2-а/2218/18030/11
12 грудня 2011 року Хмельницький міськрайонний суд в особі судді Сарбей В.Л., розглянувши в м. Хмельницький в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці, соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради про зобов'язання нарахувати та виплатити щорічну разову грошову допомогу учаснику війни, -
В листопаді 2011 року позивач звернулася до суду з позовом до Управління праці, соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради, в якому просить зобов'язати відповідача нарахувати і виплатити їй щорічну разову грошову допомогу до 5 травня як учаснику війни відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни та гарантії їх соціального захисту»за період з 2004 по 2011 роки включно та нараховувати і виплачувати цю допомогу до дати припинення прав позивача на неї.
В частині позовних вимог за період по 2.05.2011 року ухвалою суду позов залишено без розгляду.
Відповідачеві в установленому порядку було надіслано копію позовної заяви з додатками та копію ухвали про відкриття скороченого провадження, однак судом в установлений законом строк не отримано від відповідача заперечень проти позову або заяви про визнання позовних вимог.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню в зв'язку з наступним.
Судом встановлено, що позивач, будучи учасником війни, має право на пільги, встановлені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Відповідач виплатив позивачеві одноразову грошову допомогу в 2011 році в сумі 120 грн., що підтверджується повідомленням Управління праці, соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради, наявним в матеріалах справи.
У відповідності до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач заперечень проти позовної вимоги про виплату суми недоплаченої щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік суду не висловив.
Разом з тим, ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" в редакції від 25.12.1998 року передбачено, що щорічно до 05 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Пунктом 20 розділу 2 Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" в цій частині внесені зміни до Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", але рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 у справі за конституційними поданнями Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) окремих положень статті 65 розділу 1, пунктів 61, 62, 63, 66 розділу II, пункту 3 розділу III Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" і 101 народного депутата України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статті 67 розділу І, пунктів 1 - 4, 6 - 22, 24 - 100 розділу ІІ Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів" від 28 грудня 2007 року № 107-VI зазначені положення Закону втратили чинність як такі, що не відповідають Конституції України з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зазначеним рішенням Конституційного Суду України визначено, що Конституція України не надає закону про Держбюджет вищої юридичної сили стосовно інших законів.
Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли, внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України, закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнанні неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Тобто рішення Конституційного Суду України має перспективну дію.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Статтею 1 Конституції України Україна проголошена демократичною, соціальною, правовою державою, статтею 2 Конституції України визнано, що найвищою соціальною цінністю в Україні є людина, її права, свободи та їх гарантії визначають зміст та спрямованість діяльності держави, а їх утвердження і забезпечення є головним обов'язком держави. Відповідно до ст. 21 Конституції України права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними.
Утверджуючи та забезпечуючи права і свободи громадян, держава окремими законами України встановила певні соціальні пільги, компенсації і гарантії, що є складовою конституційного права на соціальний захист і юридичними засобами здійснення цього права, а тому відповідно до частини 2 статті 6, частини 2 статті 19, частини 1 статті 68 Конституції України вони є загальнообов'язковими, однаковою мірою мають додержуватися органами державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими особами. Невиконання державою своїх соціальних зобов'язань щодо окремих осіб ставить громадян у нерівні умови, підриває принцип довіри особи до держави, що закономірно призводить до порушення засад соціальної правової держави.
З часу ухвалення 22.05.2008 року Конституційним Судом України рішення ст. 14 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантіях їх соціального захисту" діє в редакції, відповідно до якої щорічно до 05 травня учасникам війни виплачується разова грошова допомога у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України в пункті 5 своєї постанови від 1 листопада 1996 року № 9 "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя", судам при розгляді справи необхідно виходити з того, що нормативно - правові акти будь-якого державного чи іншого органу (акти Президента України, постанови Верховної Ради України, постанови і розпорядження КМУ, нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республіки Крим чи рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим, акти органів місцевого самоврядування, накази та інструкції міністерств і відомств, накази керівників підприємств, установ та організацій тощо) підлягають оцінці на відповідність як Конституції, так і Закону.
Якщо при розгляді справи буде встановлено, що нормативно-правовий акт, який підлягав застосуванню, не відповідає чи суперечить законові, суд зобов'язаний застосувати закон, який регулює ці правовідносини.
Таким чином, застосуванню підлягає Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".
Статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" розмір мінімальної пенсії встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. У зв'язку з чим при розрахунку разової грошової допомоги застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений у законі про Державний бюджет України на відповідний рік, виходячи з якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.
Суд враховує, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання суб'єктами владних повноважень на відсутність коштів, як на причину невиконання своїх зобов'язань, судом не приймається до уваги. Так, у справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.
Крім того, суд враховує, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.
Таким чином та згідно підп. 1 п. 2 ст. 162 КАС України, слід визнати дії відповідача щодо виплати позивачеві як учаснику війни щорічної разової допомоги за 2011 рік не в повному розмірі відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»від 25.12.1998 року протиправними.
Крім того, суд, виходячи з положень ч. 2 ст. 11 КАСУ, вважає за необхідне зобов'язати відповідача провести позивачеві нарахування та виплату недоплаченої суми разової щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»з урахуванням виплаченої суми, але не стягнути з відповідача конкретну суму. Оскільки виключними повноваженнями щодо нарахування та виплати такої допомоги наділені органи праці та соціального захисту населення, то відсутні підстави для визначення у судовому порядку конкретного розміру оспорюваної допомоги.
Враховуючи необхідність запобігти порушенню в майбутньому права позивача на отримання спірного розміру разової щорічної допомоги до 5 травня, слід зобов'язати відповідача здійснювати щорічне нарахування та виплату зазначеної допомоги до дня втрати позивачем права на її отримання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.9, 11, 69, 86, 160, 161, 162, 163, 183-2 КАС України, ст.ст.8, 19, 22 Конституції України, ст. 48 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст. 19 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», Законом України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008, суд -
Позов задовольнити.
Визнати дії Управління праці, соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради щодо виплати ОСОБА_1 як учаснику війни щорічної разової допомоги за 2011 рік не в повному розмірі відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції від 25.12.1998 року протиправними.
Зобов'язати Управління праці, соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради провести ОСОБА_1 нарахування та виплату недоплаченої суми разової щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції від 25.12.1998 року з урахуванням виплаченої суми.
Зобов'язати Управління праці, соціального захисту населення і охорони здоров'я Хмельницької міської ради проводити ОСОБА_1 нарахування та виплату суми разової щорічної допомоги до 5 травня в розмірі трьох мінімальних пенсій за віком відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»в редакції від 25.12.1998 року, починаючи з 1.01.2012 року до втрати нею права на її отримання.
Судові витрати у справі віднести на рахунок держави.
Копії постанови невідкладно надіслати сторонам.
Постанова суду, прийнята в порядку скороченого провадження, виконується негайно.
Постанова набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку сторонами, а також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.
Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів з моменту отримання копії постанови адміністративного суду апеляційної інстанції через Хмельницький міськрайонний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя: