Вирок від 09.06.2008 по справі 1-32/2008

Справа №1-32

2008 року

ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

9 червня 2008 року Семенівський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Халявки В.І.

при секретарі - ОСОБА_1 Н.П.

з участю прокурорів - Дяченко Ю.О., Дорогейка О.В., Кондратенка Г.М.

адвоката - ОСОБА_2

захисника ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Семенівка справу про обвинувачення

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, уродженця с. Погребняки Семенівського району Полтавської області, українця, гр. України, з середньою - спеціальною освітою, перебуваючого в фактичних шлюбних стосунках, маючого на утриманні малолітню дитину, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше судимого 3 грудня 2003 року Семенівським районним судом Полтавської області за ст.. 185ч.3 КК України до трьох років позбавлення волі із застосування ст. 75 КК України з іспитовим строком в два роки.

у злочині, передбаченому ч.1 ст. 115 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_1 вчинив умисне вбивство ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, за таких обставин.

17 листопада 2003 року близько 20 години ОСОБА_1 разом із ОСОБА_5,ОСОБА_6 та ОСОБА_7 у будинку останнього в с.Оболонь Семенівського району розпивали спиртні напої, а згодом всі четверо пішли до бару «Оболонь» в цьому ж селі, де продовжували вживати спиртне. У барі підсудний ОСОБА_1 познайомився із ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження, яка відпочивала в іншій компанії.

Близько 23 години ОСОБА_4 запропонувала ОСОБА_1 прогулятися разом з нею вулицею в с.Оболонь і вони вдвох направилися в напрямку с.Погребняки. Йдучи по вул.Горького, що в с. Оболонь, підсудний та ОСОБА_4 зупинилися біля садиби ОСОБА_8 і за взаємною згодою на узбіччі дороги вступили в статеві стосунки.

Через вживання спиртного ОСОБА_1 не зміг закінчити статевий акт і ця обставина викликала обурення у ОСОБА_4 Вона почала ображати підсудного, вдарила його ногою по гомілці.Після того як підсудний ОСОБА_1 вдарив ОСОБА_4 рукою по обличчю,остання нанесла йому удар ногою в пах.

Відчувши сильний біль, ОСОБА_1 ударив ОСОБА_4 кулаком в обличчя та збив її з ніг. Після цього ОСОБА_4 схопила ОСОБА_1 за статевий орган, завдавши останньому болю. Після цього ОСОБА_1,реалізуючи раптово виниклий умисел на позбавлення життя потерпілої,перебуваючи в стані алкогольного сп*яніння, з великою силою почав наносити їй удари руками та ногами в область голови, а потім здавлювати її шию руками і таким чином задушив ОСОБА_4

Переконавшись що ОСОБА_4 мертва, ОСОБА_1 з метою приховання скоєного злочину та уникнення відповідальності почав тягнути ОСОБА_4 під руку та за комір світера,в який вона була одягнена, до колодязя, що на перехресті вулиць Горького та Котляревського біля садиби ОСОБА_8Підсудний вкинув труп потерпілої до вказаного колодязя,а її одяг(джинси та плавки) вкинув до іншого колодязя біля будинку АДРЕСА_2 потерпілої підсудний закинув до копиціь сіна, що біля господарства АДРЕСА_2.

Прийшовши додому після скоєного злочину,ОСОБА_1 з метою знищення слідів замочив у ємності з водою одяг, що був на ньому (куртку та штани).

Всього потерпілій ОСОБА_4 було нанесено не менше п*яти ударів руками та ногами в область голови,що спричинило тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи зліва,перелому кісток носа, рани слизової оболонки нижньої губи, синців обличчя та тильної поверхні обох кістей, садна лівої скроневої області та чотирьох ізольованих ділянок крововиливів у м*які тканини голови..

Від здавлювання шиї потерпілої руками їй підсудним спричинені тілесні ушкодження у вигляді перелому правого щитовидного хряща, під*язикової кістки з крововиливами в м*які тканини, крововиливів в сполучні оболонки обох очей, на поверхні легенів та серця.

В результаті волочіння тіла за комір світ ера потерпілій спричинено горизонтальний синець по передній поверхні шиї на рівні щитоподібного хряща розміром 9х1 см.

Смерть потерпілої ОСОБА_4 настала в результаті механічної асфіксії від здавлювання органокомплексу шиї спереду тупими предметами.

Підсудний ОСОБА_1 вину в скоєнні умисного вбивства не визнав і показав, що він увечері 17 листопада 2003 року у барі в с.Оболонь Семенівського району дійсно познайомився із із ОСОБА_4 і вони деякий час відпочивали разом, танцювали розважалися. Близько 23 години коли всі збиралися вже розходитися по домівках ОСОБА_4 запропонувала йому прогулятися вулицею в с.Оболонь. Вони раніше від інших залишили бар та пішли вулицею в напрямку с.Погребняки. Близько 23 години в районі автозаправної станції в с.Оболонь до них під*їхав автомобіль ВАЗ червоного чи темновишневого кольору із автомобіля хтось покликав ОСОБА_4.

Переговоривши з особами, що були в автомобілі, ОСОБА_4 підійшла до нього і сказала, що то її знайомі і що вони підвезуть її додому.ОСОБА_4 сіла в автомобіль і поїхала, а він пішов додому. Коли він був вдома у вікно хтось постукав, а коли він, підсудний, вийшов на поріг веранди, то його

Хтось ударив спочатку кулаком в обличчя а потім в пах та витяг його за ріг веранди. Нападників на його думку було двоє. Один з них почав говорити щоб він зізнався у вбивстві ОСОБА_4.

При цьому погрожував йому розправитися з його сім*єю, якщо той не зізнається у вбивстві дівчини.

Підсудній показав, що він, опасаючись за життя своїх рідних, оговорив себе, заявивши, що то він убив ОСОБА_4 ОСОБА_1 также показав, що особи, які заставили його зізнатися у вбивстві ОСОБА_4 не говорили йому конкретно які тілесні ушкодження їй нанесено, їх локалізацію та кількість. Замочити одяг також наказали незнайомі.

Хоч ОСОБА_1 і не визнав вини в скоєному, його вина в умисному протиправному заподіянні смерті ОСОБА_4 знайшла своє підтвердження в судовому засіданні.

Визнаючи винним ОСОБА_1 у скоєнні злочину суд виходить з такого.

На досудовому слідстві та при першому розгляді справи по першій інстанції ОСОБА_1 неодноразово давав показання про обставини позбавлення життя потерпілої.

Так у протоколі явки з повинною від 18 листопада 2003 року (т.1 а.с.8) ОСОБА_1 вказував, що після того, як він не зміг закінчити статевий акт ОСОБА_4 дуже розізлилася, ображала його, намагалася нанести йому тілесні ушкодження ногами, намагалася схопити його за статевий орган. А він розлютившись, почав наносити їй удари руками та ногами в голову, схопив її руками за шию та міцно стиснув пальці. Після цього тягнув її за світер до колодязя, а переконавшись, що потерпіла мертва, вкинув її труп в колодязь та приховував сліди від злочину.

В ході допиту в якості підозрюваного 19 листопада 2003 року та в ході відтворення обстановки та обставин події злочину цього ж дня (т.1 а.с. 157-173) ОСОБА_1 детально розповідав та показував про обставини скоєного злочину, про мотиви своїх дій, але при цьому вже замовчував факт здавлювання шиї потерпілої руками.

Він же, будучи допитаним в якості обвинуваченого та підсудного, давав послідовні та детальні показання щодо обставин знайомства з потерпілою, обставин конфлікту та нанесення їй тілесних ушкоджень у відповідь на її образи та нанесення йому тілесних ушкоджень (а.с.201т.1)а.с.88-90т.2).

Таким чином аж до розгляду справи в апеляційній інстанції ОСОБА_1 визнавав факт нанесення потерпілій тілесних ушкоджень, факт настання смерті ОСОБА_4 та обставини приховування скоєного злочину. При цьому всі показання ОСОБА_1 давав у присутності захисника і кожного разу заявляв, що на нього при цьому не чинилося будь-якого тиску.

Вина підсудного ОСОБА_1в умисному вбивстві ОСОБА_4 підтверджується:

Протоколом огляду місця пригоди від 18 листопада 2003 року, згідно з яким на перехресті вулиць Котляревського та Горького в с.Оболонь Семенівського району на відстані 53 м від вказаного колодязя виявлено згустки речовини червоно-бурого кольору схожі на кров розміром 12х7 см. (т.1а.с.9-25).

Із протоколу огляду господарства ОСОБА_9 - співмешканки підсудного (т.1а.с.26-27) вбачається, що вранці 19 листопада 2003 року біля веранди будинку була виявлена оцинкована ванна ємністю в 50 літрів з водою, в якій замочено чоловічу куртку болонєву чорного кольору та чоловічі штани синього кольору.

Згідно з актом судово-медичного дослідження трупа ОСОБА_4 (а.с.50-53 т.1) та висновку судово-медичної експертизи (а.с.57-58т.1) у потерпілої виявлено тілесні ушкодження у вигляді перелому нижньої щелепи, перелому кісток носа, синяків на обличчі та руках, саден на голові та лівій нозі, перелому під*язичної кістки, перелому щитовидного хряща, точкових крововиливів в оболонки очей, на поверхні легенів і серця, лінійного крововиливу на передній поверхні шиї на рівні щитоподібного хряща, розміром 9х1 см.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 320 від 19 листопада 2003 року(а.с.62т.1) у підозрюваного ОСОБА_1були виявлені тілесні ушкодження у вигляді синяка на статевому члені та садин на правій кисті, що підтверджує факт нанесення ОСОБА_1ударів руками потерпілій ОСОБА_4 та той факт, що остання нанесла ОСОБА_1удар ногою в пах та хватала його за статевий член.

Згідно з іншим висновком судово-медичної експертизи № 154-б від 17 грудня 2003 року показання ОСОБА_1, які він давав при відтворенні обстановки і обставин події злочину, в основному відповідають об*єктивним даним, встановленим при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 (т.1 а.с.66)

Із протоколу відтворення обстановки та обставин події злочину від 19 листопада 2003 року (а.с.160-163 т.1) вбачається, що ОСОБА_1 впевнено і послідовно розповідав про обставини вчиненого злочину та про дії, спрямовані на його приховання.

Так при виявленні на відстані 53 м. від колодязя, з якого дістали труп потерпілої, плями червоно-бурого кольору розміром 12х7 см ОСОБА_1 пояснив, що це є кров ОСОБА_4 і що саме в цьому місці він наносив їй удари в область голови. Тут же ОСОБА_1 вказав на копиці сіна до яких він закинув кросівки потерпілої та вказав ще на один колодязь, в який він викинув одяг ОСОБА_4Відразу після його пояснень із колодязя дістали джинси та плавки, що належали потерпілій.

Відповідно до висновку № 132 судово-медичної імунологічної експертизи(а.с.9-11т.2) кров ОСОБА_4 належить до А(ІІ) групи системи АВО, якій властивий антиген А та ізогемаглютинін анти -В, а також супутній антиген Н.

Кров ОСОБА_1належить до А(ІІ) групи системи АВО,якій властиві антиген А та ізогемаглютинін анти -В, а також супутній антиген Н. Згідно з цим висновком кров у слідах, вилучених з місця пригоди, могла утворитися як від ОСОБА_4 так і від ОСОБА_1 або в результаті змішування їх крові.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи піднігтьового вмісту ОСОБА_1 та ОСОБА_4 в піднігтьовому вмісті ОСОБА_1при серологічному дослідженні виявлений антиген А,який може як від самого ОСОБА_1 так і від потерпілої ОСОБА_4 В піднігтьовому вмісті ОСОБА_4 виявлено аналогічний антиген А, який може походити як від самої потерпілої так і від ОСОБА_1(а.с.4-7т.2).

Відповідно до висновку ще одної судово-медичної імунологічної експертизи № 109 (а.с.13-17 т.2) сліди крові, виявлені на шапочці, в якій підсудній був на місці скоєння злочину, могли утворитися як від самого ОСОБА_1так і від ОСОБА_4 або в результаті змішування їх крові.

Згідно з протоколом від 18 листопада 2003 року у затриманого ОСОБА_1 був вилучений одяг, в якому він був одягнений в тому числі і чобітки чорного кольору зі слідами бурого кольору.

Відповідно до висновку № 111 судово-медичної імунологічної експертизи у слід на наданому на дослідження лівому чобітку знайдена кров людини, де були виявлені антиген А та Н системи АВО. Кров у цих слідах могла утворитися як від ОСОБА_4 так і від ОСОБА_1(а.с.19-21 т.2)

Вина підсудного в скоєнні злочину підтверджується також показаннями свідків, потерпілої.

Так допитаний як свідок ОСОБА_10показав, що в листопаді 2003 року він працював на посаді прокурора Семенівського району і йому особисто ОСОБА_1 18 листопада 2003 року писав явку з повинною. На даний час ще не було відомо результатів розтину трупа ОСОБА_4 та причини її смерті. У протоколі явки з повинною ОСОБА_1 вказав, що здавлював руками шию потерпілої. А на відтворенні обстановки та обставин події злочину підозрюваний ОСОБА_1 показав місце, де він наносив ОСОБА_4 удари в область голови, показав колодязь,в який вкинув труп та ще один колодязь в який він викинув одяг потерпілої. Свідок показав, що підсудній власноручно написав явку з повинною і при цьому на нього ніхто не тиснув та не підказував що треба писати.

Свідок ОСОБА_11 показав, що він брав участь у розслідуванні справи в якості прокурора - криміналіста. Після затримання ОСОБА_1 був доставлений в Семенівський РВУ МВС і заперечував факт вбивства ОСОБА_4 І лише після того, як він, ОСОБА_11, побачив на чобітку затриманого слід, схожий на кров, ОСОБА_1 після деякого вагання почав розповідати про обставини вечора 17 листопада, про знайомство з потерпілою та про сварку з нею, про те що душив ОСОБА_4 руками, а потім викинув у колодязь. Свідок показав, що при відтворенні обстановки та обставин злочину ОСОБА_1 показав на місце, де наносив удари потерпілій, на колодязі в які він викинув труп дівчини та її одяг. Тут же після його показів із колодязя дістали одяг потерпілої. Затриманий також показував як він за комір світера тягнув потерпілу дівчину до колодязя.

Потерпіла ОСОБА_12 показала, що 17 листопада 2003 року її дочка ОСОБА_4 поїхала з дому разом із її знайомими ОСОБА_13 та ОСОБА_14. Вони втрьох поїхали святкувати день народження ОСОБА_13 Наступного дня вона дізналася про смерть дочки. В той день дочка була в світері з горловиною, якою не можна задушити людину.Потерпіла показала, що їй невідомі знайомі чи друзі дочки, у яких би був автомобіль ВАЗ червоного кольору.

Свідок ОСОБА_15 показала, що в той день, коли з колодязя дістали труп дівчини вона вранці вийшла за двір та біля скирти з сіном побачила пару кросівок невеликого розміру і подумала, що вони належать односельцю ОСОБА_16 . Ці кросівки її чоловік залишив під забором. В колодязі, що неподалік від них знайшли одяг дівчини.

Свідок ОСОБА_13 показав, що 17 листопада 2003 року вони разом із ОСОБА_4, ОСОБА_14 та ще одною жінкою на ім*я ОСОБА_8 святкували його день народження у барі «Оболонь» що в с.Оболонь Семенівського району. Згодом до бару прийшли брати ОСОБА_4,ОСОБА_7 та ОСОБА_1. ОСОБА_4 та ОСОБА_1 виходили разом із бару і палили цигарки. Коли згодом він зі своїми знайомими зібрався їхати додому, то ні в барі, ні біля нього не виявилося ОСОБА_4 та ОСОБА_1вони шукали їх біля бару, а також їздили на його автомобілі по селу, але так і не знайшли ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_17 показав, що увечері 17 листопада до нього в бар прийшли ОСОБА_13,ОСОБА_14,та ще двоє дівчат. Згодом зайшли ще відвідувачі, в їх числі був і ОСОБА_1. Всі відвідувачі пили пиво, розважалися. Згодом з ОСОБА_13 залишилася тільки одна дівчина, а іншої не було.

Свідок ОСОБА_14 показав, що разом із ОСОБА_13, ОСОБА_4 та ще однією дівчиною на ім*я ОСОБА_8 вони 17 листопада 2003 року святкували у барі «Оболонь» день народження ОСОБА_13 Там же в барі був ОСОБА_1 разом із братами ОСОБА_4.

Свідок ОСОБА_6 показав, що 17 листопада ввечері він, його брат ОСОБА_5 та ОСОБА_1 вдома у ОСОБА_7 розпивали спиртні напої, а потім всі пішли в бар «Оболонь». Згодом вони всі пили пиво,розважалися в барі. Там же були ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ще двоє дівчат. ОСОБА_1. танцював з ОСОБА_4, виходив з нею на вулицю. Коли ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ще одна дівчина зібралися йти додому, то ні ОСОБА_1ні ОСОБА_4 в барі вже не було.

Свідок ОСОБА_5 також показав, що вони спочатку розпивали спиртні напої у ОСОБА_7, а потім вчотирьох, в тому числі і ОСОБА_1. пішли до бару. В барі ОСОБА_1. танцював з ОСОБА_4,виходив з нею з бару на вулицю. Коли ОСОБА_13 збирався йти додому то ні ОСОБА_1ні ОСОБА_4, в барі вже не було. Куди вони поділися ніхто не знав.

Свідок ОСОБА_16 показав, що в ніч з 17 на 18 листопада 2003 року він разом зі своїм братом ОСОБА_18, як співробітники Семенівського РВ, на автомобілі здійснювали об*їзд вулиць в с. Оболонь. При цьому ніяких підозрілих людей чи невідомих їм транспортних засобів не зустрічали.

Свідок ОСОБА_19 показала, що ОСОБА_1 проживає з нею по сусідству і в ніч з 17 на 18 листопада 2003 року вона не чула а ні бійки, а ні криків у дворі ОСОБА_1 А., не чула також шуму автомобілів біля його двору.

Таким чином судом беззаперечно встановлено, що потерпіла ОСОБА_4 пішла з бару саме з підсудним ОСОБА_1. і що саме він умисно заподіяв їй смерть.

При цьому суд виходить з того, що на досудовому слідстві та в суді першої інстанції ОСОБА_1 детально розповідав про обставини злочину і ці деталі співпадали з об*єктивними даними, добутими в ході розслідування справи.Так ОСОБА_1 неодноразово давав показання про механізм, локалізацію та кількість завданих потерпілій тілесних ушкоджень і ці показання відповідали об*єктивним даним судово-медичного дослідження трупа потерпілої. І це при тому, що підсудній неодноразово після того як змінив свої показання, заявляв, що невідомі йому особи, які примусили його визнати вину у вбивстві потерпілої, не говорили йому конкретно куди, скільки і яким способом наносилися тілесні ушкодження ОСОБА_4 Сам підсудний ОСОБА_1 так і не зміг пояснити чому його первинні показання відповідають об*єктивним даним,зібраним в ході розслідування справи.

Суд також виходить з того, що на місці скоєння злочину ОСОБА_1 повідомляв подробиці скоєного та подробиці укриття злочину, відомі тільки йому одному. Так окрім всього іншого він вказав куди саме і який одяг та взуття потерпілої він викидав.

