73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
"05" грудня 2011 р.
9 год.45 хв.Справа № 2-а-5870/10/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Хом'якової В.В.,
при секретарі: Мельник О.О., за участю представників позивача Саюшкіної Н.І., Гніденко М.Ю., представника відповідача Міськів М.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Юг-Строй" до Державної податкової інспекції у м. Херсоні про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень,
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Юг-Строй" (далі -ТОВ "КФ "Юг-Строй", позивач) звернулось до суду з позовом про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 10 червня 2010 року № 0002412301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5 758 534 грн. 75 коп. основного платежу та застосування штрафної санкції в сумі 5771453 грн. 76 коп., № 0002422301/0 про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 3 358 425 грн. та 1 679 212 грн. 50 коп. штрафних санкцій. Позивач вважає податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають нормам чинного законодавства. Підставою зменшення валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин з постачальником ТОВ Фірма "Пронто-ЮГ" є твердження податкової інспекції про те, що правочини з цим постачальником є нікчемними внаслідок визнання недійсними установчих документів та визнання недійсними фінансово-господарських документів, документів податкової звітності на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. Вказане твердження відповідача спростовується ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 червня 2010 р., відповідно до якої зупинено виконання відповідного судового рішення про скасування державної реєстрації юридичної особи "Пронто-Юг" до закінчення касаційного розгляду справи. В подальшому ВАСУ скасував рішення господарського суду Херсонської області від 12.11.2007 та відмовив ДПІ у задоволенні позову. Позивач вважає, що поки до Єдиного державного реєстру не внесено запис про припинення юридичної особи, така особа не є припиненою. Витрати позивача за 2008-2009 рр. по придбанню товарів формувалися на підставі первинних документів, підписаних керівником контрагента, який є його засновником з вересня 2007 року. Ні статут контрагента, затверджений 17 вересня 2007 року, ні первинні документи контрагента, видані контрагентом за підписом іншого керівника, ніж зазначений у судовому рішенні, ніякими судовими та іншими інстанціями не скасовані та не визнанні недійсними. Судовим рішенням визнано недійсними фінансово-господарські документи фірми "Пронто-Юг", але ні діючим законодавством, ні рішенням суду не надано визначення такого поняття як "фінансово-господарські документи". Тому відповідач не мав права всі документи контрагента "Пронто-Юг" рахувати такими, як "фінансово-господарські". Твердження відповідача про "безтоварність" операцій спростовується отриманням доходів від реалізації прибаних у ТОВ фірми "Пронто-Юг" ЛТД товарів: будівельних матеріалів, сантехніки, дверей в асортименті, меблевої фурнітури, експорту металевих дверей в асортименті, виробів із скловолокна, будівельних виробів з пластмаси; бухгалтерським обліком. Відсутність земельних ділянок, об'єктів нерухомості, транспортних засобів не позбавляє позивача можливості виконувати умови договорів. Перевірка підтвердила здійснення розрахунків між позивачем та його контрагентами. На час надання транспортно-експедиційних послуг ТОВ "Барс-Юг" та "Арс-Юг" були зареєстровані платниками ПДВ, мали право виписувати податкові накладні. Позивач стверджує про те, що правочин з даними постачальниками були правомірними, направлені на реальне настання правових наслідків, підтверджені договорами, видатковими та податковими накладними, платіжними документами, актами виконаних робіт, а висновки податкової інспекції при визнання нікчемними угод ґрунтуються на припущеннях, а не достовірно встановлених фактах.
Представники позивача прибули в судове засідання, просять задовольнити позов.
Державна податкова інспекція у м. Херсоні (відповідач) проти позову заперечує, мотивуючи тим, що постачальники позивача у 2008-2009 рр. ТОВ Фірма "Пронто-Юг", ТОВ "Барс-Юг" та "Арс-Юг" не мали транспортних засобів, трудових ресурсів, майна для здійснення господарської діяльності. Просить відмовити в задоволенні позову, посилаючись на те, що оскаржувані рішення прийняті відповідно до норм чинного законодавства, тому немає підстав для їх скасування. По ланцюгу постачання ТОВ "КФ "Юг- Строй" - ТОВ фірма "Пронто-Юг", ТОВ "КФ "Юг- Строй" -ТОВ "Барс-Юг", ТОВ "КФ "Юг- Строй" - ТОВ "Арс-Юг" встановлено відсутність реальних поставок товарів та послуг та порушення ч. 1 ст. 203, ст.ст. 215, 228 ЦК України в частині недодержання в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, отже, є нікчемними по ланцюгу до "вигодонабувача". Господарські операції з цими постачальниками не були направлені на отримання прибутку від такої діяльності, ці витрати невиправдані, скеровані на завищення розміру валових витрат та на зменшення суми податку на прибуток, зменшення об'єкту оподаткування податком на прибуток та формування податкового кредиту з податку на додану вартість. На думку позивача, угоди з постачальниками є нікчемним, адже вони укладались з метою заниження податкових зобов"язань, що суперечить інтересам держави та суспільства.
Представник відповідача прибув в судове засідання, просить відмовити в задоволенні позову.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд встановив наступне.
ТОВ "КФ "Юг-Строй" є юридичною особою, платником податків, перебуває на обліку в ДПІ у м. Херсоні. Фахівцями ДПІ у м. Херсоні була проведена планова виїзна перевірка товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Юг-Строй" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.08 по 31.12.09 (акт перевірки № 2504/23-5/35469325 від 31 травня 2010 року). Фахівці податкової інспекції встановили, що позивач здійснює операції із реалізації будівельних матеріалів, сантехніки, дверей, меблевої фурнітури, операції по експорту дверей металевих, виробів із скловолокна, будівельних виробів із пластмаси. Перевіркою виявлено порушення п. 5.1, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" № 334/94-ВР від 28.12.1994, що призвело до заниження податку на прибуток на суму 5758534,75 грн. за період 2008 р. - 2009 р., порушення пп. 7.2.4, 7.2.6, п. 7.2., пп. 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97-ВР від 03.04.1997, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 3358425 грн. за період жовтень 2008 року - травень 2009 р., завищення залишку від'ємного значення ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до податкового кредиту наступного податкового періоду, за грудень 2009 року в сумі 1154843 грн.
В акті зазначено, що заниження податку на прибуток виникло внаслідок завищення в перевіряємому періоді валових витрат на суму 23034139 грн. внаслідок включення витрат за правочинами з контрагентами ТОВ Фірма "Пронто-Юг", м. Херсон (23008686,17 грн.), ТОВ "Барс-ЮГ", м. Миколаїв (55925 грн.), ТОВ "Арс-ЮГ", м. Миколаїв (35272,50 грн.).
Згідно з договорами б/н від 01.01.2008, від 01.01.2009 позивач придбавав у постачальника ТОВ Фірма "Пронто-Юг" товари на загальну суму 23 008 683,85 грн., а саме: за 4-й квартал 2008 року у сумі 13 932 620,24грн., за 1-й квартал 2009 року у сумі 5 266 152,04 грн., за 2-й квартал 2009 року у сумі 3 809 913,89 грн. Одночасно позивач відніс до податкового кредиту за період жовтень 2008 року - травень 2009 року податку на загальну суму 4 496 226,92 грн., що призвело до заниження ПДВ. На момент перевірки постановою господарського суду Херсонської області від 12.11.2007 було скасовано статут "Пронто-Юг", визнано недійсними первинні, фінансово-господарські документи, документи податкової звітності, включаючи податкові накладні, складені від імені ТОВ Фірма "Пронто-Юг" з 11.09.2006, припинено "Пронто-Юг" як юридичну особу. В судовому рішенні було вказано, що перереєстрація підприємства 21.08.06 на власників гр.-на ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відбулася поза межами правового поля, що в свою чергу свідчить про ненабуття цивільної право - та дієздатності товариства. Рішення господарського суду на момент здійснення перевірки набрало законної сили. За матеріалами податкової міліції (КОЗП № 349 від 11.07.08р.) порушено кримінальну справу № 540034-08 за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, відібрані пояснення від засновника підприємства громадянина ОСОБА_6, на якого після рішення господарського суду перереєстровано ТОВ фірма "Пронто -Юг". Відповідно до пояснення ОСОБА_6 від 19.10.09, підприємство зареєстровано на його ім'я за винагороду без його наміру займатись підприємницькою діяльністю, ніяких документів він не підписував.
Між позивачем та ТОВ фірма "Пронто-Юг" був укладений договір постачання від 01.01.08 , який передбачав доставку товару силами та транспортом фірми "Пронто-Юг" та за його рахунок, товарно-транспортні накладні у позивача відсутні. Поставка підтверджується тільки видатковими накладними та платіжними документами. Разом з тим, за даними податкової інспекції на фірмі "Пронто-Юг" працюючих не було, земельні ділянки відсутні, відсутні основні фонди, транспортні засоби, в тому числі орендовані, що підтверджується податковою звітністю фірми.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що ТОВ "КФ "Юг-Строй" укладені договори транспортної експедиції від 04.05.09 № 5/05 з ТОВ "Барс-Юг" та від 04.05.09 б/н з ТОВ "Арс-Юг". Договорами передбачалось виконання послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу позивача, зокрема, оформлення накладних на вантаж, приймання вантажу за кількістю та якістю, перевірка вантажу, навантаження-розвантаження, зберігання, організація перевезення, здійснення розрахунків з транспортними організаціями. Послуги надаються за заявками клієнта та оформляються актами виконаних робіт. На виконання умов договору, укладеного ТОВ "КФ "Юг - Строй" з ТОВ "Барс - Юг" отримано послуги транспортної експедиції, згідно акту виконаних робіт, протоколу узгодження вартості послуг від 30.05.09 та податкової накладної № 8 від 30.05.09 на загальну суму 55925 грн., крім того ПДВ 11185 грн., сума ПДВ включена до складу податкового кредиту у червні 2009 року. ТОВ "Барс-Юг" було визнано банкрутом постановою господарського суду Миколаївської області 17.07.09, 03.12.09 анульовано свідоцтво платника податку на додану вартість. Договір з позивачем від імені ТОВ "Барс-Юг" підписано ОСОБА_7, який за реєстраційними документами був засновником товариства, а керівником був гр.-н ОСОБА_8, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
На виконання умов договору укладеного ТОВ "КФ "Юг - Строй" з ТОВ "Арс - Юг" було отримано послуги транспортної експедиції згідно виписаних акту виконаних робіт, протоколу узгодження вартості послуг від 30.05.09 та податкової накладної № 105 від 30.05.09 на загальну суму 35272,50грн., крім того ПДВ 7054,50грн., включеної до складу податкового кредиту у червні 2009 року.Постановою господарського суду Миколаївської області ТОВ "Арс-Юг" визнано банкрутом 17.07.09, анульовано свідоцтво платника ПДВ 28.08.09.
Надані на перевірку акти виконаних робіт, складені за участю ТОВ "Арс-Юг" та ТОВ "Барс-Юг", містили назви підприємств, та покупців товарів, дати відвантаження, вартість товарів, маршрут експедирування, кількість партій товару, без конкретизації виду послуг, які надавались, товарно-транспортні накладні та акти виконання супутних робіт (таких як навантаження, розвантаження, сортування) перевіряючим не надано.
На підставі таких відомостей, з урахуванням відсутності виробничих потужностей, складських приміщень, трудових ресурсів для здійснення підприємницької діяльності, відсутність доказів транспортування товарів, податкова інспекція дійшла до висновку, що задокументовані господарські операції не мають реального підтвердження. Цю обставину податкова інспекція визначила як порушення п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", ТОВ "КФ "Юг -Строй" неправомірно включено до складу валових витрат вартість товарно-матеріальних цінностей, отриманих послуг на підставі документів, виданих контрагентами, які не мали права на складання таких документів, на загальну суму 23099883,67 грн., в тому числі за 4-й квартал 2008 року від ТОВ фірма "Пронто-Юг" у сумі 13932620,24 грн., за 1-й квартал 2009 року від ТОВ фірма "Пронто-Юг" у сумі 5266152,04 грн., 2-й квартал 2009 року на суму від ТОВ фірма "Пронто-Юг" у сумі 3809913,89 грн., від ТОВ "Барс-Юг" у сумі 55925 грн., ТОВ "Арс-Юг" у сумі 35272,50 грн. Інші факти заниження валових витрат позивач не оскаржує.
Перевіркою встановлено завищення податкового кредиту на суму 4514467 грн. за жовтень 2008 року - вересень 2009 року, в тому числі по ТОФ фірма "Пронто-Юг" 4496226,92 грн. по ТОВ "Барс-Юг" 11185 грн., ТОВ "Арс-Юг" 7054 грн. 50 коп.
За наслідками перевірки відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 10 червня 2010 року № 0002412301/0 про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток в сумі 5 758 534 грн. 75 коп. основного платежу та застосування штрафної санкції в сумі 5 771 453 грн. 76 коп., № 0002422301/0 про визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 3 358 425 грн. та 1 679 212 грн. 50 коп. штрафних санкцій.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню виходячи з таких підстав.
Відповідно до частини першої статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині. За змістом приписів статті 228 Цивільного кодексу України правочин, учинений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а отже, є нікчемним. Статтею 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Таким чином, для констатації факту нікчемності правочинів в акті перевірки, податкова інспекція повина встановити, що всі ці угоди вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або порушує публічний порядок. До правочинів, які посягають на суспільні, економічні та соціальні основи держави, відносяться правочини, спрямовані на використання всупереч закону комунальної, державної або приватної власності; правочини, спрямовані на незаконне відчуження або незаконне володіння, користування, розпорядження об'єктами права власності українського народу, землею як основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, її надрами, іншими природними ресурсами (ст. 14 Конституції України); правочини щодо відчуження викраденого майна; правочини, що порушують правовий режими вилучення з обігу або обмеження в обігу об'єктів цивільного права, тощо. Усі інші правочини, спрямовані на порушення інших об'єктів права, передбачені іншими нормами публічного права, не є такими, що порушують публічний порядок. При кваліфікації правочину за ст. 228 ЦК України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін.
Відповідно до статей 3, 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства, зокрема, справедливості, добросовісності та розумності. В силу положень статтей 204, 215 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
У сфері оподаткування основи публічного порядку визначаються статтею 42 Конституції України, згідно з якою кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Суд при вирішенні даної справи виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин у економічній сфері. У зв'язку із цим презюмується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди, економічно виправдані, а відомості, що містяться в його податковій декларації та бухгалтерській звітності, - є достовірними. Під податковою вигодою слід розуміти зменшення розміру податкових зобов'язань внаслідок, зокрема, зменшення податкової бази, одержання податкової пільги, застосування більш низької ставки податку, а також одержання права на повернення (залік) або відшкодування податку з бюджету. Надання платником податків до податкового органу всіх належним чином оформлених документів, що передбачені податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковий орган не доведе, що відомості, які містяться в цих документах, є неповними, недостовірними й/або суперечливими.
Одержання податкової вигоди повинно визнаватися необґрунтованим, зокрема, у випадках, якщо для цілей оподатковування платником податків враховано операції, що не відповідають їх дійсному економічному змісту або враховано операції, не обумовлені розумними економічними або іншими причинами (цілями ділового характеру).
Про необґрунтованість одержання платником податків податкової вигоди можуть також свідчити наступні обставини:
неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, що є економічно необхідними для виробництва товарів, виконання робіт або надання послуг;
відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної до економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних засобів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;
облік для цілей оподатковування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для даного виду діяльності також потрібно здійснення й облік інших господарських операцій;
здійснення операцій з товаром (послугами), який не вироблявся (послуги фактично не надавалися) або який не міг бути вироблений (послуги не могли бути наданими) в обсязі, зазначеному платником податків у документах бухгалтерського обліку.
Той факт, що контрагенти платника податків не мали необхідних ресурсів, майна, транспорту, сам по собі не є ознакою того, що платник податків отримав податкову вигоду безпідставно, але у сукупності та взаємозв'язку з іншими обставинами справи може свідчити про безпідставне отримання податкової вигоди.
Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Приймаючи спірні податкові повідомлення-рішення, ДПІ виходила з того, що товари та послуги позивачем не придбавались, господарські операції тільки документувались без реального виконання. Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
При цьому з урахуванням норм статей 61 та 44 Податкового кодексу України саме на контролюючі органи покладається обов'язок контролювати правильність формування даних податкового обліку платників податків, у тому числі щодо правильності складення та достовірності первинних документів.
