Справа № 2/2218/8046/11
21 грудня 2011 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд у складі:
головуючого судді -Сарбея О.Ф
при секретарі Беднарській А.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом Військового прокурора Хмельницького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 до військової частини А2339 (10 військовий госпіталь) про зарахування військової служби до стажу роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років,
встановив:
10 листопада 2011 року військовий прокурор Хмельницького гарнізону в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ВЧ А2339 (10 військовий госпіталь) про зарахування військової служби до стажу роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років.
В судовому засіданні прокурор та особа в інтересах якої заявлено позов підтримали позовні вимоги.
Повноважний представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.
Судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_1 з 04.09.1981 року по 19.07.2005 року проходив військову службу у Збройних Силах СРСР та Збройних Силах України на посаді лікарів, що підтверджується витягом із його особової справи. З 20.07.2005 року ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з відповідачем та обіймає посаду ординатора відділення анестезіології, реанімації та інтенсивної терапії, що підтверджується копією його трудової книжки.
З 01.05.2010 року відповідач припинив виплату позивачу надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я, що підтверджується довідкою в/ч А 2339 від 01.11.2011 року.
Відповідно до п. 3 Порядку виплати надбавок за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1418 від 29 грудня 2009 року (надалі -Порядок), надбавка за вислугу років виплачується керівникам закладів охорони здоров'я та їх заступникам з числа лікарів, заступникам головного лікаря з медсестринства, керівникам структурних підрозділів з числа лікарів, лікарям усіх лікарських спеціальностей, професіоналам з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров'я, головним медичним сестрам, фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою усіх спеціальностей.
Відповідно п. 4 Порядку, до стажу роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років, включається:
- час роботи у державних та комунальних закладах охорони здоров'я України, СРСР і союзних республік СРСР на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, визначених у пункті 3 цього Порядку;
- час роботи у будь-яких державних та комунальних установах, закладах та організаціях незалежно від підпорядкування на посадах, визначених у пункті 3 цього Порядку, за умови, що оплата праці таких працівників здійснюється відповідно до умов оплати праці медичних працівників державних та комунальних закладів охорони здоров'я;
- час відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а у разі, коли дитина потребує домашнього догляду, - період відпустки без збереження заробітної плати тривалістю, визначеною у медичному висновку, але не більш як до досягнення нею шестирічного віку, або коли дитина хвора на цукровий діабет I типу (інсулінозалежна) - не більш як до досягнення нею 16-річного віку;
- час, відведений на підвищення кваліфікації з відривом від роботи, якщо працівник до і після направлення на підвищення кваліфікації працював на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, визначених у пункті 3 цього Порядку, в державних та комунальних закладах охорони здоров'я;
- час навчання у клінічній ординатурі;
- час строкової військової служби, якщо працівник до призову на військову службу працював на посадах лікарів і фахівців з базовою та неповною вищою медичною освітою, визначених у пункті 3 цього Порядку, в державних та комунальних закладах охорони здоров'я, і протягом трьох місяців після звільнення з військової служби (без урахування часу проїзду на постійне місце проживання) був прийнятий на роботу на одну із зазначених посад в державному або комунальному закладі охорони здоров'я;
- час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (в тому числі час оплачуваного вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Згідно з ч. 3 Закону України «Про основи законодавства про охорону здоров'я», заклади охорони здоров'я - підприємства, установи та організації, завданням яких є забезпечення різноманітних потреб населення в галузі охорони здоров'я шляхом подання медико-санітарної допомоги, включаючи широкий спектр профілактичних і лікувальних заходів або послуг медичного характеру, а також виконання інших функцій на основі професійної діяльності медичних працівників;
Відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, мають право на безоплатну кваліфіковану медичну допомогу у військово-медичних закладах охорони здоров'я. Відтак, чинним законодавством передбачено існування військових медичних закладів охорони здоров'я.
Положенням про військове господарство Збройних Сил СРСР також передбачалося існування військово-медичних закладів.
За таких обставин, враховуючи те, що позивач проходив військову службу у військово-медичних закладах охорони здоров'я МО СРСР та МО України на посадах лікарів, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст.10, 60, 209, 212-215 ЦПК України, п. п. 3, 4 Порядку виплати надбавок за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №1418 від 29 грудня 2009 року, ч. 1 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 3 Закону України «Про основи законодавства про охорону здоров'я», ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», суд, -
вирішив:
Позов задоволити.
Зобов'язати військову частину А 2339 зарахувати ОСОБА_1 період проходження військової служби з 04 вересня 1981 року по 19 липня 2005 року до стажу роботи, що дає право на встановлення надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я.
Зобов'язати військову частину А2339 провести перерахунок заробітної плати ОСОБА_1 з урахуванням 30% надбавки за вислугу років лікарям і фахівцям з базовою та неповною вищою медичною освітою державних та комунальних закладів охорони здоров'я з 01 травня 2010 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: