Справа № 2-6171/11
26 грудня 2011 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі
головуючого-судді Олексюка А.В.,
при секретарі Шепелюк І.В.,
з участю позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника позивача ОСОБА_3
представника відповідачаі ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи без самостійних вимог - Луцька міська рада, управління земельних ресурсів Луцької міської ради про погодження меж користування земельною ділянкою, -
Позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 про погодження меж користування земельною ділянкою.
Позивачі покликаються на те, що вони являються власниками земельної ділянки площею 0,1000 га., яка розташована по АДРЕСА_4. Цільове призначення: для обслуговування житлового будинку та господарських споруд.
Частину земельної ділянки, яка прилягає до належної позивачам на праві власності земельної ділянки, вони отримали у тимчасове користування на підставі договору на право тимчасового користування землею від 15.06.1999 р. Даний договір було зареєстровано у Книзі записів договорів на право користування землею від 16.06.1999р. за № 234.
Даною земельною ділянкою позивачі користувалися належним чином, не змінюючи її цільового призначення, та належним чином сплачували земельний податок. За час користування земельною ділянкою зі сторони Луцької міської ради до них не було жодних претензій та зауважень.
В 2010 році позивачі вирішили укласти договір оренди даної земельної ділянки.
Згідно вимог чинного законодавства укладенню договору оренди земельної ділянки передує отримання в управлінні держкомзему в м. Луцьку технічного завдання на розробку технічної документації по інвентаризації земельної ділянки. В технічному завданні зазначається перелік документів, які повинні бути представлені за результатами проведених робіт. Серед таких документів є зокрема акт погодження в натурі зовнішніх меж землекористування.
З власниками суміжних земельних ділянок ОСОБА_9, АДРЕСА_1, та ОСОБА_10, АДРЕСА_2, було погоджено в натурі зовнішні межі землекористування, про що свідчать їх підписи на акті погодження в натурі зовнішніх меж землекористування від 27.07.2010р.
Однак, користувачі земельної ділянки, яка знаходиться в АДРЕСА_3 ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 відмовилися підписати акт погодження в натурі зовнішніх меж землекористування. Свою відмову у підписанні акта погодження в натурі зовнішніх меж землекористування вони нічим не обґрунтовують, не пропонують також ніяких альтернативних варіантів вирішення даного спірного питання.
Позивачі зазначили, що спірною земельною ділянкою вони користуються з 15 червня 1999 року, тобто з моменту укладення договору про право тимчасового користування землею. При користуванні земельною ділянкою вони не змінювали її цільове використання, не завдавали незручностей власникам та землекористувачам суміжних земельних ділянок.
Вважають, що відмова зі сторони ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 у підписанні акта погодження в натурі зовнішніх меж землекористування свідчить лише про їх небажання співпрацювати при вчиненні дій спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з власника чи землекористувача, тобто всупереч вимог ч. 3 ст. 103 ЗК України.
Просять погодити межі земельної ділянки, яка знаходиться в м. Луцьку кадастровий № 22:008:0003, для передачі її в оренду без згоди ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та ОСОБА_8.
Під час судового розгляду позивачі та їх представник повністю підтримали позовні вимоги з підстав викладених в позові та просили задовольнити..
Представник відповідача ОСОБА_8 ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнав з підстав викладених в запереченні від 18.11.2011 року. просив відмовити в задоволенні позову.
Відповідачі ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилися, попередньо подали суду заяви в яких просили справу слухати у їх відсутності.
Представник третьої особи без самостійних вимог Луцької міської ради ОСОБА_11 при вирішенні даного питання покладалась на розсуд суду.
Представник третьої особи без самостійних вимог управління земельних ресурсів Луцької міської ради в судове засідання не з'явився, хоча був повідомлений про час та місце слухання справи належним чином.
Заслухавши осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд прийшов до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 0,1000 гектарів в межах згідно з планом, яка розташована в АДРЕСА_4. Земля передана для обслуговування житлового будинку та господарських споруд (а.с. 8).
Відповідно до договору на право тимчасового користування землею укладеного 15.06.1999 року, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надано у короткострокове користування земельну ділянку площею 1,937 м2 строком на 3 роки для обслуговування житлового будинку (а.с.9, 9 зворотній бік).
Судом встановлено, що ОСОБА_1 звернувся до Луцької міської ради з питанням щодо надання в оренду земельної ділянки на АДРЕСА_4 без згоди суміжного землекористувача. Відповідно до витягу з протоколу № 82 засідання комісії з питань дотримання прав людини, законності, боротьби зі злочинністю, депутатської діяльності, етики та регламенту, ОСОБА_1 було рекомендовано доопрацювати відповідні документи (а.с.11).
За твердженням позивачів при підготовці технічної документації із землеустрою постало питання про погодження із сусідніми землекористувачами, які є відповідачами по даній справі, акту погодження в натурі зовнішніх меж землекористування. Проте відповідачі на звернення до них за таким погодженням відмовились від його надання і підписання.
Рішенням Луцької міської ради № 12/86 від 20 липня.2011 року ОСОБА_12 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд на вул. Героїв УПА площею 0,0505 га за рахунок земель, що знаходяться в користуванні громадян ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_5, ОСОБА_6, тобто на частину спірної ділянки.
Згідно з ст. 15 Закону України "Про оренду землі" невід'ємною частиною договору оренди землі є: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.
Відповідно до ст. ст. 123, 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності і межі яких не встановлені в натурі (на місцевості), здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування за проектом землеустрою щодо відведення таких земельних ділянок.
Статтею 55 Закону України "Про землеустрій" передбачено, що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до ст. 198 Земельного кодексу України кадастрова зйомка - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок, вона включає:
а) геодезичне встановлення меж земельної ділянки;
б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами;
в) відновлення меж земельної ділянки на місцевості;
г) встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі;
ґ) виготовлення кадастрового плану.
При цьому законодавством України не передбачено обов'язку суміжного землекористувача погоджувати технічну документацію із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та обов'язку підписувати акт про погодження (встановлення) визначення меж земельної ділянки, які оформлюються з метою укладення договору оренди землі, на підставі якого виникає право оренди земельної ділянки. Для суміжних землекористувачів таке погодження меж земельної ділянки є добровільною дією.
Частиною 3 ст. 152 Земельного кодексу України встановлено, що захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Такого способу захисту права особи на отримання в оренду земельної ділянки як визнання судом погодженою технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за фактичної відсутності такого погодження від суміжних землекористувачів, чинне законодавство України не передбачає.
Відповідно до ст. 158 Земельного кодексу України земельні спори вирішуються судами, органами місцевого самоврядування та органами виконавчої влади з питань земельних ресурсів. Виключно судом вирішуються земельні спори з приводу володіння, користування і розпорядження земельними ділянками, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, а також спори щодо розмежування територій сіл, селищ, міст, районів та областей. Органи місцевого самоврядування вирішують земельні спори у межах населених пунктів щодо меж земельних ділянок, що перебувають у власності і користуванні громадян, та додержання громадянами правил добросусідства, а також спори щодо розмежування меж районів у містах.
Отже, питання про відмову у погодженні меж земельної ділянки з боку суміжного землекористувача у межах населеного пункту має розглядатися і вирішуватися відповідним органом місцевого самоврядування при розгляді ним технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і вирішенні питання щодо надання спірної земельної ділянки в оренду.
Відповідно до ст.. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути:
1) визнання права;
2) визнання правочину недійсним;
3) припинення дії, яка порушує право;
4) відновлення становища, яке існувало до порушення;
5) примусове виконання обов'язку в натурі;
6) зміна правовідношення;
7) припинення правовідношення;
8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди;
10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
За таких обставини позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 11, 58 - 60, 88, 213 -215, 224, 226, 256 ЦПК України, на підставі ст.. 15 Закону України «Про оренду землі», ст.55 Закону України «Про землеустрій», ст.ст. 123, 124, 152, 98 ЗК України, ст.. 16 ЦК України, суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, треті особи без самостійних вимог - Луцька міська рада, управління земельних ресурсів Луцької міської ради про погодження меж користування земельною ділянкою відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя
Луцького міськрайонного суду А.В.Олексюк