Суд вважає, що надані позивачем докази не спростовують доводи податкової інспекції щодо відсутності реальності поставок товарів від ТОВ "Фірма "Пронто-Юг" позивачу, надання позивачу послуг ТОВ "Арс-Юг" та ТОВ "Барс-Юг", хоч ці господарські операції супроводжувались оформленням певних документів.
Відносно умов поставки, представниками ТОВ "КФ "Юг - Строй" надані пояснення, що постачання товару здійснювало ТОВ фірма "Пронто - Юг" на склади ТОВ "Юг - Строй" за власний рахунок, вартість поставки входить в ціну товару. Транспортні або інші послуги з постачання товарів не надавались. Товарно - транспортні накладні та акти виконання інших супутніх робіт (навантаження, розвантаження, сортування) позивачем до перевірки не надані. До перевірки підприємством надані тільки видаткові та податкові накладні на придбання товарів.
Позивач надав суду копію постанови господарського суду Херсонської області від 12.11. 2007, яким було скасовано статут "Пронто-Юг", затверджений загальними зборами протоколом від 21.08.2006, визнано недійсними первинні, фінансово-господарські документи, документи податкової звітності, включаючи податкові накладні, складені від імені ТОВ Фірма "Пронто-Юг" з 11.09.2006р., припинено "Пронто-Юг" як юридичну особу. З постанови вбачається, що в періоді вересень 2006 року - вересень 2007 року засновниками та власниками підприємства були підставні особи, які погодились стати засновниками та керівниками за винагороду, фактично не займаючись підприємницькою діяльністю. Постановою Вищого адміністративного суду від 25.10.10 були скасовані рішення господарського суду Херсонської області від 12.11.07 № 8/496-АП-07 та ухвала Одеського апеляційного адміністративного суду від 21.05.09 з посиланням на відсутність підстав для припинення юридичної особи та непідвідомчість адміністративним судам позовних вимог про скасування державних реєстраційних змін до установчих документів, визнання недійсними установчих, реєстраційних первинних та фінансово-господарських документів з 11.09.2006. ТОВ фірма "Пронто -Юг" вважалось податковим органом припиненою, тому остання перевірка відбулась 24.09.07 за період діяльності 01.07.04 -30.06.07. З акту перевірки ТОВ фірма "Пронто-Юг" вбачається, що керівником з 16.09.07 є ОСОБА_10, посада головного бухгалтера вакантна, для здійснення посередницької діяльності в сфері торгівлі фірма використовує орендовані приміщення та транспортні засоби, власного манйа немає. Довідка з ЄДР від 25.05.10 свідчить про те, що ТОВ "Фірма "Пронто-Юг" не припинено.
Доказів наявності вироку суду або доказів розслідування кримінальних справ за фактом фіктивного підприємництва відносно посадових осіб ТОВ "Фірма "Пронто-Юг" - не надано. Позивач надав суду докази скасування постанови від 11.07.08 про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва та привласнення майна відносно посадових осіб ТОВ "Фірма "Пронто-Юг" - постанову Комсомольського райсуду м. Херсона від 20.07.11 (доказів набрання законної сили рішення не надано).
З довідки відділу держреєстрації виконкому Херсонської міської ради від 30.09.11 № 01-2580 вбачається, що ОСОБА_10 був директором по 25.11.08, а з 25.11.08 засновником та керівником товариства був ОСОБА_6
Відповідачем надано суду копію пояснення гр.-на ОСОБА_6, надане 19.10.09 податковій міліції, в якому зазначено, що він погодився очолити підприємство за винагороду, ніяких документів ТОВ фірми "Пронто-Юг" він не отримував, нічого не підписував, не давав довіреності на уповноваження будь кого підписувати від його імені документи підприємства, 04.10.09 він погодився вийти зі складу засновників також за винагороду.
ДПІ у м. Херсоні надано суду надано копії податкової звітності ТОВ фірми "Пронто-Юг" по податку на прибуток та податку на додану вартість за період, в якому були здійснені господарські операції з позивачем - це жовтень 2008 р. - травень 2009 року. Декларації підписані ОСОБА_10 за 2008 р., ОСОБА_6 за 2009 р. Суд звертає увагу на те, що за 2008 рік валовий дохід ТОВ та валові витрати склали однакову суму 106191423грн., за півріччя 2009 року валовий дохід та валові витрати склали також однакові суми 87133440 грн., при цьому до бюджету не сплачувався податок на прибуток, незважаючи на те, що фірма займалась посередництвом в сфері торгівлі, мала великі обсяги оподатковуваних операцій. Що стосується звітності по податку на додану вартість, то декларуючи податкові зобов'язання та податковий кредит в значних сумах з жовтня 2008 року по травень 2009 року понад 3-4 млн. щомсячно., в той же час податок не декларувався та не сплачувався через однакові показники податкових зобов'язань та податкового кредиту. Ці обставини свідчать про те, що дана юридична особа в спірному періоді не займалась господарською діяльністю з метою одержання прибутку, в слугувала для формування додаткового ланцюга проходження товарно-матеріальних цінностей.
Засновник та власник ТОВ фірма "Пронто-Юг" ОСОБА_6 у письмових поясненнях, наданих слідчому органу, вказував, що будь-яких угод, платіжних доручень, банківських і господарських документів, крім реєстраційних, він не підписував. Крім цього, йому не відомо про будь-яку діяльність очолюваного підприємства. Заперечує підписання ним подтаоковї звітності, податкових та видаткових накладних.
Представники позивача не надали суду відомостей про те, з якими особами вівся процес укладання договорів, здійснення переговорів, отримання товарів, лоформлення документів первинного бухгалтерського та податкового обліку.
Представники ДПІ в судовому засіданні стверджували про те, що за даними декларацій з податку на прибуток у ТОВ фірма "Пронто-Юг" відсутні основні фонди, транспортні засоби, що також підтверджується фактом неподання до ДПІ розрахунків податку з власників транспортних засобів, розрахунків по збору за забруднення навколишнього природного середовища, що також свідчить про відсутність орендованих транспортних засоб. У сторін відсутні первинні документи, що підтверджують факт отримання та перевезення вантажів, а саме: товаро-транспортні накладні, дорожні листи тощо та документи на зберігання товару.
На підставі викладеного, суд вважає, що ТОВ фірма "Пронто - Юг" не мало трудових ресурсів, виробничих потужностей, складських приміщень та земельних ділянок, необхідних для здійснення фінансово-господарської діяльності, задекларовані ТОВ фірма "Пронто - Юг" операції із придбання та реалізації не мають реальний товарний характер, так як відсутні будь-які факти транспортування, зберігання товару та економічні або інші причини (ділова мета) систематичного придбання та продажу товарів без одержання прибутку. Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності, а не виключно, чи переважно за рахунок формування податкового кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності.
Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Відповідно до пп. 5.2.1 ст. 5 цього Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг). Згідно пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону валові витрати мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Також у п. 5.11 ст. 5 Закону зазначено, що встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.
Згідно з п. 1.4 Порядку складання декларації про прибуток підприємства, затвердженого наказом ДПАУ від 08.07.97 р. № 214, дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватися первинними документами, даними бухгалтерського обліку і відповідати податковому обліку. Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. N 996-XIV бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Отже, за відсутності відповідних первинних документів підприємство не може включити до валових витрат понесені при виконанні угоди витрати.
Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми), дату і місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, посади, прізвище осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Тобто, факт виконання робіт (надання послуг, тощо) повинен бути оформлений відповідним первинним документом, та для набуття статусу первинного документа, повинен містити всі необхідні реквізити, передбачені статтею 9 Закону № 996.
Позивачем не надано документи, які б містили достатню доказовість поставки позивачу від ТОВ фірми "Пронто-Юг" товарів. Підписані первинні бухгалтерські та податкові документи даного постачальника від імені гр.-на ОСОБА_6 не можуть бути підставою для включення витрат за цими документами до валових витрат та податкового кредиту, оскільки останній заперечує підписання ним будь-яких документів підприємства та взагалі заперечує здійснення обов'язків засновника та керівника ТОВ.
Що стосується господарських операцій позивача з ТОВ "Арс-Юг" та ТОВ "Барс-Юг" суд також констатує, що сторонами при укладанні договорів транспортного експедирування не були дотримані вимоги ст. 9 Закону "Про транспорту експедиторську діяльність", в договорах не вказано таких істотних умов договору транспортного експедирування, як вид та найменування вантажу; розмір плати експедитору; порядок розрахунків (попередня оплата або протяком певного періоду після виконання робіт); пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, вказівок клієнта. Суд дослідив документи, на підставі яких позивач відніс витрати по придбанню послуг експедирування у ТОВ "Арс-Юг" та "Барс-Юг" до валових витрат. Акти виконаних робіт містять тільки вартість робіт та місяць, в якому вони виконані. З протоколів, доданих до актів виконаних робіт, вбачається зазначення кількості поїздок, вартість перевезених вантажів, але неясно яким чином вираховується вартість транспортно-експедиційних послуг, від чого залежить ця вартість, неможливо визначити які конкретно послуги були надані, відсутні відомості про вантажовідправника та вантажоодержувача, не зазначено пункти відвантаження та отримання, вага товарів, які експедирувались, в протоколах не вказано прізвища, посади осіб, які підписали ці протоколи. Відсутні документи, по яких відбувався рух товару від продавця (постачальника) до перевізника (покупця), документи, що підтверджують прийняття, оприбуткування та відвантаження ТМЦ (акти приймання продукції, товарно-транспортні накладні з відмітками про передачу та отримання ТМЦ), довіреності, сертифікати якості, інші документи, що засвідчують транспортування, зберігання товарів. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб'єктами господарювання, що залучаються до виконання договору транспортного експедирування, перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні. Факт надання послуги експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення. Надані суду акти виконаних робіт не відповідають вимогам, які пред'являються до первинних бухгалтерських документів. Отже, такі документи є неналежними доказами отримання послуг, а тому не є підставою для віднесення сплачених сум до валових витрат.
Суд також приймає до уваги, що з актів невиїзних документальних перевірок даних підприємств, складених ДПІ у Заводському районі м. Миколаєва, вбачається що у цих платників не було основних фондів, транспортних засобів ні власних ні орендованих, працювало по одній особі, засновником даних підприємств був гр.-н ОСОБА_9, який був також керівником та бухгалтером ТОВ "Барс-Юг". Види діяльності даних підприємств не передбачали транспортно-експедиційну діяльність, у ТОВ "Барс-Юг" - основні види діяльності це посередництво в торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильними сировиною, напівфабрикатами, будівельних матеріалів, в торгівлі товарами, та оптова торгівля зерном, насінням, кормами для тварин, будматеріалами. Вид діяльності ТОВ "Арс-Юг" оптова торгівля будівельними матеріалами, виробництво інших виробів з паперу та картону, інших меблів, формування та оброблення листового скла, оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин. Крім того, в травні 2009 року директором ТОВ "Арс-Юг" було призначено ОСОБА_8, а первинні документи підписував гр.-н ОСОБА_9, який не був офіційним директором або головним бухгалтером підприємства, являвся тільки засновником.
Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість". Відповідно до зазначеного пункту податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку у зв'язку з: - придбанням або виготовленням товарів, послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку... Визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку. Податкова інспекція повина аналізувати реальність господарської діяльності платника податків на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту. Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку угодах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Згідно п.п. 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту. За п. п. 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Враховуючи викладені норми законодавства, документи від ТОВ фірма "Пронто-Юг" підписані директором ОСОБА_6 не є належними доказами поставки позивачу сільгосппродукції, а тому не є підставою для віднесення будь-яких сум до податкового кредиту. Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року № 165, передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Пункт 5 вказаного вище Порядку зазначає, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Визначення законодавцем юридичного значення податкової накладної, встановлення порядку видачі та вимог щодо її формального змісту дає підстави для висновку, що дотримання платником податку зазначеного порядку і форми податкової накладної є обов'язковою умовою для набуття податковою накладною юридичного значення, а отже, і підстави, з якою підпункт 7.4.5 пункту 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" пов'язує право платника податку на включення до податкового кредиту витрат по сплаті податку. Податкові накладні від імені ТОВ фірма "Пронто-Юг" підписані невідомою особою, тому не відповідають вимогам, які пред'являються до оформлення податкових накладних. Отже, податкові накладні є недійсними у розумінні Закону про ПДВ, за таких умов не можуть бути задіяні для формування податкового кредиту. Підписані гр-ном ОСОБА_9 податкові накладні ТОВ "Арс-Юг", який не займав ніякої посади в товаристві, також є недійсними.
Хоч рішення господарського суду, яке податкова інспекція поклала в обґрунтування висновків перевірки, було в подальшому скасовано ВАСУ, суд вважає, що дана обставина не є однозначним доказом реальності поставки. Посилання позивача на подальший продаж товарів, придбаних у ТОВ "Фірма "Пронто-Юг", не є беззаперечним доказом того, що дійсно цей постачальник реально поставляв товар, а не тільки видавав документи для офіційного підтвердження господарських операцій.
Посилання позивача на те, що угоди з ТОВ фірма "Пронто-Юг", ТОВ "Арс-Юг", ТОВ "Барс-Юг" не були визнані судом недійсними, не позбавляють податкову інспекцію повноважень застосування наслідків порушення податкового законодавства, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності. Здійснені цими підприємствами операції вчинені без мети реального настання правових наслідків, без економічної вигоди, виключно з метою формування додаткового ланцюга проходження ТМЦ та формування податкового, кредиту та валових витрат для інших суб'єктів підприємницької діяльності, у зв'язку з чим, дії підприємств направлені на приведення до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Єдиною метою проведення документування фактично не здійснених господарських операцій є отримання підприємством податкової вигоди. Несплата до бюджету необхідних податкових платежів є заволодіння державним майном.
Суд погоджується з тезою позивача, що порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Але виняток із зазначеного правила можуть становити випадки, коли порушення правил оподаткування ґрунтується на вчиненні суб'єктами господарювання нікчемних правочинів з метою, суперечною інтересам держави та суспільства (частина перша статті 207 Господарського кодексу України та стаття 228 Цивільного кодексу України). У такому разі податковий орган не повинен звертатися з окремими позовом до адміністративного суду про визнання недійсним такого правочину. Натомість орган державної податкової служби має право визначити платнику податків податкове зобов'язання за результатами перевірки, вказавши на нікчемність правочину в акті перевірки із посиланням на частину першу статті 207 Господарського кодексу України та статтю 228 Цивільного кодексу України. Нікчемний правочин не породжує правових наслідків, а тому підлягає виключенню з податкового обліку. При цьому виключення нікчемного правочину з податкового обліку повинно відбуватися в усіх учасників такого правочину, а не лише у того, якому на конкретний момент нараховані податкові зобов'язання за результатами податкової перевірки.
Позивач є суб'єктом господарювання, займається діяльністю в у сфері торгівлі будівельними матеріалами, меблевої фурнітури, сантехніки, дверей, повинен бути обізнаним з колом суб'єктів на даному сегменті ринку, тим паче, що постачальник знаходився в межах території міста, повинен знати порядок укладання договорів та складання і оформлення первинних бухгалтерських та податкових документів, обов'язок перевіряти повноваження осіб, які укладали договір, які підписали розрахункові документи, накладні, податкові накладні. Суд вважає, що позивач діяв без належної обачності та обережності, встановивши господарські стосунки з особами, які для оформлення господарських операцій використовували документи підприємств, зареєстрованих на осіб, які погодились на таку реєстрацію за винагороду, без наміру займатись цією діяльністю. За таких обставин, суд вважає правомірними дії ДПІ по визначенню податкових зобов'язань по податку на додану вартість та податку на прибуток. В задоволенні позовних вимог відмовляється.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено про дату та час виготовлення постанови в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністартивного судочинства України, суд -
постановив:
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "Комерційна фірма "Юг-Строй" в задоволенні позову про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у м. Херсоні від 10 червня 2010 року № 0002412301/0, № 0002422301/0.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України чи прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний 09 грудня 2011 р.
Суддя Хом'якова В.В.
кат. 8.2.6