Справа № 2-926/2011 р.
Іменем України
13 грудня 2011 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючої судді Слабкіної О.А.
при секретарі Савоськінінй О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, інтереси якої за довіреністю представляє ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Макіївтепломережа, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору КП «Комунальник-15» про захист прав споживача та скасування незаконно нарахованої заборгованості, -
Представник позивачки ОСОБА_2, який діє на підставі довіреності, звернувся до суду із позовною заявою про захист прав споживача та скасування незаконно нарахованої заборгованості до Комунального підприємства «Макіївтепломережа, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору КП «Комунальник-15», в які посилається на те, що ОСОБА_1, тобто позивачці, на підставі рішення Совєтського районного суду м. Макіївки від 14.12.2009 року належить квартира № 13, яка розташована за адресою: м. Макіївка-41, 2 мікрорайон, будинок № 3, право власності зареєстроване в КП «БТІ м. Макіївки». До виникнення права власності у позивачки на зазначену квартиру, власником квартири була матір позивачки ОСОБА_3, яка померла 14.05.2007 року. За життя ОСОБА_3, тобто матері позивачки, працівники КП «Комунальник-1» були демонтовані радіатори під час заміни стояка центрального опалення в під'їзді. Після смерті позивачка тривалий час не могла оформити свої спадкові права та не проживала у зазначеній квартирі. Коли позивачка належним чином оформила свої спадкові права, то із заявою від 07.10.2010 року звернулась до КП «Комунальник-1», в якій вимагала встановлення радіаторів за рахунок зазначеного комунального підприємства. 25.10.2010 року позивачка отримала відповідь комунального підприємства із відмовою на встановлення радіаторів.
На адресу позивачки приходили повідомлення про наявність заборгованості за спожиту теплову енергію, тому представником позивачки було надіслано заяву від 10.12.2010 року, в якій він повідомляв про відкриття спадщини, а також про забезпечення явки відповідача, тобто представника КП «Макіївтепломережа», для складання акту-претензії. На це зазначеним комунальним підприємством було відмовлено у зв'язку з тим, що позивач не є квартиронаймачем, тобто в базі комунального підприємства значилася наймач квартири мати позивачки ОСОБА_3 та було рекомендовано звернутися до КП «Макіївтепломережа» для надання відповідних документів для зміни в особовому рахунку наймача. Він, як представник ОСОБА_1 відвідав пункт прийому населення відповідача по справі, де йому було повідомлено, що на особовому рахунку № 60083 є заборгованість, тому укладання відповідних документів між відповідачем та позивачкою не відбулось, а саме: укладання договору про реструктуризацію боргу або виклик представника відповідача. Після цього, він, як представник ОСОБА_1 знову звернувся із письмовою заявою до відповідача 15.03.2011 року із вищезазначеними вимогами та 15.04.2011 року отримав відповідь в якому між іншим була зазначена заборгованість за спожиту теплову енергію у розмірі 8814.62 грн. станом на 01.04.2011 року.
Просить постановити рішення, яким скасувати незаконно нараховану заборгованість у сумі 8814.62 грн. на особовому рахунку № 60083 на ім'я ОСОБА_1, відкритому у комунальному підприємстві «Макіївтепломережа» та стягути з відповідача судовий збір та витрати на ІТЗ розгляду справи.
В судовому засіданні позивачка підтримала заявлені вимоги і просила задовольнити їх у повному обсязі, посилаючись на те, що у 2005 році в квартирі № № 13, яка розташована за адресою: м. Макіївка-41, 2 мікрорайон, будинок № 3, в якій на той час була власником і проживала її мати ОСОБА_3, яка вела аморальний спосіб життя, зловживала спиртними напоями і тому неналежним чином доглядала квартиру у технічному стані, були відрізанні радіатори центрального опалення робітникам КП «Комунальник-1», оскільки декілька разів було залиття квартир сусідів, через неналежний стан центрального опалення у квартирі її матері та сусіди дуже скаржились в зазначене комунальне підприємство. Вона на той час особисто з матір'ю спілкувалась дуже рідко, через зазначену поведінку матері. Сама вона є власником зазначеної квартири з 26.04.2010 року на підставі рішення Совєтського районного суду м. Макіївки від 14.12.2009 року, проте до наступного часу в квартирі не мешкає. Вважає, що комунальне підприємство «Комунальник-1»не мали права відрізати радіатори центрального опалення і тому нарахування КП «Макіївтепломережа», тобто відповідачем, заборгованості за спожиту теплову енергію є незаконном, оскільки в квартирі з 2005 року відсутні радіатори центрального опалення.
