20 жовтня 2006 року
м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
Пшонки М.П., Патрюка М.В. Романюка Я.М.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, за касаційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Білгород-Дністровського міського суду Одеської області від 29 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 квітня 2004 року,
У червні 2000 року ОСОБА_1 звернувся до суду із зазначеним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що в листопаді 2002 року відповідач за договором позики отримав 4500 доларів США і зобов'язався повернути їх до 1 травня 2001 року. Оскільки відповідач повернув борг тільки в сумі 1000 доларів США, позивач просив стягнути з нього суму боргу 18830 грн. - еквівалентну 3500 доларів США.
Рішенням Білгород-Дністровського міського суду від 29 жовтня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду Одеської області від 28 квітня 2004 року, з відповідача на користь позивача стягнуто 18670 грн. 05 коп.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 ставить питання про скасування судових рішень та направлення справи на новий розгляд, мотивуючи свою вимогу порушенням судами норм матеріального та процесуального права.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України вважає, що касаційна скарга підлягає відхиленню.
Згідно з частиною 2 статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржені судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, відсутні передбачені статтею 338 ЦПК України підстави для обов'язкового скасування судового рішення.
Наведені в касаційній скарзі доводи висновків суду не спростовують.
Керуючись статтями 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України
Касаційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а рішення Білгород-Дністровського міського суду Одеської області від 29 жовтня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 28 квітня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Колегія суддів: