Іменем України № 2-1439/2011
23 грудня 2011 року Совєтський районний суд м. Макіївки Донецької області у складі:
головуючої судді Слабкіної О.А.
при секретарі Кисельовій Ю.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діють ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ДП «Макіїввугілля»ВП «Шахтоуправління ім.. ОСОБА_4»СП «Шахта «Чайкіно», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань в Червоногвардійському районі м. Макіївка про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся в суд з дійсним позовом у жовтні 2011 року і просить стягнути з відповідача моральну шкоду, у зв'язку з ушкодження здоров'я, отриманим при виконанні трудових обов'язків в період роботи на підприємстві. В позовній заяві посилається на те, що з відповідачем ВП «Шахта «Чайкіно»ДП «Макіїввугілля»він був у трудових відносинах з 26.10.2005 року до 14.06.2010 року, працюючи підземним гірником очисного забою 5 розряду з повним підземним робочим днем в шахті на дільниці видобутку вугілля. 24.11.2009 року о 19.20 год. При виконанні трудових обов'язків з ним сталося обвалення породи крівлі кусками, внаслідок чого з ним стався нещасний випадок та діагноз був поставлений закритий оскольчатий перелом тіла правої лопатки зі зміщенням. За результатами розслідування нещасного випадку на виробництві було складено акт форми Н-5 від 26.11.2009 року, а також по формі Н-1 від 26.11.2009 року. Вина підприємства згідно виписки з протоколу № 1 засідання з питань охорони праці ВП «Шахта « Чайкіно»ДП «Макіїввугілля»вина підприємства в результаті нещасного випадку на виробництві склала 95 %. З 24.11.2009 року по 07.12.2009 року він перебував на стаціонарному лікуванні у травматологічному відділенні МЛ № 2 м. Макіївки. У період з 01.04.2010 року по 21.04.2010 року він був на стаціонарному лікуванні у Донецькій обласній лікарні. З 21.04.2011 року по 04.052011 року він знову знаходився на лікуванні МЛ № 2 м. Макіївки з діагнозом посттравматичний артроз, контрактура лівого плечового суглобу. За останнім обстеженням експертною комісією від 01.06.2011 року йому було встановлено 25 % стійкої втрати професійної працездатності -безстроково. Вважає, що внаслідок трудового каліцтва йому була заподіяна моральна шкода, яка полягає у тому, що він втратив працездатність, проходить постійно курси лікування у медичних закладах, оскільки травма постійно дає про себе знати, що не дає вести повноцінне життя, звичайна роботу по дому стала непосильною, він швидко втомлюється, почуває себе обмеженою людиною. Почуття власної безпорадності приносить йому фізичні і моральні страждання, принижує його гідність, тому моральні страждання він оцінює у розмірі 50000.00 грн., які просить стягнути з відповідача.
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав викладені в позовній заяві вимоги позивача ОСОБА_1
Представник відповідача ОСОБА_5 позов не визнала і пояснила, що позивач дійсно працював на підприємстві і 24.11.2009 року під час виконання роботи в шахті був травмований, але за спливом позовної давності на підставі ст. 233 КЗпП України для звернення до суду, що і зазначено у п. 16 Постави Пленуму Верховного Суду України № 4 від 341.03.1995 року. Травму позивач отримав 24.11.2009 року, після чого його позивачу було встановлено 25 % втрати працездатності і у зв'язку і з чим у позивача виникло право на відшкодування моральної шкоди, проте позивач зазначеним правом не скористався і продовжував працювати на шахті до червня 2010 року, звільнившись з підприємства 14.06.2010 року. Також посилання позивача на норми 1168 ЦК України є безпідставними, оскільки норми цивільного права не поширюються на цивільно-правові відносини и не можуть перемежовуватися із трудовими правовідносинами, а позивач вимагає відшкодування шкоди саме в результаті трудового каліцтва, при цьому посилається на ст. 237-1 КЗпП України та на ст.. 1167, 1168 ЦК України. З моменту звільнення з шахти і до подання позову до суду ( 30.09.2011 року) минуло рік, поважних причин з пропуску строку позовної давності позивач до суду не надав.
Третя особа по справі, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору представник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань в Червоногвардійському районі м. Макіївка ОСОБА_6, в судове засідання представник третьої особи ОСОБА_6 не з'явилась, надала суду заяву за вх. № 22578 від 23.12.2011 року, в якій просить розглядати справу за її відсутність.
Проте, представник Фонду ОСОБА_6 приймала участь у попередньому судовому засіданні, в якому зазначила, що позовні вимоги не визнає.
Крім того, з наданих суду заперечень на позов, які надійшли до суду 13.10.2011 року за вх. № 18180 вбачається, що всі передбачені законом виплати позивачеві призначені та виплачуються. Позивачу виплачена одноразова допомога, одержує щомісячні виплати. Вважає, що правових підстав для стягнення моральної шкоди не має.
Суд вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази, вважає що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Позивач працював підземним гірником очисного забою 5 розряду із повним підземним робочим днем на ділянці по видобутку вугілля з 26.10.2005 року по 14.06.2010 року ВП «Шахта «Чайкіно»ДП «Макіїввугілля»і звільнився на підставі ст. 38 КЗпП України, що підтверджено трудовою книжкою.
24.11.2009 року під час роботи в шахті з позивачем стався нещасний випадок, що підтверджено актом розслідування нещасного випадку, який пов'язаний з виробництвом за № 60 від 26.11.2009 року.
На підставі висновку МСЕК від 01.06.2010 року ОСОБА_7, оглянутий вперше, група інвалідності не встановлена, проте встановлена 25 % втрати професійної працездатності з 18.05.2010 по 01.07.2011 року у зв'язку із трудовим каліцтвом.
На підставі висновку МСЕК від 01.06.2011 року ОСОБА_7, оглянутий вдруге, група інвалідності не встановлена, проте встановлена 25 % втрати професійної працездатності у зв'язку із трудовим каліцтвом безстроково.
Факт заподіяння шкоди здоров'ю позивача підтверджений висновком МСЕК, медичними документами, поясненнями позивача.
В судовому засіданні встановлено, що в результаті отриманої травми позивач визнає як фізичні, так і моральні страждання, які полягають в тому, що позивач знаходився на лікуванні, йому встановлена втрата професійної працездатності у розмірі 25 відсотків. Його моральні страждання пов”язани з тим, що він не може у зв'язку з травмою виконувати важку фізичну роботу, вимушений був звільнитися з роботи, постійно і тривалий час лікуватися. Отримана травма завжди дає про себе знати, викликає у нього почуття безпорадності, так як він не може обходитись без ліків. Його звичний спосіб життя порушений, він повинен додавати зусиль для організації життя та побуту.
Доводи представника відповідача про те, що позивач не надав доказів спричинення йому моральної шкоди та взагалі позивач пропустив строк позовної давності для звернення до суду, неспроможні, оскільки сама по собі стійка втрата позивачем професійної працездатності свідчить про заподіяння йому моральної шкоди. З виписки протоколу № 1 засідання комісії з питання охорони праці ВП «Шахта «Чайкіно»ДП «Макіїввугілля» вбачається, що комісія постановила рекомендувати відділенню Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань при нарахуванні одноразової допомоги потерпілому на виробництві врахувати вину потерпілого у розмірі 5 відсотків, таким чином 95 % покладено на підприємство.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про охорону праці», державна політика у галузі охорони праці базується на принципах, зокрема: пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці; встановлення єдиних вимог з охорони праці для всіх підприємств та суб'єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності та видів діяльності.
Згідно ст. 32 Гірничого Закону України власник (керівник) гірничого підприємства забезпечує проведення гірничих робіт та охорону правці відповідно до вимог законів України, інших нормативно-правових актів, а також правил безпеки, правил технічної експлуатації, єдиних правил безпеки при підривних роботах.
Позивач отримав травму під час роботи у ВП «Шахта «Чайкіно»ДП «Макіїввугілля», що покладає обов'язок відшкодувати йому моральну шкоду.
Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органів моральної шкоди працівнику провадиться в разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Статтею 9 Закону України «Про охорону праці»відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я здійснюється Фондом соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань України відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Однак, із Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» виключена ч.3 ст. 34 відповідно до положень Закону України від 23.02.2007 року № 717-V «Про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності».
Оскільки Фонд соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань в Україні на час виникнення спірних правовідносин, у зв'язку із зміною спеціального закону, не відповідає за завдану моральну шкоду, то таку шкоду позивачу, законні права якого порушено, повинен відшкодувати роботодавець, згідно з правилами ст. 237-1 КЗпП України.
Позивачем не пропущений строк звернення до суду, як зазначає представник відповідача, оскільки відповідно до вимог ст. 268 ЦК України позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.05.1995 року № 4 «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»зі змінами внесеними Постановою Пленуму Верховного Суду України від 25.05.2001 року № 5 -розмір відшкодування моральної шкоди, суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, психічних та інших) , яких зазнав позивач, характер немайнових витрат, їх тривалість можливість відновлення, тощо та з урахуванням інших обставин. Зокрема враховується стан здоров'я потерпілого.
Проаналізувавши встановлені конкретні обставини по справі, характер і обсяг фізичних та душевних страждань, яких зазнав позивач, ступінь втрати ним професійної працездатності, неможливість відновлення стану здоров'я, а також виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд вважає, що сума у розмірі 10.000.00 грн., стягнена з відповідача на користь позивача, у рахунок відшкодування моральної шкоди буде відповідати ступеню його моральних страждань.
Керуючись ст. 237-1 КЗпП, на підставі ст. 60, 213-215, 218 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1, в інтересах якого за довіреністю діють ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ДП «Макіїввугілля», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та профзахворювань в Червоногвардійському районі м. Макіївка про відшкодування моральної шкоди -задовольнити частково.
Стягнути з ДП «Макіїввугілля» ВП «Шахтоуправління ім.. ОСОБА_4»СП «Шахта «Чайкіно» на користь ОСОБА_1 10.000.00 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Рішення проголошене і може бути оскаржене в Апеляційний суд Донецької області, через даний суд протягом десяти днів із дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні при проголошенні рішення, мають право на його оскарження протягом 10 днів з моменту отримання копії цього рішення.
Суддя О.А. Слабкіна
позов задоволено частково