Таким чином суд вважає правдивими показання підсудного, дані ним в ході написання явки з повинною та частково в ході інших допитів у якості підозрюваного, обвинуваченого та підсудного.

Заперечення підсудним своєї вини суд розцінює як обраний спосіб захисту від пред*явленого звинувачення з метою уникнути відповідальності за скоєний злочин.

Судом встановлено, що для встановлення причини смерті ОСОБА_4, було проведено дві судово-медичні експертизи, в тому числі одна комісійна.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 154-А від 17 грудня 2003 року (а.с.57-58 т.1) смерть ОСОБА_4 настала від механічної асфіксії, внаслідок здавлювання органів шиї петлею на що вказує наявність лінійної странгуляційної борозни на шиї, перелом під*язичної кістки,перелом щитовидного хряща, точкові крововиливи в оболонки очей, на поверхні легенів і серця, рідка кров в порожнинах серця і судинах, повнокрів*я внутрішніх органів.

А відповідно до висновків комісійної судово-медичної експертизи (а.с.315-324 т.2) проведеної фахівцями обласного бюро судмедекспертиз причиною смерті ОСОБА_4 була механічна асфіксія від здавлювання органокомплексу шиї спереду тупими предметами, якими, найбільш імовірно, були пальці рук людини, що більш ніж впевнено підтверджується результатами макро- та мікроскопічного дослідження трупа.

Тілесні ушкодження у вигляді перелому щитоподібного хряща, під*язикової кістки з крововиливами в м*які тканини в навколишніх ділянках,горизонтального синця по передній поверхні шиї на рівні щитоподібного хряща розміром 9х1 см крововиливів у сполучнотканинні оболонки обох очей, на поверхні легенів та серця стосовно живої людини відносяться до тяжких по критерію небезпеки для життя, в даному конкретному випадку привели до смерті потерпілої і перебувають з нею в прямому причинно-наслідковому зв*язку. Можливість утворення цих тілесних ушкоджень светром потерпілої при волочінні тіла ОСОБА_4 виключається.

Таким чином і первинна і комісійна експертиза трупа потерпілої встановили одну і ту ж причину смерті - механічну асфіксію.

Різниться у висновках лише механізм здавлювання шиї потерпілої.

В першому випадку йдеться про здавлювання шиї коміром світ ера, а в другому - тупими предметами імовірніше пальцями рук людини.

Допитані в судовому засіданні судово-медичні експерти ОСОБА_20та ОСОБА_21 наполягали кожен на своєму висновку.

Суд, вивчивши обидва висновки, вислухавши пояснення експертів дослідивши матеріали справи та співставивши докази, вважає найбільш переконливим та аргументованим висновок комісійної експертизи, в якій йдеться про здавлювання шиї потерпілої руками та виключається можливість завдання смерті коміром світера.При цьому суд виходить з того, що комісійна експертиза проведена висококваліфікованими фахівцями зі стажем роботи не менше 10 років, що при проведенні експертизи проводилися більш ґрунтовні та детальні дослідження, в тому числі макро- та мікроскопічні, з вивченням детальних матеріалів справи та речових доказів,що висновки цієї експертизи повністю співзвучні з первинними показами ОСОБА_1, зокрема в протоколі явки з повинною.

Підсудний ОСОБА_1 умисно протиправно заподіяв смерть ОСОБА_4, тому його дії правильно кваліфіковані за ст.115ч.1 КК України.

Про умисне вбивство свідчать усвідомлені цілеспрямовані дії, що супроводжувалися нанесенням з великою силою ударів у життєво важливі органи та здавлювання шиї пальцями рук.

