73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90
15 вересня 2011 р. Справа № 2-а-4231/11/2170
Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Ковбій О.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 до Херсонської обласної державної адміністрації про скасування розпорядження в частині,
встановив:
ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_23, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22 (далі - позивачі) звернулись до суду із адміністративним позовом до Херсонської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, ОДА) про скасування розпорядження голови Херсонської ОДА від 14.09.2009 року № 1095 в частині скасування розпорядження голови Каланчацької РДА від 03.07.2008 року № 377 та від 10.10.2008 року № 544.
Сторони надали заяви про розгляд справи без їх участі в порядку письмового провадження.
Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні в разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Виходячи з вищевикладеного суд вважає за можливе розглядати справу в порядку письмового провадження.
Позов обґрунтуваний тим, що відповідач неправомірно і безпідставно скасував розпорядження голови Каланчацької РДА, оскільки його висновки щодо відведення земельних ділянок за наявності обставин, які виключають можливість надання дозволу на виготовлення проектів землеустрою щодо вказаних земельних ділянок є помилкові і незаконні.
Відповідач надав заперечення проти позову, в яких зазначив, що відповідно до вимог абз. 1 п.12 розділу X "Перехідні положення" ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Оскільки скасованими розпорядженнями голови Каланчацької районної державної адміністрації позивачам було надано у власність земельні ділянки для індивідуального дачного будівництва (землі рекреаційного призначення) за межами населеного пункту, Каланчацька районна державна адміністрація перевищила межі власної компетенції в галузі розпорядження землями за межами населених пунктів та фактично реалізувала повноваження, які належить до компетенції обласних державних адміністрацій, чим порушила чинне на момент виникнення правовідносин законодавство.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що розпорядженням голови Каланчацької районної державної адміністрації № 377 від 03.07.2008 року "Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення із землеустрою по безоплатній приватизації земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва" позивачам надано дозвіл на виготовлення проекту відведення із землеустрою по безоплатній приватизації земельних ділянок для індивідуального дачного будівництва із земель запасу рекреаційного призначення загальним розміром 2,2 га за межами села Приморське в адміністративних межах Олексіївської сільської ради.
Розпорядженням голови Каланчацької районної державної адміністрації № 544 від 10.10.2008 року "Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для індивідуального дачного будівництва" позивачам затверджено проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність позивачів для індивідуального дачного будівництва загальною площею 2.20 га із земель запасу рекреаційного призначення в адміністративних межах Олексіївської сільської ради.
Кожному позивачеві було відведено земельну ділянку площею 0,1 га.
Після звернення до Каланчацької районної державної адміністрації для реалізації свого права на землю, яка надала дозвіл на виготовлення проектної документації з видачею державного акту на 0,1 га земельної ділянки для ведення індивідуального дачного будівництва, в місячний термін позивачі отримали державні акти на право власності на земельні ділянки.
Розпорядженням Голови обласної державної адміністрації № 1095 від 14.09.2009р. "Про скасування деяких розпоряджень голови Каланчацької районної державної адміністрації" скасовані розпорядження голови районної державної адміністрації № 377 від 03.07.2008 року та № 544 від 10.10.2008 року на підставі того, що РДА перевищила межі власної компетенції та реалізувала повноваження облдержадміністрації, оскільки землі, які надано позивачам є землями рекреаційного призначення.
Не погоджуючись з прийнятим розпорядженням позивачі звернулися до суду.
Даючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, зокрема, для ведення садівництва, подають клопотання до відповідної районної державної адміністрації із зазначенням цільового призначення земельної ділянки, її орієнтовних розмірів, а також додають до нього відповідні графічні матеріали.
Районна державна адміністрація розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян особами, які мають відповідні дозволи (ліцензії) на виконання цих видів робіт, у строки, що обумовлюються угодою сторін.
Розроблений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки подається Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою.
Комісія протягом трьох тижнів з дня одержання проекту надає відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування свій висновок щодо погодження проекту або відмови у його погодженні. У разі відмови у погодженні проект повертається заявнику у зазначений у цій частині строк.
Районна, Київська чи Севастопольська міська державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у двотижневий строк з дня отримання погодженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (а в разі необхідності здійснення обов'язкової державної експертизи землевпорядної документації згідно із законом - після отримання позитивного висновку такої експертизи) приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність (або про відмову у передачі земельної ділянки у власність або користування).
Відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.
Таким чином, надання громадянину дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є одним з етапів розгляду заяви громадянина про одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.
При цьому, як убачається із змісту статті 118 Земельного кодексу України, розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а також його експертиза мають на меті визначення меж земельної ділянки в натурі, а також з"ясування обставин, що можуть бути перешкодою для надання земельної такої ділянки громадянину.
З"ясування таких обставин є обов"язком органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, що передує прийняттю рішення про надання громадянам безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності.
Суд наголошує на тому, що факт надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, отримання висновків від уповноважених органів державної влади щодо можливості передачі громадянину у власність чи користування земельної ділянки, а також експертиза проекту з метою з"ясування обставин, що перешкоджають відчуженню земельної ділянки або визначають умови її використання, в принципі не можуть призвести до порушення прав держави, адже є обов"язковою складовою визначеної Земельним кодексом України процедури відчуження державою земельної ділянки чи передачі її у користування громадянам.
Перешкоджання органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у здійсненні ним передбаченої законом процедури, а також примушування до припинення реалізації передбаченої законом компетенції і прийняття незаконного та необґрунтованого рішення є протиправним втручанням в діяльність відповідного суб"єкта владних повноважень.
Крім того, суд зазначає, що розпорядження районної державної адміністрації про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за своєю правовою природою є індивідуальним актом застосування норм права (правозастосовчим актом індивідуальної дії), який за юридичними наслідками відноситься до правоконстатуючих актів (констатує факт надання згоди), є виконаним в силу самого факту його прийняття, а тому є таким, що вичерпав свою дію одночасно з його прийняттям.
Розпорядження про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки як адміністративний акт, що вичерпав свою дію, не може бути скасований чи змінений.
Аналогічна правова позиція розкрита в рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 у справі А 1-9/2009 у справі № 1-9/2009 за конституційним поданням Харківської міської ради щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 19, статті 144 Конституції України, статті 25, частини чотирнадцятої статті 46, частин першої, десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), в якому Конституційний Суд України постановив, що ненормативні правові акти органу місцевого самоврядування є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання, тому вони не можуть бути скасовані чи змінені після їх виконання.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов"язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
За наведених обставин суд дійшов висновку, про те, що розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 14.09.2009 року № 1095 в частині скасування розпорядження голови Каланчацької районної державної адміністрації від 03.07.2008 року № 377 та від 10.10.2008 року № 544 є протиправним і підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 8, 9, 12, 19, 128, 159-163, 167 КАС України, суд -
постановив:
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати розпорядження голови Херсонської обласної державної адміністрації від 14.09.2009 року № 1095 в частині скасування розпорядження голови Каланчацької районної державної адміністрації від 03.07.2008 року № 377 та від 10.10.2008 року № 544.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя Ковбій О.В.
кат. 6.2.1