Представник позивачки ОСОБА_2 також підтримав заявлені вимоги і просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача КП «Макіївтепломережа»ОСОБА_4, що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні не визнала заявлені ОСОБА_1 та її представником ОСОБА_2 вимоги, та пояснила, що позивачка є дійсно власником квартири № 13, яка розташована за адресою: м. Макіївка-41, 2 мікрорайон, будинок № 3 і на даний час особовий рахунок № 60083 відкритий на ім'я позивачки, тобто ОСОБА_1. Відповідно до норм Житлового кодексу України, ЦК України власник квартири повинен своєчасно вносити плату за комунальні послуги. КП «Макіївтепломережа»належним чином виконувались обов'язки щодо постачання теплової енергії. Крім того, відповідно до вимог ст.ст. 1216, 1218 ЦК України спадкування є не тільки перехід прав та обов'язків від померлої фізичної особи до інших осіб, в склад спадщини також входять всі права та зобов'язання, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинялось в разі його смерті. Крім того, між ОСОБА_3, тобто матір'ю позивачки, за життя та КП «Макіївтепломережа» був укладений договір про реструктуризацію заборгованості. Таким чином, коли позивачка, представник позивачки зверталися до адміністрації комунального підприємства «Макіївтепломережа» із відповідними заявами, надавались відповіді по суті та довідково зазначено, що є заборгованість, яку пропонували погасити добровільно.
Представник третьої особи по справі, яка не заявляє самостійних вимог КП «Комунальник-15», яке є правонаступником КП «Комунальник-1» підтримав думку відповідача і вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 та її представника ОСОБА_2 задоволенню не підлягають.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши надані докази в межах заявлених вимог (ст.11 ЦПК України) суд установив наступне.
Частина 1 ст. 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24.06.2004 року відносить до комунальних послуг централізоване постачання холодної та гарячої води, водовідведення, газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів, тощо.
Відповідно до п. 7 постанов Кабінету Міністрів України № 45 від 24.01.2006 року «Правил користування приміщеннями житлових будинків, власник та наймач квартири зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Статтею 162 Житлового кодексу України, плата за комунальні послуги в квартирі, що належить громадянинові, передбачає, що плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а відсутністю таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно КП «Бюро технічної інвентаризації м. Макіївки» власником квартири № 13, яка розташована за адресою: м. Макіївка-41, 2 мікрорайон, будинок № 3 є ОСОБА_1 на підставі рішення Совєтського районного суду м. Макіївки від 14.12.2009 року, рішення про реєстрацію права власності прийнято 26.04.2010 року. /а.с. 12, 8-10/.
З розрахунку заборгованості, який наданий відповідачем по справі вбачається, що особовий рахунок № 60083 відкритий на ім'я ОСОБА_1 за адресою: м. Макіївка-41, 2 мікрорайонАДРЕСА_1 та станом на на 01.08.2011 року утворилась заборгованість за надання теплової енергії за період 01.11.2001 по 01.06.2011 року у розмірі 8899.13 грн. /а.с.53-58/.
Крім того, в судовому засіданні встановлено, що власницею квартири № 13, яка розташована за адресою: м. Макіївка-41, 2 мікрорайон, будинок 3 до 14.05.2007 року була ОСОБА_3, мати позивачки по справі, якою 11.02.2004 року був укладений договір з КП «Макіївтепломережа» про реструктуризацію заборгованості за теплову енергію № 56/60083 на строк з 01.02.2004 року по 01.02.2009 року. /а.с. 87/.
Той факт, що ОСОБА_3 померла 14.05.2007 року підтверджено наданою копією свідоцтва про смерть. /а.с. 7/.