Відповідно до висновку амбулаторної судової психолого-психіатричної експертизи (а.с.112-118 т.2) ОСОБА_1 на час скоєння діяння хронічним психічним захворюванням чи тимчасовим розладом психічної діяльності психотичного характеру не страждав і не страждає і під час скоєння злочину знаходився у стані, коли міг усвідомлювати значення своїх дій і повною мірою керувати ними. В момент скоєння злочину ОСОБА_1 не знаходився в стані фізіологічного афекту так само як не знаходився в іншому особливому емоційному стані, який міг істотно вплинути на його свідомість і діяльність.

При призначенні покарання ОСОБА_1суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину,особу підсудного та інші обставини справи.

Суд враховує, що до скоєння злочину ОСОБА_1 посередньо характеризувався за місцем роботи та за місцем проживання,займався суспільно-корисною працею.

В якості обставини, що пом*якшує покарання підсудного суд визнає наявність у нього малолітньої дитини.

В якості обставини, що обтяжує покарання, суд визнає скоєння підсудним злочину в стані алкогольного сп*яніння.

Суд також враховує винну поведінку самої потерпілої ОСОБА_4

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_12 про стягнення з підсудного матеріальної та моральної шкоди підлягає задоволенню в повному об*ємі. Потерпілою понесено матеріальні витрати на поховання дочки та здійснення обряду в розмірі 2102 гривні, які документально підтверджені.

Потерпілій ОСОБА_12 смертю дочки завдано значної моральної шкоди,яку вона оцінила в 20000 гривень. Суд вважає за необхідне задовільнити позовні вимоги в цій частині в повному обсязі.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 вироком Семенівського районного суду від 3 грудня 2003 року був засуджений за ст..185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі зі звільненням від відбуття призначеного покарання відповідно до ст..75 КК України з іспитовим терміном на 2 роки.

Відповідно до ст..70 ч.4 КК України та п.23 Постанови Пленуму Верховного суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» у разі, коли особа, щодо якої застосовано звільнення від відбування покарання з випробуванням вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинення,часткового чи повного складання призначених покарань не допускається. За таких умов кожен вирок виконується самостійно.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України,

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 за ст.. 115 ч.1 КК України до 9 (дев»яти) років позбавлення волі.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_1до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.

Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_1рахувати з 18 листопада 2003 року.

Цей вирок та вирок Семенівського районного суду Полтавської області від 3 грудня 2003 року яким ОСОБА_1 засуджений за ст.. 185ч.3 КК України із застосуванням ст.. 75 КК України до трьох років позбавлення волі з іспитовим терміном в два роки, виконувати самостійно.

Цивільний позов ОСОБА_12 задовільнити повністю.

Стягти з ОСОБА_1на користь ОСОБА_12 на відшкодування матеріальної шкоди, завдоної злочином, 2102 (дві тисячі сто дві гривні) та на відшкодування моральної шкоди 20000 ( двадцять тисяч гривень) .

Речові докази по справі: губну помаду, сережки золоті - передати потерпілій ОСОБА_12 анулювавши схоронну розписку. Куртку, светр, бюстгалтер, брюки, жіночі плавки, кросівки, що зберігаються в камері схову Семенівського РВУ МВС (т.1 а.с.33) передати ОСОБА_12

Речові докази - куртку, штани, бушлат, светр, футболку, сорочку, шапочку, чобітки, труси чоловічі що знаходяться в камері схову Семенівського РВУ МВС (т.1 а.с. 31) передати матері засудженогоОСОБА_3

Аудіокасета з допитом ОСОБА_1зберігати при справі .

На вирок суду може бути подана апеляція до Апеляційного суду Полтавської області протягом м п»ятнадцяти діб засудженим з часу отримання його копії, рештою учасників з часу його проголошення.

Головуючий - підпис

ВІРНО:

Заступник голови Семенівського районного суду

Полтавської області Халявка В.І.

Попередній документ
2035364
Наступний документ
2035366
Інформація про рішення:
№ рішення: 2035365
№ справи: 1-32/2008
Дата рішення: 09.06.2008
Дата публікації: 20.09.2008
Форма документу: Вирок
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Семенівський районний суд Полтавської області
Категорія справи: