23 грудня 2011 р. м. Чернівці Справа №2а/2470/3285/11
Чернівецький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого судді -Ватаманюка Р.В.; суддів: Ковтюк В.О.; Боднарюка О.В.;
секретар судового засідання -Антонюка О.В.;
за участю:
представника позивача -ОСОБА_1 (довіреність від 9.12.2011р.);
представника відповідача - ОСОБА_2 (довіреність №5/10-029 від 29.08.2011 року);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області про визнання протиправними дій.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 23.12.2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
В поданому до суду 16.11.2011р. адміністративному позові позивач просив суд: визнати неправомірними дії Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги з розрахунку 50 відсотків щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік в органах податкової міліції, без врахування періоду попередньої служби в Збройних Силах та органах внутрішніх справ; скасувати п. 2 наказу ДПА в Чернівецькій області №117-0 від 5.07.2011 року в частині обчислення позивачу вислуги років для виплати грошової допомоги; зобов'язати Державну податкову адміністрацію в Чернівецькій області врахувати попередні періоди служби в Збройних Силах - 1 рік 2 місяці 9 днів, в органах внутрішніх справ - 7 років 4 місяці 16 днів, податковій міліції 11 років 5 місяців 13 днів при обчисленні періоду, за який виплачується одноразова грошова допомога, тобто за 20 повних календарних років; зобов'язати Державну податкову адміністрацію в Чернівецькій області нарахувати та сплатити позивачу невиплачену частину одноразової грошової допомоги в розмірі 33 307, 50 грн.
В обґрунтування своїх вимог зазначив, що 30 червня 2011 року наказом Державної податкової адміністрації України від 5.07.2011 року №972-о позивача звільнено з податкової міліції відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 1998 року № 1716 «Про проходження служби особами начальницького складу податкової міліції та обчислення їм вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги»(далі - Постанова № 1716), Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 29 липня 1991 року № 114 (далі -Положення № 114) у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом «в»(через обмежений стан здоров'я).
Не погоджуючись з п. 2 наказу ДПА в Чернівецькій області №117-о, позивачем 16.09.2011 року за №117/вн. була подана скарга на ім'я Голови ДПА в Чернівецькій області щодо перегляду наказу в частині обчислення позивачу вислуги років для виплати грошової допомоги.
Листом від 17.10.2011 року за №6310/10/041-018 ДПА в Чернівецькій області позивачу повідомлено про відмову в задоволені вимог зазначених у скарзі.
Вважає, неправомірними дії Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області щодо виплати йому одноразової грошової допомоги з розрахунку 50 відсотків щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік в органах податкової міліції без врахування періоду попередньої служби в Збройних Силах та органах внутрішніх справ. (а.с. 3-7).
Відповідач не погоджуючись з заявленим позовом 28.11.2011 року подав суду заперечення в яких зазначив, що дії Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області є правомірними, а позов безпідставний.
ОСОБА_3 проходив службу в Збройних Силах з 27.05.1990 по 10.08.1991р., в органах внутрішніх справ з 21.11.1991 по 05.04.1999 р.
При звільненні з органів внутрішніх справ (05.04.1999р. «за власним бажанням») мав право на грошову допомогу передбачену ст. 9 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»вiд 09.04.1992 № 2262-XII (далі -Закон № 2262-XII) (в редакції від 11.12.1998р.). При звільненні зі служби (незалежно чи мала особа право на пенсію) виплачувалась допомога в порядку та розмірах, що визначаються п. 10 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року (у розмірі 5-місячного грошового забезпечення).
Посилання відповідача на те, що він не мав права на отримання грошової допомоги при звільненні з ОВС 05.04.1999р «за власним бажанням»у зв'язку з не набуттям права на пенсійне забезпечення не правомірне, оскільки дана норма набула чинності тільки 4 липня 2002 р.
17.01.2000р. позивач повторно був прийнятий на службу до податкової міліції ДПА в Чернівецькій області, тому при повторному звільненні грошова допомога виплачується відповідно в ч. 6 ст. 9 Закону № 2262-XII, яка набрала чинності 1.01.2007 року. Особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби, одноразова грошова допомога виплачується за період календарної служби з дня останнього зарахування на службу без врахування періоду на попередньої служби, за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги, а позивач відповідно до ст. 9 Закону № 2262-XII та п. 10 постанови України Кабінету Міністрів України «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей»від 17 липня 1992 року № 393 (далі -Постанова № 393) мав таке право та з невідомих причин ним не скористався. Дана позиція підтверджується листом ДПА України від 18.10.11 р. № 3433/ 7/04-0817. (а.с. 44-45).
В судовому засіданні позивач та його представник позовні вимоги підтримали посилаючись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача позов не визнав посилаючись на обставини викладені в запереченні.
Вислухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши письмові докази, перевіривши матеріали адміністративної справи суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких підстав.
Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно довідки виданої ОСОБА_3 відділом персоналу ДПА в Чернівецькій області період його служби в Збройних Силах - 1 рік 2 місяці 9 днів, в органах внутрішніх справ - 7 років 4 місяці 16 днів, податковій міліції 11 років 5 місяців 13 днів. (а.с. 23-24).
30 червня 2011 року наказом Державної податкової адміністрації України від 5.07.2011 року №972-о позивача звільнено з податкової міліції відповідно до Постанови № 1716 та Положення №114, у запас Збройних Сил України за пунктом 64 підпунктом «в»(через обмежений стан здоров'я). (а.с. 9-10).
Згідно п. 2 вищевказаного наказу позивачу встановлена вислуга років станом на 30.06.2011 року в календарному обчисленні 20 років 00 місяців 08 діб, з яких служба в податковій міліції складає 11 років 5 місяців 13 днів. Вислуга років відповідно до п. 10 Постанови № 393 становить 11 повних календарних років служби.
Не погоджуючись з п. 2 наказу ДПА в Чернівецькій області №117-о, позивачем 16.09.2011 року за №117/вн. була подана скарга на ім'я Голови ДПА в Чернівецькій області щодо перегляду наказу в частині обчислення позивачу вислуги років для виплати грошової допомоги. (а.с. 12-13).
Листом від 17.10.2011 року за №6310/10/041-018 ДПА в Чернівецькій області позивачу повідомлено про відмову в задоволені вимог зазначених у скарзі. (а.с. 14-15).
Згідно довідки УМВС України в Закарпатській області від 22.06.2010 року № 5/318 при звільненні з ОВС одноразову грошову допомогу позивач не отримував (а.с. 11).
До вказаних правовідносин суд застосовує такі положення закону та робить висновки по суті спору.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з вимогами ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 9 Закону № 2262-ХІІ передбачено виплату допомоги при звільнені зі служби у розмірах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.
Згідно ч. 6 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ особам рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяким іншим особам, які мають право на пенсію за цим Законом, у разі повторного їх звільнення зі служби одноразова грошова допомога, передбачена цією статтею, виплачується за період їх календарної служби з дня останнього зарахування на службу без урахування періоду попередньої служби за винятком тих осіб, які при попередньому звільненні не набули права на отримання такої грошової допомоги.
Відповідно наказу Державної податкової адміністрації у Чернівецькій області від 5.07.2011 року встановлено, що вислуга для виплати позивачу одноразової грошової допомоги становить 11 повних календарних років, лише за період проходження служби в податковій міліції. На підставі цього пункту наказу йому нарахована одноразова вихідна допомога лише в сумі 40 830 грн. (7 413,75х11х50% =40 830 грн.). При цьому вислуга в збройних силах та органах внутрішній справ не врахована.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону № 2262-ХІІ, ч. 2 ст. 15 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів к сімей»від 20.12.1991 № 2011-XII (далі -Закон № 2011-XII ), а також п. 10 Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей, затвердженого Постановою за № 393, які мають право на пенсію за цими Законами та звільняються зі служби за віком, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 50 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.
