовної заяви неможливо зрозуміти суть його вимог щодо визнання договору купівлі-продажу, а ставлячи питання про розподіл спільного майна подружжя, позивач з незрозумілих підстав просить стягнути з відповідачки на його користь певну суму коштів, при цьому, позовні вимоги в цій частині, як власне і щодо визначення вартості 1/2 частини квартири, не обґрунтовані, як не визначено - яким чином він просить розподілити між ним та дружиною квартиру.
Позивачу надано строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Копію ухвали від 02.12.2011 року ОСОБА_1 отримав 08.12.2011 року, а 12.12.2011 року подав до суду письмові пояснення, в яких вказує про безпідставність вимог суду, вважаючи, що єдиною підставою для залишення позову без руху стала відсутність доказів.
Разом з тим, зі змісту ухвали від 02.12.2011 року вбачається, що приводом до залишення без руху позову ОСОБА_1 стало невиконання ним вимог ст. 119 ЦПК України - не зазначення (а не відсутність!!!) доказів, які підтверджують кожну обставину, неповний виклад обставин, якими він обґрунтовує позовні вимоги, неконкретний виклад позовних вимог.
Таким чином, у встановлений судом строк недоліки позовної заяви позивачем усунуто не було.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 121 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу, визнання майна спальною сумісною власністю подружжя та його реальний розподіл - визнати неподаною та повернути позивачу.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Є. В. Парахіна