Рішення від 10.10.2011 по справі 2-619/11

Справа № 2-619/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Дрюка П.М..

при секретарі: Григораш В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду Великоновосілківського районного суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка навчається, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача вказуючи в позовній заяві, що вона перебувала в зареєстрованому шлюбі з відповідачем. Від шлюбу мають дитину, доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Великоновосілківського районного суду з відповідача на її користь були стягнуті аліменти у розмірі ? частині його доходу щомісячно до досягнення доньки повноліття.

Після досягнення доньки повноліття, відповідач припинив виплачувати аліменти. З 01.09.2010 року донька навчається на денному відділенні Донецького педагогічного коледжу і потребує в матеріальній допомозі. Відповідач має постійне місце роботи, а також отримує пенсію, але матеріальної допомоги на утримання доньки не надає. Просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки у твердій грошові й сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно до закінчення її навчання в учбовому закладі.

В судовому засіданні позивач підтримала заявлені вимоги і просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітньої доньки у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно до закінчення її навчання в учбовому закладі, починаючи з дня звернення її до суду з позовною заявою.

Відповідач вимоги позивачки визнав частково і пояснив, що він дійсно працює і отримує пенсію. Після виповнення доньки 18 річного віку він добровільно надає їй допомогу. Вважає, що так як позивач також працює, вона у змозі надавати доньці матеріально допомогу.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Із копії свідоцтва про народження ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, серії У111-НО № 480812 вбачається, що відповідач по даній справі, записаний батьком дитини.

Згідно довідки Донецького педагогічного коледжу № 447 від 07.10.2011 року ОСОБА_3 навчається у вказаному коледжі на денному відділенні, строк навчання по 30.06.2014 року.

Відповідно до ст. 199 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.

В судовому засіданні із пояснень позивача встановлено, що відповідач має постійне місце роботи, отримує пенсію за вислугу років, других дітей немає і за виконавчими провадженнями з нього не стягуються суми, що не заперечує і сам відповідач і у змозі надавати допомогу повнолітній дитині яка навчається, тому суд вважає позовні вимоги задовольнити у повному обсязі та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно до закінчення навчання повнолітньої дитини в учбовому закладі.

Позивач звернулася до суду 12.09.2011 року, тому аліменти підлягають стягненню саме з вказаної дати.

На підставі викладеного та ст. 199 СК України, керуючись ст.ст. 60,212,213,214,215,218 ЦПК України суд , -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити.

Cтягнути з ОСОБА_2, мешкає в с. Октябрське, вулиця Кошового, 30 Великоновосілківського району Донецької області на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання понов літньої доньки, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошові сумі у розмірі 1000 грн. щомісячно, починаючи з 12.09.2011 року до закінчення її навчання в Донецькому педагогічному коледжі., але не більше як до досягнення нею 23 річного віку.

Стягнути з ОСОБА_4 державне мито в розмірі 51 грн. та 7 грн.50 коп. грн. на інформаційно- технічне забезпечення розгляду справи на р/р 31212259700161, утримувач УДК у м. Донецьку, МФО: 834016, код ЄДРПОУ 34686537, банк: ГУ ДКУ у Донецькій області.

Суддя Дрюк П. М.