Згідно положень п. 1 Постанови № 393 установлено, що до вислуги років зараховується зокрема, служба в органах внутрішніх справ України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.
Дана постанова Кабінету Міністрів України конкретно передбачає, що така допомога виплачується одноразово та за кожний повний календарний рік служби (за роботу у відповідному правоохоронному органі).
До прийняття на роботу в органи державної податкової служби позивач працював в органах внутрішніх справ 7 років 4 місяці 16 днів. Після прийняття позивача на роботу та звільнення з органів державної податкової служби вислуга в цих органах становить 11 років 5 місяців 13 днів.
Загальна вислуга років на день звільнення позивача становить 20 років 00 місяців 08 діб. Одноразову грошову допомогу за попереднім місцем роботи позивач не отримував.
З врахуванням встановлених обставин, аналізу вимог законів та підзаконних актів, що регулюють спірні правовідносини суд вважає, що дані законодавчі акти не встановлюють обмежень щодо зарахування строку служби при розрахунку грошової допомоги у разі повторного звільнення та при розрахунку грошової допомоги при звільненні позивачу до уваги необхідно брати повний строк служби.
Згідно наказу Державної податкової адміністрації у Чернівецькій області від 5.07.2011 року встановлено, що вислуга для виплати позивачу одноразової грошової допомоги становить 11 повних календарних років, лише за період проходження служби в податковій міліції. На підставі цього пункту наказу йому нарахована одноразова вихідна допомога лише в сумі 40 830 грн.
Однак, розмір належної позивачу одноразової грошової допомоги при грошовому забезпечені 7 413,75 грн. та 20 повних календарних років служби має становити -74 137, 50 грн. (7 413,75х 20 х 50% = 74 137, 50 грн.).
Отже позивачу відповідачем не виплачено частину одноразової грошової допомоги в розмірі 33 307, 50 грн., чим порушене його право.
Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених ст. 72 цього Кодексу.
У відповідності до п. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, за доведенні обставини на які посилається позивач, в той час як відповідач не надав достатніх та належних доказів правомірності прийнятих рішення, тому суд вважає, що приймаючи спірні рішення він діяв в порушення вимог ст. 19 Конституції України, ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому адміністративний позов слід задовольнити повністю.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» вiд 08.07.2011 № 3674-VI позивач звільнений від спалити державного мита. Тому судові витрати не присуджуються з державного бюджету на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159, 160, 161, 162, 163, 167 КАС України, суд,-
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати неправомірними дії Державної податкової адміністрації в Чернівецькій області щодо виплати позивачу одноразової грошової допомоги з розрахунку 50 відсотків щомісячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік в органах податкової міліції без врахування періоду попередньої служби в Збройних Силах та органах внутрішніх справ.
3. Скасувати п. 2 наказу ДПА в Чернівецькій області №117-0 від 5.07.2011 року в частині обчислення позивачу вислуги років для виплати грошової допомоги.
4. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію в Чернівецькій області врахувати попередні періоди служби в Збройних Силах - 1 рік 2 місяці 9 днів, в органах внутрішніх справ - 7 років 4 місяці 16 днів, податковій міліції 11 років 5 місяців 13 днів при обчисленні періоду, за який виплачується одноразова грошова допомога, тобто за 20 повних календарних років.
5. Зобов'язати Державну податкову адміністрацію в Чернівецькій області нарахувати та сплатити позивачу невиплачену частину одноразової грошової допомоги в розмірі 33 307, 50 грн.
Порядок і строки оскарження постанови визначаються ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку постанови суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції (Вінницького апеляційного адміністративного суду) через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанову складено в повному обсязі 28 грудня 2011 року.
Головуючий суддя Р.В. Ватаманюк
Судді В.О. Ковтюк
О.В. Боднарюк