Ленінський районний суд м.Полтави
Справа № 2-1075/11
27.07.2011м. Полтава
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави Крючко Н.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника за посвідченою начальником СІЗО УДДУ ПВП в Полтавській області довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності ,-
У червні 2011 року ОСОБА_1 в особі представника за посвідченою начальником СІЗО УДДУ ПВП в Полтавській області довіреністю ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання права власності на будинок, що знаходиться, за адресою: м. Полтава, пров. Грабовського, 20.
Ухвалою суду від 13 червня 2011 року позивачу було надано термін для усунення недоліків передбачених ст. 119 ЦПК України, оскільки, позивачем не вказано ціни позову та не сплачено державне мито та витрати на інформаційно -технічне забезпечення розгляду справи.
Більш того, посилання позивача на незадовільний майновий стан та перебування тривалий час в слідчому ізоляторі нічим не підтверджуються, а його прохання про відстрочку сплати судового збору та витрат на інформаційно технічне забезпечення розгляду справи не відповідає вимогам ст. 82 ЦПК України.
29 липня 2011 року від представника позивача за посвідченою начальником СІЗО УДДУ ПВП в Полтавській області довіреністю ОСОБА_2 до суду надійшло клопотання про звільнення позивача від сплати судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, від імені позивача, який утримується в СІЗО № 23 м. Полтави було надано та підписано позовну заяву до суду представником за дорученням ОСОБА_2, в зв'язку з чим посилання останньої щодо неможливості визначити самим позивачем вартості спірного майна в умовах слідчого ізолятора є неспроможними.
При цьому представником позивача, яким було подано до суду позовну заяву не вказано причин, за яких остання при подачі даного позову позбавлена можливості визначення його вартості для зазначення суду ціни позову, а також сплати останньою державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи при подачі позову від імені свого довірителя.
За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника позивача за дорученням ОСОБА_2 щодо звільнення саме її від сплати судового забору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи лише на підставі наданої суду довідки про утримання безпосередньо позивача в СІЗО УДДУ ПВП в Полтавській області. При цьому з урахуванням того, що недоліки на виконання ухвали суду від 13 червня 2011 року представником позивача за посвідченою начальником СІЗО УДДУ ПВП в Полтавській області довіреністю ОСОБА_2 виконанні не були суд вважає за необхідне дану позовну заяву вважати неподаною та повернути позивачу.
Відповідно до вимог ст. 121 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк не виконає вимоги, визначенні статтями 119 і 120 ЦПК України, заява вважається неподаною і повертається позивачеві. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Керуючись ст. ст. 121, 208, 209, 210 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ОСОБА_1 в особі представника за посвідченою начальником СІЗО УДДУ ПВП в Полтавській області довіреністю ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання права власності - вважати неподаною та повернути позивачу, одночасно роз'яснивши останньому право повторного звернення до суду з заявою в загальному порядку.
Апеляційну скаргу на ухвалу може бути подано протягом 5 днів з дня проголошення ухвали. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Ленінського районного суду м. Полтави ОСОБА_4