Харківський окружний адміністративний суд
61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
м.Харків
13 грудня 2011 р. №2а-13610/11/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,
при секретарі судового засідання - Шевчук А.В.
за участю: позивача - ОСОБА_1,
представника відповідача - Репетун Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Харкова про визнання протиправним та скасування рішення, -
Позивач, адвокат ОСОБА_1, звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог, а саме зменшення їх розміру, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова № 1163 від 04.10.2011 року про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені.
У судовому засіданні позивач заявлений адміністративний позов підтримав у повному обсязі, пославшись на те, що рішенням начальника Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова Іванова В.О. на підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несвоєчасне перерахування страхових внесків до нього застосовано штраф в розмірі 129.44 грн. та пеню в розмірі 40.95 грн. З вказаним рішенням позивач повністю не погоджується, вважає його протиправним, оскільки ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" скасована Законом України № 2464-VI "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування " від 08.07.10 р. Відповідно до ч. 14 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" рішення Управління Пенсійного фонду України про нарахування пені або накладення штрафу є виконавчим документом, але у зв'язку із скасуванням частини 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", оскаржуване рішення не можна вважати виконавчим документом, оскільки воно винесене на підставі положень Закону, які втратили чинність.
Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав, зазначивши, що позивач несвоєчасно сплатив страхові внески, тому на підставі картки особового рахунку страхувальника та відповідно до п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" Управлінням Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова правомірно було винесено рішення від 04.10.2011 року №1163 про застосування фінансових санкцій у вигляді стягнення суми штрафу в розмірі 129.44 грн. та нарахування пені в розмірі 40.95 грн.
Заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.
Позивач, ОСОБА_1, як особа, яка забезпечує себе роботою самостійно - займається адвокатською діяльністю та отримує дохід безпосередньо від цієї діяльності, зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та згідно п.п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, в редакції закону, яка діяла до 01.01.2011 року, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи 04.10.2011 року начальником Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова прийнято рішення №1163 про застосування до позивача фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальникам страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органами Пенсійного фонду, яким позивачу, на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року, нараховані штрафні санкції у розмірі 129. 44 грн. та пеня у розмірі 40,95 грн.
Не погодившись із вказаним рішенням, позивач подав скаргу до Головного управління пенсійного фонду України у Харківській області, за результатами розгляду якої 01.11.2011 року винесено рішення №16712-07/20, яким рішення УПФУ у Жовтневому районі м. Харкова залишено без змін, а скарга позивача без задоволення.
Вирішуючи спір по суті, суд керується вимогами Конституції України, Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-IV від 09.07.2003 року (із змінами та доповненнями) та Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI, які врегульовують спірні правовідносини.
Відповідно до п. 2.1 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.04.2002 року № 8-2, в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, одним з основних завдань управління є облік платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, збирання та акумулювання в районі (місті) страхових внесків та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, повного і своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Фонду.
У відповідності до абзацу 34 ст. 1 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV", в редакції, яка діє з 01.01.2011 року, страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно з ч.6 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.
Відповідно до п.п.5.3.3. п.5.3. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.2.2003р. №21-1 особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, сплачують страхові внески до 1 квітня року, наступного за звітним, на підставі даних річної податкової декларації.
Щодо правомірності застосування до позивача фінансових санкцій на підставі п.2 ч.9 ст.106 Закону № 1058-IV"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", суд зазначає наступне.
Відповідно до п.2 ч.9 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або територіальними органами Пенсійного фонду, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Одночасно на суми своєчасно не сплачених (не перерахованих) страхових внесків і фінансових санкцій нараховується пеня в розмірі 0,1 відсотка зазначених сум коштів, розрахована за кожний день прострочення платежу.
Проте, статтею 30 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010 року №2464-VI частини першу - дев'яту ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - виключено. Зазначена редакція Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" почала діяти з 01.01.2011 року.
Таким чином, на час застосування до позивача штрафних санкцій та нарахування пені норма Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", яка передбачала таку відповідальність, була відсутня.
Суд зазначає, що згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова №9606-07/31 від 13.12.2011 року, станом на 01.01.2011 року позивач не мав заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Із картки особового рахунку адвоката ОСОБА_1 вбачається, що станом на 17.05.2011 року страховий внесок сплачений ним у повному обсязі.
Тобто, на момент винесення спірного рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №1163 від 04.10.2011 року позивач не мав заборгованості по страхових внесках на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що при винесенні рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені №1163 від 04.10.2011 року УПФУ в Жовтневому районі м.Харкова неправомірно застосовано п.2 ч.9 ст. 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" у якості підстави притягнення позивача до відповідальності.
Відповідно до ст. 11, 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку про те, що відповідачем по справі в силу положень ст.71 КАС України не доведено правомірності прийняття оскаржуваного рішення та вважає адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі.
Судові витрати підлягають розподілу у порядку, визначеному ст.94 КАС України
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 8-14, 71, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити у повному обсязі. < Сума задоволення >
Визнати протиправним та скасувати рішення Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Харкова № 1163 від 04.10.2011 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, юридична адреса: АДРЕСА_1) витрати зі сплати судового збору у розмірі 3,40 грн. (три гривні сорок копійок).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складений 16.12.2011 року.
Суддя Ізовітова-Вакім О.В.