Статтею 21 ч 1 п. 3 ЗУ «Про захист прав споживачів», на яку посилається представник позивача ОСОБА_2, передбачено, що крім інших випадків порушень прав споживачів, які можуть бути встановлені та доведені виходячи з відповідних положень законодавства у сфері захисту прав споживачів, вважається, що для цілей застосування цього Закону та пов'язаного з ним законодавства про захист прав споживачів права споживача вважаються в будь-якому разі порушеними, якщо: при наданні послуги, від якої споживач не може відмовитись, а одержати може лише в одного виконавця, виконавець нав'язує такі умови одержання послуги, які ставлять споживача у нерівне становище порівняно з іншими споживачами та/або виконавцями, не надають споживачеві однакових гарантій відшкодування шкоди, завданої невиконанням (неналежним виконанням) сторонами умов договору. Проте, відповідно до вимог п. 6 ч 1 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року передбачено право споживача на несплату вартості житлово-комунальних послуг за період тимчасової відсутності споживача та/або членів його сім'ї при відповідному документальному оформленні, а також за період фактичної відсутності житлово-комунальних послуг, визначених договором у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
В судовому засіданні встановлено, що ані позивачка ОСОБА_1, ані її мати ОСОБА_3, яка була власницею квартири № 13, яка розташована за адресою: м. Макіївка-41, 2 мікрорайон, будинок 3 до 14.05.2007 року не скористалися вказаним правом і до відповідача із заявою про припинення користування тепловою енергією не зверталися, тому доводи позивачки та представника позивача ОСОБА_2 є безпідставними і суд не може їх прийняти до уваги при постановленні рішення по справі.
Крім того, з наданих представником відповідача копій актів на включення (відключення) опалення вбачається, що актом від 03.11.2008 року проведено включення опалення за адресою 2 мікрорайон буд. 3 01.11.2008 року -первісне включення; актом від 15.04.2009 року проведене відключення опалення за адресою 2 мікрорайон будинок 3, у зв'язку із закінченням сезону опалення; актом від 29.10.2009 року проведено включення опалення за адресою 2 мікрорайон буд. 3 28.10.2009 року -первісне включення; актом від 15.04.2010 року проведене відключення опалення за адресою 2 мікрорайон будинок 3, у зв'язку із закінченням сезону опалення; актом від 11.10.2010 року проведено включення опалення за адресою 2 мікрорайон буд. 3 08.10.2010 року -первісне включення; актом від 29.11.2010 року будинок № 3 2 мікрорайону 14.11.2010 відключено через течу у підвальному приміщенні, а 15.11.2010 включено опалення; актом від 30.11.2010 року будинок № 3 2 мікрорайону 28.11.2010 року відключено через ремонті роботи на тепловій трасі, а 29.11.2010 року включено опалення; актом від 22.03.2011 року будинок № 3 2 мікрорайону 16.03.2011 року відключений через течу в квартирі № 19, а 17.03.2011 року опалення включено; актом від 15.04.2011 року опалення відключено через закінчення сезону опалення. /а.с. 44-52/.
Відповідно до вимог ст. 15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.
В судовому засіданні встановлено, що дійсно 07.06.2011 року за вих. № 6030 на адресу: м. Макіївка-41, 2 мікрорайонАДРЕСА_2, на ім'я ОСОБА_1 був надісланий лист з якого вбачається, що КП «Макіївтепломережа» ставить до відома про те, що за особовим рахунком ОСОБА_1 станом на 01.05.2011 року є заборгованість за спожити послуги центрального опалення у сумі 8814.62 грн. і зазначено, що 09.06.2011 року ОСОБА_1 запрошують на засідання комісії по досудовому урегулюванні погашення заборгованості. /а.с. 24/. З наданої копії ухвали Совєтського районного суду м. Макіївки від 03.11.2011 року вбачається, що 06.10.2011 року на підставі заяви КП «Макіївтепломережа» судовим наказом була стягнута заборгованість за послуги з теплопостачання у сумі 8899.13 грн. за період з 01.11.2001 року по 01.06.2011 року, проте за заявою ОСОБА_1 від 24.10.2011 року зазначений судовий наказ скасований. /а.с.88/.
Таким чином, проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, оцінивши докази у їх сукупності, суд дійшов до висновку, що права позивачки ОСОБА_1, як споживача теплової енергії діями або бездіяльністю відповідача порушені не були, а само по собі нарахування заборгованості за надані послуги теплопостачання не порушує права споживача, у зв'язку з чим підстав для задоволення вимог позивачки відсутні.
Керуючись ст.ст. 11, 509, 526 ЦК України, ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», 3 та на підставі ст.ст. 3-7, 10-13, 60, 61, 88, 213-215, 218 ЦПК України, суд,-
В задоволені позову ОСОБА_1, інтереси якої за довіреністю представляє ОСОБА_2 до Комунального підприємства «Макіївтепломережа, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору КП «Комунальник-15» про захист прав споживача та скасування незаконно нарахованої заборгованості -відмовити.
Рішення проголошене і може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області, через даний суд протягом десяти днів із дня проголошення рішення.
Суддя О.А. Слабкіна