18 жовтня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України у складі :
головуючої:
Григор'євої Л.І.
суддів:
Барсукової В.М. Гуменюка В.І.
розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1. до відділу державної виконавчої служби Роздільнянського районного управління юстиції Одеської області про оскарження постанови про повернення без виконання виконавчого листа та відшкодування моральної шкоди,
Позивачка звернулася до суду із зазначеними вимогами, мотивуючи їх тим, що рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 20 січня 2000 року згідно зі ст. 57 Закону України “Про освіту» на її користь з Роздільнянського відділу освіти була стягнута надбавка за вислугу років, матеріальна допомога на оздоровлення при наданні чергових відпусток за період з вересня 1999 року по 2000 рік та витрати за надання правової допомоги. 30 січня 2000 року на підставі вказаного рішення був виписаний виконавчий лист і за ним відкрито виконавче провадження, проте рішення районного суду виконано не було. Посилаючись на те, що державний виконавець ВДВС Роздільнянського РУЮ Одеської області незаконно виніс постанову від 25 липня 2003 року про повернення виконавчого листа через відсутність коштів на виконання вимог ст. 57 Закону України “Про освіту», на підставі того, що Законами України “Про державний бюджет» на 1997-1999 роки зазначені витрати не передбачалися, і, крім того, діями відповідача їй завдано моральну шкоду, позивачка просила суд задовольнити заявлені вимоги.
Рішенням Роздільнянського районного суду Одеської області від 24 грудня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2004 року, позов задоволено.
У касаційній скарзі відповідач просить скасувати ухвалені в справі рішення, посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до вимог ст. 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду, чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Встановлено, і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані рішення ухвалені з додержанням норм матеріального і процесуального права та відсутні передбачені ст. 338 ЦПК України підстави для їх обов'язкового скасування.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у задоволенні касаційної скарги.
Керуючись статтями 331, 332, 337 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України,
Касаційну скаргу ВДВС Роздільнянського РУЮ Одеської області відхилити. Рішення Роздільнянського районного суду Одеської області від 24 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Одеської області від 27 квітня 2004 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуюча:
Григор'єва Л.І.
Судді:
Барсукова В.М. Гуменюк В.І.